Постанова Чернігівський апеляційний суд № 751/3018/22

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А іменем України 19 січня 2023 року м. Чернігів Унікальний номер справи № 751/3018/22 Головуючий у першій інстанції Коверзнев В. О. Апеляційне провадження № 22-ц/4823/289/23 ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого-судді: Мамонової О.Є., суддів: Онищенко О.І., Шитченко Н.В., учасники справи: позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ОМЕГА ФІНАНС», відповідач: ОСОБА_1 , розглянув у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 24 жовтня 2022 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ОМЕГА ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення коштів,- У С Т А Н О В И В: У серпні 2022 року Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ОМЕГА ФІНАНС» (далі по тексту - ТОВ «ФК «ОМЕГА ФІНАНС») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення з останньої заборгованості за кредитним договором № 0.011.117.1218.ФО_К від 18.12.2018 у розмірі 17 281 грн 53 коп., 2 481 грн у відшкодування судового збору та 9 350 грн у відшкодування витрат на професійну правничу допомогу адвоката. Позов обґрунтовувало тим, що 18 грудня 2018 року відповідачка звернулася до Акціонерного товариства «ЮНЕКС БАНК» (далі по тексту - АТ «ЮНЕКС БАНК») з метою отримання коштів, у зв`язку з чим між ними укладено Кредитний договір №0.011.117.1218.ФО_К, згідно якого ОСОБА_1 надано кредит у сумі 29 999 грн 00 коп терміном до 19 грудня 2019 року на умовах платності. АТ «ЮНЕКС БАНК» свої зобов`язання за Договором виконало та надало відповідачці кошти, що підтверджується випискою за особовим рахунком позичальника. У свою чергу відповідачка належним чином не виконувала свої зобов`язання по Договору, не сплачувала щомісячні платежі за кредитом, комісію за обслуговування та проценти за користування кредитом та інші платежі, тим самим допускаючи порушення умов кредитного договору. 31 березня 2021 року між АТ «ЮНЕКС БАНК» та ТОВ «ФК «ОМЕГА ФІНАНС» укладено Договір факторингу №31/03-2021, за яким ТОВ «ФК «ОМЕГА ФІНАНС» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до боржника ОСОБА_1 . Відповідно до Реєстру прав вимоги сума заборгованості ОСОБА_1 станом на 31.03.2021 становить 12 039 грн 42 коп., з яких: - заборгованість по тілу кредиту 6 888 грн 70 коп., - прострочені відсотки за кредитом 25 грн 93 коп., - прострочена комісія за обслуговування кредиту 3 149 грн 91 коп., - штрафи, пені 1 974 грн 88 коп. У зв`язку із порушенням відповідачкою ст. 527, 530, 629, 1054 ЦК України позивач просив суд стягнути з неї вказану суму заборгованості, а також на підставі частини другої статті 625 ЦК України три проценти річних за порушення грошового зобов`язання в сумі 953 грн 88 коп. та інфляційні втрати в сумі 4 288 грн 23 коп. Рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 24 жовтня 2022 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «ОМЕГА ФІНАНС» заборгованість за кредитним договором у сумі 17 281 грн 53 коп., судовий збір у сумі 2 481 грн і витрати на правничу допомогу адвоката в сумі 9 350 грн, а всього 29 112 грн 53 коп. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду першої інстанції та направити справу на новий розгляд до Новозаводського району м. Чернігова, посилаючись на неповне встановлення обставин справи та порушення норм процесуального права. Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що судом при розгляді справи порушено правило територіальної підсудності, так як фактичним місцем проживання відповідачки є АДРЕСА_1 (про що також зазначено у кредитному договорі), що знаходиться на території Новозаводського району м. Чернігова. Зазначає, що про розгляд справи вона належним чином повідомлена не була, оскільки вся кореспонденція направлялась судом за адресою: АДРЕСА_2 , за якою позивачка не проживає та знята з реєстраційного обліку за рішенням суду. Указує, що районним судом відкрито провадження у справі без підтвердження сплати позивачем судового збору на рахунок Деснянського районного суду м. Чернігова. Уважає, що суд мав відкласти судове засідання, призначене на 24.10.2022, з огляду на те, що представник позивача в судове засідання не з`явився, а заяву про розгляд справи без участі позивача подано адвокатом Кумко О.Д., однак докази наявності у неї повноважень представляти інтереси позивача у Деснянському районному суді м. Чернігова відсутні і не надавалися. У відзиві на апеляційну скаргу ТОВ «ФК «ОМЕГА ФІНАНС» просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, посилаючись на те, що доводи апеляційної скарги є безпідставними та необґрунтованими. Позивач зазначає, що в матеріалах справи міститься копія паспорту ОСОБА_1 з відміткою про зареєстроване місце проживання відповідачки за адресою АДРЕСА_2 , що територіально відноситься до Деснянського району м. Чернігова. Саме ця адреса була зазначена в позовній заяві, а тому, як і встановлено судом, розгляд даної справи не належить до юрисдикції Новозаводського районного суду м. Чернігова. Указує, що не відповідають дійсності твердження заявника про відсутність у матеріалах справи доказів на підтвердження сплати судового збору, оскільки при зверненні до суду до позовної заяви додано оригінал платіжного доручення про сплату судового збору. Уважає, що твердження заявника про відсутність у справі доказів на підтвердження повноважень представляти інтереси позивача в Деснянському районному суді м. Чернігова є безпідставними, оскільки в матеріалах справи міститься копія укладеного між ТОВ «ФК «ОМЕГА ФІНАНС» та АО «НЕМЕСІДА» договору про надання правової допомоги, де вказано, що адвокатом АО «НЕМЕСІДА» надається правова допомога ТОВ «ФК «ОМЕГА ФІНАНС» щодо представництва прав та законних інтересів в судових органах України всіх інстанцій без виключення, без будь-яких обмежень. Вислухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши наведені в апеляційній скарзі та у відзиві на апеляційну скаргу доводи, апеляційний суд дійшов наступних висновків. Відповідно до ч. 1, 2, 4 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Згідно з п. 4 ч.1 ст.376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Задовольняючи позовні вимоги ТОВ «ФК «ОМЕГА ФІНАНС» та стягуючи заявлену позивачем суму 29 112 грн 53 коп., суд першої інстанції виходив з того, що вимоги позивача ґрунтуються на законі, а заявлена до стягнення сума боргу підтверджується розрахунком, правильність якого відповідачкою не спростовано. Апеляційний суд частково погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на таке. Судом встановлено, що 18.12.2018 ОСОБА_1 (позичальник) уклала з АТ «ЮНЕКС БАНК» (банк) Кредитний договір № 0.011.117.1218.ФО_К, за умовами якого банк надає позичальнику кредит із цільовим призначенням - на споживчі потреби у сумі 29 999 грн із терміном користування до 19.12.2019, а позичальник зобов`язується повернути отримані кредитні кошти, сплатити комісії, нараховані проценти за користування кредитом та інші платежі в порядку, в строки та на умовах, передбачених цим договором (а.с. 16-25). Згідно п. 1.5 договору за користування кредитом позивальник сплачує: проценти за користування кредитом щомісячно, із розрахунку фіксованої процентної ставки 0,25% річних; комісію за обслуговування кредиту щомісячно, в розмірі 3,50% від суми кредиту, яка включається до складу ануїтетних платежів. Надання кредиту здійснюється шляхом зарахування кредитних коштів га поточний рахунок позивальника № НОМЕР_1 (п. 2.1 договору). Пунктом 2.3 договору визначено, що погашення кредиту, комісії за обслуговування кредиту та нарахованих процентів здійснюється позивальником щомісячно в період з 01 до 10 (включно) число кожного місяця протягом строку дії цього договору, починаючи з місяця, наступного за місяцем підписання цього договору в сумі 3 553 грн 97 коп. За порушення строків повернення кредиту та/або комісій за обслуговування та/або процентів та/або комісії позичальник сплачує банку додатково до встановленої за кредитом процентної ставки пеню з розрахунку подвійної облікової ставки від суми зазначеної простроченої заборгованості (суми кредиту та/або комісії за обслуговування та/або процентів або комісії), розрахованої за кожен день прострочення платежу, включаючи день сплати заборгованості. Сума пені не може бути більшою за 15% суми простроченого платежу (п. 4.1. договору). Сукупна сума неустойки (штраф, пеня) нарахована за порушення зобов`язань позичальника на підставі цього договору, не може перевищувати 50% суми кредиту, вказаної в п.1.1. цього договору, і не може бути збільшена за домовленістю сторін (п. 4.2. договору). За невиконання або неналежне виконання зобов`язань сторін за цим договором сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України (п. 4.3. договору). Із узгодженого сторонами договору Графіку погашення кредиту, нарахованих процентів і інших платежів та обчислення орієнтовної загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки за Кредитним договором від 18.12.2018, вбачається що загальна сума, яка підлягала сплаті за період з 01.01.2019 по 18.12.2019, становить 42 637 грн 39 коп, з якої сума кредиту 29999 грн, проценти за користування кредитом - 38 грн 75 коп., комісія за обслуговування кредиту 12 599 грн 64 коп. (а.с. 24). Факт отримання та користування кредитними коштами ОСОБА_1 за договором № 0.011.117.1218.ФО_К від 18.12.2018 підтверджується випискою АТ «ЮНЕКС БАНК» по особовому рахунку позичальника за період з 18.12.2018 по 31.03.2021, та не заперечується відповідачкою (а.с. 26-46) 28.03.2021 на електронному майданчику (електронна торгова система) ТОВ «Смарттендер» відбувся електронний аукціон з продажу АТ «ЮНЕКС БАНК» лоту №1, до складу якого входили права вимоги за кредитними договорами фізичних осіб. Переможцем електронного аукціону є ТОВ «ФК «ОМЕГА ФІНАНС», що підтверджується протоколом електронного аукціону № UA-PS-2021-03-19-000106-1 від 28.03.2019 (а.с. 59). 31.03.2021 між АТ «ЮНЕКС БАНК» (клієнт) та ТОВ «ФК «ОМЕГА ФІНАНС» (фактор) укладено Договір факторингу №31/03-2021, відповідно до п. 2.1 якого в порядку та на умовах, визначених в цьому договорі фактор зобов`язується за плату передати (сплатити) клієнту суму фінансування, а клієнт зобов`язується відступити факторові права вимоги за укладеними кредитними договорами в обсязі та на умовах, що існують на дату відступлення права вимоги. Права вимоги вважаються відступленими фактору в день підписання акту прийому-передачі прав вимоги за умови отримання клієнтом суми фінансування. Після передачі прав вимоги до фактора, останній стає кредитором по відношенню до боржників та набуває відповідного права вимоги у розмірі, зазначеному в Реєстрі Прав Вимог (а.с. 51-57). Платіжним доручення № 63 від 31.03.2021 ТОВ «ФК «ОМЕГА ФІНАНС» перерахувало АТ «ЮНЕКС БАНК» 4 850 000 грн оплати згідно Договору факторингу №31/03-2021 від 31.03.2021 (а.с. 60). Цієї ж дати, 31.03.2021 АТ «ЮНЕКС БАНК» та ТОВ «ФК «ОМЕГА ФІНАНС» підписали акт-прийому передачі Прав Вимоги до Договору факторингу №31/03-2021 від 31.03.2021 (а.с. 55). Факт набуття прав вимоги ТОВ «ФК «ОМЕГА ФІНАНС» до ОСОБА_1 підтверджується Реєстром прав вимоги, що є Додатком №1 до Договору факторингу №31/03-2021 (зворот а.с. 56 - 58), відповідно до якого станом на 31.03.2021 сума заборгованості ОСОБА_1 перед ТОВ «ФК «ОМЕГА ФІНАНС» становила 12 039 грн 42 коп., з яких: - основний борг (прострочений) 6 888 грн 70 коп., - проценти прострочення 25 грн 93 коп., - комісія прострочена 3 149 грн 91 коп., - штрафи (пені) 1 974 грн 88 коп. 01.06.2021 ТОВ «ФК «ОМЕГА ФІНАНС» направлено на адресу ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ) повідомлення про відступлення права вимоги і надано строк для погашення суми заборгованості за кредитним договором № 0.011.117.1218.ФО_К у сумі 12 039 грн 42 коп. (а.с. 47-49). 17.06.2021 поштове відправлення №05 003 929 011 43, яким ОСОБА_1 надіслано повідомлення про відступлення права вимоги, повернуто відправнику із відміткою на конверті «повернуто» та зазначенням причини повернення: «за закінченням терміну зберігання» (а.с. 50). Відповідно до частини першої статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорення. У частині другій статті 16 ЦК України законодавець визначив способи здійснення захисту цивільних справ та інтересів судом, а також зазначив, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом. Першочергово захист цивільних прав та інтересів полягає в з`ясуванні того, чи має особа таке право або інтерес та чи були вони порушені або було необхідним їх правове визначення. Суд повинен з`ясувати характер спірних правовідносин сторін (предмет та підставу позову), характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб. Згідно зі ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Відповідно до ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. Частиною 1 ст. 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Відповідно до ч. 1, 2 статті 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Згідно з вимогами чинного законодавства України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та у встановлений у зобов`язанні строк (термін) його виконання (ст. 526, 527, 530 ЦК України). Статтею 525 ЦК України передбачена заборона односторонньої відмови від зобов`язання або одностороння зміна його умов, якщо інше не встановлено договором або законом. Згідно ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим до його виконання. Статтею 1046 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Згідно ч. 1 ст.1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики. Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками. Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Частиною 1 статті 512 ЦК України встановлено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою, зокрема, внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Згідно із статтями 513, 514 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові. До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. За змістом статті 517 ЦК України первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Згідно зі статтею 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога) (ч. 1 статті 1078 ЦК України). Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ст. 79, 80 ЦПК України). Згідно приписів ст. 12, ч. 1, 5-7 ст. 81, ч. 1 ст. 89 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Отже, сторона, яка посилається на ті чи інші обставини, знає і може навести докази, на основі яких суд може отримати достовірні відомості про них. У противному разі, за умови недоведеності тих чи інших обставин суд вправі винести рішення по справі на користь протилежної сторони. Таким чином, доказування є юридичним обов`язком сторін і інших осіб, які беруть участь у справі. Звертаючись до суду, ТОВ «ФК «ОМЕГА ФІНАНС» надало належні, достатні та допустимі докази на підтвердження своїх вимог, зокрема, кредитний договір, оформлений та підписаний його сторонами в установленому законом порядку, первинні бухгалтерські документи про зарахування на рахунок позичальника визначених договором кредитних коштів (виписка по особовому рахунку), договір відступлення прав вимоги (факторингу) за спірним кредитним договором новому кредитору «ФК «ОМЕГА ФІНАНС». Кредитний договір та договір факторингу є дійсними, у судовому порядку не оскаржувались. Розмір заборгованості за кредитним договором відповідачкою не спростований, будь-яких нових нарахувань кредитної заборгованості позивач не проводив. У свою чергу ОСОБА_1 будь-яких належних та допустимих доказів на спростування доводів та вимог позивача щодо розміру заборгованості ні суду першої інстанції, ні апеляційному суду, не надано. Відповідачка у порушення вищенаведених норм чинного законодавства та умов договору не виконала належним чином зобов`язань за кредитним договором, у зв`язку з чим суд першої інстанції вірно стягнув з останньої суму заборгованості за кредитним договором у розмірі 12 039 грн 42 коп., з яких: - основний борг (прострочений) 6 888 грн 70 коп., - проценти прострочення 25 грн 93 коп., - комісія прострочена 3 149 грн 91 коп., - штрафи (пені) 1 974 грн 88 коп. При вирішенні позовних вимог «ФК «ОМЕГА ФІНАНС» про стягнення з ОСОБА_1 трьох процентів річних та індексу інфляції за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань відповідно до ст. 625 ЦК України, апеляційний суд виходить з наступного. Частиною першою статті 1050 ЦК України визначено, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Таким чином, у разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами у самому договорі). Частиною другою статті 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Приписи ст. 625 ЦК про розмір процентів, що підлягають стягненню за порушення грошового зобов`язання, є диспозитивними та застосовуються, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Отже, три проценти річних від простроченої суми за весь час прострочення застосовуються у випадку, якщо сторони в договорі не передбачили іншого розміру процентів річних. У п. 1.5.1 Кредитного договору № 0.011.117.1218.ФО_К від 18.12.2018 встановлено, що за користування кредитом позичальник сплачує проценти щомісячно, із розрахунку фіксованої процентної ставки 0,25% річних. Таким чином, суд першої інстанції помилково стягнув з відповідачки три проценти річних за порушення грошового зобов`язання в сумі 953 грн 88 коп., зважаючи на те що їх розмір встановлений в кредитному договорі і вже вирахуваний у сумі заборгованості за кредитом. Стягнення районним судом індексу інфляції за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань у сумі 4 288 грн 23 коп. відповідає приписам ст. 625 ЦК України. Ураховуючи викладене, рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 24 жовтня 2022 року в частині вирішення позовних вимог «ФК «ОМЕГА ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення трьох процентів річних в сумі 953 грн 88 коп. підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні вказаних вимог. В іншій частині оскаржуване рішення суду підлягає залишенню без змін. Доводи апеляційної скарги про порушення судом правил територіальної підсудності не заслуговують на увагу, зважаючи на наступне. Приписами ч. 9 ст. 28 ЦПК України передбачено, що позови до відповідача, місце реєстрації проживання або перебування якого невідоме, пред`являються за місцезнаходженням майна відповідача чи останнім відомим зареєстрованим його місцем проживання або перебування чи постійного його заняття (роботи). Відповідно до ч. 6, 9 ст. 187 ЦПК України у разі якщо відповідачем у позовній заяві вказана фізична особа, яка не є суб`єктом підприємницької діяльності, суд не пізніше двох днів з дня надходження позовної заяви до суду звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи. Якщо за результатами отриманої судом інформації буде встановлено, що справа не підсудна цьому суду, суд надсилає справу за підсудністю в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу. Так, при зверненні до Новозаводського районного суду м. Чернігова ТОВ «ФК «ОМЕГА ФІНАНС» у позовній заяві зазначило адресу місця проживання відповідачки ОСОБА_1 : АДРЕСА_2 . На запит суду щодо реєстрації місця проживання ОСОБА_1 . відділ обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання Управління Державної міграційної служби України в Чернігівській області повідомив, що відповідачка вибула з адреси АДРЕСА_2 за рішенням суду від 10.03.2021. Зважаючи на те, що останнім відомим зареєстрованим місцем проживання ОСОБА_1 є АДРЕСА_2 , що територіально належить до підсудності Деснянського районного суду м. Чернігова, Новозаводський районний суд правомірно передав справу на розгляд Деснянського районного суду м. Чернігова, який і розглянув її. Не є слушними посилання заявниці на те, що про розгляд справи вона належним чином повідомлена не була, оскільки вся кореспонденція направлялась судом за адресою: АДРЕСА_2 , за якою позивачка не проживає та знята з реєстраційного обліку за рішенням суду, з огляду на приписи ч.11 ст. 128, ч. 10 ст. 187 ЦПК України. Відповідно до ч.11 ст. 128 ЦПК України відповідач, третя особа, свідок, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, а також заінтересована особа у справах про видачу обмежувального припису викликаються до суду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів, а у разі розгляду справи про видачу обмежувального припису - не пізніше 24 годин до дати відповідного судового засідання. З опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи. Частиною 10 ст. 187 ЦПК України передбачено, якщо отримана судом інформація не дає можливості встановити зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи, суд вирішує питання про відкриття провадження у справі. Подальший виклик такої особи як відповідача у справі здійснюється через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України. Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 на момент відкриття провадження у справі не мала зареєстрованого в установленному порядку місця проживання, її виклик у судове засідання на 09:00 год. 24.10.2022 здійснено Деснянським районним судом м. Чернігова через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України, яке розміщене 12.10.2022 (а.с. 82). Відтак, ОСОБА_1 вважається такою, що належним чином повідомлена про розгляд справи. Твердження заявниці про те, що районним судом відкрито провадження у справі без підтвердження сплати позивачем судового збору на рахунок Деснянського районного суду м. Чернігова не можуть бути підставою для скасування рішення суду. Відповідно до ч.1, 2 ст.9 ЗУ «Про судовий збір» судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України. У матеріалах справи міститься оригінал платіжного доручення від 05.08.2022 №69 про сплату судового збору на розрахунковий рахунок Новозаводського районного суду м. Чернігова (а.с. 12). При цьому, ні ЦПК України, ні ЗУ «Про судовий збір» не передбачено необхідності повторної сплати судового збору у разі передачі справи за підсудністю від одного суду до іншого. Розгляд судом 24.10.2022 даної справи за відсутності представника позивача з урахуванням заяви адвоката Кумко О.Д. про розгляд справи без участі позивача, яка, на думку заявниці, не мала повноважень представляти інтереси позивача у Деснянському районному суді м. Чернігова, ніяким чином не впливає на права та інтереси ОСОБА_1 . Згідно до ч. 1 ст. 133 ЦК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Відповідно до ч. 1, 13 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. У зв`язку з частковим задоволенням позову на суму 16 327 грн 65 коп. (17281 грн 53 коп. 953 грн 88 коп.), що становить 94,5% від оскаржуваної суми боргу, з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «ОМЕГА ФІНАНС» підлягає стягненню 2 344 грн 55 коп. (2 481 грн х 94,5%) судового збору за розгляд справи судом першої інстанції, а тому стягнута судом першої інстанції сума судового збору підлягає зменшенню з 2 481 грн до 2 344 грн 55 коп. За апеляційний розгляд справи з ТОВ «ФК «ОМЕГА ФІНАНС» на користь ОСОБА_1 належить стягнути 204 грн 68 коп. (3721 грн 50 коп. х 5,5%). До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, у числі інших, витрати на професійну правничу допомогу (ч. 3 ст. 133 ЦПК України). Згідно зі ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. Частинами 2, 3, 8 статті 141 ЦПК України визначено, що інші судові втирати, пов`язані з розглядом справи, у разі задоволення позову покладаються на відповідача. При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися. Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. Підсумовуючи, можна зробити висновок, що ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи. Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. Пунктом 9 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні. Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону). При стягненні витрат на правову допомогу слід враховувати, що особа, яка таку допомогу надавала, має бути адвокатом (стаття 6 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність) або іншим фахівцем у галузі права незалежно від того, чи така особа брала участь у справі на підставі довіреності, чи відповідного до договору (статті 12, 46, 56 ЦПК України). Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат. Відповідно до ст. 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» видами адвокатської діяльності, зокрема, є: - надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; - складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; - представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами. Суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою. Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи. Аналогічний висновок викладено Верховним Судом у постанові від 02.07.2020 у справі № 362/3912/18 та у додатковій постанові від 30.09.2020 у справі № 201/14495/16-ц. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України, заява № 19336/04, п. 269). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28 листопада 2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі №826/1216/16 зазначено, що наявність документального підтвердження витрат на правову допомогу та їх розрахунок є підставою для задоволення вимог про відшкодування таких витрат. При цьому, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат. Зі змісту статей 10, 11, 12, 13 ЦПК України в узагальненому вигляді, при вирішенні цивільного спору, у тому числі і при вирішенні питання щодо розподілу судових витрат, суд керується Конституцією України, законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, застосовує інші правові акти, враховує завдання цивільного судочинства, забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами, особливості предмета спору та ціну позову, складність справи, її значення для сторін та час, необхідний для розгляду справи, покладення доведення обставин, які мають значення для справи, саме сторонами, права яких є рівними, як і покладення саме на кожну сторону ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій та з урахуванням меж заявлених вимог та заперечень та обсягу поданих доказів. При розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань (частина перша статті 182 ЦПК України). Тобто саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони. Принцип змагальності знайшов свої втілення, зокрема, у положеннях частин п`ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх неспівмірності. Як зазначалось вище, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо), які подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. Представництво інтересів позивача ТОВ «ФК «ОМЕГА ФІНАНС» у суді здійснювала адвокат Кумко О.Д. на підставі ордеру на надання правничої (правової) допомоги серії АІ № 1260505, виданим АО «НЕМЕСІДА» 05.08.2022, та договору про надання правової допомоги від 05.04.2021 (а.с. 61-64). У позовній заяві, яка підписана адвокатом Кумко О.Д., наведено попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи, згідно якого розмір витрат на професійну правничу допомогу становить 9 350 грн (а.с. 1-11). Згідно з п. 3.1. Договору про надання правової допомоги від 05.04.2021, укладеного між ТОВ «ФК «ОМЕГА ФІНАНС» та АО «НЕМЕСІДА», вартість юридичних послуг за даним Договором визначається одним з нижче наведених способів, обраних сторонами: 3.1.1 виходячи з вартості години юридичного обслуговування кожного з фахівців Виконавця, залученого до участі у наданні юридичних послуг. При такому способі визначення вартості послуг дорівнює загальній вартості витраченого часу фахівцями Виконавця на надання юридичних послуг. Фактична кількість витраченого часу кожного з фахівців Виконавця округлюється до години за правилами математики. До витраченого часу на надання юридичних послуг зараховується весь час перебування певного фахівця (фахівців) Виконавця у відрядженні (за межами міста Києва), включаючи час витрачений фахівцями Виконавця на прибуття до місця відрядження з м. Києва та повернення до м. Києва з місця відрядження. 3.1.2 виходячи із заздалегідь обумовленої сторонами вартості юридичних послуг, узгодженість якої (обумовленої вартості) підтверджується підписаним сторонами актом (актами) наданих послуг із зазначенням цієї вартості. Відповідно до п. 3.2 договору оплата послуг Виконавця за даним Договором здійснюється Замовником на підставі рахунків Виконавця, що виставляються Замовнику разом із наданням Акту наданих послуг, який підтверджує надання тих послуг, за які вимагається сплата у рахунку. Пунктом 3.3 договору передбачено, що Замовник зобов`язаний сплачувати виставлені Виконавцем рахунки протягом 3-х (трьох) календарних днів з моменту їх отримання. Згідно з Актом наданих послуг від 05.08.2022, підписаним представниками АО «Немесіда» (виконавець) та ТОВ «ФК «ОМЕГА ФІНАНС» (замовник), вартість 1 робочої години становить 1 700 гривень. Правова допомога, надана виконавцем щодо захисту прав та інтересів замовника під час правовідносин з боржником ОСОБА_1 за кредитним договором №0.011.117.1218.ФО від 18.12.2018, в т.ч. під час представництва інтересів замовника в процесі підготовки та участі в майбутньому судовому процесі, включає в себе: - аналіз та вивчення матеріалів кредитної справи ОСОБА_1 за кредитним договором №0.011.117.1218.ФО від 18.12.2018, проведення правового аналізу, визначення правової позиції 4 250 грн (2 год. 30 хв.); - підготовка позовної заяви та доданих до неї доказів та інших документів про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 , відправлення позовної заяви та доданих документів до суду засобами поштового зв`язку 5 100 грн (3 год. 00 хв.) Загальна грошова сума, що підлягає оплаті складає 9 350 грн (5,5 годин х 1 700 грн) (а.с. 66). Згідно платіжного доручення №68 від 05.08.2022 ТОВ «ФК «ОМЕГА ФІНАНС» сплатило АО «Немесіда» за надану правову допомогу згідно Договору про надання правової допомоги від 05 квітня 2021 року 9 350 грн. (а.с.67). Заявлені до відшкодування витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 9 350 грн, на переконання апеляційного суду, є розумними та такими, що відображають реальність адвокатських витрат (їх дійсність та необхідність), з урахуванням складності справи, необхідних процесуальних дій сторони, часу, витраченого адвокатом на надання правової допомоги. Отже, аналізуючи обсяг правової допомоги адвоката у даній справі та надані на його підтвердження належні, допустимі та достатні докази, у законодавчо встановлені спосіб та строки, відсутність заяви про зменшення розміру витрат на правничу допомогу, колегія суддів вважає, що вказані витрати є документально підтвердженими, були понесені фактично, а їх сума детально описана та обґрунтована адвокатом у наданих документах. Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. У зв`язку з частковим задоволенням позову на 94,5% від оскаржуваної суми боргу, з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «ОМЕГА ФІНАНС» підлягає стягненню 8 835 грн 75 коп. (9 350 грн х 94,5%) витрат на правничу допомогу адвоката. Керуючись ст. 141, 367, 374, 376 ч. 1 п. 4, 381-384, 389 ЦПК України, апеляційний суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. Рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 24 жовтня 2022 року в частині вирішення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ОМЕГА ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення трьох процентів річних - скасувати. У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ОМЕГА ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення трьох процентів річних - відмовити. Рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 24 жовтня 2022 року в частині визначених до стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ОМЕГА ФІНАНС» заборгованості за кредитним договором, судового збору, витрат на правничу допомогу адвоката та загальної суми змінити, зменшивши суму заборгованості за кредитним договором з 17 281 грн 53 коп. до 16 327 грн 65 коп., суму судового збору - з 2 481 грн до 2 344 грн 55 коп., суму витрат на правничу допомогу адвоката - з 9 350 грн до 8 835 грн 75 коп, загальну суму з 29 112 грн 53 коп. до 27 507 грн 95 коп. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ОМЕГА ФІНАНС» (місцезнаходження: м. Київ, вул. Саперне поле, 12, офіс 1007; код ЄДРПОУ 42436323) на користь ОСОБА_1 (фактичне місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) 204 грн 68 коп. судового збору за апеляційний розгляд справи. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Головуюча: О.Є. Мамонова Судді: О.І. Онищенко Н.В. Шитченко