LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова Дніпровський апеляційний суд234/2664/21

від 18.01.2023НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД
Резолютивна:Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення. Рішення Краматорського міського суду Донецької області від 03 листопада 2021 року - залишити без змін.

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/1823/23 Справа № 234/2664/21 Суддя у 1-й інстанції - Сухоручко Ю.О. Суддя у 2-й інстанції - Хейло Я. В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 18 січня 2023 року м.Кривий Ріг Справа № 234/2664/21 Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді Хейло Я.В., суддів Мірути О.А., Тимченко О.О., секретар судового засідання: Євтодій К.С. сторони позивач: Кооперативне об`єднання «ЖБК», відповідачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні, апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Краматорського міського суду Донецької області від 03 листопада 2021 року у цивільній справі за позовом Кооперативного об`єднання «ЖБК» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за утримання будинку та прибудинкової території, яке ухвалене суддею Сухоручко Ю.О., у місті Краматорську Донецької області та повне судове рішення складено 03 листопада 2021 року, - ВСТАНОВИВ: Короткий зміст позовних вимог У лютому 2021 року Кооперативне об`єднання «ЖБК» звернулось до Краматорського міського суду Донецької області з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за утримання будинку та прибудинкової території. Позов мотивовано тим, що 03.06.2019 року скасовано судовий наказ у справі № 234/5157/19 про стягнення з ОСОБА_2 на користь КО «ЖБК» заборгованості за утримання будинку та прибудикової території. 29.11.2019 року скасовано судовий наказ по справі № 234/17790/19 про стягнення на користь КО «ЖБК» з ОСОБА_1 заборгованості за утримання будинку та прибудикової території. ОСОБА_2 та ОСОБА_1 зареєстровані та мешкають за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 54,10 кв.м. На цю адресу відкритий особовий рахунок № НОМЕР_1 по якому відображається рух грошових коштів та здійснюються бухгалтерські операції на підставі положень ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Власником та балансоутримувачем будинку АДРЕСА_2 є ЖБК «НКМЗ-2», який самостійно визначив виконавця послуг та 01.03.2010 року уклав Договір на поточне утримання будинку та прибудинкової території з КО «ЖБК». По умовам договору саме КО «ЖБК» надає послуги по утриманню будинку та прибудинкової території та має право звертатися до суду про примусове стягнення заборгованості (п. 3.4, п. 5.4. Договору). Відповідачі в свою чергу зобов`язані додержуватись вимог чинного законодавства України та умов договору про поточне утримання будинку. Згідно до ст. 149 ЖК України, п.5 ч.3 ст. 20 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги», ст.ст. 322, 360 ЦК України, н. 2.2., 3.2.1. Договору, власник (співвласник) квартири та нежилих приміщень зобов`язаний щомісячно і своєчасно сплачувати нараховану суму за обслуговування будинку та прибудинкової території на рахунок КО «ЖБК». Квартира, якою користуються відповідачі є невід`ємною частиною багатоквартирного будинку та не може бути відокремлена від загальних конструктивних елементів (стіни, покрівля, плити перекриття, опорні, несучі, огороджувальні конструктиви, фундамент тощо), інженерних мереж (системи водопостачання та зливної каналізації, електропостачання тощо), користуються інфраструктурою цього будинку, фактично отримуючи послуги, що надає Позивач, а тому повинні брати участь у витратах на утримання будинку. Однак порушуючи житлове, цивільне законодавство, умови Договору, відповідачі сплату не здійснювали, на попередження про сплату боргу уваги не звертали, отже у позивача виникло право на примусове стягнення заборгованості шляхом звернення до суду. Розмір щомісячних платежів та внесків (тарифи на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкової території), які повинні сплачувати власники квартир та нежилих приміщень затверджується рішенням загальних зборів засновників КО «ЖБК» та закріплюється у додатку 1 до Договору про поточне утримання будинку та прибудинкової території. Кооператив має право на перегляд затверджених тарифів засновниками та внесенням змін у Додаток 1 до Договору, але будь яких заяв по даному питанню до КО «ЖБК», як виконавця послуг, від Кооперативу не надходило, рішення загальних зборів в законному порядку не скасовані та не визнавалися недійсними. З 01.07.2017 року рішенням загальних зборів КО «ЖБК» N 36 від 26.05.2017 року тариф був встановлений у сумі 3,31 грн. за 1 кв. м. загальної площі приміщення. З 01.01.2019 р. рішенням загальних зборів КО «ЖБК» N 44 від 22.12.2018 року тариф був встановлений у сумі 5,00 грн. за 1 кв. м. загальної площі приміщення. Згідно до довідки по особовому рахунку наведений розрахунок заборгованості за утримання будинку та прибудинкової території за період з 01.03.2018 року по 31.01.2021 року, сума заборгованості за послуги з утримання будинків і споруд та прибудикової території за спірною адресою складає 8 553,20 грн. Позивач просив стягнути з відповідачів заборгованість за утримання будинку та прибудинкової території за період з 01.03.2018 року по 31.01.2021 року у розмірі 8553,20 грн., а також судові витрати в сумі 2270,00 грн. Короткий зміст рішення суду першої інстанції Рішенням Краматорського міського суду Донецької області від 03 листопада 2021 року позовні вимоги Кооперативного об`єднання «ЖБК» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за утримання будинку та прибудинкової території задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_2 на користь Кооперативного об`єднання «ЖБК» заборгованість за утримання будинку та прибудинкової території за період з 01.03.2018 року по 31.01.2021 року у розмірі 8553,20 грн., та судовий збір у розмірі 2227,00 грн. В задоволенні інших вимог - відмовлено. Короткий зміст вимог апеляційної скарги В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_2 просить скасувати рішення суду повністю та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю. Узагальнення доводів особи, яка подала апеляційну скаргу. В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_2 ставить питання про скасування рішення суду та ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні позову в повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що належних документів на підтвердження факту надання інших видів утримання будинку та прибудинкової території, окрім витрат на підготовку житлових будинків до експлуатації в осінньо-зимовий період позивачем не надано. Наполягає на тому, що вона не отримувала та фактично не користувалась послугами позивача, які зазначені у Додатках № 1 від 26.05.2017 року та 22.12.2018 року, а КО «ЖБК» не довів зворотнє. Вважає незаконним стягнення оплати за прибирання прибудинкової території, оскільки вона як співвласник будинку АДРЕСА_2 не має жодного відношення до утриманні земель комунальної власності під вказаним будинком, а тому в неї не виникає обов`язку з оплати за утримання вказаної ділянки. Узагальнення доводів та заперечень інших учасників справи Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання апеляційного суду не з`явилася , про день та час розгляду справи повідомлений належним чином , подала до суду клопотання про відкладення розгляду справу до закінчення бойових дій, оскільки вона знаходиться у місті Краматорську, який знаходиться під постійними обстрілами, крім того відсутнє автосполучення з містом ОСОБА_3 . Колегія суддів вважає, що клопотання не підлягає задоволенню та можливо розглянути справу, оскільки, відповідно до ст. 372, 371 ЦПК України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, крім того, апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції має бути розглянута протягом тридцяти днів із дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження. Позивач Кооперативне об`єднання «ЖБК»в судове засідання не з`явився, про день та час розгляду справи повідомлений належним чином , подав заяву про те, що у зв`язку з неможливістю брати участь у судовому засіданні, просить розгляд справи проводити у відсутність представника позивача. Рішення суду першої інстанції просить залишити без змін. Фактичні обставини справи, встановлені судом ОСОБА_2 є власницею квартири АДРЕСА_3 на підставі договору дарування від 21.02.2001 року. Згідно довідок №11321 та №11319 від 12.03.2021 року за відомостями Управління реєстраційних повноважень та ведення реєстру територіальної громади Краматорської міської ради ОСОБА_2 , ОСОБА_1 зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 . (а.с. 40-41) Діяльність кооперативного об`єднання «ЖБК» регламентується Законом України «Про кооперацію» від 10 липня 2003 року і Статутом, затверджено рішенням установчих зборів кооперативного об`єднання (протокол № 1 від 01.09.2009). Будинок АДРЕСА_2 , в якому знаходиться належна на праві власності відповідачці ОСОБА_2 квартира, є власністю житлово-будівельного кооперативу «НКМЗ-2», який на підставі рішення загальних зборів КО «ЖБК» від 12.11.2010 року увійшов в члени кооперативного об`єднання. Позивач КО «ЖБК» надає послуги по утриманню будинків та прибудинкових територій членам кооперативу, участь у витратах на які несуть власники квартир. На підставі рішення виконкому Краматорської міської ради народних депутатів №10 від 06.01.1988 року, будинок АДРЕСА_2 був переданий у власність КП «ЖЕК №7». Вказане рішення в частині передання права власності було скасоване рішенням виконкому Краматорської міської ради №672 від 08.10.2010 року. Загальними зборами ЖБК «НКМЗ-2» від 19.08.2010 року було прийняте рішення про вступ в КО «ЖБК» та рішенням загальних зборів КО «ЖБК» від 12.11.2010 року ЖБК «НКМЗ-2» прийнятий до кооперативного об`єднання. Між КО «ЖБК» (Виконавець) та ЖСК «НКМЗ-2» (Кооператив) було укладено Договір на поточне утримання будинку та прибудинкової території, предметом якого є забезпечення Виконавцем поточного утримання будинку та прибудинкової території у будинку АДРЕСА_2 (власниками квартир та нежилих приміщень цього будинку) своєчасної оплати членських внесків за встановленим тарифом у строки та на умовах, передбачених законом. Згідно п.1.2 невід`ємною частиною договору є Додаток №1 (розшифровка тарифу на поточне утримання будинку), який затверджено загальними зборами засновників КО «ЖБК» та погоджений з органом місцевого самоврядування, або на підставі затвердженого органом місцевого самоврядування рішення про встановлення відповідних тарифів. Відповідно до п.5.4 вказаного договору, при несплаті окремим абонентом членських внесків Виконавець самостійно має право звернутися до суду про примусове стягнення із боржника цих витрат. Відповідно до Протоколу №36 загальних зборів членів КО «ЖБК» від 26.05.2017 року було затверджено з 01.06.2017 року розміри членських внесків на поточне утримання будинків і прибудинкової території, зокрема для п`ятиповерхових будинків в розмірі 3,31 грн. без ПДВ за 1 кв.м., відповідно до Протоколу №44 загальних зборів членів КО «ЖБК» від 22.12.2018 року було затверджено з 01.01.2019 року розміри членських внесків на поточне утримання будинків і прибудинкової території, зокрема для п`ятиповерхових будинків в розмірі 5,00 грн. без ПДВ за 1 кв.м (а.с. 20-21) Згідно довідки по о/р № НОМЕР_1 за період з березня 2018 року по січень 2021 року за послуги по утриманню будинку за адресою: АДРЕСА_1 , розмір заборгованості становить 8553,20 грн. (а.с. 19) Позиція апеляційного суду Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення. Рішення Краматорського міського суду Донецької області від 03 листопада 2021 року залишити без змін. Мотиви з яких виходив апеляційний суд та застосовані норми права Відповідно до частин 1, 3 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. За приписами ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. У частині третій статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Згідно з частиною першою, другою та п`ятою стаття 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повного і всебічного з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Відповідно до статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Відповідно до частини першої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Задовольняючи частково позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що відсутні підстави для задоволення позову до ОСОБА_1 , оскільки останній не є співвласником багатоквартирного будинку і питання його участі в оплаті за житло, яким він має право користування, має вирішуватись в порядку, встановленому ст. 156 ЖК України, з ініціативи власника житла. Суд першої інстанції дійшов висновку про те, що вимоги позивача мають правове обґрунтування з посиланням на докази відповідно до вимог ст.81 ЦПК України, зокрема, судом безспірно встановлено, що позивачем надаються послуги з утримання будинку та прибудинкової території відповідачці ОСОБА_2 , яка користується вказаною житловою площею, отже позов підлягає частковому задоволенню. Колегія суддів погоджується з такими висновками суду, так як їх суд першої інстанції дійшов на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилались, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтвердженими тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Кожна особа має право в порядку, встановленому ЦПК України, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч.1 ст.4 ЦПК). Частинами 1 та 3 статті 13 ЦПК встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності. Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом (ч.ч. 1, 2 ст. 12 ЦПК). Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов`язки визначено Законом України «Про житлово-комунальні послуги» (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин). Суб`єктами цього Законує органи виконавчої влади, місцевого самоврядування, виробники, виконавці та споживачі житлово-комунальних послуг, а також власники приміщень, будинків, споруд, житлових комплексів або комплексів будинків і споруд (ст. 1, ч. 2 ст. 3, ст. 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»у редакції Закону, чинної на момент виникнення спірних правовідносин). Згідно з ч. 1 ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на: 1) комунальні послуги (централізоване постачання холодної води, централізоване постачання гарячої води, водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо); 2) послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо); 3) послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо); 4) послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо). Частиною 1 ст. 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»визначено, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах, проте відповідно до п. 1 ч.1 ст. 20 цього Законуспоживач має право, зокрема, одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг. Такому праву прямо відповідає визначений п. 5 ч. 3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»обов`язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом. Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі. Аналогічна правова позиція висловлена в постанові Верховного Суду України від 20 квітня 2016 року в справі №6-2951цс15. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відсутність письмово оформленого договору з позивачем не позбавляє відповідача обов`язку оплачувати надані їй послуги, оскільки встановлено, що відповідачу надавалися такі послуги Частинами 1 та 2 ст. 32 цього Законупередбачено, що плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно відповідно до умов договору в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Розмір плати за комунальні послуги розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку. Відповідно до вимог ст. 151 ЖК України, громадяни, які мають у приватній власності жилий будинок (квартиру), зобов`язані забезпечувати його схоронність, провадити за свій рахунок поточний і капітальний ремонт, утримувати в порядку придомову територію. Діяльність кооперативного об`єднання «ЖБК» регламентується Законом України «Про кооперацію» від 10 липня 2003 року і Статутом, затверджено рішенням установчих зборів кооперативного об`єднання (протокол № 1 від 01.09.2009). Згідно з п. 2.2 Статуту, основною діяльністю об`єднання є забезпечення поточного утримання житлового та нежитлового фондів; благоустрій будинків та прибудинкових територій (прибирання сміття, боротьба із забрудненням, малярні та штукатурні роботи); поточний ремонт, технічне обслуговування, експлуатація житлового та нежитлового фондів, їх інженерного обладнання та інших побутових виробів, водопровідні та каналізаційні роботи. Будинок АДРЕСА_2 , в якому знаходиться належна на праві власності відповідачці ОСОБА_2 квартира, є власністю житлово-будівельного кооперативу «НКМЗ-2», який на підставі рішення загальних зборів КО «ЖБК» від 12.11.2010 року увійшов в члени кооперативного об`єднання. Позивач КО «ЖБК» надає послуги по утриманню будинків та прибудинкових територій членам кооперативу, участь у витратах на які несуть власники квартир. На підставі рішення виконкому Краматорської міської ради народних депутатів №10 від 06.01.1988 року, будинок АДРЕСА_2 був переданий у власність КП «ЖЕК №7». Вказане рішення в частині передання права власності було скасоване рішенням виконкому Краматорської міської ради №672 від 08.10.2010 року. Загальними зборами ЖБК «НКМЗ-2» від 19.08.2010 року було прийняте рішення про вступ в КО «ЖБК» та рішенням загальних зборів КО «ЖБК» від 12.11.2010 року ЖБК «НКМЗ-2» прийнятий до кооперативного об`єднання. Рішення загальних зборів кооперативів є чинними, оскільки ніким не оспорені і не скасовані. Між КО «ЖБК» (Виконавець) та ЖСК «НКМЗ-2» (Кооператив), було укладено Договір на поточне утримання будинку та прибудинкової території, предметом якого є забезпечення Виконавцем поточного утримання будинку та прибудинкової території у будинку АДРЕСА_2 , а Кооперативом (власниками квартир та нежилих приміщень цього будинку) своєчасної оплати членських внесків за встановленим тарифом у строки та на умовах, передбачених законом. Згідно п.1.2 невід`ємною частиною договору є Додаток №1 (розшифровка тарифу на поточне утримання будинку), який затверджено загальними зборами засновників КО «ЖБК» та погоджений з органом місцевого самоврядування, або на підставі затвердженого органом місцевого самоврядування рішення про встановлення відповідних тарифів. Відповідно до п.5.4 вказаного договору, при несплаті окремим абонентом членських внесків Виконавець самостійно має право звернутися до суду про примусове стягнення із боржника цих витрат. Ідея справедливого судового розгляду передбачає здійснення судочинства на засадах рівності та змагальності сторін. Сторони й інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, установлених цим кодексом. Рівність сторін передбачає, що кожній стороні має бути надана можливість представляти справу та докази в умовах, що не є суттєво гіршими за умови опонента (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Домбо Бегеєр Б.В. проти Нідерландів» («Dombo Beheer B.V. v. the Netherlands») від 27.10.93, заява №14448/88, §33). Створення рівних можливостей учасникам процесу в доступі до суду та до реалізації та захисту їхніх прав є частиною гарантій справедливого правосуддя, зокрема принципів рівності та змагальності сторін. За приписами ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч. 2 ст. 77 ЦПК України). Дослідження доказів - це безпосереднє сприйняття і вивчення судом в судовому засіданні інформації про фактичні дані, представленої сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, за допомогою передбачених в законі засобів доказування на підставі принципів усності та безпосередності. Предметом доказування у кожній справі є факти, які становлять основу заявлених вимог і заперечень проти них або мають інше значення для правильного розгляду справи і підлягають встановленню для прийняття судового рішення. Згідно з ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Відповідно до частини 2 статті 76 ЦПК України ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Згідно з ч. 1 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Положеннями ч. 2 ст. 78 ЦПК України визначено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Аргументи апеляційної скарги про те, що належних документів на підтвердження факту надання інших видів утримання будинку та прибудинкової території, окрім витрат на підготовку житлових будинків до експлуатації в осінньо-зимовий період позивачем не надано, колегія судів не бере до уваги, оскільки ОСОБА_2 не надала, ані до суду першої інстанції, ані до суду апеляційної інстанції доказів на спростування зазначеного. Доводи апеляційної скарги про те, що відповідач ОСОБА_2 не отримувала та фактично не користувалась послугами позивача, які зазначені у Додатках № 1 від 26.05.2017 року та 22.12.2018 року, а КО «ЖБК» не довів зворотнє, колегія вважає не прийнятними, оскільки матеріали справи не містять належним чином оформлених актів - претензій споживача, тобто ОСОБА_2 не довела належними доказами не надання або надання неналежної якості житлово-комунальних послуг позивачем. Посилання ОСОБА_2 в апеляційній скарзі на те, що стягнення з неї оплати за прибирання прибудинкової території є незаконним, оскільки вона як співвласник будинку АДРЕСА_2 не має жодного відношення до утриманні земель комунальної власності під вказаним будинком, а тому в неї не виникає обов`язку з оплати за утримання вказаної ділянки, колегія не бере дот уваги, з огляду на наступне. Фактично всі доводи, викладені в апеляційній скарзі, не можуть бути взяті до уваги колегією суддів, оскільки вони зводяться до переоцінки доказів та незгодою з висновками суду по їх оцінці. Проте, відповідно до вимог ст. 89 ЦПК України, оцінка доказів є виключною компетенцією суду, переоцінка доказів особами, які беруть участь у розгляді справи, діючим законодавством не передбачена. Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права Отже, вирішуючи спір, суд першої інстанції в достатньо повному обсязі встановив права і обов`язки сторін, що брали участь у справі, обставини справи, перевірив доводи і заперечення сторін, дав їм належну правову оцінку, ухвалив рішення, яке відповідає вимогам закону. Висновки суду обґрунтовані і підтверджуються письмовими доказами. За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду ухвалено з дотриманням норм матеріального і процесуального законодавства, у зв`язку із чим апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду - залишенню без змін. Розподіл судових витрат Відповідно до підпунктів "б" та "в" пункту 4 частини першої статті 382 ЦПК України суд апеляційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції, у випадку скасування або зміни судового рішення та у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції. Відповідно до частин 1, 13 статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. Враховуючи висновки апеляційного суду за результатами розгляду справи, судові витрати новому розподілу не підлягають. Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 382 ЦПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення. Рішення Краматорського міського суду Донецької області від 03 листопада 2021 року - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Повне судове рішення складено 18 січня 2023 року. Головуючий: Судді:

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»