Постанова 4821 № 711/4687/22

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 18 січня 2023 року м. Черкаси справа № 711/4687/22 провадження № 22-ц/821/33/23 категорія на ухвалу Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати в цивільних справах: головуючого: Бородійчука В.Г., суддів: Карпенко О.В., Василенко Л.І. секретар: Винник І.М. учасники справи: позивачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 відповідач: Центр відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) розглянув в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) на рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 17 жовтня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про скасування арешту. в с т а н о в и в : Описова частина Короткий зміст позовних вимог 21 вересня 2022 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом до Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ) про скасування арешту. Позовні вимоги мотивовані тим, на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження № 10058/1, від 13 травня 2004 року, винесеної державним виконавцем Лесечко О.В., при примусовому виконанні виконавчого листа № 2-177, виданого 17 листопада 2003 року Придніпровським районним судом м. Черкаси, про стягнення з ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 51 247,56 гривень боргу, був накладений арешт на квартиру АДРЕСА_1 , що належала ОСОБА_5 .. Крім цього, на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження серія АА М:041140 від 21 січня 2005 року, винесеної державним виконавцем Лесечко О.В., при примусовому виконанні виконавчого листа № 2-177, виданого 17 листопада 2003 року Придніпровським районним судом м. Черкаси, про стягнення з ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 51 247,56 гривень боргу, був накладений арешт на квартиру АДРЕСА_2 , що належала ОСОБА_5 . Постановою старшого державного виконавця центрального відділу ДВС міста Черкаси ГГУЮ у Черкаській області С.С. Расторгуєв від 19 червня 2018 року, ВП № 47327347, у зв`язку з фактичним виконанням рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 17 листопада 2003 року, виконавче провадження про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 боргу в сумі 17 082,52 грн. закінчено. Постановою головного державного виконавця центрального відділу ДВС міста Черкаси ГТУЮ у Черкаській області Р. О. Дахненко від 17 серпня 2018 року, ВП № 38797084, у зв`язку з фактичним виконанням рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 17 листопада 2003 року, виконавче провадження про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 боргу в сумі 17 082,52 грн. закінчено. Виконавчий лист відносно ОСОБА_1 повернутий 20 березня 2013 року до Придніпровського районного суду м. Черкаси у зв`язку із повним виконанням рішення суду. Виконавчий лист відносно ОСОБА_2 повернутий 20 березня 2013 року до Придніпровського районного суду м. Черкаси у зв`язку із повним виконанням рішення суду. Проте, арешт на квартиру АДРЕСА_2 , що належала ОСОБА_5 не був знятий. 16 серпня 2019 року до Центрального відділу ДВС міста Черкаси ГТУЮ у Черкаській області ними була подана заява про зняття арешту з майна. Проте, листом від 16 вересня 2019 року Центральний відділ ДВС міста Черкаси ГТУЮ у Черкаській області повідомив їм, що у посадових осіб Центрального відділу ДВС міста Черкаси ГТУЮ у Черкаській області відсутні повноваження для зняття арештів з майна ОСОБА_5 . А тому, позивачі просили скасувати арешт, накладений постановою державного виконавця Придніпровського управління юстиції м. Черкаси О.В. Лесечко, №10058/1 від 13 травня 2004 року, а саме на квартиру АДРЕСА_1 . Короткий зміст рішення суду першої інстанції Рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 17 жовтня 2022 року позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 задоволено. Скасовано арешт з нерухомого майна, реєстраційний номер обтяження 12426, накладений постановою державного виконавця Придніпровського управління юстиції м. Черкаси О.В. Лесечко, № 10058/1 від 13 травня 2004 року, а саме квартиру АДРЕСА_1 . Рішення суду мотивоване тим, що під час розгляду справи було встановлено, що арешт нерухомого майна, право власності на яке зареєстроване за померлим ОСОБА_5 був заходом забезпечення в межах виконавчих проваджень з примусового виконання рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси в справі № 2-177/03, яке виконане повністю, а інших виконавчих проваджень щодо позивачів судом не встановлено, то існування зазначеного обтяження обмежує права позивачів, як спадкоємців власника майна, а іншим шляхом окрім як у судовому порядку вони не можуть захистити свої права. Короткий зміст вимог апеляційної скарги В апеляційній скарзі Центральний відділ державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) просить скасувати рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 17 жовтня 2022 року як незаконне та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог позивачів. Аргументи учасників справи Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу Апеляційна скарга мотивована тим, що під час постановлення ухвали суд не врахував, арешт на квартиру АДРЕСА_1 був накладений в межах інших виконавчих листів ніж ті, що зазначені у виконавчому провадженні № 38797084 та № 47327347, які вже закінчені внаслідок повного виконання. Водночас, будь-яких доказів щодо фактичного повного виконання рішення суду згідно виконавчих листів № 2-177 від 17 листопада 2003 року, виданих Придніпровським районним судом м. Черкаси позивачами суду не надано. Крім того, відповідачем у справах за позовами про звільнення з-під арешту майна є боржник або особа, в інтересах якої накладено арешт на майно у виконавчих провадженнях, оскільки задоволення такого позову може безпосередньо вплинути на права та законні інтереси сторін спірних відносин щодо такого майна. За таких обставин, Центральний відділ ДВС у м. Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) є неналежним відповідачем у справі, оскільки позивачами не доведено, що вказаний орган порушує, не визнає або оспорює права позивачів. Відзив на апеляційну скаргу не надходив

Мотивувальна частина Позиція Апеляційного суду Згідно зі статтею 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду, а відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими. Відповідно до частини першої статті 352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково. Перевіривши доводи апеляційної скарги, Черкаський апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення. Під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції, суд неодноразово повідомляв позивачів про розгляд справи, однак всі повідомлення про направлення поштових відправлень поверталися до суду без вручення адресату. Враховуючи, що в матеріалах справи відсутні електронні адреси позивачів та номери телефонів, за якими можливо було б повідомити їх про розгляд справи, суд робив оголошення на офіційному сайті Судової влади Черкаського апеляційного суду про розгляд справи 30 листопада 2022 року, 06 грудня 2022 року та 18 січня 2023 року. Виходячи з вищенаведених норм Конвенції та практики Європейського суду, вимог п.11 частини 3 статті 2 ЦПК України щодо неприпустимості зловживання сторонами своїми процесуальними правами, статті 371 ЦПК України щодо строку розгляду апеляційної скарги, а також зважаючи, що матеріали справи містять позовну заяву позивачів, в якій вони виклали свої доводи відносно предмету спору, колегія суддів визнала за можливе провести розгляд справи без участі позивачів для повідомлення яких було здійснено всі можливі заходи. Мотиви, з яких виходить Апеляційний суд, та застосовані норми права Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Предметом апеляційного оскарження є ухвала суду, яка входить в перелік ухвал, визначених ст. 353 ЦПК України, на які можуть бути подані скарги окремо від рішення суду. Відповідно до положень ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження з особливостями, встановленими цією главою. Ч. 3 ст. 369 ЦПК України передбачено, що з урахуванням конкретних обставин справи суд апеляційної інстанції може розглянути апеляційні скарги в судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи. Відповідно до вимог частин першої і другої статті 367 ЦПК Українисуд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК Українисудове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Зазначеним вимогам закону ухвала суду не відповідає. Судом першої інстанції встановлено, що рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 17 листопада 2003 року в справі № 2-177/2003 було задоволено (а.с. 42-43) було задоволено позовні вимоги ОСОБА_4 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 про стягнення боргу позовні вимоги позивачки задоволено повністю та стягнуто з відповідачів на користь ОСОБА_4 по 17 082 грн. 52 коп. боргу з кожного. Крім того, рішенням суду встановлено, що ОСОБА_4 звернулася з даним позовом до відповідачів як до спадкоємців ОСОБА_5 . Рішення суду від 17 листопада 2003 року набрало законної сили та на його виконання судом видано виконавчі листи, які стягувачем було пред`явлено до виконання до органу державної виконавчої служби. В ході примусового виконання виконавчих листів № 2-177, виданих 17 листопада 2003 року Придніпровським районним судом м. Черкаси, про стягнення з ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 51 247,56 гривень боргу, державними виконавцями було накладено арешт на квартиру АДРЕСА_1 , що належала ОСОБА_5 . Зазначене підтверджується копіями постанов державних виконавців від 13 травня 2004 року (а.с. 5, 11) та 21 січня 2005 року (а.с. 12) про арешт майна боржника та заборони на його відчуження. Постановою головного державного виконавця Придніпровського відділу ДВС Черкаського МУЮ Компанець І.Б. від 07 липня 2008 року (а.с. 44) провадження з примусового виконання виконавчого листа № 2-177 від 17 липня 2003 року Придніпровського районного суду м. Черкаси про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 боргу в сумі 17 082,52 грн. закінчено у зв`язку з повним фактичним виконанням рішення суду. Постановою старшого державного виконавця центрального відділу ДВС міста Черкаси ГГУЮ у Черкаській області Расторгуєва С.С. від 19 червня 2018 року (а.с. 28-29) ВП № 47327347 з примусового виконання виконавчого листа № 2-177 від 17 листопада 2003 року Придніпровського районного суду м. Черкаси про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 боргу в сумі 17 082,52 грн. закінчено у зв`язку з фактичним виконанням рішення суду. Постановою головного державного виконавця центрального відділу ДВС міста Черкаси ГТУЮ у Черкаській області Дахненко Р.О. від 17 серпня 2018 року (а.с. 15) ВП №38797084 з примусового виконання виконавчого листа № 2-177 від 17 листопада 2003 року Придніпровського районного суду м. Черкаси про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 боргу в сумі 17 082,52 грн. закінчено у зв`язку з фактичним виконанням рішення суду. Виконавчі листи відносно ОСОБА_1 та ОСОБА_2 повернуті до Придніпровського районного суду м. Черкаси у зв`язку із повним виконанням рішення суду та знаходяться в матеріалах цивільної справи № 2-177/2003. Таким чином судом встановлено, що рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 17 листопада 2003 року в справі № 2-177/2003 виконано повністю. В той же час, згідно з Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно - за ОСОБА_5 зареєстровано право власності на квартиру АДРЕСА_1 . Крім того, відповідно до вказаної Інформаційної довідки - зареєстровано арешт вказаного вище нерухомого майна, реєстраційний номер обтяження 12426, на підставі постанови № 10058/1 від 13 травня 2004 року, Відділ ДВС Придніпровського районного управління юстиції. 16 серпня 2019 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулись до Центрального відділу ДВС м. Черкаси ГТУЮ у Черкаській області з заявою про зняття арешту з майна, а саме квартири АДРЕСА_2 , що належить ОСОБА_5 , посилаючись на закінчення виконавчих проваджень з примусового виконання рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 17 листопада 2003 року в справі № 2-177/2003 (а.с. 16). Листом від 16 вересня 2019 року № 12048/15.1-36/42680 Центральний відділ ДВС м. Черкаси ГТУЮ у Черкаській області повідомив, що перевіркою бази даних автоматизованої системи виконавчих проваджень встановлено, що виконавчі документи, де боржником є ОСОБА_5 до відділу ДВС станом на 16 вересня 2019 року не надходили, а тому відсутні підстави для зняття арештів з майна ОСОБА_5 . Відповідно до Автоматизованої системи виконавчих проваджень на час розгляду даної справи відсутні відомості щодо відкритих виконавчих проваджень відносно ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_1 . Також, згідно до Інформації з Єдиного реєстру боржників на час розгляду даної справи відсутня інформація щодо ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_1 . Розглядаючи спір, суд першої інстанції мотивував свої висновки тим, що арешт нерухомого майна, право власності на яке зареєстроване за померлим ОСОБА_5 був заходом забезпечення в межах виконавчих проваджень з примусового виконання рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси в справі № 2-177/03, яке виконане повністю, а інших виконавчих проваджень щодо позивачів судом не встановлено, то існування зазначеного обтяження обмежує права позивачів, як спадкоємців власника майна, а іншим шляхом окрім як у судовому порядку вони не можуть захистити свої права. Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду та вважає його помилковим, виходячи з наступного. Відповідно до статті 48 ЦПК України сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні особи і юридичні особи, а також держава. Основною ознакою сторін цивільного процесу є їхня матеріальна і процесуальна заінтересованість у справі. Саме сторони є суб`єктами правовідношення, з приводу якого виник спір. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі (частина друга статті 51 ЦПК України) Визначення відповідачів, предмета і підстав спору є правом позивача, водночас встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи: суд за клопотанням позивача, не припиняючи розгляду справи, замінює первісного відповідача належним відповідачем, якщо позов пред`явлено не до тієї особи, яка має відповідати за позовом, або залучає до участі у справі іншу особу як співвідповідача (висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц). Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05 травня 2020 року у справі № 554/8004/16 (провадження 14-431цс19) зробила висновок «що спори, пов`язані з належністю майна, на яке накладений арешт, відповідно до статей 15 і 16 ЦПК України у редакції, що була чинною 15 грудня 2017 року, суди розглядають у порядку цивільного судочинства у позовному провадженні, якщо існує спір про визнання права власності та однією зі сторін відповідного спору є фізична особа, крім випадків, коли розгляд таких справ відбувається за правилами іншого судочинства. У разі якщо опис та арешт майна проводився державним виконавцем, скарга сторони виконавчого провадження розглядається в порядку, передбаченому розділом VII ЦПК України у вказаній редакції. Інші особи, які є власниками (володільцями) майна і які вважають, що майно, на яке накладено арешт, належить їм, а не боржникові, можуть звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно та про зняття з нього арешту. Особи, які є власниками (володільцями) майна і які вважають, що майно, на яке накладено арешт, належить їм, а не боржникові, можуть звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. Відповідачем у справах за позовами про звільнення майна з-під арешту є боржник або особа, в інтересах якої накладено арешт на майно у виконавчих провадженнях, оскільки задоволення такого позову може безпосередньо вплинути на права та законні інтереси сторін спірних правовідносин щодо такого майна». Така ж позиція висвітлена і у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 листопада 2019 року у справі № 905/386/18 (провадження № 12-85гс19) де зазначено, що відповідачем у справах за позовами про звільнення з-під арешту майна є боржник або особа, в інтересах якої накладено арешт на майно у виконавчих провадженнях, оскільки задоволення такого позову може безпосередньо вплинути на права та законні інтереси сторін спірних відносин щодо такого майна. Предметом спору в цій справі є звільнення з-під арешту квартири власником якої був боржник ОСОБА_5 право на яке доводять позивачі. У справі, що переглядається, позивачі пред`явили позовні вимоги до Центрального ВДВС у м. Черкаси, який не є ні боржником, ні особою, в інтересах якої накладено арешт на спірне нерухоме майно. При цьому стягувач, в інтересах якого був накладений арешт на квартиру, як відповідач не залучений. Клопотань про заміну первісного відповідача належним відповідачем чи про залучення до участі у справі іншої особи як співвідповідача позивач не заявляв. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача (пункт 40 постанови Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц). Під час розгляду справи, суд першої інстанції не врахував, що Центральний відділ ДВС у м. Черкаси Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ) є неналежним відповідачем у справі і вимоги позивачів до такого відповідача задоволені не можуть бути, оскільки орган державної виконавчої служби у відповідних спорах може бути залучено як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору. Разом з тим, стягувач ОСОБА_4 до участі в розгляді справи залучена взагалі не була, хоча оскаржуваним рішенням можуть бути порушені її права та законні інтереси. Тому, з врахуванням вище встановлених обставин, колегія суддів вважає, що за визначеного кола учасників судового процесу, позовні вимоги до відповідача Центрального відділу ДВС у м. Черкаси Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ) задоволенню не підлягають з підстав пред`явлення позову до неналежного відповідача. Приймаючи нове судове рішення, апеляційний суд відповідно до вимог статті 141 ЦПК України вирішує питання щодо розподілу судових витрат у справі. Оскільки відповідачем за подання апеляційної скарги сплачено судовий збір в сумі 2 977 грн. 20 коп., тому, враховуючи, що матеріали справи не містять доказів звільнення ОСОБА_1 , ОСОБА_2 від сплати судового збору, з них на користь відповідача підлягає до стягнення судовий збір в розмірі 2 977 грн. 20 коп. по 1 488 грн. 60 коп. з кожного. Керуючись ст.ст. 374, 376, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, апеляційний суд, - п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) задовольнити. Рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 17 жовтня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про скасування арешту скасувати. Прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про скасування арешту відмовити. Стягнути з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) 2 977 грн. 20 коп. судового збору по 1 488 грн. 60 коп. з кожного. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення, в порядку та за умов визначених ЦПК України. Повний текст постанови складено 19 січня 2023 року. Головуючий В.Г. Бородійчук Судді О.В. Карпенко Л.І. Василенко