Постанова 4851 № 480/6610/21

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 11 січня 2023 р.Справа № 480/6610/21 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Мінаєвої О.М., Суддів: Калиновського В.А. , Кононенко З.О. , за участю секретаря судового засідання Пукшин Л.Т розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Сумської митниці на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 30.09.2021 року, головуючий суддя І інстанції: В.О. Павлічек, м. Суми, повний текст складено 05.10.2021 року у справі № 480/6610/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Євротранс С» до Сумської митниці про визнання протиправним та скасування рішення, ВСТАНОВИВ: Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Євтотранс С», звернулось до суду з адміністративним позовом до Слобожанської митниці Держмитслужби, в якому просило суд: - визнати рішення Слобожанської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів від 03.06.2021 року №UA807000/2021/001117/2 протиправним та скасувати його. Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 30.09.2021 року у справі № 480/6610/21 адміністративний позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення Слобожанської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів від 03.06.2021 року №UA807000/2021/001117/2. Стягнуто на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача суму судового збору в розмірі 2 270,00 грн. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з`ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, а також неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення Сумського окружного адміністративного суду від 30.09.2021 року у справі № 480/6610/21, та постановити нове судове рішення яким відмовити у задоволенні позову. В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на те, що під час декларування товару за МД №UA807290/2021/013744, позивачем до митного органу не подано документів на підтвердження вартості перевезення товарів, а також жодних банківських (платіжних) документів, які б підтверджували здійснення оплати за відповідні транспортні послуги. Крім того, з представлених позивачем документів неможливо встановити, на яку саме поставку було виставлено рахунок, та чи дійсно відбулась оплата товару. Водночас будь-яких додаткових документів для підтвердження митної вартості товару, на запит митного органу позивачем не надано. Посилаючись на те, що використані декларантом відомості повинні бути об`єктивними, піддаватися обчисленню та підтверджуватися документально, вважає, що рішення про коригування митної вартості товарів №UA807000/2021/001117/2 від 03.06.2021 року ухвалено правомірно, а тому підстави для його скасування відсутні. У відзиві на апеляцій скаргу позивач, посилаючись на законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, у задоволенні апеляційної скарги просив відмовити. Протокольною ухвалою від 11 січня 2023 року судом апеляційної інстанції замінено відповідача у справі Слобожанську митницю Держмитслужби на Сумську митницю. Розглянувши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів апеляційної інстанції, переглядаючи судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги у відповідності до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що 04 квітня 2021 року ТОВ «Євтотранс С», як покупець, уклало з ALFA BRAVO LTD (Велика Британія), як продавцем, зовнішньоекономічний договір купівлі-продажу №14/04-1, згідно умов якого продавець передає у власність покупця чотири уживані напівпричепи марки DONBUR 2008, 2009 років випуску (ідентифікаційні номери SEPPM39AW8L052726, SEPPM39BD9L054769, SEPPM39BD9L054182, SEPPM39BD9L054214), а покупець сплачує їх вартість в розмірі 2700 Євро за кожний напівпричіп. Загальна сума договору становить 10800 Євро та має бути сплачена до моменту поставки товару. Умови поставки FCA - Клайпеда (Литовська Республіка) (а.с. 13). 03 червня 2021 року декларантом ТОВ «Євротранс С» було подано до митного оформлення митну декларацію (надалі - МД) №UA807290/2021/013744, у якій вартість товару - напівпричіп уживаний марки DONBUR, 2008 року випуску, ідентифікаційний номер SEPPM39AW8L052726 - було визначено декларантом за основним методом на підставі зовнішньоекономічного договору купівлі-продажу від 14.04.2021 №14/04-1 (а.с. 42). Крім самої МД, до митного оформлення були подані також і інші документи, перелік яких було наведено у графі 44 вказаної МД, а саме: зовнішньоекономічний договір купівлі-продажу №14/04-1 від 14.04.2021; рахунок-фактура №1705-04/21 від 14.04.2021; автотранспортна накладна № 14042021-1 від 31.05.2021; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_1 від 31.03.2009; банківський платіжний документ №393 від 24.05.2021; копія митної декларації країни відправлення №21GB05X35958989014 від 18.05.2021; копія митної декларації країни відправлення №21GВ000074129А4417 від 19.05.2021; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг №СФ-414 від 02.06.2021; калькуляція транспортних витрат №37/4 від 02.06.2021 (а.с. 13 - 21). Згідно електронного повідомлення, яке було направлено митницею на адресу позивача, йому було запропоновано надати інформацію, зокрема: копію митної декларації країни відправлення; виписку з бухгалтерської документації (рахунки на оплату т/з, рахунки транспортних витрат, рахунки з аукціону, рахунки збору за аукціон та інше, інформацію щодо комплектності га комплектації), пояснення по формі сплати т/з і документальне підтвердження сплати, висновки про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями (а.с. 45). В повідомленні №1 позивач зазначив, що ним було надано всі існуючі документи (а.с. 49). 03 червня 2021 року Слобожанською митницею Держмитслужби було прийнято рішення про коригування митної вартості №UA807000/2021/001117/2 (надалі - рішення) та картку відмови у митному оформленні №UA807290/2021/00561, згідно із якими вартість товару, визначену декларантом для цілей нарахування митних платежів, було відхилено та визначено митну вартість за другорядним методом (резервним, числовий шифр «6» в графі 31 рішення). Згідно із цим рішенням вартість товару для цілей нарахування митних платежів було визначено митницею в розмірі 3370 Євро замість заявленої декларантом 2700 Євро (а.с. 22 - 24). У вказаному Рішенні (графа 33) митниця, зокрема, зазначила: «Обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість товару №1 не може бути визнано: не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів. Відповідно до розбіжностей: 1) вартість в ЕК МД складає 2331,61 Євро, але у рахунку 2700 Євро.; 2) сума у платіжному дорученні складає 8100 євро, але у рахунку 2700 євро. На підставі вимог ст.ст. 54, 55, 58-63 та розділу XII Митного Кодексу України; 1) невідповідність обраного декларантом методу визначення митної вартості умовам, наведеним у главі 9 Митного кодексу України, в зв`язку з тим надані декларантом документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а також в зв`язку з не наданням декларантом додаткових документів, передбачених пунктом 3 статті 53 Митного кодексу України; 2) не надана декларантом (відсутня) інформація щодо угод на ідентичні товари; 3) не надана декларантом (відсутня) інформація щодо угод на подібні товари; 4) не надана декларантом (відсутня у розпорядженні митного органу) інформація: - щодо ідентичних та подібних товарів, які продаються на митній території України у незмінному стані; - відсутні дані щодо витрат на виплату комісійних винагород, звичайних надбавок на прибуток та загальних витрат у зв`язку з продажем на митній території України; - відсутні дані щодо витрат понесених в Україні на навантаження, вивантаження, транспортування, страхування; 5) не надана декларантом (відсутня у розпорядженні митних органів) інформація та документи, які мали вплив на процес формування ціни товару: - на матеріал та витрат, понесених виробником в зв`язку з виробництвом товарів; - витрат на завантаження, вивантаження, страхування, транспортування до місця перетинання митного кордону України; - прибутку, що одержує експортер у результаті поставки в Україну. Наявна в митного органу інформація: оцінка по UА 807290/2021/11920 від 18.05.2021 року. Обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування: Коригування митної вартості здійснено у відповідності до ст.64 Митного кодексу України та Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджених наказом ДФС України від 11.09.2015 №689 з проведеним у разі необхідності коригуванням, передбаченим у главі 9 МКУ - товару №1 - 3370 Євро». Вважаючи вищевказане рішення відповідача про коригування митної вартості товарів протиправним, позивач звернувся до суду з цим позовом. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не надано суду будь-яких доказів щодо джерела інформації митної вартості товару, відповідно до якого було скориговано митну вартість в МД №UA 807290/2021/11920 від 18.05.2021 року за резервним методом. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, виходячи з меж апеляційного перегляду справи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог, виходячи з наступного. У відповідності до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Митним кодексом України (далі - МК України) регулюються відносини з приводу митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, справлянням митних платежів. Статтею 246 МК України встановлено, що метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів. Положеннями ст. 248 МК України визначено, що митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію. Митне оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення здійснюється органами доходів і зборів на підставі митної декларації, до якої декларантом залежно від митних формальностей, установлених цим Кодексом для митних режимів, та заявленої мети переміщення вносяться, окрім іншого, відомості щодо митної вартості товарів та методу її визначення (ч. 8 ст. 257 МК України). На виконання статті 52 МК України, декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації. Крім того, ст. 49 МК України передбачено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. При цьому ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця (частина п`ята статті 58 МК України). Згідно ч. 1 ст. 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Отже, методи визначення митної вартості товарів можуть бути підрозділені на: а) основний; б) другорядні. Крім того, митним законодавством передбачена система другорядних методів. Під час визначення митної вартості товарів учасник митних відносин може застосувати тільки один із різновидів методів - основний метод або ж конкретний другорядний метод. Застосування методу визначення вартості товарів повинно бути обґрунтованим. Колегія суддів зазначає, що пріоритетним до застосування є саме основний метод. Це, відповідно, обумовлює необхідність, у випадку наявності достатніх підстав, застосовувати в першочерговому порядку основний метод визначення митної вартості товару. Тільки у випадку відсутності необхідних умов для застосування основного методу, повинні застосовуватися методи закріплені приписами пункту другого частини першої статті 57 МК України, які застосовуються у субсидіарному порядку - учасник митних відносин обирає один із системи другорядних методів. Про субсидіарний характер застосування другорядних методів свідчить зміст положень частини третьої статті 58 МК України. Згідно з частиною другою статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. Таким чином, з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів, орган доходів і зборів має право, зокрема, у встановлених випадках, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; звертатися до органів доходів і зборів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; застосовувати інші передбачені форми митного контролю. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування. Відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю, орган доходів і зборів може виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі, у разі неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Нормами ст. 55 МК України визначено, що якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, він має право прийняти у письмовій формі рішення про коригування заявленої митної вартості товарів. За правилами частини третьої статті 58 МК України у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу. Частиною першої статті 53 МК України визначено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Аналізуючи наведені вище положення, колегія суддів приходить до висновку, що документальне підтвердження в аспекті відповідних митних процедур має своїм завданням підтвердити: а) заявлену митну вартість товарів; б) обраний суб`єктом господарювання метод визначення такої вартості. Документами, які підтверджують митну вартість товарів є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (частина друга статті 53 Митного кодексу України). За правилами частини п`ятої статті 53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті. Аналів вищезазначених положень ст. 53 МК України дає підстави дійти висновку про те, що МК України визначений вичерпний перелік документів, що подаються декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення. Вказана норма кореспондує з положенням частини третьої статті 318 МК України, якою встановлено, що митний контроль передбачає виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи. Однак, частиною третьою статті 53 МК України встановлено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Таким чином, митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом. Зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Однак, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Водночас, навіть у разі витребування додаткових документів, митний орган має враховувати, що ненадання їх повного пакету може бути підставою для коригування митної вартості лише тоді, коли подані документи є недостатніми або такими, що в сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації про заявлену митну вартість. Аналогічна правова позиція була наведена в постановах Верховного Суду від 22.08.2019 року у справі № 810/2784/18, від 06.09.2019 року у справі № 815/2501/18, від 26.11.2019 року у справі № 821/107/16. В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається зокрема на наявність у митного органу обґрунтованих сумнівів щодо достовірності поданих позивачем відомостей, у зв`язку із чим у нього було витребувано додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості. З приводу наведеного слід зазначити, що сумніви є обґрунтованими, якщо документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. У митниці є обов`язок зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки таких відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності. Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, орган митної служби повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 02 червня 2015 року у справі №21-498а15. З матеріалів справи встановлено, що під час митного оформлення за ЕМД №UA807290/2021/013744 від 03.06.2021 року відповідачем було виявлено наступні розбіжності в поданих позивачем документах: 1) вартість в ЕК МД складає 2331,61 Євро, але у рахунку 2700 Євро.; 2) сума у платіжному дорученні складає 8100 євро, але у рахунку 2700 євро. Отже, за результатами проведеного посадовою особою відповідача аналізу наданих разом з ЕМД №UA807290/2021/013744 від 03.06.2021 року документів, було виявлено, що ці документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, а саме, складової, передбаченої п. 5 ч. 10 ст. 58 МКУ - витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України. Враховуючі наведене, 03.06.2021 року митницею було письмово повідомлено декларанта про необхідність надання додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів: копію митної декларації країни відправлення; виписку з бухгалтерської документації (рахунки на оплату т/з, рахунки транспортних витрат, рахунки з аукціону, рахунки збір за аукціон інше, інформацію щодо комплектності та комплектації); пояснення по формі сплати Т/З та документальне підтвердження сплати; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. На вищевказаний запит митного органу щодо надання документів для підтвердження митної вартості згідно ст. 53 МК України, позивач своїм листом від 03.06.2021 року повідомив відповідача про те, що при подачі для митного оформлення МД ним були надані всі існуючі документи. У вказаному листі позивач також просив винести рішення про коригування митної вартості товарів (а.с. 49). Отже, декларантом не було надано на запит митного органу додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, що стало додатковою підставою для ухвалення відповідачем оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів. Таким чином, колегія суддів погоджується з доводами представника відповідача про наявність обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Разом з тим, колегія суддів зазначає, що коригування відповідачем митної вартості складових ціни товару (а саме ціни напівпричепів) за другорядним методом (резервним методом) відбулось з порушенням норм МК України, з огляду на наступне. В апеляційній скарзі відповідач зазначає, що при прийнятті митницею рішення про коригування митної вартості товару, за основу взято наявну в митного органу цінову інформацію, що міститься в ціновій базі ЄАІС Держмитслужби про товари, митне оформлення яких вже здійснено за МД №UА807290/2021/11920 від 18.05.2021 року. Колегія суддів зазначає, що у відповідності до частини другої статті 55 МК України, якою встановлено порядок коригування митної вартості товарів, закріплено, що письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, зокрема: - наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; - обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування. Як встановлено з оскаржуваного рішення відповідача про коригування митної вартості товарів від 03.06.2021 року №UA807000/2021/001117/2, в розділі рішення «Наявна в митного органу інформація:» зазначено: «оцінка по UА807290/2021/11920 від 18/05/2021». В розділі рішення «обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів, та фактів, які вплинули на таке коригування» зазначено: «Коригування митної вартості здійснено у відповідності до ст. 64 МК України та Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджених наказом ДФС України від 11.09.2015 року №689 з проведеним в разі необхідності коригуванням передбаченим у главі 9 МКУ тов. №1-3370 євро (а.с. 23). Отже, коригування митної вартості відповідачем здійснено за другорядним методом (резервним методом) у відповідності до ст. 64 МК України, та джерелом інформації для такого рішення зазначено наявну у митного органу інформацію, яка міститься в MД №UA 807290/2021/11920 від 18.05.2021 року. При цьому колегія суддів зазначає, що у відповідності до Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 2012 року № 598, графа 33 рішення про коригування митної вартості товарів «Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості» має містити окрім зазначення номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, також пояснення щодо зроблених коригувань, зважаючи на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умови поставки, комерційні умови та докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості. Між тим, як встановлено з вищевказаного оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів, відповідач, обґрунтовуючи числове значення митної вартості товару, скоригованого митним органом, в порушення вищезазначених вимог, обмежився посиланням виключно на номер та дату митної декларації (наявна в митного органу інформація: оцінка по UА807290/2021/11920 від 18/05/2021), та зазначенням про те, що коригування митної вартості здійснено у відповідності до ст. 64 МК України та Методичних рекомендацій затверджених наказом ДФС України від 11.09.2015 року №689. При цьому, митна вартість товару в МД №UA 807290/2021/11920 від 18.05.2021 року визначена шляхом коригування митним органом за резервним методом (шостим методом). Разом з тим, будь яких пояснень та доказів щодо джерела інформації митної вартості товару відповідно до якого було скориговано митну вартість в МД №UA 807290/2021/11920 від 18.05.2021 року за резервним методом, відповідачем не надано, та не обґрунтовано проведених коригувань митної вартості, зважаючи на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умови поставки, комерційні умови та докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості. Враховуючи вищезазначене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про протиправність оскаржуваного рішення відповідача про коригування митної вартості товарів від 03.06.2021 року №UA807000/2021/001117/2, та наявність підстав для його скасування. Перелічені вище обставини є достатніми для висновку про протиправність вищевказаного оскаржуваного рішення митного органу. Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції, та правильності судового рішення не спростовують, тому правові підстави для її задоволення відсутні. Згідно з ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Враховуючи, що при прийнятті рішення Сумського окружного адміністративного суду від 30.09.2021 року у справі № 480/6610/21 суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Сумської митниці залишити без задоволення. Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 30.09.2021 року у справі № 480/6610/21 залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України. Головуючий суддя О.М. Мінаєва Судді В.А. Калиновський З.О. Кононенко Повний текст постанови складено 18.01.2023 року