Постанова Дніпровський апеляційний суд № 200/3046/18

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/1651/23 Справа № 200/3046/18 Суддя у 1-й інстанції - Женеску Е. В. Суддя у 2-й інстанції - Зайцева С. А. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 12 січня 2023 року місто Дніпро Дніпропетровської області Єдиний унікальний номер 200/3046/18 Номер провадження 22-ц/803/1651/23 Дніпровський апеляційний суд у складі: головуючого: Зайцевої С.А. суддів: Биліни Т.І., Максюти Ж.І. за участю секретаря: Паромової О.О. учасники справи : заявник ОСОБА_1 боржник ОСОБА_2 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпрі Дніпропетровської області з повідомленням учасників справи апеляційну скаргу ОСОБА_3 на ухвалу Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська від 09 серпня 2019 року головуючого судді Женеску Е. В. по цивільній справі про перегляд за нововиявленими обставинами судового наказу,- В С Т А Н О В И В : У серпні 2019 року ОСОБА_2 звернувся до суду з заявою, в якій просив скасувати судовий наказ № 200/3046/18 від 27 лютого 2018 року виданий Бабушкінським районним судом міста Дніпропетровська, яким з нього стягнуто на користь ОСОБА_4 аліменти на утримання неповнолітньої ОСОБА_5 у розмірі 1 / 4 частини від заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого державою для дитини відповідного віку, щомісяця, починаючи з 22 лютого 2018 року і до досягнення дитиною повноліття. Зазначав, що вказаний наказ підлягає скасуванню, оскільки судом при його винесенні не було враховано, що на його утриманні знаходиться ще одна дитини та дружина. Ухвалою Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська від 09 серпня 2019 року заяву ОСОБА_2 про перегляд за нововиявленими обставинами судового наказу № 200/3046/18 від 27 лютого 2018 року задоволено. Судовий наказ Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська від 27 лютого 2018 року № 200/3046/18 , виданий за заявою ОСОБА_4 про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на утримання неповнолітньої ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1 / 4 частини від заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого державою для дитини відповідного віку, щомісяця, починаючи з 22 лютого 2018 року і до досягнення дитиною повноліття скасовано. Роз`яснено стягувачу право на звернення з тією самою вимогою до суду в порядку спрощеного позовного провадження. В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить скасувати ухвалу суду та відмовити у задоволенні заяви, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права. В обґрунтування доводів скарги, зокрема зазначено, що висновок суду про скасування судового наказу за нововиявленими обставинами є хибним, так фактом що покладено в основу судового наказу про стягнення аліментів є наявність відомостей про те, що ОСОБА_2 є батьком ОСОБА_5 , даний факт ніким не спростовано. ОСОБА_2 в заяві не наведено обставин, які б спростовували факти покладені в основу судового рішення, судом, таких також не встановлено, що є підставою для скасування оскаржуваного судового рішення. Судом першої інстанції, приймаючи до уваги твердження ОСОБА_2 про знаходження на його утриманні сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , не звернуто уваги на відсутність доказів підтверджуючих таке утримання, сам факт існування у боржника на утриманні другої дитини, не може вважатися перешкодою для видачі судового наказу про стягнення аліментів в розумінні п. 4 ч. 1 ст. 161 ЦПК України, за умови відсутності спору про батьківство, про що заявник не вказував. Зазначено, що обставини наведені у заяві ОСОБА_2 можуть бути підставами на звернення до суду з вимогами про зменшення розміру стягнутих аліментів, а не про перегляд судового наказу за нововиявленими обставинами. Жодна обставина, на яку посилається заявник, не є нововиявленою, тому, на думку скаржника, при розгляді заяви судом першої інстанції не здобуто конкретних правових доказів, які б давали правові підстави для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами. Обставини, на які посилається заявник, не є нововиявленими в розумінні положень ст. 423 ЦПК України, не спростовують факти, покладені в основу судового наказу та свідчать лише про незгоду ОСОБА_2 з судовим наказом. Відповідно до судового наказу розмір аліментів відповідає вимогам сімейного законодавства,а його зменшення у зв`язку з тим,що ОСОБА_2 має на утриманні іншу дитину,без доведення погіршення його майнового стану,не буде спрямовано на належне забезпечення дитини від шлюбу з ОСОБА_7 .Наявність іншої дитини не є самостійною підставою для скасування судового наказу ,якщо розмір аліментів відповідає вимогам СК . Крім того, зазначено, що її не було повідомлено про розгляд заяви про перегляд судового наказу за нововиявленими обставинами, чим порушено право на участь у судовому засіданні та надання доказів на спростування доводів заявника. Відзив на апеляційну скаргу ОСОБА_2 мотивований законністю та обґрунтованістю ухвали Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 09 серпня 2019 року у справі № 200/3046/18 щодо скасування наказу Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська № 200/3046/18 від 27 лютого 2018 року, виданого за заявою ОСОБА_4 про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на утримання неповнолітньої дитини ,яка постановлена у відповідності до норм матеріального та процесуального права . Просив у задоволенні апеляційної скарги відмовити . У судовому засіданні апеляційного суду ОСОБА_3 та її представник адвокат Кузьменко Ю.І . підтримали доводи апеляційної скарги . У судовому засіданні апеляційного суду ОСОБА_2 підтримав доводи викладені у відзиві на апеляційну скаргу . Заслухавши суддю-доповідача,пояснення учасників судового розгляду,дослідивши матеріали цивільної справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав. За змістом частини першої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Згідно з статтею 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Ухвала суду першої інстанції зазначеним вимогам не відповідає . Так, з матеріалів справи вбачається ,що 22 лютого 2018 року ОСОБА_8 , звернулася до Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська із заявою про видачу судового наказу (а.с.2-3) . 27 лютого 2018 року Бабушкінським районним судом міста Дніпропетровська по справі № 200/3046/18 (провадження № 2-н/200/48/18 ), видано судовий наказ про стягнення з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на користь ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , аліментів на утримання неповнолітньої доньки - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1 / 4 частини його заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого державою для дитини відповідного віку, щомісяця, починаючи з 22 лютого 2018 року і до досягнення дитиною повноліття. Вирішено питання щодо стягнення судового збору ( а.с. 11). З інформації про виконавче провадження ВП № 55992277, наданої ОСОБА_3 вбачається, що 15 березня 2018 року до ВДВС на примусове виконання надійшов судовий наказ № 200/3046/18 . 19 березня 2018 року державним виконавцем винесена постанова про відкриття виконавчого провадження ,та оскільки боржник ОСОБА_2 отримував дохід у ТОВ «Агро-пром» 21 березня 2018 року державним виконавцем винесена постанова про передачу виконавчого документа на виконання до підприємства. 24 вересня 2018 року винесено повідомлення про внесення відомостей про боржника до Єдиного реєстру боржників. 29 листопада 2018 року винесена постанова про передачу виконавчого документа на виконання до підприємства ,де боржник отримував дохід у ДП «Дніпропетровський облавтодор» ВАТ »ДАК «Автомобільні дороги України «. Також, 29 листопада 2018 року винесена постанова про арешт майна боржника ,про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України,про встановлення тимчасового обмеження боржника у полюванні, про встановлення тимчасового обмеження боржника у користуванні зброєю,про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві користування транспортними засобами. 08 липня 2019 року відбулась передача виконавчого документа на виконання до підприємства (а.с.51-55). Також ,з матеріалів справи вбачається ,що 01 серпня 2019 року ОСОБА_2 звернувся до суду із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами (а.с.15-17). Ухвалою Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 05 серпня 2019 року відкрито провадження у справі за заявою ОСОБА_2 про перегляд за нововиявленими обставинами судового наказу від 27 лютого 2018 року № 200/3046/18, призначено по справі судове засідання на 09 серпня 2019 року о 08 год.15 хв. в приміщенні суду (а.с.30). Відповідно до ч.4 ст.427 ЦПК України відкривши провадження за нововиявленими або виключними обставинами ,суддя (суддя-доповідач) надсилає учасникам справи копії заяви про перегляд і призначає дату ,час та місце судового засідання ,про що повідомляє учасників справи. Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.429 ЦПК України ,заява про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами розглядається судом у судовому засіданні протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження за нововиявленими або виключними обставинами. Справа розглядається за правилами,встановленими цим Кодексом для провадження ,у суді тієї інстанції,яка здійснює перегляд. У суді першої інстанції справа розглядається у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи . Відповідно до ч.ч.3-4 ст.128 ЦПК України ,суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії,якщо їх неявка є не обов`язковою. Судові повідомлення здійснюються судовими повістками повідомленнями . Відповідно супровідного листа копія ухвали від 05 серпня 2019 року надіслана ОСОБА_2 та ОСОБА_4 для відома 05 серпня 2019 року (а.с.31). Проте, матеріали справи не містять жодних відомостей щодо належного отримання ОСОБА_4 копії ухвали про відкриття провадження за нововиявленими обставинами,копії заяви про перегляд справи за нововиявленими обставинами та повідомлень про розгляд заяви ОСОБА_2 . Доводи апеляційної скарги, що судом першої інстанції не було здійснено дій спрямованих на повідомлення ОСОБА_4 про розгляд заяви ОСОБА_2 заслуговують на увагу. Ухвалою Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська від 09 серпня 2019 року заяву ОСОБА_2 про перегляд за нововиявленими обставинами судового наказу № 200/3046/18 від 27 лютого 2018 року задоволено. Судовий наказ Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська від 27 лютого 2018 року № 200/3046/18, виданий за заявою ОСОБА_4 про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на утримання неповнолітньої ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1 \ 4 частини від заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого державою для дитини відповідного віку, щомісяця, починаючи з 22 лютого 2018 року і до досягнення дитиною повноліття скасовано. Роз`яснено стягувачу право на звернення з тією самою вимогою до суду в порядку спрощеного позовного провадження. Встановлено,що в заяві про видачу судового наказу про стягнення аліментів на утримання дитини, ОСОБА_4 зазначала, що ОСОБА_2 матеріальної допомоги не надає, жодним чином не спілкується з дитиною, не піклується про стан її здоров`я, фізичний, духовний та моральний розвиток, матеріальне утримання доньки повністю забезпечує вона, однак потребує допомоги з боку батька дитини, тому вимушена звернутися до суду з вказаною заявою. (а.с. 2-3). Задовольняючи заяву про перегляд судового наказу за нововиявленими обставинами та скасовуючи судовий наказ, суд першої інстанції встановив , що 30 квітня 2014 року боржник ОСОБА_2 уклав шлюб з ОСОБА_9 , від якого має дитину ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 . Враховуючи те,що заява ОСОБА_2 про перегляд за нововиявленими обставинами судового наказу про стягнення аліментів ,зокрема того,що дитина не проживає разом з батьком та не перебуває на повному його утриманні ,дійшов висновку, що заява підлягає задоволенню,оскільки спірний наказ видано без урахування всіх обставин, що мають значення для правильного вирішення справи (а.с.32-33) . Апеляційний суд не може погодитись з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне. Згідно зі статтею 160 ЦПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу. Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги, а також органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб. Судовий наказ підлягає виконанню за правилами, встановленими для виконання судових рішень у порядку, встановленому законом. Відповідно до п. 4 ч. 1ст. 161 ЦПК України судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину, якщо ця вимога не пов`язана із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства) та необхідністю залучення інших заінтересованих осіб. Відповідно до частин першої, сьомої статті 170 ЦПК України боржник має право протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав, крім випадків видачі судового наказу відповідно до пунктів 4, 5 частини першої статті 161 цього Кодексу. Заява про скасування судового наказу може також бути подана органами та особами, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб. У разі видачі судового наказу відповідно до пункту 4 частини першої статті 161 цього Кодексу боржник має право звернутися до суду з позовом про зменшення розміру аліментів. Згідно із частиною восьмою статті 170 ЦПК України у разі видачі судового наказу відповідно до пунктів 4 і 5 частини першої статті 161 цього Кодексу, судовий наказ може бути переглянуто за нововиявленими обставинами у порядку, встановленому главою 3 розділу V цього Кодексу. Згідно з практикою Європейського Суду з прав людини процедура скасування остаточного судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами передбачає наявність доказу, недоступного раніше, який однак міг би призвести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка звертається із заявою про скасування рішення, повинна довести, що в неї не було можливості представити цей доказ на остаточному судовому слуханні, а також те, що цей доказ є вирішальним (рішення від 18 листопада 2004 року у справі «Правєдная проти Росії» (Pravednaya v. Russia), заява № 69529/01, пункти 27-34; рішення від 6 грудня 2005 року у справі «Попов проти Молдови» № 2 (Popov v. Moldova № 2), заява № 19960/04, п. 46). Щодо норм матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, то обов`язок батьків утримувати свою неповнолітню дитину належить до конституційних обов`язків і передбачений ч. 2 ст. 51 Конституції України, в якій зазначено, що батьки зобов`язані утримувати дітей до їх повноліття. Такий обов`язок також , передбачений ст. 180 Сімейного кодексу України, відповідно до якої батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття, а в окремих випадках і своїх повнолітніх дітей. Отримання аліментів на дитину не залежить від того перебувають батьки у шлюбі чи ні, живуть вони разом чи окремо один від одного. Чинним законодавством України передбачено декілька способів стягнення аліментів. Згідно ч. 1 ст. 423 ЦПК України рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами. Як встановлено ч. 2 ст. 423 ЦПК України, підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: 1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; 2) встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що призвели до ухвалення незаконного рішення у даній справі; 3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду. Не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: 1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; 2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом. При перегляді судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, розглядати інші вимоги або інші підстави позову (ч. 4, 5 ст. 423 ЦПК України). Отже, перегляд судових рішень, що набрали законної сили, у зв`язку з нововиявленими обставинами є самостійною стадією цивільного процесу, в якому судом перевіряється наявність чи відсутність правових підстав для цього - юридичних фактів, які існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, хоча їх подання до суду могло потягти ухвалення іншого за змістом судового рішення. Відповідно до роз`яснень, що викладені у п. 3, п. 4 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 4 від 30 березня 2012 року «Про застосування цивільного процесуального законодавства при перегляді судових рішень у зв`язку з нововиявленими обставинами», судам роз`яснено, що нововиявлені обставини це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин. Вирішуючи питання про наявність нововиявлених обставин, суд повинен розмежовувати нововиявлені обставини та нові обставини. Обставини, що обґрунтовують вимоги або заперечення сторін чи мають інше істотне значення для правильного вирішення справи, існували на час ухвалення судового рішення, але залишаються невідомими особам, які беруть участь у справі, та стали відомими тільки після ухвалення судового рішення, є нововиявленими обставинами. Обставини, які виникли чи змінилися тільки після ухвалення судового рішення і не пов`язані з вимогою в цій справі, а тому не могли бути враховані судом при ухвалені судового рішення, є новими обставинами і можуть бути підставою для пред`явлення нової вимоги (зокрема, погіршення майнового стану відповідача після ухвалення рішення про стягнення з нього аліментів). Нововиявлені обставини мають підтверджуватися фактичними даними (доказами), що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення. Суд має право скасувати судове рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається. Судам необхідно розрізняти нові докази та докази, якими підтверджуються нововиявлені обставини, оскільки нові докази не можуть бути підставою для перегляду судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами. Саме до таких висновків дійшов Верховний Суд у постанові № 766/14447/18 (провадження № 61-2953ск20) від 10 квітня 2020 року. У пункті 7 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №4 від 30 березня 2012 року «Про застосування цивільного процесуального законодавства при перегляді судових рішень у зв`язку з нововиявленими обставинами», роз`яснено, що обставини, які є підставою для перегляду судового рішення це юридичні факти, які існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, повинні бути істотними, тобто такими, що могли вплинути на висновки суду при ухваленні судового рішення і були встановлені після набрання ним законної сили. Процесуальні недоліки розгляду справи (зокрема, неналежне повідомлення заявника про час і місце розгляду справи, неповне встановлення фактичних обставин справи, порушення порядку дослідження доказів) не вважаються нововиявленими обставинами, проте, можуть бути підставою для перегляду судового рішення в апеляційному або касаційному порядку. Неподання стороною або особою, яка бере участь у справі, доказу, про який їй було відомо та який підтверджує відповідні обставини, а також відмова суду у прийнятті доказів не є підставами для перегляду судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами. У заяві про перегляд судового наказу за нововиявленими обставинами ОСОБА_2 зазначав, що незгоден з вказаним судовим наказом, оскільки при прийнятті рішення про стягнення аліментів не було враховано ті обставини, що на його утриманні перебуває ще одна дитина, син ОСОБА_6 та дружина ОСОБА_10 . Відповідно до положень ст. 182 СК України при визначенні аліментів суд враховує : стан здоров`я та матеріальне становище дитини ; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей,непрацездатних чоловіка,дружини,батьків,дочки,сина ; наявність на праві власності,володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав,у тому числі рухомого та нерухомого майна,грошових коштів,виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав ; доведеності стягувачем аліментів витрат платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна,сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи,якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів ;інші обставини ,що мають істотне значення . При ухваленні судового наказу, суд не врахував вказані обставини по тій причині,що вони не були відомі йому під час вирішення питання про стягнення аліментів,що призвело до порушення вимог ст.182 СК України та прийняття незаконного рішення. Вважав,що є всі законні підстави для перегляду судового наказу за нововиявленими обставинами та подальшого його скасування. Дане питання повинно вирішуватись в порядку позовного провадження з урахуванням всіх обставин,що стосуються даного питання та можуть вплинути на визначення судом правильного розміру аліментів. Зазначені обставини ОСОБА_2 вважав нововиявленими, а тому, просив задовольнити заяву, судовий наказ скасувати і відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_4 про видачу судового наказу про стягнення аліментів на утримання дитини ( а.с. 15-17). До заяви про перегляд судового наказу ОСОБА_2 надано : - супровідний лист від 08 липня 2019 року Шевченківського ВДВС м.Дніпро ГТУЮ у Дніпровській області (а.с.18); - копію постанови ВП № 55992277 від 08 липня 2019 року ,державного виконавця Шевченківського ВДВС м.Дніпра ГТУЮ у Дніпропетровській області, щодо примусового виконання судового наказу № 200/3046/18, виданого 13 березня 2018 року Бабушкінським районним судом м. Дніпропетровська про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 аліментів у розмірі 1 / 4 частини заробітку щомісячно,про звернення стягнення на доходи боржника ОСОБА_2 , що отримує дохід у ДП «Дніпропетровський облавтодор « ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України « (а.с.19-20); - копію судового наказу від 27 лютого 2018 року (а.с.21-22);- копію свідоцтва про зареєстрований 30 квітня 2014 року шлюб з ОСОБА_9 (а.с.23); - копію свідоцтва про народження ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.24). Разом з тим, слід зазначити,що в порядку наказного провадження вирішуються безспірні вимоги, передбачені статтею 161 ЦПК України, без перевірки обґрунтованості заявлених стягувачем вимог по суті (пункт 7 частини першої статті 168 ЦПК України). Враховуючи викладене, апеляційний суд приходить до висновку, що обставини на які посилається заявник не є нововиявленими в розумінні статті 423 ЦПК України, оскільки ці обставини беззаперечно були відомі ОСОБА_4 на час розгляду справи, вони не підлягають дослідженню під час вирішення питання стягнення аліментів в порядку наказного провадження, а тому не можуть вплинути на висновки суду про права та обов`язки осіб, які беруть участь у справі. Таким чином, обставини, на які посилається ОСОБА_2 не можуть вважатися нововиявленими обставинами. Враховуючи те, що наведені ОСОБА_2 у заяві підстави не можуть вважатися нововиявленими обставинами, у розумінні ст. 423 ЦПК України, суд першої інстанції дійшов необґрунтованого висновку про задоволення його заяви щодо перегляду судового наказу за нововиявленими обставинами. Доводи апеляційної скарги є обґрунтованими та прийнятними . Посилання ОСОБА_2 у відзиві на апеляційну скаргу на правові позиції викладені в постанові Верховного суду від 07 грудня 2022 року по справі № 212/1739/22 , від 13 листопада 2019 року по справі № 554/325/16-ц 9 про виділ частки нерухомого майна в натурі та встановлення порядку користування земельною ділянкою, від 13 листопада 2019 року по справі № 2610/12441/2012 про скасування заочного рішення про стягнення коштів за договором позики у зв`язку з нововиявленими обставинами , від 28 жовтня 2020 року по справі № 552/1290/20 не є слушними ,оскільки не є подібними до правовідносин у даній справі та не можуть бути застосовані при її розгляді. Крім того ,на думку суду апеляційної інстанції , положення статті 429 ЦПК України свідчить, що апеляційний суд після скасування районним судом рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами і ухвалення нового рішення по суті заявлених вимог має перевірити законність такого судового рішення, та, відповідно до положень статті 374 ЦПК України, прийняти рішення за результатами розгляду апеляційної скарги. Відповідно до змісту частини першої статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право: 1) залишити судове рішення без змін, а скаргу - без задоволення; 2) скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення; 3) визнати нечинним судове рішення суду першої інстанції повністю або частково у передбачених цим Кодексом випадках і закрити провадження у справі у відповідній частині; 4) скасувати судове рішення повністю або частково і у відповідній частині закрити провадження у справі повністю або частково або залишити позовну заяву без розгляду повністю або частково; 5) скасувати судове рішення і направити справу для розгляду до іншого суду першої інстанції за встановленою підсудністю; 6) скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції; 7) скасувати ухвалу про відкриття провадження у справі і прийняти постанову про направлення справи для розгляду до іншого суду першої інстанції за встановленою підсудністю; 8) у передбачених цим Кодексом випадках скасувати свою постанову (повністю або частково) і прийняти одне з рішень, зазначених в пунктах 1-7 частини першої цієї статті. Отже, відповідно до пункту 6 частини першої статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Тлумачення частини першої статті 374 ЦПК України свідчить, що апеляційний суд позбавлений процесуальної можливості скасовувати ухвалу, що не перешкоджає подальшому провадженню у справі та направляти справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. У кожному випадку суд апеляційної інстанції повинен перевіряти чи перешкоджає ухвала суду першої інстанції подальшому провадженню у справі. Повноваження суду апеляційної інстанції скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, кореспондуються зі статтею 379 ЦПК України, якою передбачено підстави для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції. Стаття 379 ЦПК України передбачає підстави для скасування ухвали суду з направленням справи для продовження розгляду справи, що означає, що розгляд справи не було завершено, а ухвала, якою такий розгляд завершено, не відповідає нормам процесуального права та розгляд справи потрібно продовжити по суті. Положення зазначених норм не передбачають право апеляційного суду на скасування таких ухвал з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду справи з підстав статті 379 ЦПК України. За таких обставин, апеляційний суд приходить висновку, що ухвала суду першої інстанції постановлена із порушенням норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення спору, що відповідно п.4 ч.1,п.3 ч.3 ст. 376 ЦПК України є підставою для задоволення апеляційної скарги та скасування ухвали суду з ухвалення нового судового рішення про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами. Керуючись ст.ст. 374,376,381,382 ЦПК України, апеляційний суд П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити . Ухвалу Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська від 09 серпня 2019 року скасувати і ухвалити нове судове рішення. У задоволенні заяви ОСОБА_2 про перегляд за нововиявленними обставинами судового наказу Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська від 27 лютого 2018 року відмовити . Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Повний текст постанови складений 17 січня 2023 року . Судді: