Постанова Дніпровський апеляційний суд № 176/100/19

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/998/23 Справа № 176/100/19 Суддя у 1-й інстанції - Кучма В. В. Суддя у 2-й інстанції - Новікова Г. В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 17 січня 2023 року Дніпровський апеляційний суд в складі колегії: судді-доповідача:Новікової Г.В. суддів:Гапонова А.В., Никифоряка Л.П., розглянувши у письмовому провадженні без виклику сторін у м. Дніпро апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 03 лютого 2022 року(ухваленого під головуванням судді Кучми В.В.) у цивільній справі №176/100/19 за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, - В С Т А Н О В И В: У січні 2019 року Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк» (далі АТ КБ «ПриватБанк») звернулось до суду із зазначеним вище позовом, який обґрунтовувало тим, що згідно із заявою б/н від 12.03.2007 року ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 21 600 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок зі сплатою відсотків за користування кредитом. В порушення умов договору відповідач зобов`язання за вказаним договором належним чином не виконав, у зв`язку з чим станом на 17 грудня 2018 року має заборгованість в сумі 43285,66 грн., з яких: 9871,95 грн. тіло кредиту; 18 537,49 грн. відсотки за користування кредитом; 12 338,81 грн.. пеня; 500 грн. штраф (фіксована частина); 2037,41 грн. штраф (процентна складова). Просив стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором у розмірі 43 285,66 грн. та судовий збір у розмірі 1921 грн. Заочним рішенням Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 13 березня 2019 року позовні вимоги було задоволено: стягнуто з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором б/н від 12.03.2007 року у розмірі 43 285,66 грн. та судовий збір у розмірі 1921 грн. Ухвалою Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 12 листопада 2021 року за заявою ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення заочне рішення Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 13 березня 2019 року скасовано. Рішенням Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 03 лютого 2022 року позовну заяву АТ КБ «ПриватБанк» задоволено частково: стягнуто з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором б/н від 12.03.2007 року у розмірі 28 409,44 грн.. з яких тіло кредиту- 9 871,95 грн., відсотки за користування кредитом- 18 537,49 грн., а також стягнуто судовий збір у розмірі 1256,80 грн. В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати рішення суду першої інстанції та винести нове з урахуванням доводів , викладених в апеляційній скарзі. В обґрунтування посилається на неповне з`ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи. Зазначає, що після скасування заочного рішення від 13.03.2019 року він не мав змоги ознайомитись з обґрунтованістю вимог банку та подати відповідні заперечення у строк, встановлений ухвалою від 12.11.2021 року, оскільки копія позовної заяви так і не була вручена/надіслана йому. Також у зв`язку із зазначеним він не зміг скористатись можливістю подати клопотання про застосування строків позовної давності у відповідності норм матеріального права та практики Верховного Суду. Крім того, вказав, що судом першої інстанції не було враховано стягнення з нього на користь позивача, в рамках примусового виконання скасованого заочного рішення від 13.03.2019 року, суми заборгованості за кредитним договором у розмірі 19 411,98 грн. Від АТ КБ «ПриватБанк» надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому вони просили відхилити апеляційну скаргу ОСОБА_1 та залишити без змін рішення суду першої інстанції, як законне та обґрунтоване. Підписавши анкету-заяву від 12.03.2007 року, відповідач погодився з умовами та правилами надання банківських послуг, а також тарифами, які складають у між ним та банком договір про надання банківських послуг. Наявність заборгованості підтверджено належними та допустимими доказами. Відповідачем розрахунок заборгованості не спростовано, контррозрахунок не надано та не оспорено кредитний договір. З приводу строків позовної давності зазначає, що строк дії останньої перевипущеної картки закінчується у листопаді 2019 року, а вони звернулись із позовом до ОСОБА_1 у грудні 2018 року. Крім того, відповідачем здійснювались платежі на виконання умов договору по жовтень 2018 року. Тому вважає, що строк позовної давності ними не пропущено. Відповідно до ч.13 ст.7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Частиною 4 статті 19 ЦПК України передбачено, що спрощене провадження призначене для розгляду малозначних справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Відповідно до ч.1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного провадження, з особливостями, встановленими цією главою. Згідно із ч. 3 цієї статті розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється в судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених статтею 369 цього Кодексу. У ч.1 ст. 369 ЦПК України зазначено, що апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Зважаючи, що по даній справі ціна позову становить 43285,66 грн., тобто менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб і справа не відноситься до справи, яка не підлягає розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розгляд апеляційної скарги здійснюється без повідомлення сторін. Перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення в межах доводів апеляційної скарги відповідно до статті 367 ЦПК України, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав. Рішення суду першої інстанції в неоскаржуваній частині в апеляційному порядку не переглядається. Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України). Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Статтею 1055 ЦК України передбачено,що кредитний договір укладається у письмовій формі. Судом першої інстанції встановлено, що 12 березня 2007 року між АТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір шляхом підписання заяви з проханням відкрити рахунок та надати кредитну картку: тип картки НОМЕР_1 , основна валюта - гривня. Тип кредитного ліміту: фінансовий. Сума кредитного ліміту 4000грн. Базова процентна ставка - 22,8% з розрахунку 360 днів на рік. Розмір комісії за кредитне обслуговування 1% від суми заборгованості. Строк дії кредитного ліміту відповідає строку дії карти. Порядок погашення заборгованості: щомісячними платежами у розмірі 7% від суми заборгованості. Погашення заборгованості по Кредитному ліміту може відбуватися,як шляхом внесення коштів на карту клієнтом, так і шляхом списання банком коштів з дебетної картки № НОМЕР_2 (а.с.20-21). Тобто відповідач при укладанні договору кредиту був ознайомлений про умови кредитування та процентну ставку за користування кредитними коштами,про що свідчить його підпис. В межах кредитного договору ОСОБА_1 видавалися кредитні картки: № НОМЕР_3 строком дії з 08.03.2007 року по 03/2015 року; № НОМЕР_4 строком дії з 16.04.2013 року по 11/2015 року; № НОМЕР_5 строком дії з 28.11.2015 року до 11/2019 року . Згідно з наданим банком розрахунком, заборгованість відповідача за вказаним кредитним договором станом на 17 грудня 2018 року становить 43 285,66 грн., з яких: 9 871,95 грн. тіло кредиту; 18 537,49 грн. нараховані відсотки; 12 338,81 грн.. нарахована пеня; 2 537,41 грн. заборгованість за судовими штрафами. Останній платіж відповідачем внесено 08.10.2018 року. Таким чином, суд першої інстанції прийшов до правильних висновків про наявність підстав для стягнення з ОСОБА_1 на користь банку заборгованості за кредитним договором від 12.03.2007 року та обгрунтовано стягнув тіло кредиту та проценти за користування кредитними коштами. Правильність наданого Банком розрахунку заборгованості відповідачем не оспорювалася. З приводу доводів апеляційної скарги відповідача щодо застосування строку позовної давності слід зазначити наступне. Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність- це строк, у межах якого особа може звернутись до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення (ч. 3 ст. 267 ЦК України). Згідно з п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий розгляд його справи судом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру. Створення рівних можливостей учасникам процесу у доступі до суду та до реалізації і захисту їх прав є частиною гарантій справедливого правосуддя, зокрема принципів рівності та змагальності сторін. Якщо суд першої інстанції, не повідомивши належно відповідача про час і місце розгляду справи, ухвалить у ній заочне рішення, відповідач вправі заявити про застосування позовної давності у заяві про перегляд такого рішення. Верховний Суд роз`яснив, що за змістом загальних норм права заява про застосування позовної давності може бути розглянута, якщо вона подана під час розгляду справи в суді першої інстанції чи в заяві про перегляд заочного рішення. Заявляючи клопотання про застосування строку позовної давності на стадії апеляційного розгляду, відповідач посилається на те, що він не був присутнім під час розгляду справи у суді першої інстанції, копію позовної заяви не отримував. З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 звернувся до суду першої інстанції із заявою про перегляд заочного рішення 23 жовтня 2021 року (а.с.83-85) та в заяві від 12 листопада 2021 року просив розглядати цю заяву без його участі (а.с.93). За результатами розгляду заяви від 23.10.2021 року Жовтоводським міським судом Дніпропетровської області 12 листопада 2021 року постановлено ухвалу, якою скасовано заочне рішення від 13 березня 2019 року; призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін; встановлено відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня вручення цієї ухвали для подання відзиву на апеляційну скаргу. Копія зазначеної ухвали отримана ОСОБА_1 особисто під розписку 18 листопада 2021 року (а.с.101) Також відповідач за його заявою був ознайомлений із матеріалами справи в повному обсязі 01 грудня 2021 року (а.с.103). Таким чином, у ОСОБА_1 була можливість скористатися своїм правом на подання заяви про застосування строку позовної давності у суді першої інстанції, оскільки відповідач знав про призначення до розгляду справи після скасування заочного рішення та знайомився із матеріалами справи, а отже й позовною заявою, ще у грудні 2021 року, а сама справа була розглянута у лютому 2022 року. Апеляційний суд вправі вирішувати питання про застосування позовної давності за заявою відповідача, який не був належно повідомлений судом першої інстанції про час і місце розгляду справи, не брав участь у такому розгляді, проте у разі, якщо про застосування позовної давності відповідач заявив під час подання заяви про перегляд заочного рішення у справі. Така правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 03.05.2022 року в справі №127/30671/18. Оскільки ОСОБА_1 був повідомлений про розгляд справи у суді першої інстанції, подавав до суду першої інстанції заяву про перегляд заочного рішення у справі, а тому вправі був оголосити про застосування позовної давності до спірних правовідносин на цьому етапі розгляду справи судом. За таких обставин, суд апеляційної інстанції не може розглядати таку заяву по суті після ухвалення рішення судом першої інстанції, враховуючи, що відповідач не скористався своїм правом заявити про сплив позовної давності у суді першої інстанції під час звернення з заявою про перегляд заочного рішення суду. Щодо доводів апеляційної скарги з приводу не врахування стягнутих у рамках виконавчого провадження сум на користь позивача, слід вказати наступне. Як зазначалось вище за ухваленим судом першої інстанції заочним рішення від 13 березня 2019 року, яке набрало законної сили, позивачу було видано виконавчі листи (а.с.76,78,79). У зв`язку із скасуванням зазначеного заочного рішення виконавчий лист №176/4100/19 було повернуто до суду першої інстанції у грудні 2021 року (а.с.113-114) Обґрунтовуючи свою апеляційну скаргу ОСОБА_1 зазначав, що з нього в рамках виконавчого провадження, відкритого на виконання заочного рішення від 13.03.2019 року стягнуто заборгованість у сумі 19 411,98 грн. Зазначена сума підтверджується довідкою Жовтоводсько-П`ятихатського ВДВС у Кам`янському районі Дніпропетровської області від 22.09.2022 року №8142, яка є належним та допустимим доказом. Судом першої інстанції зазначену обставину не з`ясовано, а отже помилково визначено розмір заборгованості за кредитним договором в 28 409,44 грн. без врахування фактично погашеної частини заборгованості в рамках виконавчого провадження. З огляду на зазначене суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зменшити суму заборгованості, яка підлягає стягненню з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» до 8 997,46 грн. (28 409,44 грн. - 19 411,98 грн.) Відповідно до пунктів 1, 3 та 4 частини 1 статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Оскільки судом апеляційної інстанції встановлено, що оскаржуване рішення ухвалено з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції зміні у розмірі суми заборгованості за кредитним договором, яка підлягає стягненню з відповідача, шляхом її зменшення до 8 997,46 грн. . Відповідно до частини 3 статі 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, ціна позову у яких не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Так як ціна позову складає 43285,66 грн., що менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, то судове рішення не підлягає касаційному оскарженню. Керуючись ст. ст.368, 369, 376, 382 ,384 ЦПК України, апеляційний суд- П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. Рішення Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 03 лютого 2022 року змінити у частині стягнутого загального розміру заборгованості за кредитним договором . Суму стягнутої з ОСОБА_1 на користь Акціонерного Товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» заборгованості за кредитним договором № б/н від 12.03.2007 року станом на 17 грудня 2018 року змінити з 28409,44 грн. на 8 997,46 грн. (вісім тисяч дев`ятсот дев`яносто сім грн. сорок шість коп.) В іншій частині рішення залишити без змін. Відновити дію рішення Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 03 лютого 2022 року. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 3 ст. 389 ЦПК України. Судді: