Постанова Шостий апеляційний адміністративний суд № 640/17605/22

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/17605/22 Суддя (судді) першої інстанції: Кармазін О.А. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 16 січня 2023 року м. Київ Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі: судді-доповідача - Єгорової Н.М., суддів - Федотова І.В., Чаку Є.В., розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 листопада 2022 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Фінансового управління Генерального штабу Збройних Сил України про стягнення заробітної плати, - ВСТАНОВИЛА: У жовтні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва через систему "Електронний суд" з позовом до Генерального штабу Збройних Сил України, яким просив: - визнати протиправними дії Фінансового управління Генерального штабу Збройних Сил України щодо обчислення та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення з 30 січня 2020 року по 31 грудня 2020 року без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" станом на 01 січня 2020 року; - зобов`язати Фінансове управління Генерального штабу Збройних Сил України здійснити перерахунок грошового забезпечення ОСОБА_1 з 30 січня 2020 року по 31 грудня 2020 року з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" станом на 01 січня 2020 року, на відповідний тарифний коефіцієнт та провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум. - визнати протиправними дії Фінансового управління Генерального штабу Збройних Сил України щодо обчислення та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення з 01 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" станом на 01 січня 2021 року; - зобов`язати Фінансове управління Генерального штабу Збройних Сил України здійснити перерахунок грошового забезпечення ОСОБА_1 з 01 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" станом на 01 січня 2021 року, на відповідний тарифний коефіцієнт та провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум; - визнати протиправними дії Фінансового управління Генерального штабу Збройних Сил України щодо обчислення та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення з 01 січня 2022 року по 30 вересня 2022 року без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01 січня 2022 року; - зобов`язати Фінансове управління Генерального штабу Збройних Сил України здійснити перерахунок грошового забезпечення ОСОБА_1 з 01 січня 2022 року по 30 вересня 2022 року з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01 січня 2022 року, на відповідний тарифний коефіцієнт та провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 листопада 2022 року позовну заяву повернуто позивачу на підставі п. п. 1 та 9 ч. 4 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України. Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу суду, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції порушено норми процесуального права. Апелянт зазначає, що альтернативою звернення учасників справи до суду із позовними заявами, скаргами та іншими визначеними законом процесуальними документами, оформленими в паперовій формі та підписаними безпосередньо учасником справи або його представником, є звернення з процесуальними документами в електронній формі з обов`язковим їх скріпленням власним електронним підписом учасника справи через підсистему "Електронний кабінет". Додатково наголосив про виконання вимог ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 жовтня 2022 року. У межах встановленого судом строку відзиву на апеляційну скаргу не надійшло. Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі -КАС України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав. Відповідно до ч. 4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо: позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк (п. 1); у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу (п. 9). Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Частина 1 ст. 5 КАС України передбачає, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси. Як встановлено судом у жовтні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва через систему "Електронний суд" з позовом до Генерального штабу Збройних Сил України про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києві від 18 жовтня 2022 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху та зобов`язано позивача протягом десяти днів з дати отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху, подати: позовну заяву з додатками до нього (з копіями для відповідача) у паперовій формі з обґрунтуванням та чіткою деталізацією щодо значення "відповідного" коефіцієнту; докази сплати судового збору; клопотання про поновлення строку звернення до суду та докази поважності причин його пропуску. 21 жовтня 2022 року представником позивача через систему "Електронний суд" подано уточнену позовну заяву з урахуванням висновків суду, докази направлення уточненої позовної заяви з додатками відповідачу, клопотання про поновлення строків звернення до суду та письмові пояснення щодо сплати судового. Окружний адміністративний суд міста Києва листом від 25 жовтня 2022 року №640/17605/22/13572/22 запропонував позивачу оформлювати відповідні заяви згідно вимог процесуального закону та у встановленій формі, а саме у паперовій. 26 жовтня 2022 року представником позивача засобами поштового зв`язку направлено до Окружного адміністративного суду міста Києва заяву на виконання вимог листа від 25 жовтня 2022 року до якої долучено копію уточненої позовної заяви, клопотання про поновлення строків звернення до суду та докази направлення відповідачу примірника уточненої позовної заяви. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 листопада 2022 року позовну заяву повернуто позивачу на підставі п. п. 1 та 9 ч. 4 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки позивачем не подано оригіналу позовної заяви у паперовій формі, у наданій позовній заяві позивачем не конкретизовано, не обґрунтовано та не зазначено чіткої деталізації щодо зазначення відповідно коефіцієнту, не подано клопотання про поновлення строку звернення до суду. Колегія суддів вважає безпідставними вимоги суду першої інстанції, зазначені в ухвалі про залишення позовної заяви без руху щодо подання такої виключно в паперовому вигляді, з огляду на наступне. Відповідно до ч. 2 ст. 160 КАС України позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб. Згідно з ч.ч. 7-11 статті 44 КАС України документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, визначених цим Кодексом. Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи шляхом заповнення форм процесуальних документів відповідно до Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему. Учасник справи звільняється від обов`язку надсилати іншим учасникам справи або подавати до суду копії документів відповідно до кількості учасників справи, якщо він подає документи до суду в електронній формі. У такому разі копії відповідних документів іншим учасникам справи направляє суд. Якщо обсяг документів є надмірним, суд направляє учасникам справи тільки копії процесуальних документів та повідомлення про можливість ознайомитися з іншими матеріалами в приміщенні суду або через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему. Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, такі документи скріплюються електронним цифровим підписом учасника справи (його представника). Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в паперовій формі, такі документи скріплюються власноручним підписом учасника справи (його представника). Якщо позов, апеляційна, касаційна скарга подані до суду в електронній формі, позивач, особа, яка подала скаргу мають подавати до суду заяви по суті справи, клопотання та письмові докази виключно в електронній формі, крім випадків, коли судом буде надано дозвіл на їх подання в паперовій формі. Таким чином, альтернативою звернення учасників справи до суду із позовними заявами, скаргами та іншими визначеними законом процесуальними документами, оформленими в паперовій формі та підписаними безпосередньо учасником справи або його представником, є звернення з процесуальними документами в електронній формі з обов`язковим їх скріпленням власним електронним підписом учасника справи та подання такого документу через Електронний кабінет. Аналогічна правова позиція міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 06 серпня 2019 року у справі №2340/4648/18, від 22 серпня 2019 року у справі №520/20958/18. Згідно з положеннями ч. 3 ст. 15 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02 червня 2016 року №1402-VIII у судах функціонує Єдина судова інформаційна (автоматизована) система. Разом з тим, згідно із Законом України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 03 жовтня 2017 року №2147-VIII, який набрав чинності 15 грулня 2017 року, з дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи у тексті Закону слова (назва) "Єдина судова інформаційна (автоматизована) система", "автоматизована система" у всіх відмінках (випадках) буде замінено словами "Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система" у відповідному відмінку. Відповідно до ч. 8 статті 18 КАС України особи, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, подають процесуальні та інші документи, письмові та електронні докази, вчиняють інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, з використанням власного електронного цифрового підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", якщо інше не визначено цим Кодексом. У п. 15 ч. 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система починає функціонувати через 90 днів з дня опублікування Державною судовою адміністрацію України у газеті "Голос України" та на веб-порталі судової влади оголошення про створення та забезпечення функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи. Оголошення про створення та забезпечення функціонування ЄСІТС було опубліковано Державною судовою адміністрацією України у газеті "Голос України" №229 (6984) 01 грудня 2018 року. У подальшому, у газеті "Голос України" (№42 (7048) від 01 березня 2019 року) опубліковано повідомлення Державної судової адміністрації України, згідно якого (відповідно до рішення Вищої ради правосуддя від 28 лютого 2019 року №624/0/15-19 та враховуючи результати обговорення з судами, іншими органами та установами системи правосуддя питання необхідності відтермінування початку функціонування ЄСІТС), Державна судова адміністрація України повідомила про відкликання оголошення, опублікованого в газеті "Голос України" (№229 (6984) від 01 грудня 2018 року). При цьому відповідно до пп. 15.1 п. 15 абз. 1 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подання, реєстрація, надсилання процесуальних та інших документів, доказів, формування, зберігання та надсилання матеріалів справи здійснюються в паперовій формі. Порядок використання електронного цифрового підпису врегульований Законом України від 05 жовтня 2017 року №2155-VIII "Про електронні довірчі послуги" (далі - Закон №2155-VIII). За приписами ч. 2 ст. 17 Закону №2155-VIII встановлено, що електронна взаємодія фізичних та юридичних осіб, яка потребує відправлення, отримання, використання та постійного зберігання за участю третіх осіб електронних даних, аналоги яких на паперових носіях повинні містити власноручний підпис відповідно до законодавства, а також автентифікація в складових частинах інформаційних систем, в яких здійснюється обробка таких електронних даних та володільцями інформації в яких є органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації державної форми власності, повинні здійснюватися з використанням кваліфікованих електронних довірчих послуг. Відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 18 Закону №2155-VIII кваліфікована електронна довірча послуга створення, перевірки та підтвердження кваліфікованого електронного підпису чи печатки надається кваліфікованим постачальником електронних довірчих послуг та включає надання користувачам електронних довірчих послуг засобів кваліфікованого електронного підпису чи печатки для генерації пар ключів та/або створення кваліфікованих електронних підписів чи печаток, та/або перевірки кваліфікованих електронних підписів чи печаток, та/або зберігання особистого ключа кваліфікованого електронного підпису чи печатки. Наказом Державної судової адміністрації України від 01 червня 2020 року №247 "Про запровадження в дослідну експлуатацію систем "Електронний суд" та "Електронний кабінет" запроваджено з 1 червня 2020 року в дослідну експлуатацію підсистеми "Електронний суд" та "Електронний кабінет" (далі - Підсистеми) у всіх місцевих та апеляційних судах України (крім Київського апеляційного суду) та Касаційному адміністративному суді у складі Верховного Суду (далі - пілотні суди). Пілотним судам у ході проведення дослідної експлуатації Підсистем керуватися вимогами, визначеними в Положенні про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженому рішенням Ради суддів України від 26 листопада 2010 року №30 (із змінами), у частині функціонування Підсистем. З дня видання цього наказу визнано такими, що втратили чинність: 1) наказ ДСА України від 22 грудня 2018 року №628 "Про проведення тестування підсистеми "Електронний суд" у місцевих та апеляційних судах"; 2) наказ ДСА України від 26 квітня 2019 року №429 "Про внесення змін до наказу ДСА України від 22 грудня 2018 року №628". Відповідно до п. 14 розділу XI Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26 листопада 2010 року №30 (із змінами і доповненнями), у частині функціонування підсистеми "Електронний суд" (далі - Положення №30) всі електронні документи, що надходять до суду та ОСП автоматично розміщуються у відповідному реєстрі електронної кореспонденції АСДС. Їхня реєстрація здійснюється за загальними правилами реєстрації вхідної кореспонденції, визначеними відповідними інструкціями з діловодства. Отже, відповідно до пунктів 1 та 2 Розділу ХІ Положення №30 з 01 червня 2020 року у всіх місцевих та апеляційних судах обмін електронними документами між судом, фізичними особами та учасниками судового процесу забезпечується засобами підсистеми "Електронний суд". Учасники судового процесу за допомогою зареєстрованого Електронного кабінету можуть надсилати копії електронних документів іншим учасникам судової справи, крім випадків, коли інший учасник не має зареєстрованого електронного кабінету, подавати позовні заяви та інші передбачені законом процесуальні документи, що подаються до суду і можуть бути предметом судового розгляду, а також отримувати судові рішення та інші електронні документи. Електронний кабінет - захищений веб-сервіс, за допомогою якого забезпечується взаємодія авторизованого користувача з АСДС у режимі реального часу. Порядок реєстрації та роботи з електронним кабінетом встановлюється адміністратором (п. 15 ч. 1 Розділу ІІ Положення №30). Згідно з вимогами розділу XI Положення №30 обмін процесуальними документами в електронній формі повинен здійснюватися з офіційних електронних адрес (Електронних кабінетів), які вони мають створити в підсистемі "Електронний суд", розміщеній за посиланням:://cabinet.court.gov.ua, відповідно з попередньою реєстрацією офіційної електронної адреси (електронного кабінету) та з обов`язковим використанням власного електронного підпису. Таким чином, альтернативою звернення учасників справи до суду із позовними заявами, скаргами та іншими визначеними законом процесуальними документами, оформленими в паперовій формі та підписаними безпосередньо учасником справи або його представником є звернення з процесуальними документами в електронній формі з обов`язковим їх скріпленням власним електронним підписом учасника справи через "Електронний кабінет". Аналогічного змісту висновки викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 07 червня 2021 року у справі №9901/211/21, від 19 жовтня 2021 року у справі №640/32183/20. Колегія суддів приходить до висновку, що відсутність факту початку повноцінного функціонування ЄСІТС не може бути перешкодою для роботи її підсистеми "Електронний суд" та відповідно, права особи на подання процесуальних документів через цю підсистему в електронній формі. На цій підставі колегія суддів приходить до висновку, що, оскільки, станом на дату подання позовної заяви в усіх місцевих та апеляційних судах, включаючи Окружний адміністративний суд міста Києва, було запроваджено підсистему "Електронний суд" у тестовому режимі, позовну заяву було подано через підсистему "Електронний суд" через Електронний кабінет з використанням особистого цифрового підпису, суд першої інстанції дійшов до помилкового висновку про наявність підстав для повернення позовної заяви у зв`язку з неподання позивачем уточненої позовної заяви та клопотання про поновлення строку звернення до суду. Також колегія суддів звертає увагу, що повертаючи позовну заяву, суд не надав оцінку доводам позивача викладеним в клопотанні про поновлення строків звернення до суду від 20 жовтня 2022 року. ЄСПЛ визначено, що право на доступ до суду має "застосовуватися на практиці і бути ефективним" (рішення у справі "Белле проти Франції" від 04 грудня 1995 року). Суворе трактування національним законодавством процесуального правила (надмірний формалізм) можуть позбавити заявників права звертатись до суду (рішення ЄСПЛ у справі "Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії" від 28 жовтня 1998 року). Отже, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції при постановленні оскаржуваної ухвали було неповно з`ясовано обставини справи та порушено норми процесуального права, отже колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для скасування ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 листопада 2022 року та направлення справи за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Фінансового управління Генерального штабу Збройних Сил України про стягнення заробітної плати для продовження розгляду. За змістом ч. 1 ст. 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання. За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що оскільки судом першої Керуючись ст. ст. 169, 242-244, 250, 308, 311, 312, 315, 320, 321, 322, 325 КАС України, колегія суддів, - ПОСТАНОВИЛА: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити. Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 листопада 2022 року - скасувати. Справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду Постанова набирає законної сили з дати її прийняття є остаточною та оскарженню не підлягає. Суддя-доповідач Н.М. Єгорова Судді І.В. Федотов Є.В. Чаку