Постанова Шостий апеляційний адміністративний суд № 826/20326/13-а

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/20326/13-а Суддя (судді) першої інстанції: Аблов Є.В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 17 жовтня 2022 року м. Київ Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі: судді-доповідача - Єгорової Н.М., суддів - Федотова І.В., Чаку Є.В., розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 травня 2022 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Служби безпеки України, Управління Служби безпеки України у Вінницькій області про визнання протиправними та скасування наказів, - В С Т А Н О В И В: У грудні 2013 року ОСОБА_1 , звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Служби безпеки України, Управління Служби безпеки України у Вінницькій області, яким просив скасувати накази Голови Служби безпеки України від 22 жовтня 2013 року №1249-ОС та від 27 грудня 2013 року №1565-ОС в частині притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та звільнення його з військової служби, скасувати наказ начальника Управління СБ України у Вінницькій області від 30 грудня 2013 року №233-ОС про виключення ОСОБА_1 із списків особового складу. Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 14 травня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 02 жовтня 2014 року, у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено повністю. Ухвалою Вищого адміністративного суду від 21 січня 2016 року постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 14 травня 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 02 жовтня 2014 року скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції. Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 липня 2016 року, що залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 14 вересня 2016 року та постановою Верховного Суду від 14 серпня 2019 року в задоволенні позову відмовлено. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 листопада 2019 року заяву ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 липня 2016 року у справі №826/20326/13-а повернуто заявнику без розгляду. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 травня 2022 року заяву ОСОБА_1 про перегляд постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 липня 2016 року у справі №826/20326/13-а за нововиявленими обставинами повернуто позивачу. Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції, а справу направити на продовження розгляду до суду першої інстанції. В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що на виконання вимог ухвали суду від 02 лютого 2022 року, якою заяву про перегляд постанови Окружного адміністративного суду міста Києва залишено повторно без руху 18 травня 2022 року представником позивача направлена заява про усунення недоліків з клопотанням про поновлення строку її подання. Додатково зазначив, що строк для усунення недоліків пропущений з поважних причин, оскільки 27 лютого 2022 року позивач призваний на військову службу у зв`язку з мобілізацією, а адвокат перебував на тимчасово окупованій території Київської області. Апелянт наголошує, що ним було виконано вимоги суду першої інстанції щодо усунення недоліків позовної заяви. Відповідно до ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) справа розглядається в порядку письмового провадження. Заслухавши суддю доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав. Як вбачається з матеріалів справи, 21 грудня 2021 року представником позивача подано до Окружного адміністративного суду міста Києва заяву про постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 липня 2016 року у справі №826/20326/13-а за нововиявленими обставинами. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 грудня 2021 року заяву про перегляд рішення за нововиявленими обставинами залишено без руху та встановлено п`ятиденний строк з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків, шляхом надання доказів сплати судового збору та копії заяви з додатками для всіх учасників справи. На виконання вимог ухвали суду від 28 грудня 2021 року представником позивача 17 січня 2022 року направлено до суду квитанцію про сплату судового збору від 17 січня 2022 року №16998 та два примірники заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 лютого 2022 року повторно залишено заяву представника ОСОБА_1 про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами без руху, оскільки судом встановлено, що в матеріалах справи відсутні копії документів, про скасування яких просить позивач. 18 травня 2022 року представником позивача направлено до суду заяву про визнання поважними причин пропуску строку на усунення недоліків заяви, клопотання про витребування доказів, копії наказів від 22 жовтня 2013 року №1249-ос та від 30 грудня 2013 року №233-ос, копію адвокатського запиту, копію наказу військової частини НОМЕР_1 від 27 лютого 2022 року №5, довідки військової частини НОМЕР_1 від 16 березня 2022 року №14, свідоцтва про право власності на нерухоме майно. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 травня 2022 року заяву ОСОБА_1 про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами повернуто позивачу у зв`язку з не усуненням недоліків заяви у встановлений судом строк. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне. Відповідно до статті 364 КАС України заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами за формою і змістом повинні відповідати вимогам цього Кодексу щодо оформлення позовних заяв до суду першої інстанції (ч. 1). Згідно з ч. 2 ст. 364 КАС України встановлено, що у заяві про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами зазначаються: 1) найменування адміністративного суду, до якого подається заява про перегляд, номер справи; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові для фізичних осіб) заявника, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв`язку та адреса електронної пошти, офіційна електронна адреса, за наявності; 3) ім`я (найменування) інших учасників справи; 4) судове рішення, про перегляд якого за нововиявленими або виключними обставинами подається заява; 5) нововиявлені або виключні обставини, якими обґрунтовується вимога про перегляд судового рішення, дата їх відкриття або встановлення; 6) посилання на докази, що підтверджують наявність нововиявлених або виключних обставин; 7) перелік документів та інших матеріалів, що додаються. Частиною 3 ст. 364 КАС України визначено, що заяви додаються: 1) копії заяви відповідно до кількості учасників справи; 2) документ про сплату судового збору; 3) докази, що підтверджують наявність нововиявлених або виключних обставин; 4) у разі пропуску строку на подання заяви - клопотання про його поновлення; 5) клопотання особи про витребування копії рішення міжнародної судової установи, юрисдикція якої визнана Україною, в органу, відповідального за координацію виконання рішень міжнародної судової установи, якщо її немає у розпорядженні особи, яка подала заяву, - у разі подання заяви про перегляд судового рішення з підстави, визначеної пунктом 3 частини п`ятої статті 361 цього Кодексу. Згідно з ч. 3 ст. 366 КАС України до заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 364 цього Кодексу, застосовуються правила статті 169 цього Кодексу. Відповідно до ч. 2 ст. 169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити). Згідно з ч. 3 ст. 169 КАС України якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 171 цього Кодексу. Отже залишення заяви без руху - це тимчасовий захід, який застосовується судом з метою усунення позивачем недоліків заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами та дотримання порядку її подання. Недоліки можуть стосуватися як заяви (змісту та форми), так і порядку подання. Пунктом 1 ч. 4 ст. 169 КАС України визначено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк. Як встановлено судом апеляційної інстанції ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 грудня 2021 року заяву ОСОБА_1 про перегляд рішення за нововиявленими обставинами залишено без руху та встановлено п`ятиденний строк з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків, шляхом надання доказів сплати судового збору та копії заяви з додатками для всіх учасників справи. На виконання вимог ухвали суду від 28 грудня 2021 року представником позивача 17 січня 2022 року направлено до суду квитанцію про сплату судового збору від 17 січня 2022 року №16998 та два примірники заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами. Отже представником позивача усунуто недоліки заяви про перегляд постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 липня 2016 року у справі №826/20326/13-а встановлені ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 грудня 2021 року, а тому суд мав відкрити провадження за нововиявленими обставинами. Водночас ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 лютого 2022 року заяву представника ОСОБА_1 про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами повторно залишено без руху. Підставами для прийняття ухвали від 02 лютого 2022 року зазначено встановлення судом відсутності в матеріалах справи копії документів, про скасування яких просить позивач. Колегія суддів апеляційної інстанції звертає увагу, що нормами КАС України не передбачено можливості повторно залишення без руху позовної заяви (заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами), що свідчить про порушення судом першої інстанції норм процесуального права. Крім того як вбачається з матеріалів справи копії наказів від 22 жовтня 2013 року №1249-ОС, від 27 грудня 2013 року №1565-ОС та від 30 грудня 2013 року №233-ОС наявні в матеріалах справи т. 1 а.с. 23, 46, 97, що свідчить про формальність вказаних судом недоліків. Крім того суд апеляційної інстанції вважає обґрунтованими доводи апелянта про поважність причин пропуску строку для усунення недоліків заяви, встановлених ухвалою суду від 02 лютого 2022 року з огляду на наступне. Як встановлено судом та не заперечується апелянтом, копію ухвали від 02 лютого 2022 року отримано представником позивача 22 лютого 2022 року, отже останнім днем для усунення недоліків заяви, з урахуванням вихідних дів було 28 лютого 2022 року. Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України введено в Україні воєнного стану з 5 год. 30 хв. 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Указами Президента України від 14 березня 2022 року №133/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" продовжено дію воєнного стану в Україні на 30 діб з 24 березня 2022 року, від 18 квітня 2022 року №259/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" продовжено дію воєнного стану в Україні на 30 діб з 25 квітня 2022 року, від 17 травня 2022 року №341/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" продовжено дію воєнного стану в Україні на 90 діб з 25 травня 2022 року. Листом Торгово-промислової палати України від 28 лютого 2022 року №2024/02.0-7.1, засвідчено форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію Російської Федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану із 5 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022. Згідно з копією наказу військової частини НОМЕР_1 від 27 лютого 2022 року ОСОБА_1 з 27 лютого 2022 року зараховано до списків особового складу військової частини на підставі Указів Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 та №69/2022. Відповідно до копії довідки військової частини НОМЕР_1 від 16 березня 2022 року №14 ОСОБА_1 перебуває на військовій службі у військовій частині НОМЕР_1 . Крім того представник позивача в апеляційній скарзі наголосив, що у зв`язку перебуванням на території Київської області під час її тимчасової окупації не міг вчасно подати заяву про усунення недоліків. На підтвердження зазначених обставин адвокатом надано копію свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 19 січня 2010 року серія НОМЕР_2 , а саме садовий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 . На думку колегії суддів зазначені обставини свідчать про поважність причин пропуску строку для усунення недоліків встановлених ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 лютого 2022 року про повторне залишення зави про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами. Європейським судом з прав людини зазначено, що "надмірний формалізм" може суперечити вимозі забезпечення практичного та ефективного права на доступ до суду згідно з п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Це зазвичай відбувається у випадку особливо вузького тлумачення процесуальної норми, що перешкоджає розгляду скарг заявника по суті, із супутнім ризиком порушення його чи її права на ефективний судовий захист (див. рішення у справах "Zubac v. Croatia", "Beles and Others v. the Czech Republic", №47273/99, пп. 50-51 та 69, та "Walchli v. France", №35787/03, п. 29). При цьому, ЄСПЛ провів лінію між формалізмом та надмірним формалізмом. Так, формалізм є явищем позитивним та необхідним, оскільки забезпечує чітке дотримання судами процесу. Натомість надмірний формалізм заважає практичному та ефективному доступу до суду. Формалізм не є надмірним, якщо сприяє правовій визначеності та належному здійсненню правосуддя. У такий спосіб здійснюється "право на суд", яке відповідно до практики ЄСПЛ включає не тільки право ініціювати провадження, але й право отримати "вирішення" спору судом (рішення у справі "Kutic v. Croatia", заява №48778/99, п. 25). Повторне залишення заяви без руху з формальних підстав суперечило нормам процесуального права, до того ж, як вже було вказано вище, недоліки позовної заяви було фактично усунто. Враховуючи, що повторне залишення заяви процесуальними нормами не передбачено, а також те, що заявником усунуто недоліки ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 грудня 2021 року у встановлений судом строк, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржувана ухвала зумовила утворення перешкод особі у доступі до правосуддя, у зв`язку з чим підлягає скасуванню. Відповідно до ч. 3 ст. 312 КАС України у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі, про повернення позовної заяви, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції. За змістом ч. 1 ст. 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання. За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що оскільки судом першої інстанції порушено норми процесуального права, то є підстави для скасування ухвали суду першої інстанції та направлення справи до суду першої інстанції для продовження розгляду, в ході якого має бути вирішено питання про можливість відкриття провадження у справі. Керуючись ст. ст. 242-244, 308, 311, 312, 315, 320, 321, 322, 325 КАС України, колегія суддів, - ПОСТАНОВИЛА: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити. Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 травня 2022 року - скасувати. Справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду Постанова набирає законної сили з дати її прийняття є остаточною та оскарженню не підлягає. Суддя-доповідач Н.М. Єгорова Судді І.В. Федотов Є.В. Чаку