Постанова Другий апеляційний адміністративний суд № 440/16607/21

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 17 січня 2023 р. Справа № 440/16607/21 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Катунова В.В. суддів: Бершова Г.Є. , Ральченка І.М. за участю секретаря судового засідання Юсіфової Г.А. розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Октябрського районного суду м. Полтава від 08.04.2022 (суддя Микитенко В.М., вул. Навроцького, 5, м. Полтава, 36002 по справі № 440/16607/21 за позовом ОСОБА_1 до інспектора взводу 1 роти 1 батальйону управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції старшого лейтенанта поліції Пічки Олексія Григоровича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, ВСТАНОВИВ: 02.12.2021 ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до інспектора взводу 1 роти 1 батальйону управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції старшого лейтенанта поліції Пічки Олексія Григоровича, в якому просив: - визнати протиправною та скасувати постанову серії БАА № 498961 від 19.11.2022 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху за ч.1 ст. 127 КУпАП. Також у позовній заяві позивачем було заявлено клопотання про поновлення строку оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення. Ухвалою Октябрського районного суду м. Полтави від 09 березня 2022 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Ухвалою Октябрського районного суду м. Полтави від 08.04.2022 у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до суду - відмовлено. Позовну заяву ОСОБА_1 до інспектора взводу 1 роти 1 батальйону управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції старшого лейтенанта поліції Пічки Олексія Григоровича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення залишено без розгляду. Позивач, не погодившись із ухвалою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Октябрського районного суду м. Полтави від 08.04.2022 та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду. У судове засідання суду апеляційної інстанції учасники справи не прибули, були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, відповідно до ст. 313 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) , не перешкоджає розгляду справи. Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось. Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши ухвалу суду першої інстанції, апеляційну скаргу, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав. Залишаючи без розгляду позовну заяву ОСОБА_1 , суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не наведено достатніх та переконливих аргументів на підтвердження наявності об`єктивних, непереборних та істотних перешкод на звернення до суду протягом встановленого законом строку їх оскарження. Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав. Відповідно до частин 1, 2 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності регулюються ст. 286 КАС України. Згідно ч. 2 ст. 286 КАС України позовну заяву щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови). За приписами ч. 3 ст. 123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду. Відповідно до ч. 4 ст. 123 КАС України якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду. Згідно з п. 8 ч. 1 ст. 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу. Залишаючи позовну заяву без розгляду, суд першої інстанції виходив з того, що цей позов було подано ОСОБА_1 02.12.2021, тобто з пропуском визначеного ч.2 ст.286 КАС України десятиденного строку звернення до суду. Враховуючи те, що провадження у справі вже було відкрито, суд застосував положення частин 3, 4 ст. 123 КАС, яка надає повноваження суду залишити позовну заяву без розгляду у випадку, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі. Водночас, як вбачається з матеріалів справи, позивачем до позовної заяви було додано заяву про поновлення строку оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення, яка обґрунтована тим, що відповідачем не було роз`яснено право на захист, тому він не міг вчасно звернутися до Полтавського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги. Також позивач зауважив, що він ніде не працює, навчається в Університеті економіки і торгівлі, має скрутне матеріальне становище, утримує матір інваліда 3 групи. До відповідальності не притягувався, свою провину визнає повністю та вважає, що ч. 1 ст. 127 КУпАП, за якою він притягнутий до відповідальності передбачає окрім штрафу також і попередження. У такому випадку, суд першої інстанції постановляючи ухвалу від 09.03.2022 про відкриття провадження, повинен був вирішити питання про поновлення строків на оскарження, адже разом із позовною заявою позивачем було подано заяву на поновлення строків з відповідним обгрунтуванням. Однак, суд першої інстанції не надавши оцінки заяві позивача про поновлення строку оскарження постанови, ухвалою від 09.03.2022 прийняв позовну заяву та відкрив провадження у справі, призначивши її до судового розгляду в судовому засіданні. Водночас, системний аналіз положень статті 123 КАС України дає підстави для висновку, що звернення до адміністративного суду з позовом після закінчення строків, установлених законом, не має безумовним наслідком повернення позовної заяви або залишення позову без розгляду. Так, статтею 123 КАС України передбачено, що передумовою настання відповідних наслідків для позивача є надання можливості останньому скористатись можливістю подати заяву про поновлення пропущеного строку в разі її неподання, або ж вказати інші причини поважності пропущеного строку ніж ті, які були зазначені в первинній заяві про поновлення строку та визнані судом неповажними. Колегія суддів зазначає, що вказані правила процесуального закону щодо надання можливості позивачу подати заяву про поновлення пропущеного строку або вказати інші причини поважності пропущеного строку, слід застосовувати як на стадії відкриття провадження у справі, так і на стадії розгляду справи після відкриття провадження у справі (частини 3,4 статті 123 КАС України). Колегія суддів зауважує, що в даному випадку суд першої інстанції дійшовши висновку, що позов подано після закінчення встановлених законом строків, повинен був вжити всіх заходів щодо надання можливості позивачу звернутися із відповідною заявою про поновлення пропущеного строку або вказати інші причини поважності пропущеного строку. Однак, матеріали справи не містять процесуальних рішень щодо надання можливості позивачу скористатися правом подати заяву, в якій вказати причини (інші причини) поважності пропуску строку звернення до суду. Відтак, колегія суддів вважає, що розглядаючи справу суд першої інстанції допустив порушення норм процесуального права, не повною мірою дослідивши всі обставини справи при постановленні судового рішення. Частиною 1 ст.6 Конвенції передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом. У справі «Мушта проти України» Європейський суд з прав людини нагадує, що право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Однак такі обмеження не можуть обмежувати реалізацію цього права у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету, та має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями. У той же час такі норми або їх застосування мають відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби. Враховуючи вищенаведені правові норми та фактичні обставини справи, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов передчасного висновку про залишення позовної заяви без розгляду. Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання. Таким чином, колегія суддів вважає передчасним висновок суду першої інстанції про наявність підстав для залишення без розгляду позову, у зв`язку з чим ухвала суду першої інстанції на підставі ст.320 КАС України підлягає скасуванню, з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду. Керуючись ст. ст. 245, 246, 250, 315, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити. Ухвалу Октябрського районного суду м. Полтава від 08.04.2022 по справі № 440/16607/21 скасувати. Справу № 440/16607/21 направити до Октябрського районного суду м. Полтава для продовження розгляду. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає. Головуючий суддя В.В. Катунов Судді Г.Є. Бершов І.М. Ральченко