Постанова Миколаївський апеляційний суд № 488/17/22

17.01.23 33/812/50/23 Справа № 488/17/22 Провадження № 33/812/50/23 ПОСТАНОВА Іменем України 17 січня 2023 року м. Миколаїв Миколаївський апеляційний суд у складі: головуючого судді Тищук Н.О., із секретарем Ковальським Є.В., за участю: захисника особи, притягнутої до адміністративної відповідальності Скотникова О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Корабельного районного суду м. Миколаєва від 20 грудня 2022 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , непрацюючого, який мешкає по АДРЕСА_1 та раніше до адміністративної відповідальності не притягувався, визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП. Провадження у справі закрито у зв`язку з закінченням строку накладення адміністративного стягнення (пункт 2 статті 247 КУпАП), У С Т А Н О В И В: Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення, о 19:30 годині 22 грудня 2021 року ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом Renault Trafic, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , на 97 кілометрі автодороги М-14 у Миколаївському районі Миколаївської області, був неуважним, не дотримався безпечної дистанції та безпечної швидкості руху, внаслідок чого допустив зіткнення з транспортним засобом автомобілем «Daewoo Nubira», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 . В результаті ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками. Постановою судді Корабельного районного суду м. Миколаєва ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП, проте провадження у справі закрито у зв`язку з закінченням строку накладення адміністративного стягнення (пункт 2 статті 247 КУпАП). 30 грудня 2022 року ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу на постанову суду. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить постанову скасувати, провадження у справі закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. На обґрунтування своїх вимог апелянт посилається на те, що правила дорожнього руху порушив не він, а водій ОСОБА_2 , який здійснив обгін на забороненій ділянці дороги, а саме у місці, де смуги руху перетинає суцільна лінія. Попереду автомобіля ОСОБА_2 у попутному напрямку рухався вантажний автомобіль. ОСОБА_2 зробив спробу обігнати і вантажний автомобіль, але попереду на зустрічній смузі також рухався автомобіль. Тому ОСОБА_2 здійснив рух вправо, щоб повністю зайняти свою смугу руху та почав різко гальмувати. Внаслідок таких дій ОСОБА_2 , ОСОБА_1 не мав технічної можливості вчасно зреагувати на раптовий маневр ОСОБА_2 , тому почав екстрено гальмувати проте уникнути зіткнення йому не вдалося.. Переглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги з дотриманням вимог частини 7 статті 294 КУпАП, апеляційний суд приходить до наступного. За змістом статті 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення повинно здійснюватися на основі суворого дотримання законності. Згідно положень статті 245 КУпАП завданнями провадження у справі про адміністративне правопорушення є повне, всебічне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. Відповідно до вимог статті 280 КУпАП суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинене правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, чи заподіяно матеріальну шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Згідно зі статтею 252 КУпАП суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами та інше (частина 1 статті 251 КУпАП). Пленум Верховного Суду України у пункті 7 Постанови № 14 від 23 грудня 2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» роз`яснив, що у випадках, коли передбачені суспільно небезпечні наслідки настали через порушення правил дорожнього руху двома водіями транспортних засобів, потрібно з`ясувати характер порушень, які допустив кожний із них, а також чи не було причиною порушення зазначених правил одним водієм їх недодержання іншим і чи мав перший можливість уникнути дорожньо-транспортної події та її наслідків. Окремим видом адміністративних правопорушень (проступків) є правопорушення на транспорті, в тому числі порушення, вчиненні під час дорожнього руху. Порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна є підставою адміністративної відповідальності за статтею 124 КУпАП. Правила дорожнього руху України (надалі - ПДР України) відповідно до Закону України "Про дорожній рух" встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил (п. 1.1). Учасники дорожнього руху зобов`язані знати та неухильно виконувати вимоги цих Правил (п. 1.3). Кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці Правила (п.1.4). Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством (п. 1.9). Статтею 256 КУпАП передбачено, що у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі. При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснюються його права і обов`язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі. З матеріалів справи вбачається, що о 19 год 30 хв 22 грудня 2021 року ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом Renault Trafic, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , на 97 кілометрі автодороги М-14 у Миколаївському районі Миколаївської області, був неуважним, не дотримався безпечної дистанції та безпечної швидкості руху, внаслідок чого допустив зіткнення з транспортним засобом автомобілем «Daewoo Nubira», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 . В результаті ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками. Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 інкриміновано порушення п. 2,3 б, 13.1 ПДР України. Відповідно до п. 2.3 б Правил дорожнього руху України для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі. Відповідно до п. 13.1 Правил дорожнього руху водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу. Дорожня обстановка - сукупність факторів, що характеризуються дорожніми умовами, наявністю перешкод на певній ділянці дороги, інтенсивністю і рівнем організації дорожнього руху (наявність дорожньої розмітки, дорожніх знаків, дорожнього обладнання, світлофорів та їх стан), які повинен ураховувати водій під час вибору швидкості, смуги руху та прийомів керування транспортним засобом. Маневрування (маневр) - початок руху, перестроювання транспортного засобу в русі з однієї смуги на іншу, поворот праворуч чи ліворуч, розворот, з`їзд з проїзної частини, рух заднім ходом. До протоколу про адміністративне правопорушення додані пояснення ОСОБА_1 , які він надав працівникам поліції безпосередньо після ДТП. У своїх поясненнях ОСОБА_1 зазначав, що він рухався в районі 97 км автошляху М-14 зі швидкістю 70 км/год. Попереду нього рухався автомобіль ОСОБА_2 , який перед спуском різко зменшив швидкість. Через невелику дистанцію між автомобілями, навіть застосувавши екстрене гальмування, він не зміг уникнути зіткнення з автомобілем ОСОБА_2 . Внаслідок цього сталася ДТП. Також в матеріалах справи наявні пояснення ОСОБА_2 , які він надавав працівникам поліції безпосередньо після ДТП. У своїх поясненнях ОСОБА_2 зазначав, що він рухався в районі 97 км шляху М-14 зі швидкістю 50 км/год оскільки була ожеледиця. Попереду нього рухався вантажний автомобіль. Оскільки попереду розпочинався спуск, то він почав знижувати швидкість. Через кілька хвилин почув різкий удар у задню частину свого авто. Вийшовши з автомобіля, він з`ясував, що зіткнення вчинив ОСОБА_1 . Будь-яких посилань на те, що ОСОБА_2 , рухаючись попереду автомобіля ОСОБА_1 , здійснив різкий маневр вправо щоб повернутися у свою полосу руху, пояснення ОСОБА_1 не містять. Не надавав таких пояснень і ОСОБА_2 . За таких обставин апеляційний суд критично розцінює такі твердження ОСОБА_1 , оскільки вони виникли тільки під час розгляду справи в суді першої інстанції. Крім цього, до протоколу про вчинення адміністративного правопорушення додано схему місця ДТП, з якої вбачається, що зіткнення відбулося на смузі руху в бік с. Нечаяне Миколаївського району Миколаївської області. Після зіткнення обидва автомобілі знаходяться поза межами автошляху, автомобіль «Daewoo Nubira», дрн НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 зправа, а автомобіль Renault Trafic, дрн НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 зліва, поза смугою зустрічного руху. Також зі схеми місця ДТП вбачається, що автомобіль «Daewoo Nubira», дрн НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 зазнав таких пошкоджень, як: деформація кришки багажника, розбите заднє скло, розбиті ліхтарі, зламаний задній бампер, деформовані задні крила, зірваний та деформований номерний знак. Автомобіль ОСОБА_1 зазнав таких ушкоджень як: зламана решітка радіатора, зламаний передній бампер, розбиті передні фари, тріщина на лобовому склі, пошкодження лако-фарбового покриття в місці удару, деформований номерний знак та кришка капота. Схема місця ДТП підписана обома учасниками ДТП без будь-яких зауважень. Отже, наведене свідчить про те, що водій автомобіля Renault Trafic ОСОБА_1 не виконав вимог пункту 2.3 б Правил дорожнього руху України, був не достатньо уважним та, не дотримавшись дистанції руху за складних погодних умов (ожеледиці), не встиг відповідно відреагувати на зміну дорожньої обстановки. Сукупність наведених вище доказів з урахуванням характеру та локалізації пошкоджень транспортних засобів під час взаємного контактування підтверджують факт порушення водієм автомобіля Renault Trafic ОСОБА_1 вимог п.п. 2.3 б та 13.1 ПДР України. Таким чином, вищезазначене свідчить про те, що дії водія ОСОБА_1 перебувають у причинно - наслідковому зв`язку з ДТП, що мала місце 22 грудня 2021 року. Правовою підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність складу вчиненого адміністративного правопорушення, що має підтверджуватися належними і допустимими доказами. За таких обставин, вина водія ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП знайшла своє підтвердження на підставі зібраних у справі доказів. Доводи апеляційної скарги про порушення ПДР України іншим учасником ДТП правового значення не мають, оскільки апеляційний суд розглядає справу тільки в межах обвинувачення, яке інкримінується водію ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. При цьому суд не надає правову оцінку діям водія ОСОБА_2 щодо перетинання суцільної полоси руху оскільки протокол про адміністративне правопорушення щодо цієї обставини не складався. У рішенні по справі "О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства" від 29.06.2007 року Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі. Отже, водій ОСОБА_1 , реалізуючи своє право керувати автомобілем, тим самим погодився нести певну відповідальність та виконувати обов`язки у правовому полі згідно встановлених норм закону держави Україна. Таким чином, твердження апелянта про недоведеність його винуватості у зазначеному правопорушенні, а також доводи про невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, належно перевірені судом першої інстанції та обґрунтовано визнані безпідставними. З огляду на зазначене, викладені на обґрунтування апеляційної скарги доводи, з урахуванням наявних у справі доказів, не дають жодних сумнівів щодо правильності висновків суду першої інстанції та не спростовують встановлені судом обставини події, а зводяться виключно до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду по їх оцінці. Неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які б були підставою для скасування постанови судді та закриття провадження у справі, апеляційним переглядом не встановлено. Спираючись на встановлені фактичні обставини даного адміністративного провадження, які підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, є доведеною "поза розумним сумнівом". Відповідно до ст. 38 КУпАП, якщо справа про адміністративне правопорушення підвідомча суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення. Закінчення строків, передбачених ст. 38 КУпАП, за правилами п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП є обставиною, яка зобов`язує суд закрити провадження у разі його відкриття. Отже, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про необхідність закриття провадження у справі, визнавши ОСОБА_1 винним у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення. За таких обставин, підстав для скасування постанови суду першої інстанції апеляційним судом не встановлено, тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає. Керуючись ст. ст. 280, 283, 294, 295 КУпАП, П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Постанову судді Корабельного районного суду м. Миколаєва від 20 грудня 2022 року залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Миколаївського апеляційного суду Н.О.Тищук