Ухвала КГС ВС № 910/2966/22

УХВАЛА 16 січня 2023 року м. Київ cправа № 910/2966/22 Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду: Булгакової І. В., розглянувши матеріали касаційної скарги акціонерного товариства "Комерційний банк "Приватбанк" (далі - Банк) на рішення господарського суду міста Києва від 30.06.2022 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 03.11.2022 за позовом приватного підприємства "ЕКГ-Сервіс" до: Банку; товариства з обмеженою відповідальністю "Українське бюро кредитних історій" про зобов`язання спростувати недостовірну інформацію та про зобов`язання вилучити інформацію з кредитної історії, ВСТАНОВИВ: Банк 21.12.2022 (згідно з відміткою на конверті) направило до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на рішення господарського суду міста Києва від 30.06.2022 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 03.11.2022 зі справи № 910/2966/22. Перевіривши матеріали поданої касаційної скарги, Суд дійшов висновку, що остання підлягає залишенню без руху, виходячи з такого. Згідно з частиною третьою статті 292 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України, Кодекс) визначено, що касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 288 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку. Згідно зі статтею 284 ГПК України постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Оскаржувана постанова апеляційного господарського суду у даній справі ухвалена 03.11.2022 (повний текст підписаний 24.11.2022), а тому строк на її оскарження закінчився 14.12.2022 . З касаційною скаргою скаржник звернувся 21.12.2022, підтвердженням чого є поштова відмітка на конверті, в якому касаційна скарга надсилалася на адресу Суду, тобто після закінчення строку на касаційне оскарження. Відповідно до частин першої та другої статті 288 ГПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення; якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення; учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Наведене свідчить про те, що скаржник має право подати клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження рішення суду. При цьому саме по собі несвоєчасне отримання повного тексту постанови не свідчить про автоматичне продовження строку на касаційне оскарження. Однак клопотання про поновлення строку подання касаційної скарги скаржником не заявлялося, що відповідно до частини третьої статті 292 ГПК України є підставою для залишення касаційної скарги без руху. Крім того, відповідно до частини другої статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу. Приписами пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України визначено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено, підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав). У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини другої статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається норма права, щодо застосування якої відсутній висновок Верховного Суду. Оскаржуючи в касаційному порядку судові рішення на підставі пункту 4 частини другої статті 287 ГПК України, слід зазначити, яке саме процесуальне порушення з передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу призвело до прийняття незаконного судового рішення. Отже, системний аналіз наведених положень ГПК України дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої статті 287 ГПК України у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт (пункти) частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення. Однак у поданій скаржником касаційній скарзі зазначення підстави для касаційного оскарження судових рішень зводиться лише до цитування частини другої статті 287 названого Кодексу, проте касаційна скарга не містить посилання на відповідний пункт наведеної норми та належного обґрунтування підстав, на яких вона подається, з огляду на що Суд дійшов висновку, що касаційна скарга оформлена з порушенням вимог статті 290 ГПК України. Окрім того, Відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 290 ГПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. Відповідно до частини другої статті 123 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. Порядок і розмір сплати судового збору, встановлений Законом України "Про судовий збір" (далі - Закон). Відповідно до частини першої статті 4 Закону судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. За приписами підпункту 2 пункту 2 частини другої статті 4 Закону за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру судовий збір становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Приписами статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2022" прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 1 січня 2022 року визначений у розмірі 2 481,00 грн. Відповідно до абзацу другого частини третьої статті 6 Закону у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру. За приписами підпункту 5 пункту 2 частини другої статті 4 Закону за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду судовий збір складає 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги. Позов у цій справі було подано у 2022 році про: - зобов`язання Банку спростувати недостовірну інформацію про наявність у приватного підприємства "ЕКГ-Сервіс" поточної простроченої заборгованості у розмірі 169 818,09 грн, надану товариству з обмеженою відповідальністю "Українське бюро кредитних історій" для її відображення у кредитній історії приватного підприємства "ЕКГ-Сервіс", шляхом подання невідкладно після набрання рішенням суду у даній справі законної сили до товариства з обмеженою відповідальністю "Українське бюро кредитних історій" відомостей про відсутність у приватного підприємства "ЕКГ-Сервіс" поточної простроченої заборгованості перед Банком. - зобов`язання товариства з обмеженою відповідальністю "Українське бюро кредитних історій" вилучити з кредитної історії приватного підприємства "ЕКГ-Сервіс" інформацію про наявність у приватного підприємства "ЕКГ-Сервіс" поточної простроченої заборгованості перед Банком. Отже, враховуючи викладене, при поданні цієї касаційної скарги мав бути сплачений судовий збір як за дві немайнові вимоги у розмірі 9 924, 00 грн (2 481,00*2*200%). Проте до касаційної скарги скаржником не додано доказів про сплату судового збору у встановленому розмірі. Згідно з частиною другою статті 292 ГПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала. Відповідно до частини другої статті 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити). Отже, суд касаційної інстанції зазначає, що Банку необхідно усунути недоліки касаційної скарги, а саме: - подати до Суду клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження з обґрунтуванням причин пропуску цього строку та доказами на підтвердження поважності причин пропуску цього строку; - чітко зазначити пункт (пункти) частини другої статті 287 ГПК України як підставу (підстави) для касаційного оскарження судового рішення та, в залежності від визначених пунктів, навести висновок Верховного Суду у подібних правовідносинах, викладений в постанові, який не був врахований судами попередніх інстанцій при вирішенні спору щодо застосування якої саме норми права (пункт, частина, стаття); або обґрунтувати необхідність відступлення від такого висновку; або зазначити про відсутність такого висновку щодо питання застосування норми права (пункт, частина, стаття) у подібних правовідносинах; та/або зазначити підставу касаційного оскарження з урахуванням частин першої, третьої статті 310 ГПК України з обґрунтуванням того, в чому, на думку скаржника, полягало порушення або неправильне застосування яких конкретно норм права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення у даній справі; - надати суду оригінал документа, що підтверджує сплату судового збору у розмірі 9 924,00 грн на реквізити, які зазначені на вебсайті Верховного Суду у розділі "Платiжнi реквiзити для перерахування судового збору в гривнях", із зазначенням обов`язкових реквізитів у призначенні платежу (зокрема, щодо інформації про номер справи, у межах якої подається відповідна скарга). Суд також вважає за необхідне звернути увагу скаржника на те, що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційну скаргу буде повернуто або відмовлено у відкритті касаційного провадження. На підставі викладеного та керуючись статтями 174, 234, 290, 292 ГПК України, Верховний Суд У Х В А Л И В:

1. Касаційну скаргу акціонерного товариства "Комерційний банк "Приватбанк" на рішення господарського суду міста Києва від 30.06.2022 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 03.11.2022 зі справи № 910/2966/22 залишити без руху.

2. Надати акціонерному товариству "Комерційний банк "Приватбанк" строк для усунення недоліків касаційної скарги, який становить не більше 10 днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху. Повідомити скаржника про можливість подати до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду документи про усунення недоліків через систему "Електронний суд" або поштою за адресою: м. Київ, вул. О. Копиленка, 6.

3. Роз`яснити акціонерному товариству "Комерційний банк "Приватбанк", що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційну скаргу буде повернуто або відмовлено у відкритті касаційного провадження. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає. Суддя Верховного Суду І. В. Булгакова