Постанова Сумський апеляційний суд № 950/2254/22

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 13 січня 2023 року м.Суми Справа №950/2254/22 Номер провадження 22-ц/816/149/23 Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - Кононенко О. Ю. (суддя-доповідач), суддів - Криворотенка В. І. , Собини О. І. учасники справи: заявник АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «ОПЕРАТОР ГАЗОРОЗПОДІЛЬНОЇ СИСТЕМИ «СУМИГАЗ», боржник ОСОБА_1 розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ОПЕРАТОР ГАЗОРОЗПОДІЛЬНОЇ СИСТЕМИ «СУМИГАЗ» на ухвалу Лебединського районного суду Сумської області від 28 листопада 2022 року про відмову у видачі судового наказу, у складі судді Косолапа В.М., постановлену у м. Лебедин, повний текст якої складено 28 листопада 2022 року, в с т а н о в и в: 22 листопада 2022 року АТ «СУМИГАЗ» звернулось до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за послуги з розподілу природного газу в розмірі 1144,62 грн. Ухвалою Лебединського районного суду Сумської області від 28 листопада 2022 року відмовлено у видачі судового наказу за заявою АТ «СУМИГАЗ» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за послуги з розподілу природного газу. Роз`яснено заявнику, що відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 3-6 ч. 1 ст. 165 цього Кодексу, унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку. В апеляційній скарзі АТ «СУМИГАЗ», посилаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм процесуального права, просить ухвалу суду про відмову у видачі судового наказу скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції. Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції допущено порушення вимог процесуального закону щодо розгляду заяви у порядку наказного провадження, не враховано п. 7 ч. 1 ст. 168 ЦПК України згідно з яким, під час розгляду вимог у порядку наказного провадження та видачі судового наказу, суд не розглядає обґрунтованість заявлених стягувачем вимог по суті. При розгляді заяви АТ «СУМИГАЗ» про видачу судового наказу по справі № 950/2254/22 суд самостійно зібрав докази на користь боржника, які містяться в іншій справі № 950/1563/22, дослідив їх та зробив аналіз, чим порушив принцип змагальності сторін та диспозитивності цивільного судочинства. Вважає, що суд діяв упереджено, ставши на захист однієї із сторін, позбавив заявника права надати додаткові докази, а наказне провадження взагалі не передбачає збирання доказів. Вказує, що судом було помилково ототожнено різні послуги: постачання газу та послуги з розподілу природного газу. Зазначає, що відносини між сторонами регулюються на підставі Типового договору розподілу природного газу, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30 вересня 2015 року № 2498. Доводить, що не зважаючи на припинення газопостачання шляхом встановлення інвентарної заглушки на вводі, з моменту укладення між споживачем та оператором ГРМ договору розподілу природного газу, за наявності фізичного підключення об`єкта споживача до розподільної мережі, оператором ГРМ здійснюється надання споживачу послуг розподілу природного газу. Вказує про неможливість ототожнення постачальників послуг газопостачання та газорозподілу, оскільки на АТ «СУМИГАЗ» покладено обов`язок лише з розподілу природного газу, при цьому постачальником природного газу може бути будь-яка інша компанія на ринку природного газу. Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України, справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою I розділу V ЦПК України. За п. 1 ч. 1 ст. 353 ЦПК України окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо відмови у видачі судового наказу. Згідно з ч. 2 ст. 369 ЦПК України, апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37 40 частини першої статті 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Враховуючи те, що в апеляційному порядку оскаржується ухвала про відмову у видачі судового наказу (п.1 ч.1 ст. 353 ЦПК України), розгляд апеляційної скарги здійснено в порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи. Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню. Згідно з частинами 1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Вказаним вимогам закону ухвала суду першої інстанції не відповідає. Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що розмір заборгованості ОСОБА_1 за послугу з розподілу природного газу є спірним, а заява АТ «СУМИГАЗ» не підлягає розгляду в порядку наказного провадження, оскільки у провадженні суду перебувала справа № 950/1563/22 про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «СУМИГАЗ» вартості необлікованого (донарахованого) природного газу. Колегія суддів не погоджується із висновком суду, виходячи з наступного. Відповідно до приписів ст. 160 ЦПК України, судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених ст. 161 цього Кодексу. Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 161 ЦПК України судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг,електронних комунікаційних послуг, послуг телебачення та радіомовлення з урахуванням індексу інфляції та 3 відсотків річних, нарахованих заявником на суму заборгованості. За змістом п. 3 ч. 1 ст. 165 ЦПК України, суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заявлено вимогу, яка не відповідає вимогам статті 161 цього Кодексу. Із заяви про видачу судового наказу вбачається, що АТ «СУМИГАЗ» просило стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за послуги з розподілу природного газу в розмірі 1144,62 грн за період з 01 лютого 2022 року по 31 жовтня 2022 року. Однак, судом першої інстанції помилково вказано, що ухвалення рішення у справі № 950/1563/22 про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «СУМИГАЗ» вартості необлікованого (донарахованого) природного газу в розмірі 33662,54 грн, свідчить про спірність розміру заборгованості за послуги з розподілу природного газу, про стягнення якої АТ «СУМИГАЗ» ставить питання у заві про видачу судового наказу. Як вбачається з матеріалів справи, до заяви про видачу судового наказу АТ «СУМИГАЗ» було надано копію Типового договору на розподіл природного газу, який розміщений в друкованих виданнях (а.с. 15-18). Крім того, на підтвердження фактичного споживання природного газу боржником, заявником було надано розрахунок річної замовленої потужності з особового рахунку боржника, довідку про зареєстрованих осіб та копію досудового попередження з доказами про вручення його боржнику (а.с. 11). Типовий договір розподілу природного газу є публічним та регламентує порядок і умови забезпечення цілодобового доступу Споживача до газорозподільної системи, розподіл (переміщення) природного газу газорозподільною системою з метою його фізичної доставки до межі балансової належності об`єкта Споживача та переміщення природного газу з метою фізичної доставки Оператором ГРМ обсягів природного газу до об`єктів споживачів, а також правові засади санкціонованого відбору природного газу з газорозподільної системи. Умови цього Договору однакові для всіх споживачів України та розроблені відповідно до Закону України «Про ринок природного газу» і Кодексу газорозподільних систем, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30 вересня 2015 року № 2494 (п.п.1.1, 1.2 Типового договору розподілу природного газу, затвердженого Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг 30 вересня 2015 № 2498). Згідно з вимогами ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги. Типовий договір є договір приєднання, що укладається з урахуванням вимог статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України на невизначений строк у порядку, передбаченому Правилами постачання. Фактом приєднання Споживача до умов цього Договору (акцептування договору) є вчинення Споживачем будь-яких дій, які засвідчують його бажання укласти Договір, зокрема надання підписаної Споживачем заяви-приєднання за формою, наведеною у додатку 1 (для побутових споживачів) або у додатку 2 (для споживачів, що не є побутовими) до цього Договору, яку в установленому порядку Оператор ГРМ направляє Споживачу Інформаційним листом за формою, наведеною у додатку 3 до цього Договору, та/або сплата рахунка Оператора ГРМ, та/або документально підтверджене споживання природного газу. ОСОБА_1 19 січня 2022 року підписала заяву-приєднання до умов договору розподілу природного газу (для побутового споживача) (а.с. 8). Отже, між сторонами на підставі публічного договору склалися договірні відносини щодо послуг з розподілу природного газу, з урахуванням статей 633, 634, 641 та 642 ЦК України, шляхом заявочного приєднання побутового споживача до умов договору розподілу природного газу, що розміщений в друкованих виданнях, що публікуються на території його ліцензованої діяльності з розподілу газу, і не потребує двостороннього підписання письмової форми договору. Проте, суд першої інстанції не врахував вищенаведених обставин. Відповідно до п. 6 ч.1 ст. 374 ЦПК України, апеляційний суд за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Згідно з п. п. 1, 4 ч. 1 ст. 379 ЦПК України, підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, порушення норм процесуального права. Виходячи з викладеного, колегія суддів вважає, що відмовляючи за п. 5 ч. 1 ст. 165 ЦПК України у видачі судового наказу, судом першої інстанції допущено неповне з`ясування обставин справи, порушено норми процесуального права, а тому ухвала суду підлягає скасуванню, а справа направленню для продовження розгляду до суду першої інстанції. Керуючись ст.ст. 367, 368, п. 6 ч. 1 ст. 374, п. 4 ч. 1 ст. 376, п. п. 1, 4 ч. 1 ст. 379, ст.ст. 381-384, 389 ЦПК України, апеляційний суд п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ОПЕРАТОР ГАЗОРОЗПОДІЛЬНОЇ СИСТЕМИ «СУМИГАЗ» задовольнити. Скасувати ухвалу Лебединського районного суду Сумської області від 28 листопада 2022 року про відмову у видачі судового наказу, а справу направити для продовження розгляду до Лебединського районного суду Сумської області. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає. Головуючий - О. Ю. Кононенко Судді: В. І. Криворотенко О. І. Собина