Ухвала КАС ВС № 500/8254/21

УХВАЛА 11 січня 2023 року м. Київ справа №500/8254/21 адміністративне провадження №К/990/25/23 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Данилевич Н.А., суддів: Шевцової Н.В., Мацедонської В.Е., перевіривши касаційну скаргу Київської обласної прокуратури на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 27 квітня 2022 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13 вересня 2022 року у справі №500/8254/21 за позовом ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора, Київської обласної прокуратури про визнання протиправним і скасування рішення, наказу, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,- УСТАНОВИВ: 02 січня 2023 року касаційна скарга надійшла до Верховного Суду, як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до статті 327 Кодексу адміністративного судочинства України. 22 листопада 2021 року ОСОБА_1 звернувся в суд з адміністративним позовом до п`ятнадцятої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих), Офісу Генерального прокурора та Київської обласної прокуратури, в якому просив: визнати протиправним та скасувати рішення п`ятнадцятої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) від 13 вересня 2021 року № 144 про неуспішне проходження ним атестації; визнати протиправним та скасувати наказ Генерального прокурора від 25 жовтня 2021 року № 391к, яким його звільнено з посади керівника Білоцерківської місцевої прокуратури Київської області та органів прокуратури з 26 жовтня 2021 року; поновити його на публічній службі в Київській обласній прокуратурі, на посаді рівнозначній посаді керівника Білоцерківської місцевої прокуратури Київської області на умовах безстрокового трудового договору; зобов`язати Київську обласну прокуратуру зарахувати йому весь час вимушеного прогулу в загальну вислугу (стаж) та стаж роботи на посадах прокурора; стягнути з Київської обласної прокуратури середній заробіток за час вимушеного прогулу, починаючи з 27 жовтня 2021 року до моменту фактичного поновлення на публічній службі з розрахунку середньоденної заробітної плати; допустити до негайного виконання рішення суду в частині поновлення його на публічній службі в Київській обласній прокуратурі на умовах безстрокового трудового договору. Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 27 квітня 2022 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13 вересня 2022 року, адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення п`ятнадцятої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) від 13 вересня 2021 року №144 про неуспішне проходження атестації ОСОБА_1 . Визнано протиправним та скасовано наказ Генерального прокурора від 25 жовтня 2021 року № 391к про звільнення ОСОБА_1 з посади керівника Білоцерківської місцевої прокуратури Київської області та органів прокуратури з 26 жовтня 2021 року. Поновлено ОСОБА_1 на посаді керівника Білоцерківської місцевої прокуратури Київської області з 27 жовтня 2021 року. Стягнуто з Київської обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 50400 грн 00 коп. Допущено до негайного виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді керівника Білоцерківської місцевої прокуратури Київської області. Допущено до негайного виконання рішення суду в частині стягнення з Київської обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць в розмірі 8000 грн 00 коп. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Не погодившись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою. Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом. За правилами частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав). Оскаржуючи судові рішення, відповідач покликається на пункти 3 частини четвертої статті 328 КАС України. Відповідач зазначає, що на момент ухвалення оскаржуваних судових рішень був відсутній висновок Верховного Суду цієї категорії справ з урахуванням обставин наявності процедурного рішення кадрової комісії стосовно задоволення заяви позивача про повторне проходження іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки та в подальшому пізнішою датою прийнятого рішення іншою кадровою комісією про неуспішне проходження прокурором атестації, ухваленого за результати складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки (не набрання мінімального прохідного балу). Скаржник зазначає про необхідність надання Верховним Судом правової оцінки і тлумачення особливостей застосування: - пункту 9 розділу ІІ «Прикінцеві і перехідні положення» Закону України №113-ІХ - щодо застосування до спірних правовідносин правил складання і визначення результатів іспиту на загальні здібності, передбачених Порядком № 221 у взаємозв`язку з пунктом 7 розділом І, пунктом 2 розділу V цього Порядку; - пункт 16 розділу ІІ Прикінцеві і перехідні положення» Закону України №113-ІХ - в контексті правової оцінки і тлумачення правомірності визначення кадровою комісією результатів складання іспиту на загальні здібності з врахуванням особливостей ситуації, яка виникла у зв`язку з проходженням атестації позивачем, а саме наявності процедурного рішення кадрової комісії стосовно задоволення заяви позивача про повторне проходження іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки та в подальшому пізнішою датою прийнятого рішення іншою кадровою комісією про неуспішне проходження прокурором атестації, ухваленого за результати складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки (не набрання мінімального прохідного балу); - пункту 17 розділу ІІ Прикінцеві і перехідні положення» Закону України №113-ІХ - в контексті «підставності» і правомірності ухвалення кадровою комісією за результатами атестації прокурора рішення про неуспішне проходження атестації у випадку наявності особливостей оцінювання результату іспиту позивача. Разом з цим відповідач звертає увагу, що після ухвалення оскаржуваних рішень у даній справі, Верховним Судом викладено правову позицію у справах вищенаведеної категорії з урахуванням обставин наявності процедурного рішення кадрової комісії стосовно задоволення заяви позивача про повторне проходження іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп?ютерної техніки та в подальшому пізнішою датою прийнятого рішення іншою кадровою комісією про відсутність підстав для включення прокурора до графіку складення іспиту та неуспішне проходження ним атестації ухваленого за результатами складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп?ютерної техніки (не набрання мінімального прохідного балу), яка підтверджує правомірність дій Київської обласної прокуратури при звільненні ОСОБА_1 , зокрема, висновок, викладений Верховним Судом у постанові від 30 листопада 2022 року у справі № 600/6322/21-а щодо застосування пункту 7 розділу 1, пункту 6 розділу III Порядку № 221, пункту 16 розділу ІІ Закону № 113-IX та пункту 7 Порядку роботи кадрових комісій, затвердженого наказом Генерального прокурора від 17 жовтня 2019 року №233. Враховуючи викладене, Суд вважає, що вказані обставини підлягають перевірці, а тому наявні обставини для відкриття касаційного провадження у вказаній справі. В касаційній скарзі відповідач заявив клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження. В цьому клопотанні скаржник зазначає, що відповідно до положень частини восьмої статті 169 та частини другої статті 332 КАС України повернення касаційної скарги не перешкоджає повторному зверненню із нею до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення. Також відповідач наголошує, що нормами КАС України не визначено строків звернення до суду касаційної інстанції після повернення касаційної скарги, оскільки процесуальним законодавством регламентуються виключно загальні строки на касаційне оскарження судових рішень (стаття 329 КАС України). Насамкінець відповідач вказує, що ним вперше подано касаційну скаргу у межах 30-денного строку з дня вручення рішення суду апеляційної інстанції (днем вручення є 03 жовтня 2022 року, копія конверта додана до касаційної скарги) та наразі подано касаційну скаргу без надмірних зволікань, у розумний строк, який також не перевищує 30 днів з моменту отримання (28 листопада 2022 року) ухвали Верховного Суду від 21 листопада 2022 року. Перевіривши доводи заявника касаційної скарги щодо причин пропуску строку на касаційне оскарження судових рішень у цій справі, Верховний Суд зазначає наступне. Предметом касаційного розгляду є на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 27 квітня 2022 року та постанова Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13 вересня 2022 року у справі №500/8254/21. Дана касаційна скарга надіслана засобами поштового зв`язку 28 грудня 2022 року, тобто з пропуском строку на касаційне оскарження. Відповідно до частини першої статті 329 КАС України строк на касаційне оскарження касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Згідно з частиною третьою цієї статті строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною п`ятою статті 333 цього Кодексу. Відповідно до трекінгу поштового відправлення №0102937256628 Київська обласна прокуратура отримала ухвалу Верховного суду від 21 листопада 2022 року - 28 листопада 2022 року, отже повторну касаційну скаргу подано в межах 30-денного строку з моменту повернення первісною касаційної скарги. Отже, строк на касаційне оскарження рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 27 квітня 2022 року та постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13 вересня 2022 року у справі №500/8254/21 підлягає поновленню. Касаційна скарга відповідає вимогам статті 330 КАС України, підстави для залишення касаційної скарги без руху, її повернення чи відмови у відкритті касаційного провадження відсутні. Керуючись статтями 329, 330, 334, 335, 338 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд УХВАЛИВ: Поновити Київській обласній прокуратурі строк на касаційне оскарження рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 27 квітня 2022 року та постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13 вересня 2022 року у справі №500/8254/21. Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою Київської обласної прокуратури на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 27 квітня 2022 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13 вересня 2022 року у справі №500/8254/21 за позовом ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора, Київської обласної прокуратури про визнання протиправним і скасування рішення, наказу, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу. Надіслати учасникам справи копію цієї ухвали разом із копією касаційної скарги та доданих до неї матеріалів. Встановити строк для подачі відзиву на касаційну скаргу - десять днів з дня отримання копії цієї ухвали - та роз`яснити, що до відзиву додаються докази надсилання (надання) його копій і доданих до нього документів іншим учасникам справи. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Суддя-доповідач Н.А. Данилевич Судді В.Е. Мацедонська Н.В. Шевцова