Постанова Сьомий апеляційний адміністративний суд № 274/3258/22

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 274/3258/22 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Хуторна І.Ю. Суддя-доповідач - Сапальова Т.В. 12 січня 2023 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Сапальової Т.В. суддів: Ватаманюка Р.В. Капустинського М.М. , за участю: секретаря судового засідання: Чорнокнижник О.В., позивача: ОСОБА_1 , представника відповідача: Химича Д.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 15 вересня 2022 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до командира взводу №2 роти №1 БЗПП Управління патрульної поліції у Вінницькій області ДПП лейтенанта поліції Кравця Руслана Володимировича, Департаменту патрульної поліції УПП у Вінницькій області про скасування постанови, закриття провадження у справі, В С Т А Н О В И В : ОСОБА_1 звернувся до Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області з позовом, в якому просив скасувати постанову серії БАА № 490548 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч 1 ст.126 КУпАП, провадження у справі закрити. Рішенням Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 15 вересня 2022 року в задоволенні позовних вимог відмовлено. Не погоджуючись з даним рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги. В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає про те, що в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.126 КУпАП. В судовому засіданні позивача підтримав доводи апеляційної скарги та просив суд задовольнити її. Представник відповідача заперечував проти задоволення апеляційної скарги позивача та просив суд залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Розглянувши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав. Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до постанови серії БАА № 490548 від 25.06.2022, складеної командиром взводу №2 роти №1 БЗПП УПП у Вінницькій області ДПП Кравцем Р.В., ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП, та накладено стягнення у вигляді штрафу розмірі 425 грн. Згідно з постановою серії БАА № 490548 25.06.2022 о 14-10 год. в м.Вінниці по вул. Київській, 175 ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом "Фольксваген Тігуан ", р.н. НОМЕР_1 , був зупинений за порушення ПДР України та на вимогу працівника поліції не пред`явив посвідчення водія на право керування транспортним засобом, чим порушив п.2.4 "а" ПДР України. Вважаючи вказану постанову протиправною, позивач звернувся до суду за захистом своїх порушених прав. Оцінюючи спірні правовідносини, що виникли між сторонами, та доводи апеляційної скарги, суд враховує наступне. Порядок дорожнього руху на території України відповідно до Закону України "Про дорожній рух" від 30.06.1993 р. №3353 встановлений Правилами дорожнього руху, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 р. №1306. Відповідно до ч.5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух. Згідно з п.1 ч.2 ст.16 Закону України «Про дорожній рух» водій зобов`язаний мати при собі та на вимогу поліцейського пред`являти для перевірки посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб, а у випадках, передбачених законодавством, - страховий поліс (сертифікат) про укладення договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Підпунктом «а» п. 2.4 Правил дорожнього руху, встановлено, що на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також пред`явити для перевірки документи, зазначені в пункті 2.1. Відповідно до п.2.1 «а» ПДР України водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії. Частиною 1 статті 126 КУпАП передбачено відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред`явила для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційного документа на транспортний засіб, а також поліса (договору) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка"). Відповідно до ч. 1 ст. ст. 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення, зокрема, передбачені ч. 2 ст. 126 КУпАП та ч.6 ст. 121 КУпАП. Відповідно до ст.245 КУпАП України завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. При цьому, відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП, обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів. Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Статтею 40 Закону України "Про Національну поліцію" визначено, що поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою забезпечення дотримання правил дорожнього руху. Положення цього Закону надають право поліції використовувати інформацію відеозапису в якості речового доказу наявності або відсутності факту правопорушення. Згідно з матеріалами справи на підтвердження вчиненого позивачем адміністративного правопорушення відповідачем надано відеозапис з нагрудної камери працівника патрульної поліції. Дослідивши наданий відповідачем відеозапис, колегія суддів встановила, що 25.06.2022 о 14-10 год. в м. Вінниці по вул. Київській ОСОБА_1 був зупинений працівниками відповідача у зв`язку з им, що керуючи транспортним засобом "Фольксваген Тігуан ", р.н. НОМЕР_1 , розмовляв по мобільному телефону. Відповідно до п.2.9 "д" ПДР водієві забороняється під час руху транспортного засобу користуватися засобами зв`язку, тримаючи їх у руці (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання). Отже, встановивши порушення водієм транспортним засобом "Фольксваген Тігуан", р.н. НОМЕР_1 ОСОБА_1 порушення ПДР поліцейський зупинив відповідний транспортний засіб та запропонував водієві пред`явити для перевірки документи, зазначені в пункті 2.1 ПДР. З наданого відповідачем відеозапису встановлено, що на законну вимогу працівника поліції ОСОБА_1 не пред`явив для перевірки документи, зазначені в пункті 2.1 ПДР, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.126 КУпАП. Суд зазначає, що право органів Національної поліції перевіряти наявність посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб кореспондується із обов`язком водія мати при собі та на вимогу працівника поліції пред`явити такі документи. При цьому, таке право не пов`язується з обов`язком доводити, що зупинка транспортного засобу була законною. Отже, матеріалами справи підтверджується вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 126 КУпАП, а саме непред`явлення на законну вимогу працівника поліції посвідчення водія та реєстраційного документу на транспортний засіб. Доводи апелянта про те, що розмова по телефону стосувалась повідомлення органу поліції про вчинення водієм іншого транспортного засобу правопорушення та створення аварійної ситуації на дорозі, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки дані обставини не звільняють позивача від обов`язку мати при собі та на вимогу працівника поліції пред`явити для перевірки документи, зазначені в пункті 2.1 ПДР, та не спростовують вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч.1 ст.126 КУпАП. Крім того, наявним у матеріалах справи відеозаписом спростовуються доводи позивача про те, що його зупинка була запланованою, та не була здійснена на вимогу працівника поліції. Водночас, доводи апеялянта про те, що йому не було роз`яснено його права та не надано можливості скористатись правовою допомогою спростовуються доданим до матеріалів справи відеозаписом, згідно з яким позивачу роз`яснено його права під час розгляду справи про адміністративне правопорушення та запропоновано скористатись правовою допомогою. З урахуванням вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку про те, що постанова у справі про адміністративне правопорушення серії БАА № 490548 від 25.06.2022 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.1 ст.126 КУпАП, є законною та не підлягає скасуванню. Таким чином, суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення. Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 15 вересня 2022 року - без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення відповідно до ч.1 ст.272 КАС України. Відповідно до ч.3 ст.272 КАС України судові рішення суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду справ, визначених статтями 273-277, 282-286 цього Кодексу, набирають законної сили з моменту проголошення і не можуть бути оскаржені. Головуючий Сапальова Т.В. Судді Ватаманюк Р.В. Капустинський М.М.