Постанова Восьмий апеляційний адміністративний суд № 500/2776/22

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 11 січня 2023 рокуЛьвівСправа № 500/2776/22 пров. № А/857/15366/22 Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючий-суддя Довга О.І., суддя Глушко І.В., суддя Запотічний І.І. розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2022 року (головуючий суддя Мандзій О.П., м.Тернопіль) у справі №500/2776/22 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,- В С Т А Н О В И В: 29.07.2022 позивач звернувся в суд першої інстанції з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, в якому просив: визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області у призначенні ОСОБА_1 , пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п.2 ч.2 ст.114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", що викладена в рішенні № 192450004007 від 26.01.2022 та в рішенні №192450004007 від 08.06.2022; зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області здійснити призначення, нарахування та виплату ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п.2 ч.2 ст.114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" з 22.10.2021. Позов обґрунтовує тим, що звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п.2 ч.2 ст.114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". Проте, рішеннями № 192450004007 від 26.01.2022 та №192450004007 від 08.06.2022 позивачу відмовлено в призначенні пенсії, так як відсутній достатній стаж роботи на пільгових умовах. Відповідачем зараховано трудову діяльність позивача за Списком № 2 лише період роботи з 06.08.1987 по 21.08.1992 у Рівненському металозаводу. Беручи до уваги те, що факт роботи на посаді електрозварника, що передбачена Списком №2, з 06.08.1987 по 28.04.1995 у Рівненському металозаводу, що в подальшому перетворений на Рівненський завод "Ротор", Рівненський вентиляторний завод та AT "Рівент", з 29.04.1995 по 12.10.2005 у КСП "Полісся", реорганізованому у ПАП "Діброва", з 04.05.2006 по 13.11.2006 у ПАП "Діброва", а також навчання за професією електрогазозварювальника у Рівненському середньому профтехучилищі № 38 з 01.09.1982 по 30.04.1985 та проходженням строкової військової служби з 02.05.1985 по 20.05.1987 підтверджується відповідними документами, а надати докази проведення атестації робочого місця "електрозварника" за всі періоди роботи на цій посаді не має можливості з об`єктивних причин, позивач вважає такі рішення протиправними та такими, що не відповідають вимогам чинного законодавства. Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2022 року адміністративний позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області № 192450004007 від 26.01.2022 та №192450004007 від 08.06.2022 про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу за Списком №2 періоди: з 01.09.1982 по 30.04.1985, з 02.05.1985 по 20.05.1987, з 22.08.1992 по 28.04.1995, з 29.04.1995 по 12.10.2005, з 04.05.2006 по 13.11.2006, та призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п.2 ч.2 ст.114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" з 22.10.2021. Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, покликаючись на порушенням норм матеріального права просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позову. У відповідності до частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС), суд апеляційної інстанції вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, так як апеляційну скаргу подано на рішення суду першої інстанції, що ухвалене в порядку письмового провадження (без повідомлення сторін) за наявними у справі матеріалами. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з огляду на наступні підстави. Судом встановлені наступні обставини. Позивач протягом трудової діяльності працював електрозварювальником, що підтверджується відомостями трудової книжки серії НОМЕР_1 від 10.08.1987 Згідно записів трудової книжки позивач працював на посадах електрозварника: з 06.08.1987 по 28.04.1995 у Рівненському металозаводу, що в подальшому перетворений на Рівненський завод "Ротор", "Рівненський вентиляторний завод" та AT "Рівент";з 29.04.1995 по 12.10.2005, у КСП "Полісся", реорганізованому у ПАП "Діброва"; з 04.05.2006 по 13.11.2006 у ПАП "Діброва". Працевлаштуванню позивача передувало навчання за професією електрогазозварювальника у Рівненському середньому профтехучилищі № 38 з 01.09.1982 по 30.04.1985 та проходженням строкової військової служби з 02.05.1985 по 20.05.1987, що також підтверджується дипломом № НОМЕР_2 від 30.04.1985 та військовим квитком № НОМЕР_3 від 30.04.1985. 19.01.2022 позивач звернуся до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області із заявою про призначення пенсії. Рішенням №192450004007 від 26.01.2022 позивачу відмовлено в призначенні пенсії на пільгових умовах за Списком №2 відповідно до п.2 ч.2 ст.114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", так як відсутній достатній стаж роботи на пільгових умовах. Страховий стаж становить 33 роки 8 місяців 22 дня. Згідно з трудовою книжкою НОМЕР_1 прослідковується робота за професією електрозварник, газоелектрозварник, електрогазозварник, однак відсутні уточнююча довідка для підтвердження стажу роботи, що дає право на пільгове пенсійне забезпечення, або ж відповідне рішення Комісії з питань підтвердження стажу роботи, що дає право на призначення пенсії. 29.04.2022 позивач звернуся до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області із заявою про підтвердження стажу роботи. Рішенням Комісії з питань підтвердження стажу роботи, що дає право на призначення пенсії, від 27.05.2022 №1637/03-16 підтверджено ОСОБА_1 період роботи з 06.08.1987 по 21.08.1992 як пільговий стаж за Списком №2. Підстави для зарахування до пільгового стажу періоду роботи заявника з 21.08.1992 по 28.04.1995 відсутні, оскільки документи про результати проведених атестацій робочих місць за умовами праці заявника на ЗAT "Рівент" не представлено. 06.06.2022 позивач звернуся до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області із заявою про призначення пенсії. Рішенням №192450004007 від 08.06.2022 позивачу відмовлено в призначенні пенсії на пільгових умовах за Списком №2 відповідно до п.2 ч.2 ст.114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", так як відсутній достатній стаж роботи на пільгових умовах. Страховий стаж становить 34 роки 2 місяці 12 дні. Пільговий стаж складає 5 років 17 днів згідно рішення Комісії з питань підтвердження стажу роботи, що дає право на призначення пенсії. Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не довів ті обставини, на яких ґрунтуються його заперечення. Суд апеляційної інстанції погоджується з таким висновком з огляду на наступне. Згідно із положеннями частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Статтею 8 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" передбачене право громадян на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг. Відповідно до ч.3 ст.4 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються види пенсійного забезпечення, умови, норми та порядок пенсійного забезпечення. Відповідно до змісту ст.5 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" цей Закон регулює відносини, що виникають між суб`єктами системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно цим Законом визначаються: види пенсійних виплат; умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат. Відповідно до ч.1 ст.114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону. Відповідно до п.2 ч.2 ст.144 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах. Відповідно до ст.48 Кодексу законів про працю України, положення якої кореспондуються зі ст.62 Закону України "Про пенсійне забезпечення", трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України. Так, постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (Порядок №637), у відповідності п.1 якого основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. Відповідно до п.3 Порядку №637, за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи. За приписами п.20 Порядку №637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У разі відсутності правонаступника підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку, визначеному Пенсійним фондом України за погодженням з Мінсоцполітики та Мінфіном. З метою забезпечення соціального захисту та належного пенсійного забезпечення працівників, зайнятих на підземних роботах, роботах з особливо шкідливими й особливо важкими умовами праці за Списком № 1 та на інших роботах зі шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2, наказом Міністерства праці та соціальної політики від 18.11.2005 №383 затверджено Порядок застосування Списків №1 та №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах (Порядок №383). Відповідно до п.3 Порядку №383 при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.92 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.92 (приклади у додатках 1, 2). Згідно п.10 Порядку №383 для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 N

637. Отже, аналіз вище наведених правових норм дає підстави колегії суддів для висновку, що необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах незалежно від віку є встановлення факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у Списку №2, а також документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією за результатами атестації умов праці, яке полягає у наявності результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці. При цьому, основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Проте, якщо у трудовій книжці не зазначені відомості про умови праці та характер виконуваної роботи, то для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. Так, згідно розділу XXXII "Загальні професії" Списку № 2 виробництв, цехів, професій та посад з тяжкими умовами праці, робота в яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах і в пільгових розмірах, затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 № 1173, посада електрозварника та їй подібні, на яких перебував позивача у вказані періоди, внесена до вказаного списку. Вказана посада (професія) також внесена до Списку № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників з шкідливими та важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів СРСР від 26.01.1991 № 10, Списку № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників з шкідливими та важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 № 162, та Списку № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників з шкідливими та важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16.11.2003 № 36 згідно розділів XXXIII "Загальні професії". З матеріалів справи вбачається, що відповідно до записів трудової книжки позивач працював на посадах електрозварника: з 06.08.1987 по 28.04.1995 у Рівненському металозаводу, що в подальшому перетворений на Рівненський завод "Ротор", Рівненський вентиляторний завод та AT "Рівент";з 29.04.1995 по 12.10.2005 у КСП "Полісся", реорганізованому у ПАП "Діброва"; з 04.05.2006 по 13.11.2006 у ПАП "Діброва". Такі записи не містить ні виправлень/підтирань, ні інших застережень, які б давали підстави сумніватись у їх правдивості чи об`єктивності. Таким чином, електрозварника та їй подібні у періоди роботи позивача передбачена у всіх Списках №

2. Відмовляючи спірними рішеннями № 192450004007 від 26.01.2022 та №192450004007 від 08.06.2022 позивачу у призначені пенсії на пільгових умовах, відповідач послався на відсутність пільгового стажу за Списком №2. Пільговий стаж позивача складає 5 років 17 днів (з 06.08.1987 по 21.08.1992) згідно рішення Комісії з питань підтвердження стажу роботи, що дає право на призначення пенсії. До стажу, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 не зараховано інші періоди роботи на посадах електрозварника, оскільки документи про результати проведених атестацій робочих місць за умовами праці заявника не представлено. Атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності та господарювання згідно з Порядком проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 №442 (Порядок проведення атестації робочих місць) та розробленими на виконання вказаної постанови Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Міністерства праці України від 01.09.1992 №41 (Методичні рекомендації). Основна мета атестації, як слідує із зазначених нормативних актів, полягає у регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах. У п.4 Порядку проведення атестації та пп.1.5 п.1 Методичних рекомендацій визначено, що періодичність проведення атестації робочих місць визначається безпосередньо колективним договором підприємства і проводиться не рідше одного разу на 5 років. Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства чи організації. У спірних правовідносинах відповідачем безпідставно залишено поза увагою те, що відповідно до акту №1700-1102-1/1047 позапланової перевірки достовірності документів про стаж роботи для призначення (перерахунку) пенсії згідно Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" кількість фактично відпрацьованих днів (годин) за період роботи з 01.01.1992 по 28.04.1995 на Рівненському металозаводі, що в подальшому перетворений на AT "Рівент", зазначена в архівній довідці від 29.09.2021 №1805/04-02 відповідає кількості відпрацьованих днів (годин) в особових рахунках по заробітній платі ОСОБА_1 . Факт роботи позивача на Рівненському металозаводі у незарахований відповідачем до пільгового стажу період з 22.08.1992 по 28.04.1995 на посаді, що дає право на призначення пільгової пенсії також підтверджено наказами останнього, особовою карткою, архівною довідкою від 29.09.2021 №1804/04-02 та актом №1700-1102-1/1046 позапланової перевірки достовірності документів про заробітну плату наданих для призначення (перерахунку) пенсії згідно Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". Водночас, факт роботи позивача у КСП "Полісся", реорганізованому у ПАП "Діброва", у незараховані відповідачем до пільгового стажу періоди з 29.04.1995 по 12.10.2005 та з 04.05.2006 по 13.11.2006 на посадах, що дають право на призначення пільгової пенсії підтверджено архівними витягами від 18.08.2021 №03-02/2/1420, архівними довідками від 18.08.2021 №03-02/2/1421, №03-02/2/1422 та №03-02/2/1422. У листі Департаменту соціального захисту населення Тернопільської обласної державної адміністрації від 25.01.2022 №05-03-13/304 щодо проведення атестації робочих місць у КСП "Полісся та ПАП Діброва" за умовами праці за спеціальністю "електрогазозварник" у період з 1992 року по 2010 рік вказано, що у Департаменті наявні відомості щодо проведення атестації робочого місця "Електрогазозварник" за умовами праці ПАП "Діброва" у 2002 році, інші відомості стосовно проведення атестації робочого місця "електрогазозварник" відсутні. Відповідно до висновку щодо якості проведеної атестації робочих місць за умовами праці від 19.02.2003 №024/05 у ПАП Діброва", наказом по господарству від 01.10.2002 "Про затвердження переліку робочих місць, виробництв, робіт, професій і посад, працівникам яких надається право на пільги та компенсації за результатами проведеної атестації робочих місць" обґрунтовано підтверджено право на пенсію за віком на пільгових умовах згідно Списку № 2 працівникам робочих місць "електрозварник". Колегія суддів зазначає, що своєчасно проведена атестація робочих місць за умовами праці є одним із заходів соціального захисту працівників, який має сприяти реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах, пільгове пенсійне забезпечення тощо. При цьому, особа, яка працює на посаді, віднесеній до Списку № 2, робоче місце по якій підлягає атестації, відповідно до Порядку проведення атестації, не наділена жодними правами (повноваженнями, обов`язками), які б могли вплинути на своєчасність проведення атестації робочих місць. Отже, особи, які зайняті на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком №2, але з вини власника на таких підприємствах не було проведено атестацію робочого місця, мають право на зарахування стажу роботи на таких посадах до спеціального стажу, необхідного для призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2, відповідно до п."б" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", п.2 ч.2 ст.114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19.02.2020 у справі № 520/15025/16-а висловила правову позицію, у відповідності до якої непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємства не може бути підставою для відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. Відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць покладається на власника підприємства, а не працівника. При цьому, контролюючу функцію у відносинах щодо проведення атестації робочих місць на підприємстві виконує держава в особі відповідних контролюючих органів, а не працівник. Таким чином, встановлені судом обставини справи та системний аналіз законодавчих норм свідчать про достатність поданих позивачем документів, серед яких трудова книжка, для встановлення факту перебування в період з 22.08.1992 по 28.04.1995, з 29.04.1995 по 12.10.2005 та з 04.05.2006 по 13.11.2006 на посадах, що містяться у Списку №2, та помилковість посилань відповідача на ненадання позивачем доказів щодо проведення атестації на підприємствах, а тому вказані періоди мають бути зараховані до пільгового стажу позивача. Разом з тим, відповідно до записів трудової книжки працевлаштуванню позивача передувало навчання за професією електрогазозварювальника у Рівненському середньому профтехучилищі № 38 з 01.09.1982 по 30.04.1985 та проходженням строкової військової служби з 02.05.1985 по 20.05.1987, що також підтверджується дипломом № НОМЕР_2 від 30.04.1985 та військовим квитком № НОМЕР_3 від 30.04.1985. Відповідно до п."в", "д" ч.3 ст.56 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до стажу роботи зараховується також: військова служба та перебування в партизанських загонах і з`єднаннях, служба в органах державної безпеки, внутрішніх справ та Національної поліції, незалежно від місця проходження служби; навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі. Приписами п.109 Положення про порядок призначення і виплати державних пенсій, затвердженого Радою Міністрів СРСР від 03.08.1972 №590, передбачено, що крім роботи в якості робітника або службовця до загального стажу роботи зараховується також: згідно п."з" навчання в училищах і школах системи державних трудових резервів і системи професійно-технічної освіти (в ремісничих, залізничних училищах, гірничопромислових школах і училищах, школах фабрично-заводського навчання, училищах механізації сільського господарства, технічних училищах, професійно-технічних училищах і т. д. ) і в інших училищах, школах і на курсах з підготовки кадрів, підвищення кваліфікації та з перекваліфікації; відповідно до п."к" служба в складі Збройних Сил СРСР і перебування в партизанських загонах; служба у військах і органах ВЧК, ОГПУ, НКВД, НКГБ, МГБ, Комітету державної безпеки при Раді Міністрів СРСР, Міністерства охорони громадського порядку СРСР, міністерств охорони громадського порядку союзних республік, Міністерства внутрішніх справ СРСР, міністерств внутрішніх справ союзних республік; служба в органах міліції. Перебування військовослужбовця в полоні зараховується до стажу роботи в установленому порядку. При призначенні на пільгових умовах або в пільгових розмірах пенсій по старості та інвалідності робітникам і службовцям, які працювали на підземних роботах, на роботах з шкідливими умовами праці та в гарячих цехах і на інших роботах з важкими умовами праці (підпункти "а" і "б" пункту 16), і пенсій у зв`язку з втратою годувальника членам їх сімей, а також пенсій по старості працівницям підприємств текстильної промисловості (підпункт "в" пункту 16) періоди, зазначені в підпунктах "к" і "л", прирівнюються за вибором яка звернулася за призначенням пенсії або до роботи, яка передувала даного періоду, або до роботи, яка слідувала за закінченням цього періоду. Період, зазначений у підпункті "з", прирівнюється до роботи, яка слідувала за закінченням цього періоду. Апеляційний суд зазначає, що працевлаштування за професією особою після завершення навчання надає право для зарахування періоду навчання у професійно-технічних училищах до пільгового стажу до якого також зараховується період строкової військової служби, яка передувала працевлаштуванню. Факт того, що позивач до призову в Збройні сили Радянської армії навчався за професією "електрогазозварювальника", яка віднесена до Списку №2 та дає право на призначення пенсії на пільгових умовах, підтверджено матеріалами справи, в тому числі відповідним записом в трудовій книжці. Окрім того, після проходження строкової служби з позивач працевлаштувався до Рівненського металозаводу за набутою професією електрозварника, що містяться у Списку №2 та дає право на призначення пенсії на пільгових умовах, що відповідачем не заперечується. З огляду на викладене, суд вважає, що періоди навчання з 01.09.1982 по 30.04.1985 та проходженням строкової військової служби з 02.05.1985 по 20.05.1987 підлягають зарахуванню до пільгового стажу за Списком № 2 ОСОБА_1 також. Оцінюючи викладені обставини у їх сукупності, оскільки позивач, 21.10.1966, досяг відповідного віку, має достатній загальний та пільговий стаж, з урахуванням зарахованого відповідачем самостійно та висновків суду у даному рішенні, колегія суддів приходить до висновку про невідповідність рішень № 192450004007 від 26.01.2022 та №192450004007 від 08.06.2022 про відмову в призначенні позивачу пенсії на пільгових відповідно до п.2 ч.2 ст.114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" умовах критеріям правомірності рішення суб`єкта владних повноважень в контексті ч.2 ст.2 КАС України, а отже такі є протиправними та підлягають скасуванню. Апеляційний суд зазначає, що у спірних правовідносинах нормами чинного законодавства, враховуючи наявність у позивача відповідного віку, достатнього загального та спеціального стажу, не передбачено альтернативних способів поведінки, дій, рішень суб`єкта владних повноважень, окрім як призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п.2 ч.2 ст.114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". З приводу дати, з якої слід призначити пенсію позивачу, колегія суддів наголошує, що згідно з п.1 ч.1 ст.45 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку: пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку. З аналізу наведеної норми Закону вбачається, що пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося до спливу трьох місяців з дня виникнення права на призначення такої пенсії. Матеріалами справи підтверджено, що пенсійного віку позивач набув 21.10.2021. Із заявою про призначення пенсії вперше звернувся 19.01.2022, тобто не пізніше трьох місяців з дня досягнення ним пенсійного віку. Відтак, апеляційний суд вважає вірним висновок суду першої інстанції про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області призначити позивачу пенсію за віком на пільгових умовах з 22.10.2021, тобто з дня, що настав за днем досягнення пенсійного віку. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції, зробивши системний аналіз положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, дійшов вірного висновку про задоволення позову, а тому апеляційну скаргу слід відхилити. Згідно з ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Зазначене положення поширюється на доказування правомірності оскаржуваного рішення (дії чи бездіяльності). Окрім доказування правових підстав для рішення (тобто правомірності), суб`єкт владних повноважень повинен доказувати фактичну підставу, тобто наявність фактів, з якими закон пов`язує можливість прийняття рішення, вчинення дії чи утримання від неї. В розумінні ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним, обґрунтованим та відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом. За наведених обставин колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та прийняв рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, тому оскаржуване рішення слід залишити без змін. Відповідно до ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст. ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд, - П О С Т А Н О В И В: апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області залишити без задоволення, а рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2022 року у справі № 500/2776/22 без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України. Головуючий суддя О. І. Довга судді І. В. Глушко І. І. Запотічний