LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова Восьмий апеляційний адміністративний суд813/6339/13-а

від 10.01.2023НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 10 січня 2023 рокуЛьвівСправа № 813/6339/13-а пров. № А/857/15548/22 Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі: головуючого судді Пліша М.А., суддів Ніколіна В.В., Гінди О.М., за участю секретаря судового засідання Рибачука А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2022 року (головуючий суддя Сподарик Н.І., м. Львів, повний текст складено 24.10.2022) по справі за адміністративним позовом Головного управління ДПС у Львівській області до Державного підприємства «Угерський спиртовий завод» про стягнення коштів,- В С Т А Н О В И В : Державне підприємство «Угерський спиртовий завод» подало до суду першої інстанції заяву про відстрочення виконання постанови Львівського окружного адміністративного суду в справі №813/6339/13-а від 09.10.2013. Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2022 року заяву задоволено, відстрочено виконання постанови Львівського окружного адміністративного суду від 09.10.2013 року у справі №813/6339/13-а за позовом Стрийської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області до Державного підприємства «Угерський спиртовий завод» про стягнення коштів з рахунків у банках строком на один рік з 26.10.2022. Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, Головне управління ДПС у Львівській області оскаржило його в апеляційному порядку і просило скасувати ухвалу суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви. В апеляційній скарзі зазначає, що ДП «Угерський спиртовий завод» не подано до суду довідки про стан банківських рахунків платника, з якої вбачалося б реальна ситуація руху коштів на рахунках платника, з якої було б можливо зробити висновок про платоспроможність/неплатоспроможність підприємства. В заяві про відстрочення виконання рішення суду ДП «Угерський спиртовий завод» посилається те, що «завод є комерційним державним підприємством. Майно підприємства є державною власністю і закріплюється за ним на праві господарського відання. Підприємство майже сім років не здійснювало господарську діяльність за наслідками заходів реорганізації на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 28.07.2010 №672 «Про утворення Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості». Фактично, з листопада 2016 року відновлено господарську діяльність підприємства на підставі наказу №16 від 10.11.2016 «Про відновлення виробництва». При цьому, з моменту відновлення господарської діяльності по даний час підприємство здійснює виробництво лише технічних рідин, а саме: здійснює виробництво розріджувача органічного для лаків, фарб та розчинників «РОЛФ» згідно ТУ У 24.6-00374733.003-2004, засобу проти обмерзання «Зима-У» згідно з ТУ У 24.1-003374733:002-2004. Незважаючи на відновлення господарської діяльності, підприємство працює з перебоями у зв`язку із зупинкою заводу та через обмеження реалізації продукції. Також зазначає те, що на виробництво та реалізацію продукції суттєво вплинуло запровадження карантинних заходів. На обґрунтування фінансового стану підприємства, що дає підстави для відстрочення виконання судового рішення заявник надав звіт про фінансові результати. Крім цього, платник зазначає, що сплачує поточні зобов`язання по сплаті податків та зборів та зазначає, що на сьогодні підприємство не набуло відповідного фінансового показника прибутковості для можливості підтримувати виробничий процес, сплачувати поточні обов`язкові платежі і одночасно погашати суми податкового боргу за минулі періоди у великих розмірах. Апелянт зазначає, що заявник посилався на зазначені вище обґрунтування в заяві про відстрочення виконання рішення суду в 2013 році, а згодом в заявах про відстрочення виконання рішення в 2015, 2016, 2017, 2018, 2019, 2020, 2021, 2022 роках. Однак, як свідчать фактичні обставини справи, заявник не виконав свого обов`язку щодо погашення податкового боргу станом і на сьогоднішній день (рішення суду про стягнення набрало законної сили у 2013 році). З огляду на це ГУ ДПС у Львівській області вважає, що ДП «Угерський спиртовий завод» ухиляється від виконання рішення суду та уникає його виконання, не шукає жодних способів для погашення заборгованості, що в свою чергу несе втрати до бюджету. Виконання судового рішення є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Згідно з частиною першою статті 378 КАС України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: ступінь вини відповідача у виникнення спору; щодо фізичної особи тяжке захворювання самої особи, або членів її сім`ї, її матеріальне становище; стихійне лихо чи інші надзвичайні події тощо (частини друга та третя ст. 378 Кодексу адміністративного судочинства України). Наведені норми не містять конкретного переліку обставин для відстрочення та/або розстрочення виконання судового акта, а лише встановлюють критерії для їх визначення, надаючи суду в кожному конкретному випадку вирішувати питання про їх наявність з урахуванням усіх обставин справи. Підставою для застосування правил ст. 378 КАС України є обставини, що перешкоджають належному виконанню судового рішення в адміністративній справі: ускладнюють його виконання або роблять неможливим. З аналізу цієї норми вбачається, що для відстрочення, розстрочення виконання рішення підставою є обставини, що ускладнюють виконання, а для зміни способу і порядку виконання - обставини, які роблять виконання неможливим (при цьому, відповідач у поданій заяві про відстрочення виконання рішення зазначає про неможливість виконати це рішення, а не про ускладненість його виконання). Такою обставиною для відстрочення чи розстрочення виконання рішення може бути недостатність коштів на рахунку, стихійне лихо тощо, підтверджене відповідними доказами, як це встановлено положеннями статей 72-77 Кодексу адміністративного судочинства України. Обов`язок доведення наявності цих обставин, покладається на зобов`язану сторону (боржника). Суд вирішує питання про відстрочення виконання судового рішення, виходячи із конкретних обставин, які впливають на спроможність сторони виконати судове рішення, та балансу між інтересами стягувача та боржника. Відстрочення, розстрочення виконання рішення здійснюється у виняткових випадках. З огляду на проведений аналіз апелянт вважає, що ДП «Угерський спиртовий завод» є платоспроможним підприємством, яке умисно ухиляється від виконання рішення суду, що в свою чергу збільшує нарахування пені (процентів) на відстрочений податковий борг. З урахуванням вищевикладеного, Головне управління ДПС у Львівській області вважає вимоги викладені в заяві ДП «Угерський спиртовий завод» про відстрочення виконання судового рішення безпідставними, необґрунтованими, такими, що не підлягають задоволенню. Передумовою виникнення податкового боргу є наявність та несвоєчасна сплата узгодженого податкового зобов`язання. У відповідності до вимог ч.1 та ч. 2 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Заслухавши суддю доповідача, вивчивши матеріали справи, та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних міркувань. Судом першої інстанції встановлено, що постановою Львівського окружного адміністративного суду у справі №813/6339/13-а за позовом Стрийської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області до Державного підприємства «Угерський спиртовий завод» про стягнення коштів з рахунків у банках - позов Стрийської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області задоволено, вирішено стягнути з рахунків Державного підприємства «Угерський спиртовий завод», відкритих у банківських установах, які обслуговують такого платника податків на користь державного бюджету борг для погашення податкового боргу. Ухвалою суду від 13.05.2019 відстрочено виконання постанови Львівського окружного адміністративного суду від 09.10.2013 у справі №813/6339/13-а строком на один рік з дати набрання законної сили даної ухвали. Ухвалою суду від 07.05.2020 відстрочено виконання постанови Львівського окружного адміністративного суду від 09.10.2013 у справі №813/6339/13-а строком на один рік з дати набрання законної сили даної ухвали. Ухвалою суду від 28.04.2021 відстрочено виконання постанови Львівського окружного адміністративного суду від 09.10.2013 у справі №813/6339/13-а строком на шість місяців з дати набрання законної сили даної ухвали. Ухвалою суду від 26.10.2021 року по справі №813/6339/13-а задоволено повністю заяву платника, надано відстрочку строком на один рік, з дати набрання законної сили даної ухвали. Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції вірно врахував, що відповідно до ч.ч. 1, 3, 4 ст. 378 КАС України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання самої особи або членів її сім`ї, її матеріальне становище; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо. Відповідно до ч.5,6 ст. 378 КАС України відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення рішення, ухвали, постанови. При відстроченні або розстроченні виконання судового рішення суд може вжити заходів, передбачених статтею 151 цього Кодексу. Суд першої інстанції вірно вважав, що відстрочення в розумінні зазначеної норми закону є відкладенням чи перенесенням дати виконання рішення на новий строк, який визначається адміністративним судом, та допускається у виняткових випадках, залежно від обставин справи. Підставою для відстрочення можуть бути конкретні існуючі, об`єктивні, виключні обставини, що ускладнюють виконання судового рішення у встановлений строк або фактично унеможливлюють таке. При розгляді заяв щодо відстрочення виконання судового рішення необхідно виходити з міркувань доцільності та об`єктивної необхідності надання саме таких строків відтермінування виконання рішення в цілому. Наявність підстав для відтермінування має бути доведена боржником. Строки відтермінування знаходяться у прямій залежності від обставин, що викликають необхідність надання додаткового строку для повного виконання рішення суду. Надання такого не може створювати занадто або безпідставно привілейовані умови для боржника, натомість повинне базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувачів і боржників. Однак, ці заходи не повинні створювати боржнику можливість ухилятися від виконання судового рішення. До уваги повинні братися не лише реальний майновий стан боржника, але й його наміри, що свідчать про бажання виконати рішення. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 06.12.2019 року у справі №2а/0570/6531/2011, постанові від 30.01.2020 у справі № 819/150/17. Судом першої інстанції також встановлено, що Державне підприємство «Угерський спиртовий завод» є комерційним державним підприємством. Майно підприємства є державною власністю і закріплюється за ним на праві господарського відання. На підставі постанови Кабінету Міністрів України від 28.07.2010 № 672 «Про утворення Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості» було проведено заходи реорганізації підприємства, у зв`язку з чим Державне підприємство «Угерський спиртовий завод» не здійснювало господарську діяльність тривалий час - до жовтня 2016 року. Як з`ясовано судом першої інстанції, підприємство майже сім років не здійснювало господарську діяльність за наслідками заходів реорганізації на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 28.07.2010 №672 «Про утворення Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості». Фактично, з листопада 2016 року відновлено господарську діяльність підприємства на підставі наказу №16 від 10.11.2016 «Про відновлення виробництва». При цьому, з моменту відновлення господарської діяльності по даний час підприємство здійснює виробництво лише технічних рідин, а саме: здійснює виробництво розріджувача органічного для лаків, фарб та розчинників «РОЛФ» згідно ТУ У 24.6-00374733.003-2004, засобу проти обмерзання «Зима-У» згідно з ТУ У 24.1-003374733:002-2004. Впродовж 2021 року та 1-го кварталу 2022 року підприємство працює з перебоями у зв`язку із зупинкою заводу та через обмеження реалізації продукції, що підтверджується наступним: згідно наказу від 15.03.2021 №84 «Про встановлення простою в структурних підрозділах підприємства» встановлювався з 17.03.2021 простій в підрозділах основного виробництва; згідно наказу від 29.03.2021 №98 «Про встановлення простою в структурних підрозділах підприємства» встановлювався з 31.03.2021 простій в підрозділах основного виробництва; згідно наказу від 30.04.2021 №131 «Про встановлення простою в структурних підрозділах підприємства» з 05.05.2021 встановлювався простій в підрозділах основного виробництва; згідно наказу від 12.05.2021 №143 «Про за провадження неповного робочого тижня та змін у режимі робочого часу» з 17.05.2021 запроваджено неповний робочий час (неповний робочий тиждень) для працівників Підприємства з тривалістю тижня 3 робочі дні; згідно наказу від 07.06.2021 №165 «Про встановлення простою в структурних підрозділах підприємства» з 10.06.2021 встановлювався простій в підрозділах основного виробництва; згідно наказу від 12.07.2021 № 192 «Про встановлення простою в структурних підрозділах підприємства» з 16.07.2021 знову встановлювався простій в підрозділах основного виробництва; згідно наказу від 18.08.2021 № 239 «Про встановлення простою в структурних підрозділах підприємства» з 19.08.2021 встановлювався простій в підрозділах основного виробництва; згідно наказу від 29.10.2021 № 311 «Про встановлення простою в структурних підрозділах підприємства» з 01.11.2021 знову було встановлено простій в підрозділах основного виробництва; згідно наказу від 15.11.2021 № 321 «Про встановлення простою в структурних підрозділах підприємства» з 16.11.2021 знову було встановлено простій в підрозділах основного виробництва; згідно наказу від 03.12.2021 № 344 «Про встановлення простою в структурних підрозділах підприємства» з 06.12.2021 встановлювався простій в підрозділах основного виробництва; згідно наказу від 14.12.2021 № 353 «Про встановлення простою в структурних підрозділах підприємства» з 06.12.2021 встановлювався простій в підрозділах основного виробництва; згідно наказу від 04.01.2022 № 01 «Про запровадження неповного тижня та змін у режимі робочого часу» з 11.01.2022 запроваджувався неповний робочий час (неповний робочий тиждень) для працівників підприємства з тривалістю робочого тижня - 1 робочий день, вівторок; згідно наказу від 25.02.2022 № 21 «Про встановлення простою в структурних підрозділах підприємства» у зв`язку із актом збройної агресії Російської федерації проти України, введенням по всій території України воєнного стану та зупинкою заводу через обмеження реалізації продукції встановлено простій з 01.03.2022 для працівників підприємства. Згідно звіту про фінансові результати (звіт про сукупний дохід) за 2021 рік, чистий фінансовий результат (чистий прибуток (код. рядка 2350) відображено нульовим показником. При цьому, Порядком відрахування до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об`єднаннями, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2011 №128 (надалі - Порядку) з 2020 року встановлено норматив відрахувань частини чистого прибутку до державного бюджету державними унітарними підприємствами та об`єднаннями у розмірі 80 %.Також, основними елементами операційних витрат були матеріальні витрати (сировина, матеріали, тощо) (код. 2500), що необхідне для реалізації та підтримки виробничого процесу, витрати на оплату праці (код 2505), відрахування на соціальні заходи (код. 2510) та інші оперативні витрати (світло, газ, паливо, вода та ін) (код.2520). Також, судом першої інстанції правильно враховано, що у 2021 році підприємство сплачувало грошові кошти для забезпечення першочергових платежів, а саме: на заробітну плату - 12 095, 14 тис. грн, на ЄСВ - 2 323,02 тис. грн, на військовий збір - 177,5 тис. грн, а також на виконання поточних податкових зобов`язань. Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що Державне підприємство «Угерський спиртовий завод» на даний час не є прибутковим, на що, зокрема, вплинула дія карантинних заходів, запроваджених у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-2019), а також введення воєнного стану на всій території України, вживає заходи зі сплати поточних податкових зобов`язань та заробітної плати працівникам, що істотно ускладнює виконання судового рішення, а відстрочення його виконання матиме важливе значення для відновлення господарської діяльності підприємства та надасть в подальшому можливість отримувати кошти для погашення суми податкового боргу. Як вірно вважав, суд першої інстанції, що підприємство не набуло відповідного фінансового показника прибутковості для можливості підтримувати виробничий процес, сплачувати поточні обов`язкові платежі і одночасно погашати суми податкового боргу за минулі періоди у великих розмірах, а відтак вірно вважав, що вказані вище обставини суд істотно ускладнюють виконання судового рішення, а відстрочення його виконання матиме важливе значення для відновлення господарської діяльності підприємства та надасть в подальшому можливість отримувати кошти для погашення суми податкового боргу. З урахуванням наведеного, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що заява про відстрочення виконання постанови у справі № 813/6339/13-а підлягає задоволенню. Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а ухвала відповідає нормам матеріального та процесуального права. Керуючись ч. 3 ст. 243, ст. 308, ст. 310, п. 1 ч. 1 ст. 315, ст. 316, ст. 321, ст. 322, ст. 325, ст. 329 КАС України, суд, - П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області залишити без задоволення, а ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2022 року по справі №813/6339/13-а - без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції. Головуючий суддя М.А. Пліш Судді В.В. Ніколін О.М. Гінда повний текст складено 10.01.2023

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»