Постанова Сьомий апеляційний адміністративний суд № 130/1824/22

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 130/1824/22 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Грушковська Л.Ю. Суддя-доповідач - Шидловський В.Б. 10 січня 2023 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Шидловського В.Б. суддів: Курка О. П. Боровицького О. А. , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 07 листопада 2022 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Вінницькій області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача інспектор СРПП Жмеринського РВП ГУНП у Вінницькій області Плетенчук Руслан Володимирович про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, В С Т А Н О В И В : 29 серпня 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, у якому просив скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАВ №183923 від 20.08.2022 року про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 510 грн. та закрити провадження у справі. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 20.08.2022 року приблизно о 12:00 год. позивач пересувався на своєму транспортному засобі у м.Жмеринка Вінницької області, де його зупинили працівники патрульної поліції. Після зупинки ними було складено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАВ №183923. Відповідно до даної постанови 20.08.2022 року приблизно о 12:05 год. він у м.Жмеринка керував транспортним засобом BMV X5, реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , і під час руху транспортного засобу користувався засобом зв`язку (мобільним телефоном), тримаючи його в руці. Згідно даної постанови на нього був накладений штраф відповідно до ч.2 ст.122 КУпАП в розмірі 510 грн. Вважає, що ним не було вчинено діяння, які підпадають під ознаки, передбачені ч.2 ст.122 КУпАП. Складу правопорушення у його діях немає, а постанова являється незаконною, оскільки у постанові про порушення ПДР обов`язково має бути вказано технічний засіб, за допомогою якого здійснено фото-чи відеозапис порушення, також він не мав можливості скористатись своїм правом та надати письмові пояснення по справі, щоб висловити свої доводи та міркування щодо ситуації, яка склалася. Відтак до постанови не додані пояснення. Крім того, він не мав можливості скористатися професійною правовою допомогою, так як про таку можливість його ніхто не попередив. Рішенням Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 07 листопада 2022 року в задоволенні позовних вимог відмовлено повністю. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги апелянт посилається на порушення судом першої інстанції, при прийнятті рішення, норм матеріального та процесуального права, також неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі. Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Судом встановлено, що згідно постанови серії БАВ № 183923 від 20.08.2022, винесеної інспектором СРПП Жмеринського районного відділення поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області старшого лейтенантом поліції Плетенчуком Р.В., на позивача ОСОБА_1 було накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 510 грн. за вчинення правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП, а саме за те, що 20.08.2022 приблизно о 12:05 год. ОСОБА_1 у м.Жмеринка керував транспортним засобом BMV X5, реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , і під час руху транспортного засобу користувався засобом зв`язку (мобільним телефоном), тримаючи його в руці. Не погодившись із даною постановою, позивач оскаржив її до суду. Надаючи юридичну оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, колегія суддів зазначає наступне. Згідно із ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. У відповідності до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ. Порядок дорожнього руху на території України відповідно до Закону України від 30.06.1993 року № 3353-XII "Про дорожній рух" встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (зі змінами та доповненнями). Відповідно до п.1.1. Правил дорожнього руху визначено, що ці Правила відповідно до Закону України "Про дорожній рух" встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил. Частиною 5 статті 14 Закону України "Про дорожній рух" визначено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух. Згідно із ч.1 ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Частиною 2 ст.122 КУпАП встановлено, що адміністративна відповідальність для водіїв транспортних засобів наступає у разі користування під час руху транспортного засобу засобами зв`язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання). В даному випадку водій порушив п.2.9 д) ПДР України, яким передбачено, що водіям заборонено під час руху транспортного засобу користуватися засобами зв`язку, тримаючи їх у руці (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання). Факт вчинення даного правопорушення було виявлено безпосередньо інспектором СРПП Жмеринського РВП ГУНП у Вінницькій області Плетенчуком Русланом Володимировичем. Окрім того, із відеозапису з нагрудної камери поліцейського слідує, що при притягненні позивача до адміністративної відповідальності йому інспектором було роз"яснено його процесуальні права та обов"язки, а також суть скоєного правопорушення. Позивач ніяким чином не заперечував факт скоєння ним зазначеного правопорушення. Згідно ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Статтею 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Колегія суддів вважає запис з нагрудної камери поліцейського належним та допустимим доказом з огляду на наступне. Згідно зі ст.40 Закону України Про Національну поліцію, поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото - і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото - і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою: 1) попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб; 2) забезпечення дотримання правил дорожнього руху. Питання щодо використання нагрудних відеокамер прямо регулюється Інструкцією про порядок зберігання, видачі, приймання, використання нагрудних відеокамер (відеореєстраторів) працівниками патрульної поліції та доступ до відеозаписів з них, затвердженої Наказом Департаменту патрульної поліції Національної поліції України № 100 від 03.02.2016 року. Так, відповідно до п.3.1 наведеної Інструкції, використання нагрудних відеокамер (відеореєстраторів) працівниками патрульної поліції здійснюється на підставі статті 40 Закону України Про Національну поліцію. Пунктом 3.3 Інструкції передбачено, що нагрудна відеокамера (відеореєстратор) повинна активовуватись працівником патрульної поліції та знаходитись в режимі відеозйомки при будь-якому контакті з особами, зокрема, але не виключно - при оформленні дорожньо-транспортної пригоди, - при перевірці документів, - при арешті або затриманні особи, - при поверхневому огляді, - при загрозі використання фізичної сили, спеціальних засобів або вогнепальної зброї, - при наданні допомоги особам, - у випадках, коли усвідомлення особою факту відео фіксації її поведінки може сприяти вирішенню конфліктної ситуації. Пунктом 3.5 Інструкції встановлено, що після активації нагрудної відеокамери (відеореєстратора) все спілкування повинне бути записане безперервно. З урахуванням наведених норм законодавства, колегія суддів вважає, що використання нагрудної камери є законодавчо встановленим обов`язком поліцейського, закріпленим ст.40 Закону України Про Національну поліцію, яка не передбачає виключень щодо можливості спілкування з поліцейськими без застосування нагрудної відеокамери. В ході апеляційного розгляду справи, колегія суддів приходить до висновку, що вчинення позивачем адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.2 ст.122 КУпАП в повній мірі підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, у зв`язку із чим оскаржувана постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідачем прийнята правомірно, а суд першої інстанції перевіривши аналіз всіх обставин справи прийняв обґрунтоване та законне рішення. Відповідно ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Отже, ст.2 КАС України та ч.4 ст.242 КАС України вказують, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Згідно п.41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. Доводи викладені в апеляційній скарзі висновків суду першої інстанції не спростовують. За змістом частини першої статті 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 07 листопада 2022 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає. Головуючий Шидловський В.Б. Судді Курко О. П. Боровицький О. А.