LLegalAIпошук судової практики · 2 757 706
← повернутись до результатів

Постанова Львівський апеляційний суд450/3556/22

від 11.01.2023НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД

Справа № 450/3556/22 Головуючий у 1 інстанції: Данилів Є.О. Провадження № 33/811/1552/22 Доповідач: Галапац І. І. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 11 січня 2023 року Львівський апеляційний суд в складі: судді Галапаца І.І., розглянувши у судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу правопорушника ОСОБА_1 на постанову судді Пустомитівського районного суду Львівської області від 01 грудня 2022 року, з участю правопорушника ОСОБА_1 , в с т а н о в и в: цією постановою ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000,00 гривень в дохід держави з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік. Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави 496,20 грн. судового збору. Згідно постанови судді, 26 жовтня 2022 року о 14:30 год. в м. Пустомити по вул. Грушевського, 56 Львівського району Львівської області, водій ОСОБА_1 керував т/з «ВАЗ 2109» н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, почервоніння обличчя, порушення мови. Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння відмовився у встановленому законом порядку, що зафіксовано на технічний засіб відеозапису, а саме на бодікамеру №

254. Від керування т/з відсторонений шляхом передачі тверезому водієві гр. ОСОБА_2 . Такими своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 ПДР України. Таким чином вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП. В апеляційній скарзі правопорушник ОСОБА_1 покликається на те, що висновки суду щодо дійсних обставин справи є хибними, а накладене на нього стягнення є протиправним. Вважає, що дослідження судом доказів є неповним, а оцінка таких доказів необ`єктивною. Зазначає, що на момент складення протоколу щодо нього, у стані алкогольного сп`яніння він не перебував. Стверджує, що працівники поліції не роз`яснили йому права та обов`язки. Звертає увагу на те, що на момент зупинки його працівниками поліції, він не мав права керувати транспортним засобом, так як в нього вилучено посвідчення водія, тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 126 КУпАП. Просить змінити оскаржувану постанову в частині накладення адміністративного стягнення за ч.1 ст. 130 КУпАП, та накласти стягнення за ч.2 ст. 126 КУпАП у вигляді штрафу. Заслухавши пояснення правопорушника ОСОБА_1 про задоволення апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку що така не підлягає до задоволення з наступних підстав. Завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення, відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, крім іншого, є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. Диспозиція ч.1 ст.130 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність не тільки за керування транспортним засобом у стані алкогольного чи іншого сп`яніння, але й за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження, відповідно до встановленого порядку, огляду на стан сп`яніння. Перевіривши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції, на підставі досліджених доказів, прийшов до обгрунтованого висновку про те, що ОСОБА_1 від проходження, відповідно до встановленого законом порядку, огляду на стан сп`яніння відмовилася. Кваліфікація дій за ч.1 ст. 130 КУпАП відповідає фактичним обставинам справи. Висновок судді зроблений внаслідок всебічного, повного та об`єктивного з`ясування усіх обставин справи та підтверджується дослідженими та перевіреними в судовому засіданні доказами, зокрема: протоколом про адміністративне правопорушення серії ААБ № 132374 від 26 жовтня 2022 року, де викладена фабула вчиненого правопорушення; направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів; відеозаписом події; постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАВ №171991 від 26 жовтня 2022 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 121 КУпАП, яким суддя районного суду дав належну правову оцінку в своїй постанові, з чим погоджується і апеляційний суд. Оцінюючи здобуті у справі та досліджені в судовому засіданні докази, на думку апеляційного суду, суд першої інстанції обгрунтовано визнав їх належними та допустимими для використання в процесі доказування, оскільки такі містять фактичні дані, які логічно пов`язані з тими обставинами, які підлягають доказуванню в справі та становлять предмет доказування, зібрані у порядку, встановленому КУпАП. Наявний в матеріалах справи протокол про адміністративне правопорушення серії ААД №132374 від 26 жовтня 2022 року, складений щодо ОСОБА_1 за своєю формою та змістом відповідає вимогам чинного законодавства, містить у собі усі необхідні дані щодо обставин вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та особи-порушника, чим спростовуються твердження апелянта. Як зазначено в протоколі, права та обов`язки згідно зі ст.63 Конституції України та ст.268 КУпАП ОСОБА_1 були роз`яснені, про що свідчить підпис останнього у такому. Доводи апелянта про те, що постанова суду є незаконною та необгрунтованою, не в повній мірі відповідає вимогам закону, матеріалам та обставинам справи, апеляційний суд не приймає до уваги, оскільки при розгляді справи в суді першої інстанції порушень норм матеріального чи процесуального права допущено не було. Суддя відповідно до ст.ст. 245 та 280 КУпАП повно і всебічно з`ясував усі обставини, що мали значення для правильного вирішення справи. При цьому, апеляційний суд з врахуванням вищенаведеного вважає, що стягнення у виді штрафу та позбавлення права керування транспортними засобами строком на 1 рік накладене на правопорушницю з дотриманням вимог ст. 33 КУпАП та відповідає характеру вчиненого правопорушення, особі порушниці, ступеню її вини та є необхідним і достатнім для досягнення визначеної ст. 23 КУпАП мети виховного впливу та запобігання вчиненню ОСОБА_1 нових правопорушень. З огляду на викладене апеляційний суд дійшов висновку про необґрунтованість апеляційної скарги і вважає, що підстав для зміни чи скасування постанови судді немає. Керуючись ст. 294 КУпАП, суд, - п о с т а н о в и в: апеляційну скаргу правопорушника ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову судді Пустомитівського районного суду Львівської області від 01 грудня 2022 року, якою ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000,00 гривень в дохід держави з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік без змін. Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає. Суддя Галапац І.І.

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»