Постанова Чернігівський апеляційний суд № 733/1046/21

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А іменем України 09 січня 2023 року м. Чернігів Унікальний номер справи № 733/1046/21 Головуючий у першій інстанції Овчарик В. М. Апеляційне провадження № 22-ц/4823/28/23 Суд у складі: головуючого - судді Євстафіїва О.К., суддів: Скрипки А.А., Шарапової О.Л., за участю секретаря Зеляк Ю.Г., позивачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , відповідач: Приватне акціонерне товариство «Страхове товариство «Гарантія», особи, які подали апеляційні скарги: Приватне акціонерне товариство «Страхове товариство «Гарантія», представник ОСОБА_1 адвокат Ієговська Анастасія Олександрівна, на рішення Ічнянського районного суду Чернігівської області від 18 листопада 2021 року та на додаткове рішення цього ж суду від 23 листопада 2021 року; час і дата складання повного тексту: рішення 19.11.2021, додаткового рішення 23.11.2021, місце їх ухвалення: м. Ічня, В С Т А Н О В И В: У вересні 2021 р. представник ОСОБА_1 та ОСОБА_2 адвокат Ієговська Н.О. звернулася з позовом до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Гарантія» (далі за текстом ПрАТ «СК «Гарантія»), в якому просила стягти з останнього страхове відшкодування: на користь ОСОБА_1 - моральної шкоди у розмірі 28338 грн 00 коп., шкоди у зв`язку з втратою годувальника 170028 грн 00 коп. та на користь ОСОБА_2 - моральної шкоди у розмірі 28338 грн 00 коп. Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що 18.07.2020 близько 15 год. 30 хв. по вул. Г.М. Шкури в с. Івангород Ічнянського р-ну Чернігівської обл. сталась дорожньо-транспортна пригода, а саме: водій ОСОБА_3 , керуючи мотоциклом марки «Loncin LX250GS-2A», державний реєстраційний № НОМЕР_1 , здійснив зіткнення з трактором «ЮМЗ», державний реєстраційний № НОМЕР_2 , яким керував ОСОБА_4 . Внаслідок цієї пригоди пасажир мотоцикла ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від отриманих тілесних ушкоджень помер. 18.07.2020 за фактом дорожньо-транспортної пригоди відкрито кримінальне провадження № 12020270000000185 з кваліфікацією кримінального правопорушення за ч. 2 ст. 286 КК України та розпочато досудове розслідування. В ході розслідування встановлено, що у результаті вказаної пригоди пасажир мотоцикла ОСОБА_5 отримав тілесні ушкодження, які знаходяться в прямому причинно-наслідковому зав`язку з настанням його смерті. Ця дорожньо-транспортна пригода сталася з вини водія ОСОБА_3 , який порушив вимоги пп. 2.3 «б», 2.9 «а», 10.1, 12.4 Правил дорожнього руху. 24.11.2020 вищевказане кримінальне провадження закрито на підставі п. 5 ч. 1 ст. 284 КПК України, у зв`язку із смертю підозрюваного. На дату скоєння дорожньо-транспортної пригоди, про яку йдеться, цивільно-правова відповідальність водія зазначеного мотоцикла ОСОБА_3 була застрахована в ПрАТ «СК «Гарантія». На момент смерті ОСОБА_5 одружений не був, дітей не мав, а отже позивачі - його батьки мають право на отримання страхового відшкодування моральної шкоди у зв`язку зі смертю сина. На момент настання страхового випадку законодавчо встановлений місячний розмір мінімальної заробітної плати становив 4723 грн 00 коп., тож розмір страхового відшкодування моральної шкоди, заподіяної смертю фізичної особи, становить 56676 грн 00 коп., яка мала бути виплачена рівними частинами - по 28388 грн 00 коп. кожному позивачеві. Крім того, на час смерті потерпілого ОСОБА_1 був особою пенсійного віку, якого він досяг у 2018 році, а тому він має право на відшкодування шкоди у зв`язку з загибеллю сина, оскільки на день смерті сина він був на його утриманні та мав право на одержання від нього утримання. Мінімально гарантований розмір страхового відшкодування, пов`язаного із втратою позивачем годувальника, становить 170028 грн 00 коп. Представник позивачів повідомив відповідача про страховий випадок та просив виплатити страхове відшкодування, однак останній його не виплатив, посилаючись на відсутність у ОСОБА_3 на момент вчинення дорожньо-транспортної пригоди посвідчення водія відповідної категорії. Оскаржуваним рішенням позов задоволено частково: стягнуто з ПрАТ «СТ «Гарантія» на користь ОСОБА_1 , ОСОБА_2 страхове відшкодування моральної шкоди в розмірі по 28338 грн 00 коп. (кожному) та у дохід держави 908 грн 00 коп. судового збору; у задоволенні інших вимог відмовлено. Ухвалюючи його, суд виходив з того, що дорожньо-транспортна пригода, яка є об`єктом судового розгляду, для сторін у справі є страховим випадком. У зв`язку з цим: - згідно з п. 27.3 ст. 27 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» відповідач має сплатити позивачам у рівних частинах страхове відшкодування моральної шкоди, заподіяної смертю їхнього сина, загальний розмір якого становить 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законодавством на день настання страхового випадку; - підстави для стягнення страхового відшкодування шкоди, пов`язаної з смертю годувальника, відсутні, оскільки ОСОБА_1 не доведено факту перебування його на утриманні сина, наявності в нього потреби у постійному сторонньому догляді, матеріальному та медичному його забезпеченні сторонніми особами, зокрема сином, та що у справі не міститься доказів офіційного працевлаштування померлого ОСОБА_5 на дату дорожньо-транспортної пригоди. Додатковим рішенням, що також оскаржується, з ПрАТ «СТ «Гарантія» на користь ОСОБА_1 стягнуто 1430 грн 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу та на користь ОСОБА_2 5000 грн 00 коп. Ухвалюючи його, суд виходив з того, що позивачами понесено витрати на правову допомогу, а тому вони підлягають відшкодуванню пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. В апеляційній скарзі ПрАТ «СТ «Гарантія» просить скасувати вказані рішення в частині задоволених вимог і розподілу судових витрат та відмовити повністю у задоволенні вимог ОСОБА_1 й ОСОБА_2 . Доводи скарги зводяться до такого: - підстави для стягнення з ПрАТ «СТ «Гарантія» страхового відшкодування відсутні, оскільки за страховим полісом № АО/3854579 від 21.08.2019, страхувальником згідно з яким є ОСОБА_6 , було застраховано цивільно-правову відповідальність осіб, які правомірно експлуатують транспортний засіб, однак ОСОБА_3 до таких не відноситься у зв`язку з відсутністю у нього посвідчення водія: останній - винуватець дорожньо-транспортної пригоди, що є об`єктом судового розгляду, був позбавлений права керування транспортними засобами постановами Ічнянського районного суду Чернігівської області від 16.02.2018 та 13.04.2018 строком на один та три роки відповідно. Тож він неправомірно експлуатував мотоцикл марки «Loncin LX250GS-2A», державний реєстраційний № НОМЕР_1 , а тому він не відноситься до осіб, відповідальність яких застрахована перед третіми особами, а скоєна з його вини дорожньо-транспортна пригода, про яку йдеться, не є страховим випадком; - у справі маються докази, що водій ОСОБА_3 18.07.2020 керував згаданим вище мотоциклом без наявності у нього такого права. Отож висновок суду І інстанції про їх відсутність є хибним. Крім того, відсутність у ОСОБА_3 посвідчення водія на спірний момент не заперечувалась стороною позивачів. До того ж під час розгляду справи представником відповідача заявлено клопотання про витребування матеріалів адміністративних проваджень, згідно з якими ОСОБА_3 притягнутий до відповідальності за ст. 130 КУАП, однак воно відхилено судом; - представником відповідача зверталась увага суду на зловживання представником позивачів процесуальними правами при поданні завідомо безпідставного позову із зазначених вище мотивів; - помилкове вирішення спору між сторонами призвело до неправильного застосування місцевим судом ч. 2 ст. 141 ЦПК України. Представник ОСОБА_1 адвокат Ієговська А.О. в поданій нею апеляційній скарзі просить скасувати вказане рішення в частині відмови в задоволенні позовних вимог та задовольнити ці вимоги. Доводи скарги зводяться до того, що ОСОБА_1 на момент загибелі сина був пенсіонером за віком, а тому відповідно до норм права, що регулюють спірні правовідносини, він має право на отримання страхового відшкодування шкоди у зв`язку зі смертю сина. У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 ПрАТ «СК «Гарантія» просить її відхилити (арк. 186-188); у відзиві на апеляційну скаргу ПрАТ «СК «Гарантія» представник ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - адвокат Ієговська А.О. просить її відхилити (арк. 192-194). Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційних скарг, суд вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню, а апеляційна скарга ПрАТ «СК «Гарантія» підлягає задоволенню. У справі встановлено таке. Згідно з відповіддю Національної поліції України, о 17 год. 35 хв. 18.07.2020 на вул. 1 Травня, 93, в с. Івангород Ічнянського р-ну Чернігівської обл. сталася дорожньо-транспортна пригода лобове зіткнення мотоцикла «Loncin LX250GS-2A», державний реєстраційний № НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , під керуванням водія, який не має права керування цим транспортним засобом або не має відповідної категорії - ОСОБА_3 , та колісного трактора ЮМЗ, державний реєстраційний № НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_8 , під керуванням водія, який має право керування транспортним засобом ОСОБА_4 . Потерпілі ОСОБА_3 та ОСОБА_5 померли у лікарні протягом 30 діб. Винуватець дорожньо-транспортної пригоди - ОСОБА_3 , який порушив Правила дорожнього руху: п. 2.1 (керування транспортним засобом особою, яка не має при собі посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційного документа на транспортний засіб, поліса страхування), п. 11.3 (водій транспортного засобу не врахував безпечну швидкість руху, особливості вантажу, стан транспортного засобу) (арк. 163-164). 18.07.2020 близько 15 год. 30 хв. ОСОБА_3 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, керуючи мотоциклом марки «Loncin LX250GS-2A», державний реєстраційний № НОМЕР_1 , рухався в с. Івангород Ічнянського р-ну Чернігівської обл. по вул. Г.М. Шкури у напрямку від ферми до центру села зі швидкістю близько 100 км/год. Під час руху ОСОБА_3 проявив неуважність, неправильно оцінив дорожню обстановку, яка склалася, перевищив максимально дозволену швидкість у населеному пункті, позначеному дорожнім знаком 5.45, створив своїми діями загрозу безпеці дорожнього руху та на заокругленні дороги перед зміною напрямку свого руху не переконався, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху. Внаслідок цього ОСОБА_3 не впорався з керуванням транспортним засобом та виїхав на смугу зустрічного руху, де поблизу будинку № 93 по вул. Г. Шкури здійснив зіткнення з трактором «ЮМЗ», державний реєстраційний № НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_4 , який рухався в зустрічному напрямку та під час зіткнення зупинився на правому узбіччі. У результаті цієї дорожньо-транспортної пригоди пасажир мотоцикла ОСОБА_5 отримав тілесні ушкодження, які в сукупності за ознакою небезпеки для життя в мить спричинення мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень та знаходяться у прямому причинно-наслідковому зв`язку з настанням смерті останнього. Безпосередньою причиною смерті ОСОБА_5 є травматичний шок, який виник у результаті вищевказаної травми. У описаній дорожній обстановці водій ОСОБА_3 порушив вимоги пп. 2.3 «б», 2.9 «а», 10.1, 12.4 Правил дорожнього руху, що стало причиною та умовою виникнення і настання дорожньо-транспортної пригоди, про яку йдеться, та знаходиться у прямому причинному зв`язку з її наслідками. Ці обставини підтверджено копією постанови прокурора відділу Чернігівської обласної прокуратури від 24.11.2020 про закриття кримінального провадження № 12020270000000185 на підставі п. 5 ч. 1 ст. 284 КПК України, у зв`язку зі смертю підозрюваного ОСОБА_3 , копією довідки Комунального закладу «Чернігівське обласне бюро судово-медичної експертизи» від 19.07.2020 про причину смерті (до форми № 106/о № 135, видається для поховання) ОСОБА_5 та копією свідоцтва про смерть ОСОБА_5 серії НОМЕР_3 від 21.07.2020 (арк. 6-7, 10, 9). Мотоцикл марки «Loncin LX250GS-2A», державний реєстраційний № НОМЕР_1 , згідно з полісом № АО3854579 на момент вчинення дорожньо-транспортної пригоди, що є об`єктом судового розгляду, був застрахований в ПрАТ «СК «Гарантія», що підтверджується роздруківкою відомостей про чинність полісу № АО3854579 станом на 18.07.2020 з сайту «Обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів» (арк. 8). Батьками ОСОБА_5 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_3 , є ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про його народження серії НОМЕР_4 (арк. 12). ОСОБА_1 з 01.03.2018 перебував на обліку в Борзнянському об`єднаному управлінні Пенсійного фонду України в Чернігівській області та отримував пенсію за віком, розмір якої за період з 01.01.2019 по 30.09.2020 склав 41892 грн 17 коп., що підтверджується копією довідки цього Управління № НОМЕР_5 та копією пенсійного посвідчення № НОМЕР_6 (арк. 74, 21). Відповідно до довідки Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області від 06.10.2021 № 6012 0602 6781 1062, ОСОБА_1 за період з 01.08.2020 по 31.12.2020 отримав пенсію в разі втрати годувальника у розмірі 15135 грн. 42 коп. (арк. 73). Згідно з копією довідки Івангородського старостинського округу (с. Івангород) Ічнянської міської ради Чернігівської області від 21.09.2020 № 366, ОСОБА_5 на день смерті був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 . Разом з ним на день смерті були зареєстровані: ОСОБА_1 батько, 1959 р. н., ОСОБА_2 мати, 1961 р. н. (арк. 11). Відповідно до копії довідки цього ж органу від 20.09.2020 № 367, загиблий ОСОБА_5 допомагав своїм батькам, підтримував їх, так як батько ОСОБА_1 пенсіонер, мати ОСОБА_2 - непрацююча (арк. 23). Сусідами позивачів: ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 складено акт про те, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 потребували утримання й перебували на утриманні у свого загиблого сина ОСОБА_5 , оскільки їх дохід був меншим, ніж необхідні їм витрати (копія акту на арк. 22). 30.09.2020 представник ОСОБА_2 та ОСОБА_1 ОСОБА_13 на підставі посвідчених органом місцевого самоврядування довіреності звернувся до ПрАТ «СК «Гарантія» з повідомленням про дорожньо-транспортну пригоду, яка є об`єктом судового розгляду, і з заявою про виплату ОСОБА_1 страхового відшкодування, пов`язаного з: втратою годувальника - у розмірі 170028 грн 00 коп., моральною шкодою - у розмірі 28338 грн 00 коп. та про виплату ОСОБА_2 страхового відшкодування, пов`язаного з моральною шкодою, у розмірі 28338 грн 00 коп., що підтверджується копіями цих повідомлення й заяв (арк. 24, 25, 26, 27). Іншими заявами від 13.10.2020, 27.10.2020, 26.02.2021 ОСОБА_13 до вищевказаних заяв долучались документи на виплату ПрАТ «СТ «Гарантія» страхового відшкодування (їх копії на арк. 29, 28, 30). З копії відповідей ПрАТ «СК «Гарантія» ОСОБА_1 , ОСОБА_2 за вих. №№ 178/21, 177/21 від 11.02.2021 та ОСОБА_13 за вих. № 180/21 від 12.02.2021 вбачається, що останнє відмовило позивачам у виплаті страхового відшкодування у зв`язку з втратою годувальника та моральної шкоди, так як страховим полісом АО/3854579 від 21.08.2019 була застрахована цивільно-правова відповідальність осіб, які правомірно експлуатували транспортний засіб, однак ОСОБА_3 до таких не відноситься у зв`язку з відсутністю у нього посвідчення відповідної категорії, а тому вчинена ним дорожньо-транспортна пригода не є страховим випадком (арк. 33, 34, 35). За повідомленням Слідчого управління Головного управління Національної поліції в Чернігівській області від 09.02.2021 № 1947, до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020270000000185 18.07.2020 внесені відомості про факт дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 18.07.2020, за ст. 286 ч. 2 КК України. Після проведення досудового розслідування в рамках вищеописаного ДТП кримінальне провадження 30.12.2020 закрите прокуратурою Чернігівської області. Розслідування за фактом незаконного заволодіння транспортним засобом у громадянина ОСОБА_14 не проводилося; розслідування проводилося в рамках дорожньо-транспортної пригоди, що потягла за собою тяжкі наслідки. Головне управління Національної поліції в Чернігівській області не володіє інформацією щодо розслідування вказаного факту іншим органом (арк. 36). Також матеріали справи містять індивідуальні відомості про застраховану особу ОСОБА_1 з Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (арк. 75-78, 86-89). Відповідно до копій постанов Ічнянського районного суду Чернігівської області від 16.02.2018 у справі № 733/142/18 та від 13.04.2018 у справі № 733/323/18, які набрали законної сили як неоскаржені і які звірено з їх оригіналами, що знаходяться у цих справах, витребуваних апеляційним судом за клопотанням представника ПрАТ «СК «Гарантія», ОСОБА_3 притягався до відповідальності: - за ст. 130 ч. 1 КУАП у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік (арк. 160); - за ст. 130 ч. 2 КУАП у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 3 роки (арк. 159). Згідно з копією інформації Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Чернігівській області (Філія ГСЦ МВС) від 20.11.2020 № 31/25/6-1739 вх., посвідчення водія серії НОМЕР_7 від 10.11.2017, яке належить громадянину України ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , знаходиться на збереженні в ТСЦ № 7442 (м. Прилуки Чернігівська обл.) з 16.03.2018 по дату видачі інформації (арк. 165). Аналіз встановлених у справі обставин і норм права, що регулюють спірні правовідносини, доводить суд такого. Згідно з п. 2.2. Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 (з наступними змінами), власник транспортного засобу, а також особа, яка використовує такий транспортний засіб на законних підставах, можуть передавати керування транспортним засобом іншій особі, що має при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії. Власник транспортного засобу може передавати такий засіб у користування іншій особі, що має посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії, передавши їй реєстраційний документ на цей транспортний засіб. Виходячи з наведеної норми права на момент вчинення дорожньо-транспортної пригоди, про яку йдеться, водій ОСОБА_3 не мав права керувати мотоциклом марки «Loncin LX250GS-2A», державний реєстраційний № НОМЕР_1 , у зв`язку з відсутністю (вилученням) у нього посвідчення водія, реєстраційного документа на транспортний засіб та поліса страхування. З викладеного у попередніх двох абзацах випливає, що власник мотоцикла марки «Loncin LX250GS-2A», державний реєстраційний № НОМЕР_1 , ОСОБА_7 або інша особа, якій ОСОБА_7 правомірно передав керування ним до спірного моменту (якщо таке мало місце), або неправомірно передав мотоцикл у користування ОСОБА_3 , якщо така передача відбулася після набрання законної сили постановою Ічнянського районного суду Чернігівської області від 16.02.2018 у справі № 733/142/18, або припустився протиправної бездіяльності, не вилучивши мотоцикл з користування ОСОБА_3 після набрання законної сили цією постановою, якщо його передача у користування останнього відбулася до набрання нею законної сили. У статті 3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» зазначено, що обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників. Згідно з ст. 1 цього Закону, вжиті у ньому нижченаведені терміни означають таке: - «потерпілі» - юридичні та фізичні особи, життю, здоров`ю та/або майну яких заподіяна шкода внаслідок дорожньо-транспортної пригоди з використанням транспортного засобу (п. 1.3); - власники транспортних засобів - юридичні та фізичні особи, які відповідно до законів України є власниками або законними володільцями (користувачами) наземних транспортних засобів на підставі права власності, права господарського відання, оперативного управління, на основі договору оренди або правомірно експлуатують транспортний засіб на інших законних підставах (п. 1.6). У пункті 1.4 ст. 1 згаданого Закону визначено, що до осіб, відповідальність яких застрахована, відносяться страхувальник та інші особи, які правомірно володіють забезпеченим транспортним засобом. Володіння забезпеченим транспортним засобом вважається правомірним, якщо інше не встановлено законом або рішенням суду. Пункт 22.1 ст. 22 цього Закону приписує, що у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок ДТП життю, здоров`ю, майну третьої особи. Пунктом 32.1 ст. 32 цього ж Закону передбачено, що страховик не відшкодовує шкоду, заподіяну при експлуатації забезпеченого транспортного засобу, але за спричинення якої не виникає цивільно-правової відповідальності відповідно до закону. Так як ОСОБА_3 в момент скоєння ним дорожньо-транспортної пригоди, яка є об`єктом судового розгляду, не мав права керувати мотоциклом марки «Loncin LX250GS-2A», державний реєстраційний № НОМЕР_1 , то він без законних підстав (неправомірно) експлуатував цей транспортний засіб. Отже ця дорожньо-транспортна пригода в силу ст. 6 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» не є страховим випадком, а тому ОСОБА_2 та ОСОБА_1 не мають права на отримання страхового відшкодування всіх видів шкоди, спричиненої смертю потерпілого ОСОБА_5 . Саме з цієї підстави й належить відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Оскільки відсутні підстави для задоволення позову, то згідно з п. 2 ч. 2 ст. 141 ЦПК України відсутні підстави й для відшкодування позовній стороні понесених нею судових витрат. Отож оскаржувані рішення і додаткове рішення не відповідають нормам матеріального і процесуального права, що регулюють спірні правовідносини, а тому рішення: - в частині задоволення позовних вимог про стягнення страхового відшкодування моральної шкоди підлягає скасуванню з ухваленням постанови про відмову у їх задоволенні; - в частині відмови в задоволенні решти вимог зміні в частині мотивів відмови у їх задоволенні, привівши їх у відповідність до вищевикладеного. Додаткове рішення підлягає скасуванню. Тож апеляційна скарга ПрАТ «СК «Гарантія» підлягає задоволенню. Доводи апеляційної скарги представника ОСОБА_1 адвоката Ієговської А.О. не дають підстав для її задоволення виходячи з встановлених та описаних вище обставин справи й визначених відповідно до них правовідносин. Апеляційний суд вирішує справу як на наданих суду І інстанції доказах, так і на наданих апеляційному суду доказах, оскільки всі вони мають неабияке значення для справи і без їх врахування повнота перевірки доводів та заперечень сторін є неможливою. Відповідно до ч. 13 ст. 141 ЦПК України на користь ПрАТ «СК «Гарантія» з бюджету підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору. Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 374, 376 ч. 1 п. 4 і ч. 4, 381, 382 ЦПК України, суд П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Ієговської Анастасії Олександрівни задовольнити частково, апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Страхове товариство «Гарантія» задовольнити. Рішення Ічнянського районного суду Чернігівської області від 18 листопада 2021 року: - скасувати в частині задоволення вимог про стягнення з Приватного акціонерного товариства «Страхове товариство «Гарантія» на користь ОСОБА_1 та ОСОБА_2 страхового відшкодування моральної шкоди і судових витрат та відмовити у їх задоволенні; - в іншій частині рішення змінити в частині мотивів відмови у задоволенні решти позову та відмовити у їх задоволенні з мотивів, наведених в цій постанові, й залишити його без змін в іншій частині. Додаткове рішення цього ж суду від 23 листопада 2021 року скасувати. У задоволенні позову ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Приватного акціонерного товариства «Страхове товариство «Гарантія» про стягнення страхового відшкодування відмовити. Стягти з рахунку (IBAN) UA798999980313111206080025739 (код класифікації доходів бюджету 22030101), отримувач УК у м. Чернігові/м. Чернігів/ 22030101, код ЄДРПОУ 38054398, банк одержувача Казначейство України (ЕАП) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхове товариство «Гарантія» 3400 (три тисячі чотириста) грн 50 коп. на повернення витрат по сплаті судового збору. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, але вона може бути оскаржена до Верховного Суду у випадках, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України, протягом 30 днів з дня її складення. Ідентифікаційні дані учасників справи наведено у рішенні суду І інстанції. Головуючий: Судді: