Ухвала КАС ВС № 360/2427/21

УХВАЛА 05 січня 2023 року м. Київ справа №360/2427/21 адміністративне провадження №К/990/37752/22 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Калашнікової О.В., суддів: Губської О.А., Білак М.В., перевіривши касаційну скаргу Луганського апеляційного суду на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 27 вересня 2021 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 01 грудня 2022 року у справі №360/2427/21 за позовом ОСОБА_1 до Луганського апеляційного суду про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення від 02 квітня 2020 року № 50-к/тр/а, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та стягнення моральної шкоди, - УСТАНОВИВ: Позивач звернувся до суду з позовом про визнання протиправним та скасування наказу в.о. керівника апарату Луганського апеляційного суду Беззубенка К. № 50-к/тр/а від 02 квітня 2020 року. "Про звільнення ОСОБА_1 " з посади начальника відділу з режимно-секретної роботи Луганського апеляційного суду та поновити на вказаній посаді; стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу; компенсацію на відшкодування моральної шкоди, завданої незаконним рішенням відповідача, у розмірі 200000 гривень. Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 27 вересня 2021 року, залишеним без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 01 грудня 2022 року, позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано наказ Луганського апеляційного суду від 02 квітня 2020 року № 50-к/тр/а «Про звільнення ОСОБА_1 ». Поновлено позивача на посаді начальника відділу з режимно-секретної роботи Луганського апеляційного суду з 03 квітня 2021 року. Стягнуто з Луганського апеляційного суду на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 03 квітня 2021 року по 27 вересня 2021 року в сумі 105238,80 грн (сто п`ять тисяч двісті тридцять вісім грн. 80 коп.) з відрахуванням установлених законом податків та інших обов`язкових платежів. Стягнуто з Луганського апеляційного суду на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 20000,00 грн. (двадцять тисяч грн 00 коп.). У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Не погоджуючись із цими судовими рішеннями, скаржник звернувся із касаційною скаргою до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до статті 327 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), надіславши її 26 грудня 2022 року за допомогою засобів поштового зв`язку. За правилами частини першої статті 334 КАС України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі. Відповідно до частини третьої статті 3 КАС України, провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи. Аналіз матеріалів касаційної скарги свідчить про її невідповідність вимогам статті 330 КАС України в частині необхідності сплату судового збору. З матеріалів касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень вбачається, що позивач звернувся до суду у 2021 році, судами було задоволено дві вимоги немайнового характеру одна, з яких є похідною та дві вимоги майнового характеру на суму 105238,80 грн та 20000,00 грн. Пунктом 3 частини другої статті 4 Закону України від 08 липня 2011 року №3674-VI "Про судовий збір" (надалі - №3674-VI) у редакції, яка була чинна на час звернення позивача до суду, ставка судового збору за подання адміністративного позову немайнового характеру фізичною особою встановлена на рівні 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Ставка судового збору за подання адміністративного позову майнового характеру фізичною особою встановлена на рівні 1 відсотку ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01 січня 2021 року становив 2270 грн 00 коп. Отже, судовий збір, який підлягає сплаті 4320 грн 77 коп. До суду надійшла заява скаржника про долучення до матеріалів справи платіжного доручення від 22 грудня 2022 року у розмірі 3271,45 грн.. Враховуючи вищенаведене, скаржнику необхідно здійснити доплату судового збору у сумі 1049,30 грн. В касаційній скарзі скаржником заявлено клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, яке обґрунтовано тим, що фактично на рахунках суду залишок коштів за КЕКВ 2800 «Інші поточні видатки» складає 3271,45 грн, що підтверджується випискою по рахунку. Вказує, що листом від 21 грудня 2022 року відповідач звернувся до ДСА України з проханням виділити додаткові асигнування за КЕКВ 2800 «Інші поточні видатки». Вирішуючи заявлене клопотання, колегія суддів виходить з такого. Так, статтею 129 Конституції України передбачено, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом. Відповідно до частини другої статті 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. Частина друга статті 44 КАС України покладає на учасників справи обов`язок добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України від 08.07.2011 №3674-VІ «Про судовий збір». Відповідно до частини першої статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк. Статтею 8 Закону України від 08.07.2011 №3674-VI «Про судовий збір» встановлено умови за яких суд своєю ухвалою може відстрочити або розстрочити сплату судового збору, зменшити його розмір або звільнити від сплати такого на певний строк за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Отже, Кодексом адміністративного судочинства України та Законом України «Про судовий збір» встановлено вичерпний перелік умов, суб`єктів та коло правовідносин, за наявності яких, з огляду на майновий стан сторони, суд може, зокрема відстрочити сплату судового збору. Зважаючи на те, що вищезазначені умови за наявності яких скаржнику можливо було б відстрочити сплату судового збору, відсутні, і враховуючи те, що звільнення, відстрочення та розстрочення суб`єкту владних повноважень сплати судового збору може розцінюватися, як надання державним органам певних процесуальних переваг перед іншими учасниками судового процесу - юридичними та фізичними особами, які зобов`язані сплачувати відповідний збір, підстави для задоволення клопотання скаржника про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги - відсутні. Відповідач, маючи однаковий обсяг процесуальних прав і обов`язків поряд з іншими учасниками справи, діє як суб`єкт владних повноважень та є бюджетною установою, що фінансується з Державного бюджету України, а тому обмежене її фінансування, зокрема, в частині видатків, передбачених на сплату судового збору, не є підставою для відстрочення, розстрочення, зменшення розміру або звільнення від сплати судових витрат останнього, оскільки кошти на вказані цілі повинні бути передбачені у кошторисі установи своєчасно і у повному обсязі. Таким чином, особа, яка звертається до суду касаційної інстанції, повинна дотримуватися вимог процесуального закону стосовно форми і змісту касаційної скарги щодо сплати судового збору за подання касаційної скарги та вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання такого обов`язку. З огляду на наведене суд вважає, що заява скаржника про відстрочення або розстрочення сплати судового збору з наведених ним підстав задоволенню не підлягає, оскільки незадовільне матеріальне забезпечення суб`єкта владних повноважень, не є належною правовою підставою для цього в розумінні положень частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір. За вказаних обставин та з урахуванням встановленого наведеними законодавчими приписами режиму правового регулювання питання відстрочення, розстрочення сплати судового збору, визначених законодавцем умов та підстав для цього, заявлене відповідачем клопотання задоволенню не підлягає. Принагідно, суд зазначає, що сплата судового збору не може вважатись перешкодою в доступі до правосуддя, оскільки право на касаційний перегляд судових рішень кореспондується з обов`язком дотримуватися процесуального законодавства щодо порядку, строків і умов реалізації цього права. Такі процесуальні обов`язки для всіх учасників судового процесу є однаковими, що забезпечує принцип рівності сторін. Частиною другою статті 332 КАС України встановлено, що до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу. За таких обставин, відповідно до правил статей 169, 332 КАС України касаційна скарга підлягає залишенню без руху з установленням скаржнику строку для усунення її недоліків шляхом надання до суду касаційної інстанції документу про сплату судового збору. Реквізити для сплати судового збору: ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102; код отримувача ЄДРПОУ: 37993783; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП) номер рахунку отримувача (стандарт IBAN) - UA288999980313151207000026007; код класифікації доходів бюджету: 22030102 "Судовий збір (Верховний Суд, 055)"; призначення платежу: "*;101; _____ (код ЄДРПОУ/реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи або серія та номер паспорта громадянина України в установлених законом випадках); судовий збір, за позовом _____ (ПІБ/назва), Верховний Суд (Касаційний адміністративний суд)". Керуючись статтями 248, 330, 332 КАС України, УХВАЛИВ : Відмовити Луганського апеляційного суду у задоволенні клопотання про відстрочення та розстрочення сплати судового збору. Касаційну скаргу Луганського апеляційного суду на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 27 вересня 2021 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 01 грудня 2022 року у справі №360/2427/21 за позовом ОСОБА_1 до Луганського апеляційного суду про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення від 02 квітня 2020 року № 50-к/тр/а, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та стягнення моральної шкоди- залишити без руху. Надати скаржнику строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги, зазначених у мотивувальній частині ухвали. Роз`яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали в установлений судом строк касаційна скарга разом із доданими до неї матеріалами буде повернута. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає. ........................... ........................... ........................... О.В. Калашнікова О.А. Губська М.В. Білак , Судді Верховного Суду