Постанова Вінницький апеляційний суд № 127/16181/22

Справа № 127/16181/22 Провадження № 33/801/47/2023 Категорія: 290 Головуючий у суді 1-ї інстанції Михайленко А. В. Доповідач: Рибчинський В. П. ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 03 січня 2023 року м. Вінниця Вінницький апеляційний суд в складі судді судової палати у цивільних справах Рибчинський В.П., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 10 серпня 2022 року у справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 172-7 КУпАП, в с т а н о в и в: Згідно протоколу про адміністративне правопорушення № 203 від 25.07.2022 року ОСОБА_1 , перебуваючи на посаді директора комунального некомерційного підприємства «Вінницький міський клінічний пологовий будинок №2», будучи згідно пп. «а» п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» суб`єктом відповідальності за корупційні правопорушення та правопорушення, пов`язані з корупцією, в порушення п. 3 ч. 1, ч. 2 ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції», 26.02.2021 видав та підписав наказ №51а від 26.02.2021, згідно якого надано надбавку в розмірі 6 647,73 грн лікарю УЗД ОСОБА_2 , яка є його дочкою, чим вчинив дію та прийняв рішення в умовах реального конфлікту інтересів, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 2 ст. 172-7 КУпАП. Постановою Вінницького міського суду Вінницької області від 10 серпня 2022 року визнано ОСОБА_1 винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-7 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3 400 (три тисячі чотириста) гривень на користь держави. Не погоджуючись з таким судовим рішенням ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, просив оскаржувану постанову скасувати і закрити провадження у справі за відсутності в його діях події та складу адміністративного правопорушення. З матеріалів справи вбачається, що апеляційна скарга була відправлена засобами поштового зв`язку 22 грудня 2022 року, тобто з пропуском строку на апеляційне оскарження. Одночасно в апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить поновити строк на апеляційне оскарження, мотивуючи тим, що в день проголошення постанова йому вручена не була, копію оскаржуваної постанови отримав лише 14 грудня 2022 року, а тому вважає, що вказані обставини беззаперечно перешкоджали йому вчасно подати апеляційну скаргу. Перевіривши доводи скаржника з приводу поновлення строку на апеляційне оскарження, вивчивши матеріали справи приходжу до висновку, що строк на подачу апеляційної скарги не підлягає поновленню з огляду на наступне. Відповідно до ст. 294 КУпАП постанова по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено. В рішенні Європейського суду з прав людини в справі "Устименко проти України" від 29 жовтня 2010 року Суд вказав, що необґрунтоване поновлення строку оскарження остаточного рішення по справі зі спливом значного періоду часу без обґрунтованих підстав порушує принцип правової визначеності, і, як наслідок, тягне порушення ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. Право на справедливий судовий розгляд, гарантоване п. 1 ст. 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами. Оскаржена постанова Вінницького міського суду Вінницької області щодо ОСОБА_1 була винесена 10 серпня 2022 року. З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 був присутній в судовому засіданні під час розгляду справи та ухвалення постанови по суті. Згідно розписки від 10 серпня 2022 року був ознайомлений зі змістом постанови (а.с. 54). Крім того, на виконання оскаржуваної постанови суду 30 серпня 2022 року ОСОБА_1 було сплачено штраф в розмірі 3400 грн та судовий збір в розмірі 496,20 грн, що підтверджується квитанціями № 1029668378 та № 1029667952 (а.с. 57). Зважаючи на викладене, враховуючи, що КУпАП пов`язує початок перебігу строку на апеляційне оскарження судового рішення саме з моментом винесення постанови, доводи скаржника з приводу неможливості своєчасного оскарження постанови Вінницького міського суду Вінницької області від 10 серпня 2022 року в зв`язку з отриманням її копії 14 грудня 2022 року, за відсутності особливих і непереборних обставин, на увагу не заслуговують. Отже, в задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Вінницького міського суду Вінницької області від 10 серпня 2022 року слід відмовити, а апеляційну скаргу повернути заявнику у відповідності до вимог ч. 2 ст. 294 КУпАП. Керуючись ст. 294 КУпАП, суд, - п о с т а н о в и в: Відмовити в задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Вінницького міського суду Вінницької області від 10 серпня 2022 року у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 172-7 КУпАП. Апеляційну скаргу разом з додатками повернути особі, яка її подала. Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає. Суддя Вінницького апеляційного суду: В.П. Рибчинський