Постанова Київський апеляційний суд № 753/12578/22

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 753/12578/22 № апеляційного провадження: 33/824/3746/2022 Головуючий у суді першої інстанції: Колесник О.М. Доповідач у суді апеляційної інстанції:Семенюк Т.А. 23 грудня 2022 року суддя Київського апеляційного суду Семенюк Т.А. розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою Тараненка Ярослава Юрійовича в інтересах ОСОБА_1 на постанову Дарницького районного суду міста Києва від 02 листопада 2022 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, що зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 за ст. 124 КУпАП, - В С ТА Н ОВ И В: Постановою Дарницького районного суду міста Києва від 02 листопада 2022 року, визнано ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в дохід держави в сумі 850 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 496,20 грн. Судом встановлено, що 04 жовтня 2022 року о 12.10 год., водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем «HYUNDAI АCCENT», державний номерний знак НОМЕР_1 , по вул. Бориспільська в м. Києві, не надав переваги в русі автомобілю «VOLKSWAGEN», державний номерний знак НОМЕР_2 , який рухався по головній дорозі з ліва від нього, внаслідок чого відбулося зіткнення з даним автомобілем, що призвело до пошкодження транспортних засобів, тобто скоїв правопорушення передбачене ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Не погодившись з постановою суду першої інстанції, Тараненко Я.Ю. в інтересах ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову скасувати та ухвалити нове рішення, яким закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП адміністративне провадження у справі відносно ОСОБА_1 у зв`язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення. В обґрунтування апеляційної скарги зазначив, що у протоколі про адміністративне правопорушення, складеному відносно ОСОБА_1 немає жодних відомостей про те, які саме чинні норми Правил дорожнього руху ним були порушені та яким нормативно-правовим актом ці правила встановлено, що є обов`язковою складовою об`єктивної сторони правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Заслухавши доповідь судді апеляційного суду щодо змісту оскарженої постанови та доводів, викладених у апеляційній скарзі, вивчивши матеріали адміністративної справи, перевіривши та оцінивши доводи зазначені скаржником, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав. Статтею 124 КУпАП, передбачено відповідальність водіїв за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна. Відповідно до п. 10.2 ПДР України виїжджаючи на дорогу х житлової зони, дворів, місць стоянки, автозаправних станцій та інших прилеглих територій, водій повинен перед проїзною частиною чи тротуаром дати дорогу пішоходам і транспортним засобам, що рухаються по ній, а з`їжджаючи з дороги - велосипедистам і пішоходам. Напрямок яких він перетинає. Згідно п. 10.3 ПДР України у разі перестроювання водій повинен дати дорогу транспортним засобам, що рухаються в попутному напрямку по тій смузі, на яку він має намір перестроїтися. Судом дослідженно, зокрема: протокол про адміністративне правопорушення сурії ААД №378617, схему місця ДТП, пояснення водія ТЗ «HYUNDAIАCCENT» та водія ТЗ «VOLKSWAGEN». Апеляційний суд вважає, помилковим посилання суду першої інстанції, що в протоколі про адміністративне правопорушення міститься посилання на п. 13.11 ПДР України, оскільки судом встановлено, що у вказаному протоклі поліцейський, що складав його вказав про вимоги п. 16.11 ПДР України. Проте, зазначене не вплинуло на правову оцінку судом першої інстанції дій ОСОБА_1 . У п. 16.11 ПДР визначено, що на перехресті нерівнозначних доріг водій транспортного засобу, що рухається по другорядній дорозі, повинен дати дорогу транспортним засобам, які наближаються до даного перехрещення проїзних частин по головній дорозі, незалежно від напрямку їх подальшого руху. Висновок суду першої інстанції про що в діях ОСОБА_1 вбачається винність у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП за порушення п. 10.2 та п. 10.3 Правил дорожнього руху України, апеляційний суд вважає правильним та обґрунтованим. Відповідно до схеми місця дорожньо-транспортної пригоди вбачається, що саме ОСОБА_1 не дотрималася правил дорожнього руху. Оскільки своїми односторонніми діями міг попередити дану дорожньо-транспортну пригоду. Таким чином, скаржник не дотрималася правил безпеки дорожнього руху, зокрема перед початком руху не переконавшись у безпечності руху, внаслідок чого призвівзіткнення з автомобілем, тобто дії ОСОБА_1 безпосередньо знаходяться у прямому причинному зв`язку з подією даної пригоди та наслідками у виді технічних пошкоджень з матеріальними збитками, що свідчить про наявність в діях останньої складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Вказане узгоджується з вище переліченими доказами, жодних сумнівів щодо їх достовірності та допустимості не викликають, оскільки вони оформлені у визначеному процесуальним законом порядку, в сукупності підтверджують вину скаржника у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Будь-яких порушень законодавства під час складання протоколу про адміністративне правопорушення та розгляду справи в суді першої інстанції, які тягнуть за собою скасування постанови суду, у зв`язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення, апеляційна скарга не містить і суддею апеляційного суду не встановлено. Також матеріали справи не містять доказів на спростування вини ОСОБА_1 в порушенні ним п.п. 10.2, 10.3 ПДР, які регламентують, що перед початком руху, перестроювання та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, а також у разі перестроювання водій повинен дати дорогу транспортним засобам, що рухаються в попутному напрямку по тій смузі, на яку він має намір перестроїтися. Скаржником не наведено обґрунтованих доводів, з посиланням на будь-які належні та допустимі докази, які б доводили факт його невинуватості і вказували б наневідповідність висновків суду обставинам справи. Суд першої інстанції, діючи у відповідності до вимог ст. ст.245, 252, 280, 283 КУпАП, всебічно, повно та об`єктивно дослідив обставини вчиненого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, і дійшов правильного висновку про доведеність його вини у порушенні Правил дорожнього руху, що утворює склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП. З цим погоджується і апеляційна інстанція. ОСОБА_1 не було доведено ті обставини, на які він посилалася в апеляційній скарзі та не надано доказів на спростування вчиненого адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Тобто відомості, які зазначені в адміністративному протоколі в даній справі відповідають фактичним її обставинам. Відтак вказані доводи не спростовують правильних висновків суду. Відповідно до ст. 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами. Нормами ст. 33 КУпАП передбачено, що стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених КУпАП та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі. Розглядаючи адміністративну справу та ухвалюючи постанову, суд першої інстанції врахував всі зазначені ст. 33 КУпАП обставини та правильно вказав про відсутність пом`якшуючих відповідальність обставин. Як вбачається з матеріалів справи, суд першої інстанції дотримався вище зазначених вимог закону та обрав стягнення, яке є справедливим, достатнім і необхідним для виховання особи для запобігання новим проступкам, та дійшов обґрунтованих висновків про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. З урахуванням наведеного, посилання в апеляційній скарзі на необхідність закриття провадження у справі за відсутності в діях заявника складу правопорушення суд вважає безпідставними та не знаходить підстав для їх задоволення. Також є не обґрунтованими доводи про те, що судом першої інстанції не з`ясовано всі фактичні обставини справи, не досліджено та не надано належної оцінки доказам, оскільки висновки суду відповідають фактичним обставинам справи та наявним в матеріалах справи доказам. Зазначені доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження під час апеляційного перегляду справи, не спростовують висновків суду та не дають підстав вважати що судом першої інстанцій неправильне застосування норм процесуального права, яке могло призвести до неправильного вирішення питання. Докази, які б спростовували вину скаржника не надано. Оскільки за ч.7 ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційних вимог, підстав для скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення не вбачається. Суддя вважає, що судом першої інстанції під час розгляду справи вимоги ст.ст.279, 280 КУпАП дотримано, докази перевірено на їх допустимість та належність відповідно до ст.252 КУпАП, а всі обставини, що мають значення для її вирішення, судом з наведенням відповідних мотивів встановлено, правильно кваліфіковано дії ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП, з огляду на що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін. Керуючись ст. 294 КпАП України, Київський апеляційний суд - П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу Тараненка Ярослава Юрійовича в інтересах ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Постанову Дарницького районного суду міста Києва від 02 листопада 2022 року - залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Київського апеляційного суду Т.А. Семенюк