Постанова Київський апеляційний суд № 761/43598/21

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа 761/43598/21 Головуючий у І-й інстанції - Романишена І.П. апеляційне провадження № 22-ц/824/10566/2022 Доповідач Заришняк Г.М П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 20 грудня 2022 року Київський апеляційний суд в складі суддів судової палати з розгляду цивільних справ: Головуючого - Заришняк Г.М. Суддів - Кулікової С.В., Рубан С.М. при секретарі - Осадченко І.В. розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою адвоката Дикого Юрія Олеговича, діючого в інтересах ОСОБА_1 , на ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 09 серпня 2022 року в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління юстиції (м. Київ) про визначення розміру заборгованості по аліментам,- В С Т А Н О В И В : Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 09 серпня 2022 року у задоволенні клопотання про продовження процесуального строку для подання відзиву у даній справі - відмовлено. Відзив ОСОБА_1 , поданий представником Диким Ю.О. , залишено без розгляду. В апеляційній скарзі адвокат Дикий Ю.О., діючий в інтересах ОСОБА_1 , посилаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення норм процесуального права, просить ухвалу суду скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку для подання відзиву на позовну заяву. У поданому відзиві ОСОБА_4 просила апеляційну скаргу представника відповідача залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції залишити без змін, посилаючись на її законність. Інші учасники справи правом подачі відзиву на апеляційну скаргу не скористались. В судовому засіданні суду апеляційної інстанції ОСОБА_2 та її представник заперечили проти поданої апеляційної скарги представника відповідача, вважаючи ухвалу суду законною. Інші учасники справи в судове засідання не з`явились, про день та час розгляду справи повідомлені належним чином. Від Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління юстиції (м. Київ) надійшло клопотання про розгляд даної справи у відсутність представника відділу. 22 листопада 2022 року від представника ОСОБА_1 - Дикого Ю.О. надійшла заява про розгляд апеляційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу суду від 09 серпня 2022 року за відсутності представника ОСОБА_1 - Дикого Ю.О . В подальшому, 15 грудня 2022 року від представника Дикого Ю.О. надійшло клопотання про відкладення розгляду справи в зв`язку із зайнятістю адвоката в іншому процесі. Разом з тим, колегія суддів вважає необхідним відмовити у задоволенні клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи, оскільки приведена представником причина неявки в судове засідання не є поважною. Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність й обґрунтованість постановленої ухвали суду в цій частині, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав. В провадженні Шевченківського районного суду м. Києва перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління юстиції (м. Київ) про визначення розміру заборгованості по аліментам. Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 18 січня 2021 року відкрито загальне позовне провадження у даній справі та встановлено відповідачам п`ятнадцятиденний строк із дня вручення ухвали суду про відкриття провадження у справі, протягом якої відповідачі мають право подати відзив на позовну заяву з урахуванням вимог ст. 178 ЦПК України (а.с.67-68 т.1). Відповідно до ст. 190 ЦПК України ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 272 цього Кодексу. Одночасно з копією ухвали про відкриття провадження у справі учасникам справи надсилається копія позовної заяви з копіями доданих до неї документів. Докази направлення вказаної ухвали суду учасникам справи, зокрема відповідачу ОСОБА_1 матеріали справи не містять. Висновки суду першої інстанції про доставлення 19 січня 2022 року ухвали суду про відкриття провадження у справі до електронної скриньки адвоката Дикого Ю.О. матеріалами справи не підтверджені. Крім того, суд першої інстанції зобов`язаний надіслати ухвалу суду в паперовій формі рекомендованим листом або електронним листом на офіційну електрону адресу, зареєстровану в ЄСІТС, чого зроблено не було. Подібний висновок висловлений в постанові Верховного Суду від 27 жовтня 2021 року у справі №279/5407/20, відповідно до якого доставка судового рішення електронним листом на особисту електрону пошту особи не є врученням такого рішення. Відповідно до ч.7 ст. 178 ЦПК України відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі. Відповідно до ст.126 ЦПК України, право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Згідно з ч.2 ст.127 ЦПК України, встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду. Зважаючи на вищевказані положення щодо продовження строків для подання відзиву, то суд може продовжити встановлений строк, якщо він ще не закінчився. В обґрунтування причин поважності пропуску строку на подачу відзиву на позовну заяву, відповідач зазначає, що представник відповідача в підсистемі «Електроний суд» не отримував жодного процесуального документа по справі; також судом в підсистему «Електроний суд» не завантажено матеріали справи в сканованій (електроній) формі; за відсутності матеріалів справи, сторона відповідача об`єктивно була позбавлена можливості подання обґрунтованого відзиву на позовну заяву, доводи якої їй були невідомі, крім того, запровадження в Україні воєнного стану також вплинуло на можливість своєчасно подання відзиву на позовну заяву, оскільки у зв`язку з введенням в Україні воєнного стану відповідач ОСОБА_1 з 26 лютого 2022 року проживає у АДРЕСА_1 . Вказані доводи матеріалами справи не спростовані та судом першої інстанції належним чином перевірені не були. Згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен має право на справедливий розгляд його справи судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо прав та обов`язків цивільного характеру. Зазначена норма гарантує «право на суд», одним з елементів якого є право на доступ до суду, тобто право ініціювати судовий розгляд цивільної справи (див. mutatis mutandis рішення Європейського суду з прав людини (далі за текстом - ЄСПЛ) від 21 лютого 1975 року у справі «Голдер проти Сполученого Королівства» (Golderv. the United Kingdom), заява № 4451/70, § 36). Проте такі права не є абсолютними та можуть бути обмежені, але тільки таким способом і до такої міри, що не порушує сутності цих прав (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ від 17 січня 2012 у справі Станєв проти Болгарії» (Stanevv. Bulgaria), заява № 36760/06, § 230). Так, Європейським судом з прав людини зазначено, що «надмірний формалізм» може суперечити вимозі забезпечення практичного та ефективного права на доступ до суду згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції. Це зазвичай відбувається у випадку особливо вузького тлумачення процесуальної норми, що перешкоджає розгляду скарг заявника по суті, із супутнім ризиком порушення його чи її права на ефективний судовий захист (див. рішення у справах «Zubac v. Croatia», «Beles and Others v. the Czech Republic», № 47273/99, nn. 50-51 та 69, та «Walchli v. France», № 35787/03, n. 29). При цьому, Європейський суд з прав людини (далі також - ЄСПЛ) провів лінію між формалізмом та надмірним формалізмом. Так, формалізм є явищем позитивним та необхідним, оскільки забезпечує чітке дотримання судами процесу. Надмірний ж формалізм заважає практичному та ефективному доступу до суду. Формалізм не є надмірним, якщо сприяє правовій визначеності та належному здійсненню правосуддя. Суворе трактування національним законодавством процесуального правила (надмірний формалізм) може позбавити заявників права звертатися до суду (рішення ЄСПЛ у справі «Perez de Rada Cavanilles v. Spain»). Як зазначила Велика Палата Верховного Суду у своєму рішенні від 5 грудня 2018 року (справа №11 -989заі18) згідно з практикою Європейського суду з прав людини, реалізуючи положення Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, необхідно уникати занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише і фактичним, але і реальним. Надмірний формалізм при вирішені питання щодо прийняття позовної заяви або скарги - є порушенням права на справедливий судовий захист. Враховуючи наведене, суд першої інстанції прийшов до передчасного висновку про відмову в задоволенні клопотання представника відповідача про продовження процесуального строку для подання відзиву та залишення відзиву на позовну заяву без розгляду, в зв`язку з чим ухвала суду підлягає скасуванню з направленням справи до того ж суду першої інстанції для продовження розгляду справи. Керуючись ст.ст.367, 374, 379, 382 ЦПК України, апеляційний суд, - П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу адвоката Дикого Юрія Олеговича, діючого в інтересах ОСОБА_1 , - задовольнити частково. Ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 09 серпня 2022 року - скасувати, справу направити до того ж суду першої інстанції для продовження розгляду. Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення і в касаційному порядку оскарженню не підлягає. Повний текст постанови виготовлений 27 грудня 2022 року. Головуючий Судді: