Постанова 4824 № 761/1900/22

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 761/1900/22 № апеляційного провадження: 22-ц/824/10316/2022 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 08 грудня 2022 року м. Київ Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача Болотова Є.В., суддів: Кулікової С.В., Музичко С.Г., при секретарі Кузьмич Р.Р., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до акціонерного товариства «Укртелеком» про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 28 липня 2022 року, ухваленого під головуванням судді Волошина В.О.,- встановив: У січні 2022 року ОСОБА_1 звернулась до суду із названим позовом. Позивач просила: визнати незаконним незаконним та скасувати наказ Київської міської філії АТ «Укртелеком» № 245-23-01 від 23 грудня 2021 року про припинення трудового договору (контракту); поновити ОСОБА_1 на роботі в Київській міській філії АТ «Укртелеком» на посаді старшого фахівця з технічного обліку технічного департаменту Регіонального центру мережі доступу цеху мережі доступу № 2; стягнути з АТ «Укртелеком» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 29 грудня 2021 року по час прийняття судом рішення у справі. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що наказ про звільнення позивачки на підставі ч. 2 ст. 36 КЗпП України є незаконним, оскільки позивачка працювала на АТ «Укртелеком» на умовах безстрокового трудового договору, який укладений на невизначений строк. Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 28 липня 2022 року позов залишено без задоволення. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову, посилаючись на неповне з`ясування обставин, які мають значення для справи, порушення норм матеріального та процесуального права. У відзиві на апеляційну скаргу представник АТ «Укртелеком» зазначив, що доводи апеляційної скарги безпідставні, а рішення суду законне та обґрунтоване. У судовому засіданні ОСОБА_1 та її представник вимоги апеляційної скарги підтримали. Представники АТ «Укртелеком» проти апеляційної скарги заперечили. Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, заслухавши пояснення учасників справи, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив із того, що при звільненні позивачки з роботи, роботодавцем були дотримані норми трудового законодавства України. Висновки суду відповідають обставинам справи та вимогам закону. Встановлено, що з 15 листопада 2018 року ОСОБА_1 , яка обіймала посаду інженера технічного обліку групи технічного обліку центру комунікацій № 226 м. Києва технічного департаменту Київської міської філії ПАТ «Укртелеком», звернулася до директора Київської міської філії АТ «Укртелеком» із заявою про переведення її з 16 листопада 2018 року на посаду інженера станційної дільниці №1 м. Києва Міського центру комунікацій № 226 технічного департаменту Київської міської філії ПАТ «Укртелеком» без змін до посадового окладу на умовах строкового трудового договору на період відпустки по вагітності та пологам ОСОБА_2 або до фактичного її виходу на роботу. Наказом № 1404-к від 15 листопада 2018 року ОСОБА_1 переведено на посаду інженера станційної дільниці № 1 м. Києва Міського центру комунікацій № 226 технічного департаменту на період відпустки по вагітності та пологам ОСОБА_2 до фактичного її виходу на роботу, без зміни посадового окладу. 25 лютого 2019 року інженер станційної дільниці № 1 м. Києва Міського центру комунікацій № 226 технічного департаменту ОСОБА_2 подала заяву про надання їй на період з 25 лютого 2019 року по 28 грудня 2021 року відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Наказом № 177-к від 25 лютого 2019 року заява ОСОБА_2 була задоволена та надана відпустка у період з 25 лютого 2019 року по 28 грудня 2021 року. У зв`язку із змінами у структурі Київської міської філії ПАТ «Укртелеком» посада основного працівника ОСОБА_2 була змінена та відповідно до заяви останньої від 28 листопада 2019 року, ОСОБА_2 з 29 листопада 2019 року наказом за № 2393-к від 29 листопада 2019 року, була переведена на посаду старшого фахівця з технічного обліку Технічного департаменту Регіонального центру мережі доступу Цех мережі доступу №

2. Наказом № 1823-к від 29 листопада 2019 року ОСОБА_1 тимчасово переведено на посаду старшого фахівця з технічного обліку Технічний департамент Регіональний центр мережі доступу Цех мережі доступу № 2, на період відпустки по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку основного працівника ОСОБА_2 або до дня фактичного виходу її на роботу. Наказом № 245-23-01-к від 23 грудня 2021 року звільнено ОСОБА_1 з 28 грудня 2021 року з посади старшого фахівця з технічного обліку Технічний департамент Регіональний центр мережі доступу Цех мережі доступу № 2, у зв`язку із закінченням строку трудового договору (п. 2 ст. 36 КЗпП України). Обґрунтовуючи поданий позов, ОСОБА_1 зазначила, що припинення трудового договору на підставі ч. 2 ст. 36 КЗпП України є незаконним, оскільки позивачка працювала на АТ «Укртелеком» на умовах безстрокового трудового договору, який укладений на невизначений строк. Вимог про укладення строкового трудового договору роботодавцю позивачка не заявляла. Згідно ст. 23 КЗпП України трудовий договір може бути: 1) безстроковим, що укладається на невизначений строк; 2) на визначений строк, встановлений за погодженням сторін; 3) таким, що укладається на час виконання певної роботи. Строковий договір укладається у випадках, коли трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений термін з урахуванням характеру наступної роботи або умов її виконання, або інтересів працівника, та в інших випадках, передбачених законодавством. При укладенні трудового договору на визначений строк цей строк встановлюється погодженням сторін і може визначатись як конкретним терміном, так і часом настання певної події (наприклад, повернення на роботу працівниці з відпустки по вагітності, родах і догляду за дитиною; особи, яка звільнилась з роботи в зв`язку з призовом на дійсну строкову військову чи альтернативну службу, обранням народним депутатом чи на виборну посаду (або виконанням певного обсягу робіт). Строк, на який працівник наймається на роботу, обов`язково має бути вказаний у наказі про прийняття на роботу, інакше буде вважатися, що працівник прийнятий на роботу за безстроковим трудовим договором. У трудовій книжці робиться запис без посилання на строковий характер трудових відносин. Відповідно до положень п. 2 ч. 1 ст. 36 КЗПП України підставами припинення трудового договору є закінчення строку (пункт 2 і 3 статті 23), крім випадків, коли трудові відносини фактично тривають і жодна з сторін не поставила вимогу про їх припинення. Отже, у тих випадках, коли трудовий договір укладався до настання певної події, такий договір вважається укладеним на певний строк, тому настання обумовленого факту є підставою для припинення трудового договору у зв`язку із закінченням строку. Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 29 квітня 2021 року (справа № 266/3163/16-ц), від 13 листопада 2019 року (справа № 522/7888/16-ц). У заяві від 15 листопада 2018 року ОСОБА_1 просила перевести її на посаду інженера станційної дільниці №1 м. Києва Міського центру комунікацій № 226 технічного департаменту Київської міської філії ПАТ «Укртелеком» на умовах строкового трудового договору на період відпустки по вагітності та пологам ОСОБА_2 або до фактичного її виходу на роботу. Тобто, з ОСОБА_1 укладено строковий трудовий договір, за її бажанням, і на визначений строк, а саме: на період відпустки по вагітності та пологам ОСОБА_2 або до фактичного її виходу на роботу. Враховуючи вищенаведене, АТ «Укртелеком» правомірно звільнило ОСОБА_1 із займаної посади, після виходу на роботу ОСОБА_2 , на підставі п. 2 ст. 36 КЗпП України. Доводи апеляційної скарги про те, що позивачкапрацювала на умовах безстрокового трудового договору, вимог про укладення строкового договору не заявляла, колегія суддів відхиляє, оскільки, звернувшись 15 листопада 2018 року із заявою про переведення, ОСОБА_1 погодилася на роботу із визначеним строком, який обумовлений настанням певної події - виходом основного працівника на роботу. Інші доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про те, що при розгляді справи судом першої інстанції допущено порушення норм матеріального або процесуального права. Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що рішення суду від 28 липня 2022 року постановлене з додержанням норм матеріального і процесуального права, відтак підстав для його скасування за доводами апеляційної скарги немає. Керуючись ст. 367, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. 375, ст. 382 Цивільного процесуального кодексу України, суд,- постановив: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 28 липня 2022 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного судового рішення. Повний текст постанови виготовлено 15 грудня 2022 року. Суддя-доповідач Є.В. Болотов Судді: С.В. Кулікова С.Г. Музичко