Постанова 4808 № 348/1307/22

Справа № 348/1307/22 Провадження № 22-ц/4808/1265/22 Головуючий у 1 інстанції Бурдун Т. А. Суддя-доповідач Максюта ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 30 листопада 2022 року м. Івано-Франківськ Івано-Франківський апеляційний суд в складі: головуючого (суддя-доповідач) Максюти І.О., суддів Василишин Л.В., Фединяка В.Д., розглянувши у в порядку письмового провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей, за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 адвоката Долинки Ореста Антоновича на рішення Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області, ухвалене суддею Бордун Т.А. 22 вересня 2022 року в м. Надвірна Івано-Франківської області, повний текст якого складено 26 вересня 2022 року, в с т а н о в и в: У серпні 2022 року представник ОСОБА_1 , інтереси якої представляє адвокат Капак В.М., звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей. В обґрунтування позовних вимог позивач послалася на те, що ОСОБА_1 з 29 грудня 2006 року перебуває у шлюбі з відповідачем. Від шлюбу мають неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які проживають з позивачкою та перебувають на її утриманні. Відповідач працює за кордоном, у Швеції, де виконує ремонтні роботи та має стабільний заробіток. Інших дітей у відповідача немає, стягнення по виконавчим листам з нього не проводяться. Є фізично здоровою, працездатною людиною, частково надає кошти на утримання дітей, при цьому відправляє різні суми кожний місяць та наданих коштів не вистачає на утримання дітей. Це спонукало позивачку звернутись до суду з цим позовом. Просив стягнути з відповідача аліменти на утримання неповнолітніх дітей: в твердій грошовій сумі у розмірі по 6000 грн на кожну дитину, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи із дня набрання рішенням суду законної сили та судові витрати (а.с.1-3). Рішенням Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 22 вересня 2022 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у твердій грошовій сумі у розмірі по 6000 (шість тисяч) гривень 00 коп. на кожну дитину, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 10 серпня 2022 року і до досягнення дітьми повноліття. Вирішено питання про розподіл судових витрат (а.с.52-55). Не погодившись з рішенням суду, представником ОСОБА_2 адвокатом Долинкою О.А. подана апеляційна скарга, у якій посилається на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального та процесуального права. Вказує, що суд дослідив лише матеріальний стан відповідача і здебільшого на підставі поданих позивачем доказів і доводів, але водночас не встановив таких обставин як дійсні потреби дітей з урахуванням їх віку, який розмір у грошовому виразі мають ці витрати, а також повністю залишив поза увагою солідарний разом з батьком обов`язок матері в утриманні та забезпеченні дітей. Незрозумілим є висновок суду про те, що наявність у відповідача у автомобіля якимось чином впливає на його спроможність сплачувати аліменти у більшому розмірі. Відповідач підтвердив факт сплати ним цільового внеску у будівництво багатоквартирного будинку у м.Івано-Франківську, що суд взяв до уваги, однак залишено поза увагою факт того, що самої квартири, як і будинку ще не існує, будинок перебуває на стадії будівництва, доходів з нерухомості відповідач об`єктивно отримувати не може. Також не підтверджений той факт, що відповідач є стабільно матеріально забезпеченою людиною. Кошти на житло були його заощадженням за довгий період часу. Зазначає, що факт перебування відповідача за кордоном жодним чином не може свідчити про високий рівень його доходу, виконання ним високооплачуваної роботи і взагалі не може бути підставою для покладення лише на нього одноособово забезпечувати дітей шляхом присудження до сплати аліментів у значному розмірі. Виходячи з закріплених ч.9 ст.7 СК України приписів справедливості,добросовісності та розумності,розмір аліментів,визначений оскаржуваним рішенням суду є завищеним та є обтяжливим для нього як платника аліментів і разом з цим призводить до безпідставного збагачення позивачки. Просить рішення суду скасувати, ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити частково. Стягувати з відповідача аліменти у розмірі по 2000 грн на кожну дитину, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку (а.с.61-63) Представник ОСОБА_4 адвокат Капак В.М. подав відзив на апеляційну скаргу. Вказує, що відповідач проживає та працює в Швеції. Сам відповідач зазначив, що розмір його доходу становить близько 800 дол.США. Судом вірно враховано,що відповідач є здоровий, працездатний, враховуючи право дітей на достатній рівень життя,беручи до уваги матеріальне становище дітей та їх вік, вартість життя та необхідність здійснення витрат для забезпечення соціально-побутових потреб розвитку, навчання, а тому визначений рівень аліментів є достатнім та необхідним для забезпечення дітей. Посилаючись на те, що він має тимчасовий заробіток, відповідач не надав суду доказів, що має на меті будь-які обмеження по працевлаштуванню. Просить рішення суду залишити без змін. Згідно вимог частини 1 статті 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Відповідно до частини 13 статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. З урахуванням наведених положень розгляд справи здійснюється без виклику сторін в порядку письмового провадження. Згідно статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами, перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Вислухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає її частково обґрунтованою, виходячи з таких підстав. Задовольняючи позовні вимоги, суд виходив з положень ст.ст.180-183,191 СК України, врахувавши, що обов`язок утримувати дітей є рівною мірою обов`язком як матері, так і батька, інтереси дитини, виходячи з принципів розумності та справедливості, стягнув з відповідача на користь позивачки аліменти на утримання двох дітей у твердій грошовій сумі в розмірі по 6000 гривень щомісячно на кожну дитину до досягнення ними повноліття. З таким висновком в частині визначення розміру аліментів не в повній мірі погоджується апеляційний суд з огляду на таке. Встановлено, що з 29 грудня 2006 року позивач та відповідач перебувають у шлюбі. Відомостей про розірвання шлюбу матеріали справи не містять (а.с.12-13). Сторони мають неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , батьком яких є відповідач, що підтверджується відомостями у свідоцтвах про народження серії НОМЕР_1 від 21 липня 2008 року, та серії НОМЕР_2 від 14 листопада 2014 року (а.с. 5-6). Позивач разом з неповнолітніми дітьми зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.8). Відповідно до акту обстеження матеріально-побутових умов проживання сім`ї за адресою: АДРЕСА_1 , вказано, що зі слів батька відповідача, його син перебуває на роботі у Швеції, а невістка з дітьми у Польщі (а.с.9). Відповідно до статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України. Батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини (частина 3 статті 11 Закону України «Про охорону дитинства»). Частиною 2 статті 150 Сімейного кодексу України (далі СК України) визначено, що батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Згідно із ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого ч. 5 ст. 157 цього Кодексу. Відповідно до ст. 181 Сімейного кодексу України способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Оскільки встановлено, що діти проживають разом з матір`ю, батько періодично надає матеріальну допомогу на утримання дітей, правильним є висновок суду про необхідність стягнення аліментів на їх утримання. Проте, при визначені розміру аліментів, суд першої інстанції не врахував наступне. Відповідно до ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів. Відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" визначено прожитковий мінімум на дітей віком від 6 до 18 років: з 1 січня - 2618 гривень, з 1 липня - 2744 гривні, з 1 грудня - 2833 гривні. Як вбачається з доводів позивачки, відповідач працевлаштований, має на праві власності автомобіль, вніс цільовий внесок у будівництво багатоквартирного будинку у м.Івано-Франківськ, , що свідчить про спроможність сплати аліментів у розмірі 6000 грн на кожну дитину. Відповідач заперечує проти даних обставин та вказує, що його мати ОСОБА_5 перебуває на «Д» обліку у ревматолога з 2000 року та потребує оперативного лікування-заміну суглобів; діагноз: ревматоїдний артрит,поліартрит повільно-прогресуючий перебіг,серопозитивний варіант в поєднанні з остеоартрозом, про що долучає копії медичних довідок. Батько ОСОБА_6 є пенсіонером за віком і розмір його пенсії становить 4082, 54 грн. Вказана сума є недостатньою для задоволення мінімальних потреб в теперішніх умовах двох осіб. Одночасно вказує, що докази пересилання батькам коштів як допомоги відсутні, так як передає гроші перевізникам, які їдуть в Україну задля економії оплати комісії за банківський переказ. Встановлено, що відповідач є працездатним, зазначає,що отримує заробітну плату в розмірі 800 євро, є власником автомобіля Volkswagen Caddy, 2007 року випуску. Також ним 05 серпня 2021 року укладено договір про цільовий внесок у діяльність, предметом якого є будівництво однокімнатної квартири в м.Івано-Франківську , загальною площею 41,9 кв.м. На даний час об`єкт не збудований та не зданий в експлуатацію (а.с. 33). Докази про наявність у нього іншого майна, від якого він може отримувати доходи, в матеріалах справи відсутні, як і докази перебування інших осіб на його утриманні, а також понесення ним витрат на утримання матері. При цьому, тимчасове нестабільне фінансове та матеріальне забезпечення відповідача не може свідчити про відсутність можливості надання утримання малолітньому сину та про його матеріальний стан (матеріальну забезпеченість) взагалі . Приймаючи до уваги, що обов`язок утримувати дітей є рівною мірою обов`язком як матері, так і батька, які повинні забезпечити належне утримання дитини до повноліття незалежно від розміру їх доходів, визначений законодавством рекомендований розмір аліментів на утримання дітей відповідного віку; вік дітей; зважаючи на те, що відповідач є працездатним, фізично здоровим і враховуючи його матеріальне становище, апеляційний суд все ж вважає, що щомісячний розмір аліментів по 6000 грн на утримання дітей, є завищеним. В матеріалах справи відсутні докази, які б свідчили, що відповідач за своїм матеріальним станом спроможний сплачувати аліменти на дитину щомісячно визначеному позивачкою розмірі. Та обставина, що сімейним законодавством визначений мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину, який не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, не є безумовною підставою для стягнення саме такого розміру аліментів, оскільки при вирішенні цього спору слід насамперед враховувати інтереси дитини та її право на достатній рівень матеріального забезпечення. Колегія суддів з урахуванням матеріального становища відповідача, розміру прожиткового мінімуму, встановленого на дитину відповідного віку, із врахуванням рівності прав та обов`язків батьків щодо виховання та утримання дитини, виходячи із принципів справедливості, добросовісності та розумності, відповідності матеріальним нормам суспільства, прийшла до висновку, що розмір аліментів, які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача на утримання дітей, слід зменшити до 4000 грн щомічно на кожну дитину. При цьому апеляційний суд, що виходячи із закріплених у частині 9 статті 7 СК України принципів справедливості, добросовісності та розумності, такий розмір аліментів сприятиме гармонійному фізичному та духовному розвитку дитини, а платник аліментів, враховуючи встановлені судом обставини та часткове визнання позову, має можливість нести відповідні витрати. Аліменти у зазначеному розмірі є помірною сумою, не завищеною в сьогоднішніх умовах з урахуванням віку та потреб дітей тощо, а також такий розмір не буде надто обтяжливим для відповідача. В той же час відповідно до положень ст.192 СК України, розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках,передбачених цим Кодексом. Наявність права власності у відповідача на автомобіль і майнових прав на однокімнатну квартиру, яка буде створена у майбутньому та за які він сплатив грошовий внесок не дають підстав визначати розмір аліментів по 6 000 грн на кожну дитину, оскільки позивач не вказує, що це майно є особистою власністю відповідача, а воно, виходячи із матеріалів справи, придбано у шлюбі, а тому є спільною сумісною власністю подружжя, тобто позивач також має право на це майно. Суд вірно не прийняв до уваги наявність у відповідача непрацездатних батьків, оскільки вони мають самостійні доходи у вигляді пенсій на рівні, не нижчому прожиткового мінімуму, відповідачу не встановлений обов`язок судовим рішенням по їх утриманню, тому на розмір аліментів, які стягуються з відповідача, ця обставина не впливає. На підставі викладеного, керуючись ст.ст.367, 368, 374, 376, 381-384 ЦПК України, суд п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 адвоката Долинки Ореста Антоновича задовольнити частково. Змінити рішення Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 22 вересня 2022 року в частині визначення розміру аліментів на утримання дітей: дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дітей: дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , по 4000 (чотири тисячі) гривень на кожну дитину щомісячно до досягнення дітьми повноліття. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишити без змін. Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий І.О. Максюта Судді: Л.В. Василишин В.Д.Фединяк Повний текст постанови складено 07 грудня 2022 року.