LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова 4806305/616/22

від 26.12.2022 ·
Резолютивна:1.Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. 2.Рішення Рахівського районного суду від 20 червня 2022 року залишити без змін.

Справа № 305/616/22 П О С Т А Н О В А Іменем України 26 грудня 2022 року м. Ужгород Закарпатський апеляційний суд у складі: головуючого судді Куштана Б.П. (доповідача), суддів: Бисаги Т.Ю. і Фазикош Г.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження за правилами письмового провадження, без проведення судового засідання, апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Рахівського районного суду від 20 червня 2022 року (у складі судді Ємчука В.Е.) за позовом Державного підприємства «Ясінянське лісомисливське господарство» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок порушення лісового законодавства, - ВСТАНОВИВ: ДП «Ясінянське лісомисливське господарство» (надалі Підприємство) звернулося до суду з позовом у квітні 2022 р. Просило стягнути з відповідача на свою користь 13 784,41 грн. завданої шкоди та 2481 грн. у відшкодування судового збору. На обґрунтування позовних вимог указало, що 27.01.2022 р. майстер лісу Свидовецького лісництва ДП «Ясінянське ЛМГ» ОСОБА_2 , у повноваження якого входить затримувати у встановленому порядку винних у лісопорушеннях, складати протоколи про вчинення адміністративного правопорушення, виявив самовільну рубку лісових культур. При з`ясуванні обставин виявилося, що вказане лісопорушення вчинив ОСОБА_1 . Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення громадянин ОСОБА_1 вчинив самовільну рубку двох сиро-ростучих дерев породи «Ялина Європейська», у кварталі 14 виділ 29, діаметр яких 32 см і 34 см, таксова вартість 202,15 гривні. Із протоколом, складеним на місці правопорушення, ОСОБА_1 був ознайомлений, однак від підпису відмовився. ОСОБА_1 було направлено повідомлення про те, що 11 лютого 2022 р. о 10:00 годині в приміщенні Підприємства відбудеться розгляд справи про адміністративне правопорушення, однак останній на розгляд не з`явився, про причини неявки не повідомляв, тому розгляд протоколу відбувся без його участі. За наслідками розгляду адміністративного протоколу 11 лютого 2022 р. було складено постанову № 4 про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу, запропоновано добровільно відшкодувати лісовому господарству шкоду в сумі 13784,41 грн. і роз`яснено порядок оскарження постанови, однак ОСОБА_1 шкоду не відшкодував. Рішенням Рахівського районного суду від 20 червня 2022 р. позов задоволено: Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Підприємства шкоду в розмірі 13784,41 грн. і 2481 грн. у відшкодування судового збору. ОСОБА_1 просить скасувати це рішення і постановити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі. Доводить про порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права. Узагальнені доводи апеляційної скарги зводяться до такого: -відповідач стверджує, що не вирубував самочинно ділові дерева в Підприємстві, в кварталі 14, виділу 29, у період 27.01.2022 р., лісове законодавство не порушував; -протокол № 4 від 27.01.2022 р. складений із численними порушення чинного законодавства, зокрема, Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності»; -наведені в позові розрахунки розміру шкоди, завданої навколишньому природному середовищу в результаті незаконної порубки дерев, без дотримання закону; -у позивача відсутні докази вчинення відповідачем адміністративного проступку та порушення лісового законодавства. Письмового відзиву на апеляційну скаргу до суду не надходило. Апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, із таких мотивів. Згідно з ч.1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Відповідно до ч.13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Відтак, розгляд цієї справи здійснюється у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи та без проведення судового засідання. Суд виходив із того, що позивач надав обґрунтовані правові докази вини відповідача, а останній не надав суду жодних доказів на спростування доводів позивача, не надав доказів оскарження постанови, відповідно до якої його вина у вчиненні лісопорушення є доведеною, тому позовні вимоги про відшкодування шкоди, завданої внаслідок порушення лісового законодавства, є обґрунтованими, підтвердженими зібраними у справі доказами та не спростованими у встановленому процесуальним законом порядку відповідачем. При цьому встановлено, що 27.01.2022 р. майстер лісу Свидовецького лісництва ДП «Ясінянське ЛМГ» ОСОБА_2 , у повноваження якого входить затримувати у встановленому порядку винних у лісопорушеннях, складати протоколи про вчинення адміністративного правопорушення, виявив самовільну рубку лісових культур. При з`ясуванні обставин виявилося, що вказане лісопорушення вчинив ОСОБА_1 . Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення, громадянин ОСОБА_1 вчинив самовільну рубку двох сироростучих дерев породи «Ялина Європейська», у кварталі 14 виділ 29, діаметр яких 32 см і 34 см, таксова вартість 202,15 грн. Із протоколом, складеним на місці правопорушення, ОСОБА_1 був ознайомлений, однак від підпису відмовився. На адресу ОСОБА_1 , 31 січня 2022 р. т. в. о. директора Бокшан Ю.Ю. надіслав повідомлення щодо розгляду протоколу про адміністративне правопорушення о 10:00 год. 11.02.2022 р. у приміщенні ДП «Ясінянське ЛМГ» й запропоновано було з`явитися останньому для розгляду справи про адміністративне правопорушення. Водночас запропоновано добровільно відшкодувати шкоду, заподіяну лісовому господарству в сумі 13784,35 грн. Указане повідомлення ОСОБА_1 отримав 01.02.2022 р., що підтверджено повідомленням Укрпошти про вручення йому поштового відправлення. На підставі цього протоколу 11.02.2021 р. було складено постанову № 4 про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу 510 грн. за ст. 65 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Указана постанова набрала законної сили 22.02.2022 р., відомостей про те, що ОСОБА_1 оскаржував цю постанову, суду не надано. У матеріалах справи наявні розрахунки нанесених лісовому господарству збитків, які проведено на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 23 липня 2008 р. № 665 «Про затвердження такс для обчислення шкоди, заподіяної лісу», відповідно до яких лісовому господарству заподіяно збитків на загальну суму 13784,71 грн. Згідно з повідомленням директора ДП «Ясінянське лісомисливське господарство» від 11.02.2022 р., надісланим ОСОБА_1 , останньому було направлено постанову про накладення адміністративного стягнення за ст. 65 КУпАП та запропоновано в добровільному порядку сплатити штраф і роз`яснено порядок оскарження цієї постанови. Відповідно до ст. 66 Конституції України, кожен зобов`язаний не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки. Статтею 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» та статтями 105, 107 Лісового кодексу України передбачена відповідальність за порушення лісового законодавства, яка покладається на осіб, винних у незаконному вирубуванні та пошкодженні дерев і чагарників. Підприємства, установи, організації і громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними лісу внаслідок порушення лісового законодавства, у розмірах і порядку, визначених законодавством України. Відповідно до ст. 69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації, як правило, в повному обсязі без застосування норм зниження розміру стягнення та незалежно від збору за забруднення навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів. Згідно з ч.2 ст. 24 Лісового кодексу України збитки, завдані внаслідок порушення прав власників лісів, лісокористувачів та громадян, підлягають відшкодуванню в повному обсязі відповідно до закону. За змістом статей 68, 69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі. Відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодуванням позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю. Згідно з вимогами ст.ст. 105, 107, 108 Лісового кодексу України, порушення лісового законодавства тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно з законодавством України. Відповідальність за порушення лісового законодавства несуть особи, винні у незаконному вирубуванні та пошкодженні дерев і чагарників. Підприємства, установи, організації і громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну лісу внаслідок порушення лісового законодавства, у розмірах і порядку, визначених законодавством України. Незаконно добута деревина та інші лісові ресурси підлягають вилученню, а у разі неможливості їх вилучення, стягується їх вартість. Загальні положення про цивільно-правову відповідальність за завдання позадоговірної шкоди визначено у статті 1166 ЦК України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. Підставою деліктної відповідальності є протиправне винне діяння особи, яка завдала шкоду. Для відшкодування завданої шкоди необхідно довести такі факти як неправомірність поведінки особи; вина завдавача шкоди; наявність шкоди; причинний зв`язок між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою. Наявність всіх зазначених умов є обов`язковим для прийняття судом рішення про відшкодування шкоди. Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду. У деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов`язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяною шкодою. Своєю чергою відповідач повинен довести, що в його діях (діях його працівників) відсутня вина у заподіянні шкоди. Тобто діє презумпція вини завдавача шкоди. Довід апеляційної скарги про те, що відповідач не порушував лісового законодавства та не здійснював самочинної вирубки дерев, не підтверджується належними та допустимим доказами, навпаки, матеріалами справи підтверджено протилежне. Довід апеляційної скарги про те, що у позивача відсутні докази вчинення відповідачем адміністративного проступку та порушення лісового законодавства, спростовується матеріалами справи, а саме: протоколом № 4 про адміністративне правопорушення від 27.01.2022 р. (а.с.6), постановою про накладення адміністративного стягнення № 4 від 11.02.2022 р. (а.с.7), доповідною запискою від 27.01.2022 р. (а.с.8), повідомленням щодо розгляду протоколу про адміністративне правопорушення лісового законодавства № 50 від 31.01.2022 р. (а.с.11), повідомленням щодо розгляду протоколу про адміністративне правопорушення лісового законодавства № 72 від 11.02 2022 р. (а.с.12). Указані повідомлення надсилалися відповідачу та були ним отримані (а.с.13). В основному доводи апеляційної скарги зводяться до незгоди відповідача із постановою про накладення адміністративного стягнення № 4 від 11.02.2022 р. і в апеляційній скарзі відповідач просить поновити строк на оскарження цієї постанови та, відповідно, скасувати її через відсутність у діях відповідача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 65 КУпАП, що суперечить порядку оскарження такої постанови. Не може відповідач у порядку апеляційного оскарження рішення суду першої інстанції просити скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення, це свідчить, що відповідач не визначився із правовим характером своєї поведінки. Позивач належними та допустимим доказами довів факт учинення відповідачем порушення лісового законодавства у вигляді самовільної рубки двох дерев породи «ялина», а відповідач не спростував указаних фактів і не оскаржив у встановленому законом порядку постанови про накладення адміністративного стягнення, відтак позовні вимоги є обґрунтованими та доведеними. Суд першої інстанції повно встановив фактичні обставини справи, правильно застосував матеріальний закон і вирішив спір відповідно до вимог чинного законодавства. Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, а тому не можуть бути взяті до уваги. Рішення суду є законним та обґрунтованим і підстав для його зміни чи скасування немає. Відповідно до ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Із урахуванням наведеного, апеляційний суд дійшов висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а судового рішення суду першої інстанції без змін. Керуючись ст.ст. 374 ч.1 п.1, 375, 381-384, п.2 ч.3 ст.389 ЦПК України суд, -

ПОСТАНОВИВ: 1.Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. 2.Рішення Рахівського районного суду від 20 червня 2022 року залишити без змін. 3.Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів із дня складення повного судового рішення шляхом подачі скарги безпосередньо до Верховного Суду. 4.Повне судове рішення складено 26 грудня 2022 р. Судді:

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»