Постанова Дніпровський апеляційний суд № 199/6912/22

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 33/803/1587/22 Справа № 199/6912/22 Суддя у 1-й інстанції - ЛИСЕНКО В. О. Суддя у 2-й інстанції - Мазниця А. А. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 13 грудня 2022 року м. Дніпро Суддя Дніпровського апеляційного суду Мазниця А.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні, за участю ОСОБА_1 , апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Амур Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 17 листопада 2022 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, офіційно не працевлаштованого, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено стягнення у виді штрафу у розмірі 1000 (одна тисяча) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік, та стягнуто судовий збір у розмірі 496 гривні 20 коп., - ВСТАНОВИВ: Згідно постанови суду першої інстанції, 24 серпня 2022 року о 18:30 год. водій ОСОБА_1 у місті Дніпрі по Донецькому шосе 2а, керував транспортним засобом Daewoo Lanos н.з. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння, чим порушив вимоги п. 2.9а Правил дорожнього руху та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 130 КУпАП. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить оскаржувану постанову суду скасувати, провадження у справі закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю складу адміністративного правопорушення. Обґрунтовуючи свої апеляційні вимоги, зазначає, що оскаржувана постанова суду першої інстанції є незаконною та необгрунтованою, а висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи. Вказує, що працівниками поліції було порушено процедуру огляду на стан сп`яніння, а в протоколі не відображено того, що він спочатку відмовився від проходження огляду, а погодився під тиском поліцейських. Зазначає, що до проведення процедури огляду та складення протоколу в порушення ст. 266 КУпАП не було залучено свідків. Вказує, що в матеріалах справи відсутнє направлення на проходження огляду на стан сп`яніння в закладі охорони здоров`я, передбачене Інструкцією №1452/735 від 09.11.2015 року. Крім того, вказує, що його не було відсторонено від керування транспортним засобом, що також є порушенням процедури оформлення матеріалів та складання протоколу. Зазначає, що він не керував транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння а на момент приїзду поліцейських перебував біля автомобіля, про що зазначав. Акцентує увагу, що в матеріалах провадження немає підтвердження факту керування автомобілем в стані алкогольного сп`яніння. Вказує, що працівниками поліції було складено рапорт за порушення ПДР, який не передбачено до складання у даному випадку, та в подальшому на підставі такого рапорту було і складено протокол. Зазначає, що судом не було враховано пояснення свідка ОСОБА_2 , який нічого не вказав про його стан та зазначив тільки про агресивну поведінку. Суд апеляційної інстанції, заслухавши ОСОБА_1 , який підтримав апеляційну скаргу та наполягав на її задоволенні, вивчивши матеріали справи, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду, приходить до наступних висновків. Суд апеляційної інстанції вважає викладений в постанові суду першої інстанції висновок про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, таким, що відповідає фактичним обставинам справи та підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення, складеним уповноваженою особою з дотриманням вимог, передбачених ст. ст. 254 - 256 КУпАП; рапортом поліцейського; результатом огляду із використанням алкотесту Драгер 6820, згідно із яким ОСОБА_1 перебував у стані алкогольного сп`яніння; відеозаписом з нагрудної камери поліцейського; актом огляду на стан сп`яніння; поясненнями ОСОБА_2 . Відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП настає зокрема за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Вказані положення кореспондують положенням п. 2.9. Правил дорожнього руху України, згідно яким водієві забороняється зокрема керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Аналізуючи матеріали справи, суд апеляційної інстанції, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що наявність у діях водія ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, є доведеною поза розумним сумнівом належними доказами, зокрема результатом алкотесту Драгер 6820 згідно якого ОСОБА_1 перебував у стані алкогольного сп`яніння, результат склав 2,90 проміле. Апеляційним судом не встановлено допущених під час складання протоколу про адміністративне правопорушення істотних порушень Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції встановленого Інструкцією, затвердженої спільним наказом МВС та МОН України від 09.11.2015 року № 1452/735. Що стосується доводів апелянта стосовно проходження ним огляду на стан сп`яніння під тиском поліцейських, то слід зазначити, що згідно відеозапису ОСОБА_1 добровільно погодився на проходження огляду на стан сп`яніння на місці за допомогою приладу Драгер, при цьому працівником поліції останньому було роз`яснено процедуру та методику його проведення, та останній пройшов огляд, результат якого склав 2,90 проміле. Одночасно ОСОБА_1 протягом всього часу спілкування з поліцейськими та під час складання протоколу не виразив своєї незгоди із результатом огляду та не повідомив працівників поліції про бажання пройти огляд на стан сп`яніння в медичному закладі, та погодився з результатом Драгера. Крім того, з протоколу вбачається, що ОСОБА_1 підписав його без зауважень, а тому доводи апелянта в цій частині є безпідставними та будь якими відомостями не підтверджуються. Стосовно доводів апелянта щодо проведення процедури його огляду на стан сп`яніння без свідків належить зазначити, що у відповідності до положень ст. 266 КУпАП під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. У даному випадку працівниками поліції було здійснено відеофіксацію, диск з відеозаписом було долучено до матеріалів справи та його огляд здійснено безпосередньо в судовому засіданні. Що стосується доводів апелянта стосовно того, що він не керував транспортним засобом, то вони є необгрунтованими, оскільки згідно із наявним відеозаписом ОСОБА_1 перебуває біля автомобіля Daewoo Lanos, н.з. НОМЕР_1 , в процесі проходження огляду на стан сп`яніння і складання адміністративного матеріалу, при цьому він не зазначає поліцейським про те, що він не керував автомобілем, та проходить добровільно огляд на стан сп`яніння за допомогою приладу Драгер. Крім того, висновки суду у цій частині підтверджуються і поясненнями свідка ОСОБА_2 про те, що він, перебуваючи у салоні припаркованого автомобіля, відчув поштовх, вийшов з нього і побачив ОСОБА_1 за кермом автомобіля Daewoo Lanos, н.з. НОМЕР_1 , який здійснив зіткнення з його автомобілем. Також даний факт підтверджується постановою Амур Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 15.09.2022 року у відношенні ОСОБА_1 , яка набрала законної сили, якою останнього притягнуто до відповідальності за ст. 124 КУпАП. Що стосується доводів апелянта про відсутність в матеріалах провадження направлення на проходження огляду у медичному закладі, то слід зазначити, що у даному випадку ОСОБА_1 добровільно пройшов огляд на стан сп`яніння за допомогою приладу Драгер, на місці події, а тому за викладених обставин не вимагалося складання такого направлення, натомість матеріали справи містять відповідний акт огляду на стан сп`яніння. Інші доводи апелянта апеляційний суд розцінює як такі, що спрямовані на ухилення від відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення. При розгляді справи судом істотних порушень ст. ст. 279, 280 КУпАП не допущено, докази перевірені на їх допустимість, належність та достатність відповідно до ст. 252 КУпАП, а всі обставини, що мають значення для вирішення справи, суд з наведенням відповідних мотивів встановив та правильно кваліфікував вчинене правопорушення. Неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які б були підставою для скасування постанови судді та закриття провадження у справі, апеляційним переглядом не встановлено. Враховуючи вищенаведене, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувану постанову місцевого суду залишити без змін. Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Постанову Амур Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 17 листопада 2022 року у відношенні ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП, - залишити без змін. Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає. Суддя Дніпровського апеляційного суду А.А. Мазниця