Постанова 4855 № 826/5608/18

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/5608/18 Суддя (судді) першої інстанції: Літвінова А.В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 13 грудня 2022 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі: головуючого судді: Беспалова О. О. суддів: Парінова А. Б., Грибан І.О. за участю секретаря: Рожок В. В. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Києві апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві, як відокремлений підрозділ ДПС України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 липня 2022 року (місце ухвалення: місто Київ, час ухвалення: не зазначений, дата складання повного тексту: 12.07.2022) у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Пещерін" до Головного управління ДПС у м. Києві, як відокремлений підрозділ ДПС України про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,- В С Т А Н О В И В: Товариство з обмеженою відповідальністю «Пещерін» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 03.01.2018. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 липня 2022 року позов задоволено у повному обсязі. Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, відповідачем подано апеляційну, в якій апелянт просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою позов залишити без задоволення. Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що судом першої інстанції при постановленні оскаржуваного рішення неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, порушено норми матеріального та процесуального права. Також апелянтом зазначено, що спірним податковим повідомленням-рішенням товариству нараховано пеню саме за проміжок часу між завершення строку на своєчасний розрахунок та зверненням позивачем до суду, а відтак висновки суду першої інстанції є безпідставними. До Шостого апеляційного адміністративного суду відзив на апеляційну скаргу не надходив. У відповідності до ст. 308 КАС України справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Заслухавши суддю - доповідача, заслухавши пояснення осіб, що з`явились, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів встановила таке. Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, Головним управлінням Державної фіскальної служби у м. Києві проведено документальну позапланову виїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «Пещерін» з питань дотримання вимог валютного законодавства України при розрахунках за експортним контрактом купівлі-продажу від 22.04.2016 №IT-117-0416 з компанією «I.B.L. Srl.» (Італія) згідно супровідного листа ПАТ «Діамант Банк» від 07.04.2017 №5428/54.2-05, за результатами якої складено акт від 12.12.2017 №1523/26-15-14-06-03/36820911 (далі- акт перевірки). Згідно висновків акту перевірки встановлено, порушення ТОВ «ВП «Пещерін» статті 1 Закону України від 23.09.1994 №185/94- ВР "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" зі змінами та доповненнями, а саме; ненадходження валютних коштів за контрактом від 22.04.2016 №ІТ-117-0416 з компанією «I.B.L. Srl.» (Італія) в сумі 112 000,0 євро (еквів. 3616589,54 грн.) Перевіркою пункту 3.5. плану перевірки встановлено порушення пункту 1 статті 9 Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.1993 №15-93 «Про систему валютного регулювання та валютного контролю», зі змінами та доповненнями, а саме порушення строків декларування валютних цінностей та іншого майна станом на 01.07.2016. Позивачем подано заперечення на висновки акту перевірки. За результатом розгляду заперечень, Головним управління ДФС у м. Києві про надання відповіді на заперечення від 28.12.2017 №43798/10126-15-14-06-03 вирішено висновки акту залишити без змін, а заперечення без задоволення. На підставі вказаного акта перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення від 03.01.2018 №0000091406 про встановлення порушення статті 1 Закону України від 23.09.1994 №185/94 - ВР "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" зі змінами та доповненнями, яким позивачеві застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені, у тому числі за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності у розмірі 321 154, 97 грн. Не погоджуючись з вказаними податковим повідомленням-рішенням позивачем 16.01.2018 подано до Державної фіскальної служби України скаргу, однак рішенням Державної фіскальної служби України від 15.03.2018 №9104/6/00-11-01-02-25 «Про результати розгляду скарги» скаргу позивача залишено без задоволення, а спірне податкове повідомлення-рішення без змін. Незгода позивача із вказаними податковим повідомленням-рішенням зумовила його звернення до суду з даним позовом. Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне. В силу вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Спірні правовідносини регулюються положеннями Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" від 23.09.1994 року №185/94-ВР. Підпунктом 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України передбачено, що згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов`язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган. Відповідно до статті 1 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" виручка резидентів у іноземній валюті від експорту продукції підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації такої продукції, що експортується, а в разі експорту робіт, транспортних послуг - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання транспортних послуг. Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку. Виручка резидента за експортним зовнішньоекономічним договором (контрактом) вважається перерахованою на його банківський рахунок за заявою резидента, якщо належна сума врегульована Експортно-кредитним агентством. Згідно з статтею 4 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" порушення резидентами, крім суб`єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції на період її проведення, строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару). Відповідно до статті 1 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" від 23.09.1994 №185/94-ВР (що був чинний у період виникнення спірних правовідносин) (далі Закон №185/94) виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується. Приписами статті 4 Закону №185/94 встановлено, що у разі якщо резидент звертається до Експортно-кредитного агентства із заявою про невиконання або неналежне виконання нерезидентом його грошових зобов`язань за експортним зовнішньоекономічним договором (контрактом), що стало причиною порушення резидентом строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, зазначені строки призупиняються та пеня в період такого призупинення не стягується. У разі якщо невиконання грошового зобов`язання нерезидентом не підлягає врегулюванню Експортно-кредитним агентством відповідно до законодавства, перебіг зазначених строків поновлюється і пеня нараховується на загальних підставах (у тому числі пеня за період призупинення). У разі прийняття до розгляду судом, Міжнародним комерційним арбітражним судом чи Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, яка виникла внаслідок недотримання нерезидентом строків, передбачених експортно-імпортними контрактами, строки, передбачені статтями 1 і 2 цього Закону або встановлені Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, зупиняються і пеня за їх порушення в цей період не сплачується. У разі прийняття судом рішення про задоволення позову пеня за порушення строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, не сплачується з дати прийняття позову до розгляду судом. У постанові від 25.09.2018 по справі №804/3490/14 Верховний Суд вказав: «Підставою для зупинення строків, передбачених статтями 1, 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» від 23.09.1994 № 185/94-ВР (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), є факт прийняття до розгляду судом, Міжнародним комерційним арбітражним судом чи Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палат і України позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, яка виникла внаслідок недотримання нерезидентом строків, передбачених експортно-імпортними контрактами, а підставою для несплати пені за порушення відповідних строків - рішення суду про задоволення позову. Відтак, нормами чинного законодавства встановлено, що пеня за порушення строків здійснення розрахунків в сфері зовнішньоекономічної діяльності не нараховується, якщо прийняття до розгляду судом, Міжнародним комерційним арбітражним судом чи Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості. Як вбачається з матеріалів справи, 03.05.2017 Господарським судом міста Києва прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження у справі №910/7087/17 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ПЕЩЕРІН» до «I.B.L. Srl.» про стягнення 119 189,72 Євро. Поряд із цим, як вбачається із змісту ату перевірки, граничні терміни розрахунку за контрактом сплинув 30.03.2017 року, тоді як провадження Господарським судом міста Києва порушено за позовом поданим лише 03.05.2017 року. Відповідно до змісту акту перевірки та розрахунку пені, таку нараховано податковим органом саме за період з 31.05.2017 по 03.05.2017 року. Враховуючи, що приписами чинного законодавства не передбачено можливості звільнення від сплати пені за період з моменту закінчення строку встановленого на здійснення розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності та до часу прийняття до провадження позову резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, спірне податкове повідомлення-рішення є правомірним, а висновки суду щодо наявності підстав для задоволення позову безпідставними. З огляду на викладене, доводи апеляційної скарги спростовують позицію суду першої інстанції. Згідно п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення. Згідно п. 2 ч. 1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими. Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення не у повній відповідності до норм матеріального та процесуального права, а тому наявні підстави для його скасування в частині. Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково. Керуючись ст.ст. 229, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 328, 329 КАС України, суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві, як відокремлений підрозділ ДПС України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 липня 2022 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Пещерін" до Головного управління ДПС у м. Києві, як відокремлений підрозділ ДПС України про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити. Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 липня 2022 року скасувати та прийняти нову постанову, якою позов товариства з обмеженою відповідальністю "Пещерін" залишити без задоволення. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328, 329 КАС України. Суддя-доповідач О. О. Беспалов Суддя І. О. Грибан Суддя А. Б. Парінов (Повний текст постанови складено 21.12.2022)