Постанова Шостий апеляційний адміністративний суд № 580/4098/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 580/4098/19 Суддя (судді) першої інстанції: С.О. Кульчицький ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 29 липня 2020 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача: Собківа Я.М., суддів: Глущенко Я.Б., Черпіцької Л.Т., за участю секретаря: Вовк І.Р., розглянувши у відкритому судовому засіданні, без фіксації судового процесу, в порядку ч. 4 ст. 229 КАС України, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Сучасні торговельні технології" на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 12 березня 2020 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сучасні торговельні технології" до Головного управління Державної податкової служби у Черкаській області про визнання протиправним та скасування рішення, - ВСТАНОВИВ: Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "Сучасні торговельні технології" звернулось до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної податкової служби у Черкаській області, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 27.06.2019 року № 0007461405. Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 12 березня 2020 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено. Не погодившись із вказаним рішенням суду, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій скаржник просить скасувати рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 12 березня 2020 року та прийняти нове, яким задовольнити його позовні вимоги. Апелянт мотивує свої вимоги тим, що судом першої інстанції неповністю з`ясовані обставини справи, порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явилися. Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. 28 липня 2020 року позивачем подано клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату за межами строку карантина, адже відповідно до розпорядження голови Шостого апеляційного адміністративного суду від 16 березня 2020 року №9-аг «Про додаткові заходи запобігання поширення корона вірусної інфекції (COVID-19)» доступ до приміщень суду обмежено. Відповідно до оголошення на сайті учасникам справи рекомендовано утримуватись від прибуття до суду. Також на обґрунтування заявленого клопотання посилається на постанови Уряду, яким на території України продовжено строк дії карантина до 31 липня 2020 року. Розглянувши клопотання, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для його задоволення, з огляду на таке. Станом на 15 липня 2020 року постановою Кабінету Міністрів України від 20 травня 2020 року №392 «Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів» у регіонах, в яких здійснюється послаблення протиепідемічних заходів, дозволяється перевезення пасажирів залізничним транспортом в усіх видах внутрішнього сполучення (приміському, міському, регіональному та дальньому) між регіонами в межах кількості місць для сидіння, передбачених технічною характеристикою транспортного засобу або визначеної в реєстраційних документах на цей транспортний засіб. Рішенням Постійної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 27 травня 2020 року на території міста Києва застосовано послаблення протиепідемічних заходів. На виконання Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» та відповідно до пункта 10 частини 1 статті 152, частини 5 статті 153 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» Державна судова адміністрація України наказом від 08 квітня 2020 року №169 затвердила Порядок роботи з технічними засобами відеоконференцзв`язку під час судового засідання в адміністративному, цивільному та господарському процесах за участі сторін поза межами приміщення суду. Таким чином, учасники справи не позбавлені права взяти участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції у приміщенні суду, а також поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів. При цьому, суд приймає до уваги вимоги процесуального закону щодо дотримання строків розгляду справ та те, що у даній справі участь сторін у судовому засіданні не визнавалась обов`язковою. За таких обставин, враховуючи відновлення транспортного зв`язку на час проведення засідання, технічну можливість за бажанням сторін здійснювати проведення судового засідання у режимі відеоконференцзв`язку, колегія суддів вважає, що правові підстави для відкладення розгляду справи відсутні. Враховуючи, що особиста участь сторін в судовому засіданні не обов`язкова, колегія суддів визнала можливим проводити розгляд справи за відсутності сторін. Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом попередньої інстанції норм матеріального і процесуального права, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного. Як вбачається з матеріалів справи, Товариством з обмеженою відповідальністю Сучасні торгівельні технології укладено контракт з VERES FOODS USA, INC від 15.06.2016 року № 2016/06-17 на постачання консервованої харчової продукції. Згідно з п. 4.2 контракту покупець здійснює оплату за товар на рахунок продавця протягом 20 календарних днів від дати поставки товару. У період з 21.06.2018 року по 02.06.2019 року позивачем на виконання умов вказаного контракту здійснено експорт товарів (консервована харчова продукція в асортименті) на загальну суму 98 740, 56 доларів США (еквівалент 2 691 639, 02 грн.), зокрема згідно з вивізною митною декларацією від 13.07.2018 № 902070/2018/704421 загальною вартістю 34 902,38 доларів США, граничний законодавчо встановлений строк надходження валютної виручки 09.01.2019 року. У зв`язку з не оплатою покупцем за поставлений товар у визначений строк, позивач звернувся до Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України із заявою від 28.12.2018 року про стягнення боргу в сумі 34 902,38 доларів США. При зверненні до до Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України позивачем сплачено реєстраційний збір за подачу вказаної заяви. 07.02.2019 року контрагентом позивача - VERES FOODS USA , INC сплачено за поставлений товар 34 902,38 доларів США. Валютна виручка за товари, експортовані згідно з вивізною митною декларацією від 13.07.2018 року № 902070/2018/704421 загальною вартістю 34 902,38 доларів США, надійшла на 209 день з дати оформлення вказаної вивізної митної декларації, при граничному законодавчо встановленому строку надходження валютної виручки 09.01.2019 року, тобто порушення строків розрахунків за експортними операціями становить 29 днів. У зв`язку з сплатою контрагентом 07.02.2019 року оплати за поставлений товар позивач не сплатив арбітражний збір та постановою Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 10.04.2019 припинено розгляд справи № 4/2019 за заявою позивача про стягнення боргу в сумі 34 902,38 доларів США. У подальшому у період з 03.06.2019 року по 05.06.2019 року на підставі направлення від 28.05.2019 року № 521/23-00-14-0505, виданого Головним управлінням ДФС у Черкаській області, відповідно до пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 розділу І, пп. 78.1.1 п. 78 ст. 78 розділу ІІ Податкового кодексу України (у зв`язку з наданням на письмовий запит ГУ ДФС у Черкаській області від 18.02.2019 № 6177/23-00-14-0516, пояснень та їх документальних підтверджень, які не спростовують отриману від ПАТ Юнекс банк податкову інформацію, яка свідчить про порушення платником податків валютного законодавства), на підставі наказу ГУ ДФС у Черкаській області від 28.05.2019 року № 1075 проведено позапланову виїзну документальну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю Сучасні торговельні технології з питань дотримання вимог валютного законодавства за період з 21.06.2018 року по 02.06.2019 року, при виконанні зовнішньоекономічного контракту від 15.06.2016 року № 2016/06-17 відповідно до затвердженого плану документальної перевірки. За результатами перевірки складено акт від 07.06.2019 року №199/23-00-14-0506/38048541. Згідно з вказаним актом перевіркою встановлено порушення платником податків ст. 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» від 23.09.1994 № 185/94-ВР в частині порушення строків розрахунків за експортними операціями по контракту від 15.06.2016 року № 2016/06-17 в сумі 34 902,38 доларів США на 29 днів. За результатами розгляду заперечень позивача на акт перевірки від 07.06.2019 року №199/23-00-14-0506/38048541 висновком Головного управління ДФС у Черкаській області від 25.06.2019 року № 19170/23-00-14-0516 висновки вказаного акта перевірки залишено без змін. 27.06.2019 року Головним управлінням ДФС у Черкаській області складено податкове повідомлення-рішення № 0007461405, яким нараховано позивачу пеню за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності у сумі 85 393 грн. 14 коп. Вважаючи оскаржуване податкове повідомлення-рішення відповідача протиправним та таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся до суду з позовом за захистом своїх охоронюваних законом прав та інтересів. Надаючи правову оцінку обставинам справи, висновкам суду першої інстанції та доводам апелянта, колегія суддів зазначає наступне. Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Статтею 13 Закону України від 21.06.2018 №2473-VIII «Про валюту і валютні операції» (далі - Закон №2473), який введено в дію 07.02.2019, передбачено, що Національний банк України (далі - НБУ) має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту й імпорту товарів. Відповідно до пункту 21 розділу II Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті (далі - Положення), затвердженого постановою Правління НБУ від 02.01.2019 року №5, зі змінами й доповненнями, граничні строки розрахунків за операціями з експорту й імпорту товарів становлять 365 календарних днів. Згідно з пунктом 2 постанови Правління НБУ від 02.01.2019 №7 «Про затвердження Інструкції про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів» граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, визначені в пункті 21 розділу II Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 02 січня 2019 року № 5 (далі - Положення про заходи захисту), поширюються на незавершені операції резидента з експорту та імпорту товарів, за якими до 07 лютого 2019 року не встановлено банком порушення 180-денного строку розрахунків (або строків, визначених у висновках центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики, виданих на перевищення встановлених законодавством України строків розрахунків). З аналізу наведених норм, вбачається, що якщо граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, встановлені Законом України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», було порушено до дати введення в дію Закону України «Про валюту і валютні операції», то застосовуються строки й відповідальність, визначені Законом України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті». У свою чергу, відповідно до статті 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» від 23.09.1994 № 185/94-ВР (далі - Закон № 185/94-ВР) виручка резидентів у іноземній валюті від експорту продукції підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) такої продукції, що експортується, а в разі експорту робіт, транспортних послуг - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання транспортних послуг. Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку. Відповідно до частини першої статті 2 Закону № 185/94-ВР імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку. Частиною 1 ст. 4 Закону № 185/94-ВР передбачено, що порушення резидентами, крім суб`єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції на період її проведення, строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті,перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару). Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону № 185/94-ВР у разі якщо резидент звертається до Експортно-кредитного агентства із заявою про невиконання або неналежне виконання нерезидентом його грошових зобов`язань за експортним зовнішньоекономічним договором(контрактом), що стало причиною порушення резидентом строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, зазначені строки призупиняються та пеня в період такого призупинення не стягується. У разі якщо невиконання грошового зобов`язання нерезидентом не підлягає врегулюванню Експортно-кредитним агентством відповідно до законодавства, перебіг зазначених строків поновлюється і пеня нараховується на загальних підставах (у тому числі пеня за період призупинення). Згідно з ч. 3 ст. 4 Закону № 185/94-ВР у разі прийняття до розгляду судом,Міжнародним комерційним арбітражним судом чи Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, яка виникла внаслідок недотримання нерезидентом строків, передбачених експортно-імпортними контрактами, строки, передбачені статтями 1 і 2 цього Закону або встановлені Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, зупиняються і пеня за їх порушення в цей період не сплачується. Судом першої інстанції встановлено, що позивач з метою стягнення заборгованості звернувся 04.01.2019 року до Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України із заявою щодо стягнення з контрагентів коштів у сумі 34 902,38 доларів США за контрактом від 15.06.2016 року № 2016/06-17. Постановою голови Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 04.01.2019 року прийнято справу до провадження за № 4/2019. Отже, дата звернення позивачем з позовом до Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України про стягнення з контрагента заборгованості за експортним контрактом є датою прийняття позовної заяви судом, внаслідок чого зупиняється нарахування пені за порушення строків здійснення розрахунків у іноземній валюті, встановлених статтями 1, 2 Закону № 185/94-ВР. Листом від 08.01.2019 року за №23/14-7 Міжнародний комерційний арбітражний суд при Торгово-промисловій палаті України запропонував позивачу у 30-денний строк з моменту отримання постанови про прийняття справи до провадження сплатити арбітражний збір у сумі 2 035,31 доларів США в гривнях по курсу НБУ на день сплати, а також вчинити дії щодо узгодження з контрагентом кандидатури одноосібного арбітра. Проте, оскільки позивач у встановлений строк арбітражний збір не сплатив постановою Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 10.04.2019 року припинено розгляд справи № 4/2019 за заявою позивача про стягнення боргу в сумі 34 902,38 доларів США. У разі прийняття судом рішення про відмову в позові повністю або частково або припинення (закриття) провадження у справі чи залишення позову без розгляду строки, передбачені статтями 1 і 2 цього Закону або встановлені Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, поновлюються і пеня за їх порушення сплачується за кожний день прострочення, включаючи період, на який ці строки було зупинено (ч. 4 ст. 4 Закону № 185/94-ВР). Оскільки постановою Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 10.04.2019 року припинено розгляд справи № 4/2019 за заявою позивача про стягнення боргу в сумі 34 902,38 доларів США, відповідно до ч. 4 ст. 4 Закону № 185/94-ВР строки, передбачені статтями 1 і 2 цього Закону або встановлені Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, поновлюються і пеня за їх порушення сплачується за кожний день прострочення, включаючи період, на який ці строки було зупинено. Колегія суддів зазначає, що норми Закону №185/94-ВР носять імперативний характер і визначена ними відповідальність настає незалежно від причин, з яких сталося порушення. У свою чергу, відповідно до Закону №185/94-ВР порушення резидентами термінів розрахунків в іноземній валюті при здійсненні експортно-імпортних операцій строків тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення виручки (вартості недопоставленого товару). Обумовлене наведеною законодавчою нормою звільнення від сплати пені автоматично не призводить до визнання порушення статті 1 вищевказаного Закону відсутнім, а лише виключає відповідальність за таке порушення у формі пені. З системного аналізу вказаних правових норм можна зробити висновок, що дата звернення резидента з позовом до суду, Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України про стягнення з нерезидента заборгованості за експортно-імпортним контрактом або дата відправлення позову поштою є датою прийняття позовної заяви судом, внаслідок чого зупиняється нарахування пені за порушення строків здійснення розрахунків у іноземній валюті, встановлених статтями 1, 2 Закону № 185/94-ВР, та пеня за їх порушення не сплачується. При цьому задоволення такого позову виключає нарахування пені за період з моменту прийняття позовної заяви судом. Така позиція узгоджується з правовим висновком Верховного Суду України, викладеним в постанові від 07.02.2011 у справі № 21-63а10 та у постановах Верховного Суду від 04.02.2020 у справі №815/3991/16, від 28.01.2020 року у справі №815/735/16, від 05.11.2019 року у справі №825/244/15-а, який згідно зі ст. 242 КАС України повинен враховуватися при вирішенні справи. Підпунктом 54.3.3 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України (далі КАС України) встановлено, що згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов`язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган. Разом з тим, пп. 14.1.39 ст. 14 ПК України визначено, що грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності. З розрахунку пені за порушення позивачем строків надходження валютної виручки станом на 02.06.2019 року зі спірного податкового повідомлення-рішення вбачається, що розрахунок відповідачем проведено за 29 днів прострочення, а тому такі дії відповідають вимогам ст. 4 закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", пеня за порушення строків проведення розрахунків застосована правомірно. З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Черкаській області від 27.06.2019 року №0007461405 винесене згідно з приписами чинного законодавства, а тому скасуванню не підлягає. Згідно з ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Всі наведені апелянтом доводи не спростовують вірних висновків суду першої інстанції. Положеннями ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись статтями 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Сучасні торговельні технології" - залишити без задоволення. Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 12 березня 2020 року залишити без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Суддя-доповідач Собків Я.М. Суддя Глущенко Я.Б. Суддя Черпіцька Л.Т. Повний текст постанови виготовлено - 30 липня 2020 року.