Постанова Північний апеляційний господарський суд № 910/3029/22

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "20" грудня 2022 р. Справа№ 910/3029/22 Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого: Коротун О.М. суддів: Корсака В.А. Майданевича А.Г. за участю секретаря судового засідання Безрука Д.Д, представники сторін в судове засідання 20.12.2022 не з`явились; за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Грейн Пауер" на рішення Господарського суду міста Києва від 11.07.2022 у справі № 910/3029/22 (суддя - Морозов С.М.) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кращий" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Грейн Пауер", про стягнення 322 611,66 грн, Розглянувши справу в порядку ст. 269, 270 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), Північний апеляційний господарський суд, УСТАНОВИВ: ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Короткий зміст заявлених вимог Товариство з обмеженою відповідальністю "Кращий" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Грейн Пауер" про стягнення суми основної заборгованості в розмірі 182 739,34 грн, суму пені в розмірі 10 003,11 грн, суму штрафу в розмірі 121 826,23 грн, суму 3% річних в розмірі 1 577,07 грн, суму інфляційних втрат в розмірі 6 465,91 грн, суму судового збору в розмірі 4 839,18 грн. та суму витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 9 000,00 грн. При цьому позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем умов договору в частині оплати постановленого товару (кукурудза 3кл, врожаю 2021) за договором поставки від 05.11.2021 №300.

2. Короткий зміст рішення суду першої інстанції Рішенням Господарського суду міста Києва від 11.07.2022 позов задоволено повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Грейн Пауер" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Кращий" суму основної заборгованості в розмірі 182 739,34 грн, суму пені в розмірі 10 003,11 грн, суму штрафу в розмірі 121 826,23 грн, суму 3% річних в розмірі 1 577,07 грн, суму інфляційних втрат в розмірі 6 465,91 грн, суму судового збору в розмірі 4 839,18 грн. та суму витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 9 000,00 грн.

3. Надходження апеляційних скарг на розгляд Північного апеляційного господарського суду та межі апеляційного перегляду рішення суду Не погодившись з ухваленим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Грейн Пауер" 28.07.2022 (згідно з відомостями відділення поштового зв`язку) звернулося безпосередньо до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило прийняти апеляційну скаргу та відкрити апеляційне провадження. Скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 11.07.2022 та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Кращий". Також заявник просив стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Кращий" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Грейн Пауер" судові витрати. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.08.2022 було відкрито апеляційне провадження за вказаною апеляційною скаргою, призначено до розгляду в судовому засіданні на 13.09.2022. 12.08.2022 через канцелярію суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, який був прийнятий судом апеляційної інстанції в порядку ст. 263 ГПК України. 29.08.2022 на адресу суду від представника відповідача надійшли письмові пояснення у даній справі. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.10.2022 розгляд апеляційної скарги було призначено на 15.11.2022 в режимі відеоконференції. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.11.2022 розгляд апеляційної скарги було призначено на 06.12.2022 в режимі відеоконференції з визначенням резервної дати на 08.12.2022. 05.12.2022 відповідачем було подано клопотання, відповідно до якого сторона зазначила, що їй було відмовлено в реєстрації поданої 30.11.2022 заяви про проведення судового засідання в режимі відеоконференції, тому просила відкласти розгляд справи, що було призначено на 06.12.2022. Судове засідання 06.12.2022 не відбулось. Суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідне клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції було і так задоволено судом апеляційної інстанції. Попередні судові засідання проводились в режимі відеоконференції.Розгляд справи неодноразово відкладався, зокрема ухвалою від 08.12.2022 - 20.12.2022, в тому числі за клопотаннями відповідача про відкладення розгляду справи. В судове засідання 20.12.2022 сторони не з`явились. Водночас, 20.12.2022 через канцелярію суду від позивача надійшла заява про розгляд справи за відсутності позивача, яка була задоволена судом апеляційної інстанції. Представник відповідача в удове засідання не з`явився, про час та місце повідомлений належним чином. При цьому, суд апеляційної інстанції зазначає, що сторона була обізнана про час та місце судового засідання 12.10.2022, 15.11.2022, 06.12.2022 (резервна дата 08.12.2022), а також 20.12.2022. Водночас, через непідключення до судового засідання в режимі відеоконференції (що зафіксовано в протоколі судового засідання) та з урахуванням поданих відповідачем клопотань про відкладення розгляду справи, справа була розглянута в розумний строк, з урахуванням також вищенаведеної поведінки сторони та ч. 5 ст. 197 ГПК України дії воєнного стану в Україні.

4. Вимоги апеляційної скарги та короткий зміст наведених в ній доводів Звертаючись з апеляційною скаргою у даній справі, скаржник зазначив, що не погоджується з рішенням місцевого господарського суду, вважає його необґрунтованим, а тому просив його скасувати з прийняттям нового - про відмову в позові з урахуванням наступного. Так, щодо настання строку оплати за додатковою угодою № 1, апелянт зазначив, що суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що ТОВ «КРАЩИЙ» були виконані обов`язки щодо поставки товару та виконані вимоги договору щодо реєстрації податкових накладних, а отже у ТОВ «ГРЕЙН ПАУЕР» виник обов`язок здійснити повну оплату отриманого товару. Але такі доводи суду першої інстанції є, на думку сторони, безпідставними, оскільки матеріали справи свідчать про відсутність виконання ТОВ «КРАЩИЙ» свого обов`язку надати ТОВ «ГРЕЙН ПАУЕР» завірених копій документів, передбачених розділами 5 та 12 договору. Так, відповідно до п. 6.4 договору умовою для виникнення у ТОВ «ГРЕЙН ПАУЕР» обов`язку по оплаті поставленого товару є надання ТОВ «КРАЩИЙ» документів, визначених п. 5.3 та п. 12.3 цього договору. Аналогічне положення про оплату міститься в п. 7 додаткової угоди № 1, відповідно до якого залишок у розмірі 15% вартості поставленої партії товару оплачується ТОВ «ГРЕЙН ПАУЕР» протягом трьох банківських днів з моменту реєстрації ТОВ «КРАЩИЙ» податкової накладної з урахуванням усіх вимог чинного законодавства України, але не раніше отримання завірених паперових копій документів, визначених в розділі 12 договору. Щодо строку оплати за додатковою угодою № 2, скаржник зазначив, суд першої інстанції помилково прийшов до висновку, що позивачем виконані всі умови договору та додаткової угоди № 2 для настання у відповідача обов`язку здійснити повний розрахунок за поставлений товар. Як і у випадку з умовами додаткової угоди № 1, додатковою угодою № 2 сторони передбачили, що залишок у розмірі 15% вартості поставленої партії товару оплачується протягом трьох банківських днів з дати підтвердження податковим органом отримання покупцем відшкодування ПДВ із сум, що підлягають оплаті, в рамках виконання даної додаткової угоди. Таким чином, настання строку оплати 15% вартості товару за додатковою угодою № 2 сторони пов`язали з настанням відповідної подія, а саме з дня отримання ТОВ «ГРЕЙН ПАУЕР» від контролюючого органу підтвердження бюджетного відшкодування ПДВ. Порядок визначення суми ПДВ, що підлягає відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню) та строки проведення розрахунків, регламентовано ст. 200 Податкового кодексу України. Станом на дату складання даної скарги податкова перевірка законності декларування від`ємного значення податку на додану вартість проведена, посадовими особами контролюючого органу готується акт податково перевірки, сума ПДВ, яка підлягає бюджетному відшкодуванню, не узгоджена. Таким чином, за доводами скаржника, на даний час подія, з настанням якої сторони пов`язали початок триденного строку для здійснення оплати 15% вартості товару за договором та додатковою угодою № 2, не настав, а отже підстава для стягнення заборгованості з відповідача в судовому порядку відсутня, на що не звернув увагу суд першої інстанції. Зазначене вище, за доводами апелянта, свідчить про існування обґрунтованих ризиків для неотримання ТОВ «ГРЕЙН ПАУЕР» бюджетного відшкодування ПДВ по господарськім операціям з ТОВ «КРАЩИЙ», на що суд першої інстанції не звернув увагу. Також скаржник не погодився з розміром судових витрат. Так, суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні зазначив, що заявлений до стягнення розмір витрат на оплату послуг адвоката є співмірним із складністю справи та виконаними адвокатом робіт (наданих послуг), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт та ціною позову, а відтак з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 9 000,00 грн., але таке твердження зовсім не відповідає матеріалам справи. А тому скаржник просив задовольнити апеляційну скаргу у дані справі, скасувати рішення суду першої інстанції, відмовивши в задоволенні позову.

5. Узагальнені доводи відзиву на апеляційні скарги відповідачів Заперечуючи проти доводів апеляційної скарги, позивач у відзиві на апеляційну скаргу зазначив, що реєстрація податкових накладних позивачем і є фактом підтвердження податковим органом отримання ТОВ «Грейн Пауер» можливості відшкодування податку на додану вартість із сум, що підлягала оплаті. Таким чином, реєстрація податкових накладних виключає ризики неотримання бюджетного відшкодування, оскільки такі ризики досліджуються та виявляються податковим органом саме на стадії перевірки податкових накладних під час їх реєстрації. А тому позивач вважає необґрунтованими доводи апелянта в цій частині. Щодо доводів скаржника про ненадання позивачем паперових примірників документів, визначених розділом 12 договору, позивач зазначив, що відповідно до п. 1.1. договору сторони погодили, що обмін документами за цим договором здійснюється із застосуванням до п. 11.1 договору, обмін документами за цим договором здійснюється з застосуванням положень Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" та Закону України "Про електронний цифровий підпис". Відповідно, до переліку документів, зазначених у розділі 12 договору, всі документи надаються у форматі .pdf. А тому позивач просив відмовити в задоволенні апеляційної скарги, залишивши рішення суду першої інстанції без змін.

6. Фактичні обставини, неоспорені сторонами, встановлені судом першої інстанції та судом апеляційної інстанції Як правомірно встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 05.11.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Кращий» (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Грейн Пауер» (покупець) укладено договір поставки №300 (надалі - договір), відповідно до п. 1.1. якого постачальник зобов`язується передати, а покупець - прийняти та оплатити товар, згідно умов договору. Товаром за даним договором є кукурудза 3кл, врожаю 2021 (п. 1.2. договору). Товар вважається зданим постачальником і прийнятим покупцем: по кількості - відповідно з вагою, зазначеною в приймальних документах складу покупця; по якості - відповідно до висновку, наданому лабораторією складу покупця. (п. 5.1. договору). Для оплати товару постачальник зобов`язаний надати покупцю такі копії документів (з подальшим наданням у тижневий строк оригіналів документів): рахунок-фактуру на передану партію товару у формі електронного документа відповідно до вимог розділу 11 договору та в строк, визначений у додатковій угоді до договору; видаткову накладну на кожен день поставки відповідної партії товару у формі електронного документа згідно з вимогами розділу 11 договору; видаткові накладні підписуються з використанням сторонами електронного цифрового підпису (ЕЦП) протягом 1 (одного) робочого дня з дня отримання покупцем від постачальника такої видаткової накладної; надіслану через M.E.Doc IS податкову накладну для її узгодження з покупцем перед реєстрацією, а також таку податкову накладну, зареєстровану в Єдиному реєстрі податкових накладних, після її погодження покупцем; копія посвідчення про якість зерна (форма 42) (у разі відвантаження з сертифікованого елеватора), протоколи дослідження ГМО та показників безпеки; документи, передбачені пунктом 12.3 договору. (п. 5.3. договору). Не зважаючи на отримання покупцем від постачальника товару та документів, визначених договором, для здійснення оплати (доплати) вартості товару, покупець має право зупинити таку оплату (доплату) у випадку наявності ризику неотримання бюджетного відшкодування податку на додану вартість за операціями з постачальником за договором до дати підтвердження податковим органом отримання покупцем відшкодування податку на додану вартість із сум, що підлягають оплаті (пункт 5.4. договору). Пунктом 6 та 7 додаткової угоди №1 від 05.11.2021 до договору сторони погодили, що покупець здійснює оплату 85% вартості поставленої партії товару на розрахунковий рахунок постачальника у строк два банківських дні з моменту отримання документів, передбачених у розділі 5 договору. Залишок у розмірі 15% вартості поставленої партії товару оплачується покупцем протягом трьох банківських днів з моменту реєстрації продавцем податкової накладної з урахуванням усіх вимог чинного законодавства України, але не раніше отримання завірених паперових копій документів, визначених у розділі 12 договору. Не зважаючи на отримання покупцем від постачальника товару та документів, передбачених у розділі 5 договором, для оплати 15% вартості товару, покупець має право зупинити таку оплату (доплату) у випадку наявності ризику неотримання бюджетного відшкодування податку на додану вартість за операціями з постачальником за договором до дати підтвердження податковим органом отримання покупцем відшкодування податку на додану вартість із сум, що підлягають оплаті (пункт 8. договору додаткової угоди №1 від 05.11.2021 до договору). Пунктом 7 додаткової угоди №2 від 08.11.2021 до договору передбачено, що залишок у розмірі 15% вартості поставленої партії товару оплачується покупцем протягом трьох банківських днів із дати підтвердження податковим органом отримання покупцем відшкодування ПДВ із сум, що підлягають оплаті, в рамках виконання даної додаткової угоди. На підставі наступних видаткових накладних позивачем було поставлено відповідачу товар на загальну суму 1 218 262,24 грн, а саме: №21 від 06.11.2021 року на суму 778 161,97 грн (рахунок-фактура №22 від 06.11.2021 року; товарно-транспортні накладні: №1 від 06.11.2021 року, №4 від 06.11.2021 року, №14 від 06.11.2021 року, №21 від 06.11.2021 року, №23 від 06.11.2021 року та №1/06 від 06.11.2021 року; податкова накладна №3 від 06.11.2021 року); №24 від 08.11.2021 року на суму 440 100,27 грн (рахунок-фактура №25 від 08.11.2021 року; товарно-транспортні накладні: №15 від 08.11.2021 року, №1/07 від 08.11.2021 року, №5 від 07.11.2021 року, №1 від 07.11.2021 року; податкова накладна №4 від 08.11.2021 року). Відповідачем здійснено частковий розрахунок за отриманий товар на суму 661 437,67 грн згідно платіжного доручення №911096905 від 09.11.2021 року та на суму 374 085,23 грн згідно платіжного доручення №911106942 від 10.11.2021 року. Вказана обставина не заперечувалась та не була спростована сторонами ані під час розгляду справи в суді першої інстанції, ані під час апеляційного перегляду рішення суду. Водночас, залишок вартості отриманого від позивача товару відповідач не оплатив, у зв`язку з чим, позивачем направлено на адресу відповідача претензію від 14.02.2022 року про сплату існуючої заборгованості. Звертаючись до суду, позивач просить стягнути з відповідача суму заборгованості в розмірі 182 739,34 грн, суму пені в розмірі 10 003,11 грн, суму штрафу в розмірі 121 826,23 грн, суму 3% річних в розмірі 1 577,07 грн та суму інфляційних втрат в розмірі 6 465,91 грн. ПОЗИЦІЯ ПІВНІЧНОГО АПЕЛЯЦІЙНОГО ГОСПОДАРСЬКОГО СУДУ

7. Мотиви, з яких виходить Північний апеляційний господарський суд, та застосовані ним положення законодавства Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Частиною 1 ст. 173 ГК України визначено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Частиною 1 ст. 265 Господарського кодексу України визначено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Згідно із ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Статтею 655 Цивільного кодексу України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Відповідно до статті 663 Цивільного кодексу України, продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу. Частиною першою статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Як зазначалось раніше, за умовами п. 6-8 додаткових угод № 7 від 20.01.2022 та № 8 від 21.01.2022 покупець здійснює оплату 85 % вартості поставленої партії товару на розрахунковий рахунок постачальника у строк два банківських дні з моменту отримання документів, передбачених у розділі 5 договору. Залишок у розмірі 15% вартості поставленої партії товару оплачується покупцем протягом трьох банківських днів з моменту реєстрації продавцем податкової накладної з урахуванням усіх вимог чинного законодавства України, але не раніше дати отримання завірених паперових копій документів, визначених в розділі 12 договору. Водночас, згідно п. 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Згідно п. 201.1 статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін. У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов`язкові реквізити: порядковий номер податкової накладної (1); дата складання податкової накладної (2); повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг (3); податковий номер платника податку (продавця та покупця). У разі постачання/придбання філією (структурним підрозділом) товарів/послуг, яка фактично є від імені головного підприємства - платника податку стороною договору, у податковій накладній, крім податкового номера платника податку додатково зазначається числовий номер такої філії (структурного підрозділу) (4); повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг (5); опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг (6); ціна постачання без урахування податку (7); ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні (8); загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку (9); код товару згідно з УКТ ЗЕД, для послуг - код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (10); індивідуальний податковий номер (11). Форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (п. 201.2. статті 201 Податкового кодексу України). Відповідно до п. 201.10 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня. З метою отримання податкової накладної/розрахунку коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, покупець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та податкову накладну/розрахунок коригування в електронному вигляді. Такі податкова накладна/розрахунок коригування вважаються зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими покупцем. Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції. Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені; для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем). Судом першої інстанції правомірно встановлено, що в матеріалах справи містяться наступні податкові накладні: №3 від 06.11.2021 та №4 від 08.11.2021, які прийняті 29.11.2021 Державною податковою службою України, про що зазначено у відповідних квитанціях (а.с. 44, 57). Таким чином, позивачем було виконано вимоги, передбачені пунктом 6 та 7 додаткової угоди №1 від 05.11.2021 до договору. А тому доводи апелянта в цій частині не приймаються судом апеляційної інстанції як підстава для скасування рішення місцевого господарського суду. Тоді як останнім правомірно застосовано до спірних правовідносин наведені норми матеріального права з урахуванням узгоджених сторонами умов договору. Водночас, щодо доводів апелянта про необґрунтоване задоволення позовних вимог із посиланням на рішення контролюючого органу про ризиковість господарських операцій з ТОВ «Кращий», суд апеляційної інстанції зазначає наступне. Так, наданим відповідачем до матеріалів справи листом Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків Державної податкової служби України №2940/6/34-00-04-01-02-20 від 28.10.2021 (а.с. 110-115) вбачається виявлення фактів, що свідчать про ризик даних податкового кредиту за серпень, тоді як поставка товару та реєстрація податкових накладних по цій поставці здійснювалась в листопаді. Таким чином, вказане рішення контролюючого органу не відносить до періоду, в якому здійснювалась поставка, заборгованість по якій входить до предмету доказування у даній справі. А тому доводи апелянта в цій частині суд апеляційної інстанції вважає необґрунтованими. Щодо доводів скаржника про невиконання позивачем умов договору в частині надання повного пакету документів, визначеного розділом 12 договору, а саме не надав паперових завірених копій документів про походження поставленого товару, суд апеляційної інстанції зазначає наступне. Пунктом 5.3 договору узгоджено, що для оплати товару постачальник зобов`язаний надати покупцю наступні документи: рахунок-фактуру на передану партію товару у формі електронного документа відповідно до вимог розділу 11 договору та в строк, визначений у додатковій угоді до договору; видаткову накладну на кожен день поставки відповідної партії товару у формі електронного документа згідно з вимогами розділу 11 договору; видаткові накладні підписуються з використанням сторонами електронного цифрового підпису (ЕЦП) протягом 1 (одного) робочого дня з дня отримання покупцем від постачальника такої видаткової накладної; надіслану через M.E.Doc IS податкову накладну для її узгодження з покупцем перед реєстрацією, а також таку податкову накладну, зареєстровану в Єдиному реєстрі податкових накладних, після її погодження покупцем; копія посвідчення про якість зерна (форма 42) (у разі відвантаження з сертифікованого елеватора), протоколи дослідження ГМО та показників безпеки; документи, передбачені пунктом 12.3 договору. (п. 5.3. договору). Суд апеляційної інстанції враховує, що матеріали справи не містять доказів направлення паперових копій вказаних документів. Разом з цим, вказана обставина не є підставою для відмови в позові, що обґрунтовується наступним. В цій частині, суд апеляційної інстанції погоджується з доводами позивача, викладеними у відзиві на апеляційну скаргу, в яких сторона зазначає, що відповідно до п. 11.1 договору, обмін документами за цим договором здійснюється з застосуванням положень Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" та Закону України "Про електронний цифровий підпис". Відповідно до переліку документів, зазначених у розділі 12 договору, всі документи надаються у форматі .pdf. ТОВ «Кращий» було надано ТОВ «ГРЕЙН ПАУЕР» всі обумовлені договором документи у електронному форматі, що не заперечує відповідач на стадії апеляційного перегляду. При цьому, як не було спростовано відповідачем, за період здійснення поставок за договором, від відповідача не надійшло жодного запиту, листа чи вимоги щодо невчасного надання позивачем документів. До того ж, ненадання паперових копій документів замість електронного формату жодним чином не перешкоджає виконанню відповідачем обов`язку зі сплати поставленого товару та не змінює строки оплати товару, оскільки такі копії лише дублюють вже надані відомості й не є відкладальною умовою у розумінні приписів ст. 212 ЦК України. Аналогічна правова позиція зазначена в постановах Верховного Суду від 29.08.2019 у справі N 905/2245/17, від 26.02.2020 у справі N 915/400/18. Відповідно до ст. 666 Цивільного кодексу України якщо продавець не передає покупцеві приналежності товару та документи, що стосуються товару та підлягають переданню разом з товаром відповідно до договору купівлі-продажу або актів цивільного законодавства, покупець має право встановити розумний строк для їх передання. Якщо приналежності товару або документи, що стосуються товару, не передані продавцем у встановлений строк, покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу та повернути товар продавцеві. В той же час, матеріали справи не містять доказів відмови відповідача від приймання товару, складення актів розбіжностей стосовно відмови від приймання товару. А тому доводи апелянта в цій частині не приймаються судом апеляційної інстанції. Щодо судових витрат, з якими не погоджується відповідач, суд апеляційної інстанції зазначає наступне. Відповідно до частини третьої статті 123 ГПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду. За частиною першою статті 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. Відповідно до частин першої та другої статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Разом із тим розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина восьма статті 129 ГПК України). Водночас за змістом частини четвертої статті 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

106. У розумінні положень частин п`ятої та шостої статті 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи. Окрім цього, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2021 у справі № 927/237/20). Щодо порядку обчислення гонорару, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21 зазначила, що розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини (пункт 28 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц; пункт 19 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19). Так, договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (стаття 1 Закону № 5076-VI). Частинами першою та другою статті 30 Закону № 5076-VI встановлено, що порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час. Як вбачається з матеріалів справи, 25.01.2022 року між Адвокатським бюро Станіслава Кащанцева «Джастіс» та позивачем (клієнт) було укладено договір про надання правової допомоги №405, відповідно до якого клієнт доручає, а адвокатське бюро, відповідно до чинного законодавства України, приймає на себе зобов`язання в якості правової допомоги надавати адвокатські послуги, а клієнт зобов`язується прийняти і оплатити такі послуги. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат позивачем було подано до суду: розрахунок на оплату №41 від 11.03.2022 року на суму 9 000,00 грн; платіжне доручення №30 від 18.03.2022 року на суму 9 000,00 грн. При цьому, суд апеляційної інстанції зазначає, що у випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо. Аналогічна правова позиція зазначена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21. В цій частині, враховуючи час на підготовку матеріалів, юридичну кваліфікацію правовідносин у справі, суд апеляційної інстанції зазначає, що погоджується з висновком місцевого господарського суду, що заявлений до стягнення розмір витрат на оплату послуг адвоката є співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт та ціною позову. А тому, суд першої інстанції правомірно стягнув з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 9 000,00 грн. Таким чином, доводи апелянта в цій частині не приймаються судом апеляційної інстанції як підстава скасування рішення місцевого господарського суду через необґрунтованість.

8. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення. Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права (ст. 276 ГПК України). Отже, Північний апеляційний господарський суд погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог у даній справі. Таким чином, на підставі ст. 2, 269, 270, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст. 276 ГПК України - суд апеляційної інстанції дійшов висновку про необхідність залишення апеляційної скарги у даній справі без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

9. Судові витрати З урахуванням відмови в задоволенні апеляційної скарги по суті, понесені судові витрати за розгляд апеляційної скарги в суді апеляційної інстанції (судовий збір) покладаються на скаржника у порядку ст. 129 ГПК України. Керуючись ст. 2, 129, 269, 270, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст. 276, ст. 281 - 282, 284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд, ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Грейн Пауер" на рішення Господарського суду міста Києва від 11.07.2022 у справі № 910/3029/22 - залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 11.07.2022 у справі № 910/3029/22 - залишити без змін.

3. Судовий збір, понесений у зв`язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції, покласти на скаржника.

4. Матеріали справи повернути до суду першої інстанції. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку, передбаченому ст. 286 - 291 Господарського процесуального кодексу України. Повний текст постанови складено 22.12.2022. Головуючий суддя О.М. Коротун Судді В.А. Корсак А.Г. Майданевич