Постанова 4873 № 911/730/22

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "13" грудня 2022 р. Справа№ 911/730/22 Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого: Михальської Ю.Б. суддів: Скрипки І.М. Тищенко А.І. секретар судового засідання: Колосовська А.Р. за участю представників: згідно протоколу судового засідання від 13.12.2022, розглянувши апеляційну скаргу Приватного підприємства «Сільськогосподарське підприємство «БЦ Явір» на ухвалу Господарського суду Київської області від 02.08.2022 за заявою Заступника керівника Білоцерківської окружної прокуратури Київської області про забезпечення позову у справі №911/730/22 (суддя Т.П. Карпечкін) за позовом Заступника керівника Білоцерківської окружної прокуратури Київської області в інтересах держави в особі Білоцерківської міської ради до Приватного підприємства «Сільськогосподарське підприємство «БЦ ЯВІР» про усунення перешкод у користуванні майном та повернення земельних ділянок, В С Т А Н О В И В : Короткий зміст позовних вимог і підстави заяви про забезпечення позову Заступник керівника Білоцерківської окружної прокуратури Київської області (далі, прокурор) в інтересах держави в особі Білоцерківської міської ради (далі, позивач) звернувся до Приватного підприємства «Сільськогосподарське підприємство «БЦ ЯВІР» (далі, відповідач, або Приватне підприємство) із позовом про усунення перешкод у здійсненні Білоцерківською міською радою права користування та розпорядження земельними ділянками водного фонду загальною площею 27,223 га шляхом скасування рішень про державну реєстрацію права приватної власності за Приватним підприємством та одночасним припиненням права приватної власності Приватного підприємства на земельні ділянки з кадастровими номерами 3220489500:02:026:0571 площею 1,0 га, 3220489500:02:026:0572 площею 1,0 га, 3220489500:02:026:0573 площею 1,0 га, 3220489500:02:026:0574 площею 1,0 га, 3220489500:02:026:0575 площею 1,0 га, 3220489500:02:026:0576 площею 1,0 га, 3220489500:02:026:0577 площею 1,0 га, 3220489500:02:026:0579 площею 1,0 га, 3220489500:02:026:0580 площею 1,0 га, 3220489500:02:026:0581 площею 1,0 га, 3220489500:02:026:0582 площею 1,0 га, 3220489500:02:026:0583 площею 1,0 га, 3220489500:02:026:0584 площею 1,0 га, 3220489500:02:026:0585 площею 1,0 га, 3220489500:02:026:0586 площею 1,0 га, 3220489500:02:026:0587 площею 1,0 га, 3220489500:02:026:0588 площею 1,0 га, 3220489500:02:026:0590 площею 1,0 га; 3220489500:02:026:0591 площею 1,0 га, 3220489500:02:026:0592 площею 1,0 га, 3220489500:02:026:0593 площею 1,0 га, 3220489500:02:026:0594 площею 1,0 га, 3220489500:02:026:0595 площею 1,0 га, 3220489500:02:026:0597 площею 1,0 га, 3220489500:02:026:0598 площею 0,6115 га, 3220489500:02:026:0599 площею 0,6115 га, 3220489500:02:026:0600 площею 1,0 га, 3220489500:02:026:0601 площею 1,0 га та усунення перешкод у здійсненні Білоцерківською міською радою права користування та розпорядження названими земельними ділянками водного фонду загальною площею 27,223 га шляхом їх повернення на користь держави в особі Білоцерківської міської ради з незаконного володіння Приватного підприємства. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 17.06.2016 у справі №357/9328/15-ц (провадження №2/357/49/16), залишеним без змін ухвалою колегії суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Київської області від 07.12.2016 (провадження №22/ц/780/4525/16) та постановою Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2019 (провадження №14-460цс18), встановлено, що земельні ділянки площею 2 га з кадастровим номером 3210300000:07:013:0026, площею 2 га з кадастровим номером 3210300000:07:013:0025, площею 2 га з кадастровим номером 3210300000:07:013:0027, площею 2 га з кадастровим номером 3210300000:07:013:0024, площею 2 га з кадастровим номером 3210300000:07:013:0021, площею 2 га з кадастровим номером 3210300000:07:013:0031, площею 2 га з кадастровим номером 3210300000:07:013:0028, площею 2 га з кадастровим номером 3210300000:07:013:0029, площею 2 га з кадастровим номером 3210300000:07:013:0020, площею 2 га з кадастровим номером 3210300000:07:013:0033, площею 2 га з кадастровим номером 3210300000:07:013:0030, площею 2 га з кадастровим номером 3210300000:07:013:0034 та площею 2 га з кадастровим номером 3210300000:07:013:0032, що знаходяться в адміністративних межах Шкарівської сільської ради Білоцерківського району Київської області, відносяться до земель водного фонду й не можуть бути об`єктом приватної власності, у зв`язку з чим вказані земельні ділянки витребувано у відповідачів у справі №357/9328/15-ц. Однак, з метою невиконання остаточного рішення суду відповідачами у справі №357/9328/15-ц у подальшому до прийняття остаточного рішення у справі та в межах строку пред`явлення до виконання судового рішення у справі №357/9328/15-ц вчинено дії з відчуження земельних ділянок ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , якими здійснено поділ цих земельних ділянок та передано їх до статутного капіталу Приватного підприємства, що на даний час унеможливлює їх повернення на користь держави та є порушенням її інтересів. Прокурор зазначив, що станом на дату подання позову в даній справі розпорядження земельними ділянками водного фонду за межами населеного пункту в межах відповідної територіальної громади відповідно до вимог частини 5 статті 122, пункту 24 Перехідних положень Земельного кодексу України покладено на Білоцерківську міську раду, а способом захисту порушеного права держави є пред`явлення негаторного позову до Приватного підприємства в порядку, передбаченому статтею 391 Цивільного кодексу України. 14.07.2022 Заступником керівника Білоцерківської окружної прокуратури Київської області до Господарського суду Київської області подано заяву №50-3672 вих. 22 від 08.07.2022 про забезпечення позову, в якій останній просить суд вжити заходи по забезпечення позову шляхом накладення арешту та заборони державним органам та органам нотаріату здійснювати будь-які реєстраційні дії в тому числі і реєстрацію (перереєстрацію), пов`язану з відчуженням, зміною, поділом, заставою або іншими видами зміни власників земельних ділянок з кадастровими номерами 3220489500:02:026:0571 площею 1,0 га, 3220489500:02:026:0572 площею 1,0 га, 3220489500:02:026:0573 площею 1,0 га, 3220489500:02:026:0574 площею 1,0 га, 3220489500:02:026:0575 площею 1,0 га, 3220489500:02:026:0576 площею 1,0 га, 3220489500:02:026:0577 площею 1,0 га, 3220489500:02:026:0579 площею 1,0 га, 3220489500:02:026:0580 площею 1,0 га, 3220489500:02:026:0581 площею 1,0 га, 3220489500:02:026:0582 площею 1,0 га, 3220489500:02:026:0583 площею 1,0 га, 3220489500:02:026:0584 площею 1,0 га, 3220489500:02:026:0585 площею 1,0 га, 3220489500:02:026:0586 площею 1,0 га, 3220489500:02:026:0587 площею 1,0 га, 3220489500:02:026:0588 площею 1,0 га, 3220489500:02:026:0590 площею 1,0 га; 3220489500:02:026:0591 площею 1,0 га, 3220489500:02:026:0592 площею 1,0 га, 3220489500:02:026:0593 площею 1,0 га, 3220489500:02:026:0594 площею 1,0 га, 3220489500:02:026:0595 площею 1,0 га, 3220489500:02:026:0597 площею 1,0 га, 3220489500:02:026:0598 площею 0,6115 га, 3220489500:02:026:0599 площею 0,6115 га, 3220489500:02:026:0600 площею 1,0 га, 3220489500:02:026:0601 площею 1,0 га, які на праві приватної власності належать Приватному підприємству «Сільськогосподарське підприємство «БЦ ЯВІР». Подана заява про забезпечення позову мотивована тим, що наявні підстави, передбачені статтею 136 Господарського процесуального кодексу України, для вжиття заходів забезпечення позову в даній справі. Необхідність вжиття заходів забезпечення позову у даній справі обґрунтована протиправними діями щодо неодноразового незаконного розпорядження спірними земельними ділянки водного фонду площею 27,223 га. За твердженнями заявника у разі невжиття заходів забезпечення позову у вигляді зупинення ланцюга перепродажу земельних ділянок на час вирішення спору існує висока ймовірність, що такі земельні ділянки можуть бути вчергове поділені, продані чи іншим чином відчужені третім особам і розгляд спору у даній справі не призведе до відновлення прав позивача в межах цього судового провадження. Короткий зміст ухвали місцевого господарського суду та мотиви її прийняття Ухвалою Господарського суду Київської області від 02.08.2022 у справі №911/730/22 заяву керівника Білоцерківської окружної прокуратури Київської області № 50-3672 вих. 22 від 08.07.2022 про вжиття заходів забезпечення позову у справі №911/730/22 задоволено. Вжито заходи забезпечення позову у справі №911/730/22, а саме: Заборонено державним реєстраторам у розумінні Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» вчиняти будь-які реєстраційні дії, крім як на виконання судових рішень, які набрали законної сили, стосовно об`єктів нерухомого майна, а саме земельних ділянок з кадастровими номерами 3220489500:02:026:0571 площею 1,0 га, 3220489500:02:026:0572 площею 1,0 га, 3220489500:02:026:0573 площею 1,0 га, 3220489500:02:026:0574 площею 1,0 га, 3220489500:02:026:0575 площею 1,0 га, 3220489500:02:026:0576 площею 1,0 га, 3220489500:02:026:0577 площею 1,0 га, 3220489500:02:026:0579 площею 1,0 га, 3220489500:02:026:0580 площею 1,0 га, 3220489500:02:026:0581 площею 1,0 га, 3220489500:02:026:0582 площею 1,0 га, 3220489500:02:026:0583 площею 1,0 га, 3220489500:02:026:0584 площею 1,0 га, 3220489500:02:026:0585 площею 1,0 га, 3220489500:02:026:0586 площею 1,0 га, 3220489500:02:026:0587 площею 1,0 га, 3220489500:02:026:0588 площею 1,0 га, 3220489500:02:026:0590 площею 1,0 га; 3220489500:02:026:0591 площею 1,0 га, 3220489500:02:026:0592 площею 1,0 га, 3220489500:02:026:0593 площею 1,0 га, 3220489500:02:026:0594 площею 1,0 га, 3220489500:02:026:0595 площею 1,0 га, 3220489500:02:026:0597 площею 1,0 га, 3220489500:02:026:0598 площею 0,6115 га, 3220489500:02:026:0599 площею 0,6115 га, 3220489500:02:026:0600 площею 1,0 га, 3220489500:02:026:0601 площею 1,0 га, які на праві приватної власності належать Приватному підприємству «Сільськогосподарське підприємство «БЦ ЯВІР». Накладено арешт на земельні ділянки з кадастровими номерами 3220489500:02:026:0571 площею 1,0 га, 3220489500:02:026:0572 площею 1,0 га, 3220489500:02:026:0573 площею 1,0 га, 3220489500:02:026:0574 площею 1,0 га, 3220489500:02:026:0575 площею 1,0 га, 3220489500:02:026:0576 площею 1,0 га, 3220489500:02:026:0577 площею 1,0 га, 3220489500:02:026:0579 площею 1,0 га, 3220489500:02:026:0580 площею 1,0 га, 3220489500:02:026:0581 площею 1,0 га, 3220489500:02:026:0582 площею 1,0 га, 3220489500:02:026:0583 площею 1,0 га, 3220489500:02:026:0584 площею 1,0 га, 3220489500:02:026:0585 площею 1,0 га, 3220489500:02:026:0586 площею 1,0 га, 3220489500:02:026:0587 площею 1,0 га, 3220489500:02:026:0588 площею 1,0 га, 3220489500:02:026:0590 площею 1,0 га; 3220489500:02:026:0591 площею 1,0 га, 3220489500:02:026:0592 площею 1,0 га, 3220489500:02:026:0593 площею 1,0 га, 3220489500:02:026:0594 площею 1,0 га, 3220489500:02:026:0595 площею 1,0 га, 3220489500:02:026:0597 площею 1,0 га, 3220489500:02:026:0598 площею 0,6115 га, 3220489500:02:026:0599 площею 0,6115 га, 3220489500:02:026:0600 площею 1,0 га, 3220489500:02:026:0601 площею 1,0 га. Приймаючи вказану ухвалу, суд, враховуючи предмет позову у справі та визначені частиною 1 статті 137 Господарського процесуального кодексу України заходи забезпечення позову, дійшов висновку про задоволення заяви та вжиття заходів забезпечення позову, спрямованих на тимчасове збереження поточного статусу спірного майна з метою унеможливлення його зміни під час розгляду спору. За висновками суду обрані заявником заходи забезпечення позову є тимчасовими на період вирішення спору по суті з метою зупинення вчинення під час розгляду справи дій, які матимуть відповідні юридичні наслідки та можуть призвести до ускладнення чи унеможливлення виконання судового рішення в разі задоволення позову. Враховуючи характер спору, обрані позивачем заходи забезпечення є співрозмірними до позовних вимог та фактичних обставин, спроможні забезпечити виконання судового рішення в разі можливого задоволення позову й не порушують існуючих прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів Не погодившись із прийнятою ухвалою, 25.08.2022 (про що свідчить відбиток поштового штемпеля на конверті) Приватне підприємство «Сільськогосподарське підприємство «БЦ Явір» звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, відповідно до якої просить скасувати ухвалу Господарського суду Київської області від 02.08.2022 у справі №911/730/22 та прийняти нове рішення, яким у задоволенні заяви про вжиття заходів забезпечення позову відмовити. Узагальнені доводи апеляційної скарги відповідача зводяться до того, що суд першої інстанції неповно з`ясував обставини справи та дав необ`єктивну оцінку доказам, що маються у справі, чим було порушено норми матеріального та процесуального права. Приватне підприємство вважає, що прокурором не надано доказів та не наведено фактів наміру чи вчинення відповідачем дій, спрямованих на приховування майна чи ухилення від виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог. Заява прокурора, за твердженнями відповідача, не містить будь-яких обґрунтованих доводів щодо реально існуючих обставин, які вказують на ймовірну складність або неможливість виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог, а матеріали справи не містять доказів того, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав чи інтересів прокурора, за захистом яких він звернувся до суду. У тексті апеляційної скарги апелянтом викладено також клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження. Узагальнені доводи заперечень на апеляційну скаргу 17.10.2022 від прокуратури через відділ Північного апеляційного господарського суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому прокурор просить суд відмовити у задоволенні вказаної апеляційної скарги відповідача та залишити без змін оскаржену ухвалу суду. Узагальнені доводи відзиву прокурора зводяться до того, що доводи апелянта є безпідставними та необґрунтованими, оскільки прокурором в заяві про вжиття заходів забезпечення позову зазначено, що відносно земель водного фонду закон установлює пріоритет державної, комунальної власності на землю над приватною і, крім того, прямо забороняє органам місцевого самоврядування та органам виконавчої влади передавати в приватну власність замкнені природні водойми, якщо їх площа більше ніж 3 га. Таким чином, законно набути прав приватної власності на спірні земельні ділянки водного фонду площею 27,223 га із земель комунальної власності не могла жодна юридична особа чи фізична особа, у тому числі відповідач. Натомість останній набув таке право власності у спосіб, який за формальними ознаками має вигляд законного: юридичне оформлення права власності відповідачем на землю стало можливим в результаті передачі земельних ділянок до статутного фонду. У той же час, відповідач у силу об`єктивних, видимих природних властивостей не міг не знати про те, що на момент купівлі-продажу спірних земельних ділянок та передачі їх до статутного капіталу вони по суті являли собою водний об`єкт. Проявивши розумну обачність, ознайомившись зі змістом земельного та водоохоронного законодавства і за необхідності отримавши правову допомогу перед набуттям права власності та ці земельні ділянки, міг та повинен був знати про те, що зазначені ділянки належать до земель водного фонду, а тому вибули з володіння держави з порушенням вимог закону, що ставить під обґрунтований сумнів добросовісність відповідача під час набуття земельних ділянок у власність. Крім того, попередні власники спірних земельних ділянок з метою невиконання остаточного судового рішення у попередній судовій справі неодноразово вживали заходів з поділу та відчуження їх третім особам шляхом купівлі-продажу. Динамічна зміна власників свідчить про їх намагання уникнути зобов`язання щодо повернення спірних земельних ділянок у власність держави, а тому на даний час існує реальна необхідність у забезпеченні позову шляхом заборони державним органам та органам нотаріату здійснювати будь-які реєстраційній дії, пов`язані з відчуженням, зміною, поділом, заставою або іншого виду зміни власників земельних ділянок. 24.10.2022 від позивача через систему «Електронний суд» до Північного апеляційного господарського суду надійшов відзив на апеляційну скаргу відповідача, в якому позивач просив суд залишити її без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін. Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги Відповідно до частини 1 статті 270 Господарського процесуального кодексу України в суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі. Частиною 1 статті 271 Господарського процесуального кодексу України визначено, що апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею. Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.08.2022 апеляційну скаргу Приватного підприємства «Сільськогосподарське підприємство «БЦ Явір» на рішення Господарського суду Київської області від 02.08.2022 у справі №911/730/22 передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя: Михальська Ю.Б., судді: Куксов В.В., Хрипун О.О. Колегією суддів встановлено, що апеляційна скарга була подана скаржником безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 30.08.2022 витребувано у Господарського суду Київської області матеріали справи №911/730/22 (матеріали оскарження ухвали Господарського суду міста Києва від 02.08.2022 у справі №911/730/22). Відкладено вирішення питання щодо подальшого руху апеляційної скарги Приватного підприємства «Сільськогосподарське підприємство «БЦ Явір» на ухвалу Господарського суду Київської області від 02.08.2022 у справі №911/730/22 до надходження матеріалів справи (матеріалів оскарження ухвали Господарського суду міста Києва від 02.08.2022 у справі №911/730/22) з Господарського суду Київської області. 29.09.2022 матеріали оскарження ухвали Господарського суду міста Києва від 02.08.2022 у справі №911/730/22 надійшли до Північного апеляційного господарського суду та були передані головуючому судді у справі. У зв`язку з рішенням зборів суддів Північного апеляційного господарського суду від 21.09.2022, розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 03.10.2022 №09.1-08/3067/22 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи. Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу від 03.10.2022 апеляційну скаргу Приватного підприємства «Сільськогосподарське підприємство «БЦ Явір» на ухвалу Господарського суду Київської області від 02.08.2022 у справі №911/730/22 передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя: Михальська Ю.Б., судді: Хрипун О.О., Скрипка І.М. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 03.10.2022 поновлено Приватному підприємству «Сільськогосподарське підприємство «БЦ Явір» пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду Київської області від 02.08.2022 у справі №911/730/22, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного підприємства «Сільськогосподарське підприємство «БЦ Явір» на ухвалу Господарського суду Київської області від 02.08.2022 у справі №911/730/22, витребувано у Господарського суду Київської області належним чином засвідчену копію позовної заяви Заступника керівника Білоцерківської окружної прокуратури Київської області в інтересах держави в особі Білоцерківської міської ради до Приватного підприємства «Сільськогосподарське підприємство «БЦ ЯВІР» про усунення перешкод у користуванні майном та повернення земельних ділянок з додатками, призначено до розгляду апеляційну скаргу на 25.10.2022. 24.10.2022 через відділ документального забезпечення Північного апеляційного господарського суду від Приватного підприємства «Сільськогосподарське підприємство «БЦ Явір» надійшла заява про проведення судового засідання в режимі відеоконференції. З метою забезпечення участі представника скаржника у судових засіданнях викладено клопотання про визначення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області (вул. Турчанінова, 7, м. Біла Церква, Київська область) відповідальним за проведення відеоконференції. У зв`язку з оголошенням повітряної тривоги в місті Києві та Київській області 25.10.2022 з 10 год. 28 хв. до 12 год. 34 хв., а згодом - знеструмленням електромережі Північного апеляційного господарського суду з 11 год. 51 хв. до 16 год. 54 хв. судове засідання за апеляційною скаргою Приватного підприємства «Сільськогосподарське підприємство «БЦ Явір» на ухвалу Господарського суду Київської області від 02.08.2022 у справі №911/730/22 не відбулося. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.10.2022 клопотання Приватного підприємства «Сільськогосподарське підприємство «БЦ Явір» про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції задоволено, призначено апеляційну скаргу Приватного підприємства «Сільськогосподарське підприємство «БЦ Явір» на ухвалу Господарського суду Київської області від 02.08.2022 у справі №911/730/22 до розгляду в режимі відеоконференції на 15.11.2022. У зв`язку із перебуванням судді Хрипуна О.О., який входить до складу колегії суддів і не є суддею-доповідачем, у відрядженні, розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду №09.1-08/3566/22 від 14.11.2022 призначено повторний автоматизований розподіл справи. Згідно витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.11.2022 апеляційну скаргу Приватного підприємства «Сільськогосподарське підприємство «БЦ Явір» на ухвалу Господарського суду Київської області від 02.08.2022 у справі №911/730/22 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя: Михальська Ю.Б., судді: Тищенко А.І., Скрипка І.М. Враховуючи вищевикладене, з метою здійснення подальшого розгляду апеляційної скарги визначеним складом суду, ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.11.2022 прийнято апеляційну скаргу Приватного підприємства «Сільськогосподарське підприємство «БЦ Явір» на ухвалу Господарського суду Київської області від 02.08.2022 за заявою Заступника керівника Білоцерківської окружної прокуратури Київської області про забезпечення позову у справі №911/730/22 до провадження у складі колегії суддів Північного апеляційного господарського суду: головуючий суддя Михальська Ю.Б., судді: Тищенко А.І., Скрипка І.М., розгляд апеляційної скарги вирішено здійснити у раніше призначеному судовому засіданні в режимі відеоконференції 29.11.2022 о 14 год 40 хв. У судове засідання, призначене на 29.11.2022, до Північного апеляційного господарського суду з`явився представник прокуратури. Представник Приватного підприємства «Сільськогосподарське підприємство «БЦ ЯВІР» з`явився до приміщення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області, проте через відсутність електропостачання та інтернет-зв`язку в приміщенні Білоцерківського міськрайонного суду Київської області не було технічної можливості провести відеоконференцію. Представник Білоцерківської міської ради у судове засідання 29.11.2022 не з`явився, про причини неявки суд не повідомив. 29.11.2022 у судовому засіданні представник прокуратури зазначив, що відсутність електропостачання та інтернет-зв`язку в приміщенні Білоцерківського міськрайонного суду Київської області є поважною причиною для відкладення розгляду справи №911/730/22. Враховуючи нестабільну ситуацію з електропостачанням та інтернет-зв`язком, судова колегія дійшла висновку про доцільність призначення розгляду справи за апеляційною скаргою Приватного підприємства «Сільськогосподарське підприємство «БЦ Явір» на ухвалу Господарського суду Київської області від 02.08.2022 за заявою Заступника керівника Білоцерківської окружної прокуратури Київської області про забезпечення позову у справі №911/730/22 у відкритому судовому засіданні в приміщенні Північного апеляційного господарського суду 13.12.2022 о 12 год. 20 хв. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.11.2022 розгляд апеляційної скарги Приватного підприємства «Сільськогосподарське підприємство «БЦ Явір» на ухвалу Господарського суду Київської області від 02.08.2022 у справі №911/730/22 відкладено на 13.12.2022. У судовому засіданні 13.12.2022 суд оголосив вступну та резолютивну частини постанови. Явка представників учасників справи У судове засідання, призначене на 13.12.2022, з`явився представник прокуратури. Представники позивача та відповідача у судове засідання не з`явилися, про причини неявки суд не повідомили. Відповідно до частини 1 статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Згідно частини 12 статті 270 Господарського процесуального кодексу України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Повідомлення про призначення справи до розгляду на 13.12.2022 із копією ухвали Північного апеляційного господарського суду від 29.11.2022 про відкриття апеляційного провадження було надіслане судом на електронну адресу адвоката відповідача (dudnikbc@ukr.net), зазначену в матеріалах справи, що підтверджується роздруківкою електронного листування. Також ухвала суду від 29.11.2022 в електронному вигляді була доставлена в електронний кабінет представника позивача Голуба В.О. Враховуючи наявність у матеріалах справи доказів повідомлення учасників справи про розгляд апеляційної скарги в судовому засіданні 13.12.2022, суд дійшов висновку про можливість розгляду апеляційної скарги по суті без участі представника позивача. Представник прокуратури в судовому засіданні заперечував проти доводів апеляційної скарги, просив залишити оскаржувану ухвалу суду без змін. Стислий виклад обставин справи, встановлених судом Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 17.06.2016 у справі №357/9328/15-ц (провадження №2/357/49/16) задоволено позов Білоцерківської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Державної інспекції сільського господарства про визнання незаконним та скасування розпорядження Білоцерківської районної державної адміністрації. Ухвалою колегії суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Київської області від 07.12.2016 (провадження №22/ц/780/4525/16) вищевказане рішення Білоцерківського міськрайонного суду залишено без змін. Постановою Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2019 (провадження № 14-460цс18) вищевказані судові рішення суду першої та апеляційної інстанцій залишено без змін. Таким чином, згідно з вищевказаними рішеннями судів у справі № 357/9328/15-ц визнано недійсним розпорядження голови Білоцерківської районної державної адміністрації від 09.12.2008 №838 «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо складання державних актів на право приватної власності на земельні ділянки 15-ти громадянам для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Шкарівської сільської ради Білоцерківського району Київської області». Також визнано недійсними державні акти на право власності на земельні ділянки серій ЯЖ №693977, виданий ОСОБА_3 кадастровий номер 3210300000:07:013:0026, ЯЖ № 693976, виданий ОСОБА_4 кадастровий номер 3210300000:07:013:0025, ЯЖ №693978, виданий ОСОБА_5 кадастровий номер 3210300000:07:013:0027, ЯЖ №693988, виданий ОСОБА_6 кадастровий номер 3210300000:07:013:0035, ЯЖ №693974, виданий ОСОБА_7 кадастровий номер 3210300000:07:013:0023, ЯЖ №693975, виданий ОСОБА_7 кадастровий номер 3210300000:07:013:0024, ЯЖ №693972, виданий ОСОБА_8 кадастровий номер 3210300000:07:013:0021, ЯЖ №693982, виданий ОСОБА_9 кадастровий номер 3210300000:07:013:0031, ЯЖ №693979, виданий ОСОБА_10 кадастровий номер 3210300000:07:013:0028, ЯЖ №693980, виданий ОСОБА_11 кадастровий номер 3210300000:07:013:0029, ЯЖ№ 693971, виданий ОСОБА_12 кадастровий номер 3210300000:07:013:0020 з відміткою про перехід права власності до ОСОБА_13 з реєстраційними №3210300000070130020:3:02 від 25.05.2011, ЯЖ №693984, виданий ОСОБА_14 кадастровий номер 3210300000:07:013:0033 з відміткою про перехід права власності до ОСОБА_13 з реєстраційними №3210300000070130033:3:02 від 25.05.2011, ЯЖ №693981, виданий ОСОБА_15 кадастровий номер 3210300000:07:013:0030 з відміткою про перехід права власності до ОСОБА_13 з реєстраційними №3210300000070130030:3:02 від 25.05.2011, ЯЖ №693985, виданий ОСОБА_16 кадастровий номер 3210300000:07:013:0034 з відміткою про перехід права власності до ОСОБА_13 з реєстраційними №3210300000070130034:3:02 від 25.05.2011, ЯЖ №693983, виданий ОСОБА_17 кадастровий номер 3210300000:07:013:0032 з відміткою про перехід права власності до ОСОБА_13 з реєстраційними №3210300000070130032:3:02 від 25.05.2011, які видані 16.01.2009 та скасовано їх державну реєстрацію. Крім того, у справі №357/9328/15-ц постановлено витребувати на користь держави в особі Київської обласної державної адміністрації з незаконного володіння: ОСОБА_3 земельну ділянку площею 2 га з кадастровим номером 3210300000:07:013:0026; ОСОБА_4 земельну ділянку площею 2 га з кадастровим номером 3210300000:07:013:0025; ОСОБА_5 земельну ділянку площею 2 га з кадастровим номером 3210300000:07:013:0027; ОСОБА_7 земельну ділянку площею 2 га з кадастровим номером 3210300000:07:013:0024; ОСОБА_8 земельну ділянку площею 2 га з кадастровим номером 3210300000:07:013:0021; ОСОБА_9 земельну ділянку площею 2 га з кадастровим номером 3210300000:07:013:0031; ОСОБА_10 земельну ділянку площею 2 га з кадастровим номером 3210300000:07:013:0028; ОСОБА_11 земельну ділянку площею 2 га з кадастровим номером 3210300000:07:013:0029; ОСОБА_13 земельну ділянку площею 2 га з кадастровим номером 3210300000:07:013:0020, земельну ділянку площею 2 га з кадастровим номером 3210300000:07:013:0033, земельну ділянку площею 2 га з кадастровим номером 3210300000:07:013:0030, земельну ділянку площею 2 га з кадастровим номером 3210300000:07:013:0034 та земельну ділянку площею 2 га з кадастровим номером 3210300000:07:013:0032, що знаходяться в адміністративних межах Шкарівської сільської ради Білоцерківського району Київської області. Судами у справі №357/9328/15-ц встановлено, що спірні земельні ділянки відносяться до земель водного фонду й не можуть бути об`єктом приватної власності. Крім того, земельні ділянки передані відповідачам без зміни їх цільового призначення та без виготовлення проекту землеустрою. Відповідно до частини 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Однак, як зазначає прокурор, з метою невиконання остаточного рішення суду відповідачами в подальшому до прийняття остаточного рішення по справі та в межах строку пред`явлення до виконання судового рішення вчинено дії з відчуження земельних ділянок, що на даний час унеможливлює їх повернення на користь держави та є порушенням її інтересів. Згідно з договорами купівлі-продажу земельної ділянки від 23.12.2020, зареєстрованими в реєстрі за №837, №840, №834, №843 ОСОБА_7 , яка придбала земельні ділянки з кадастровими номерами 3210300000:07:013:0026, 3210300000:07:013:0025, 3210300000:07:013:0027, 3210300000:07:013:0024 у ОСОБА_3 , відчужила ОСОБА_1 вищезазначені земельні ділянки площею по 2,0 га, цільове призначення земельних ділянок: 01.03. Для ведення особистого селянського господарства, категорія земель: землі сільськогосподарського призначення, вид використання - для ведення особистого селянського господарства, розташовані за адресою: Київська область, м. Біла Церква. Також, згідно з договорами купівлі-продажу земельної ділянки від 21.12.2020, зареєстрованими в реєстрі за №821, №824, №818 ОСОБА_13 продав ОСОБА_1 земельні ділянки площею 2,0 га, кадастрові номери: 3210300000:07:013:0033, 3210300000:07:013:0034, 210300000:07:013:0032, цільове призначення земельних ділянок: 01.03. Для ведення особистого селянського господарства, категорія земель: землі сільськогосподарського призначення, вид використання - для ведення особистого селянського господарства, розташовані за адресою: Київська область, Білоцерківський район, Шкарівська сільська рада. У подальшому, вищевказані земельні ділянки на підставі заяви ОСОБА_1 , посвідченої приватним нотаріусом Білоцерківського міського нотаріального округу Мельничук І.М. від 23.12.2020 року № 846, поділено на 2 кожна. У результаті поділу утворились наступні земельні ділянки: 1) із земельної ділянки з кадастровим номером 3210300000:07:013:0026 утворилося дві земельні ділянки з кадастровими номерами 3220489500:02:026:0594 та 3220489500:02:026:0594; 2) із земельної ділянки з кадастровим номером 3210300000:07:013:0025 утворилося дві земельні ділянки з кадастровими номерами 3220489500:02:026:0595 та 3220489500:02:026:0597; 3) із земельної ділянки з кадастровим номером 3210300000:07:013:0027 утворилося дві земельні ділянки з кадастровими номерами 3220489500:02:026:0591 та 3220489500:02:026:0592; 4) із земельної ділянки з кадастровим номером 3210300000:07:013:0024 утворилося дві земельні ділянки з кадастровими номерами 3220489500:02:026:0598 та 3220489500:02:026:0599; 5) із земельної ділянки з кадастровим номером 3210300000:07:013:0033 утворилося дві земельні ділянки з кадастровими номерами 3220489500:02:026:0586 та 3220489500:02:026:0587; 6) із земельної ділянки з кадастровим номером 3210300000:07:013:0034 утворилося дві земельні ділянки з кадастровими номерами 3220489500:02:026:0584 та 3220489500:02:026:0585; 7) із земельної ділянки з кадастровим номером 3210300000:07:013:0032 утворилося дві земельні ділянки з кадастровими номерами 3220489500:02:026:0588 та 3220489500:02:026:0590. У подальшому, згідно з актом приймання-передачі нерухомого майна від 20.09.2021, що посвідчений приватним нотаріусом Білоцерківського районного нотаріального округу Римаренко Ю.В. за №№ 993, 994 ОСОБА_1 внесла свій вклад в статутний капітал Приватного підприємства «Сільськогосподарське підприємство «БЦ ЯВІР» у негрошовій формі - у вигляді об`єктів нерухомого майна (належних їй на праві приватної власності) земельних ділянок сільськогосподарського призначення. Крім того, згідно з договором купівлі-продажу земельної ділянки від 21.12.2020 року, зареєстрованим в реєстрі за №1198, ОСОБА_9 продала ОСОБА_2 земельну ділянку площею 2,0 га з кадастровим номером 3210300000:07:013:0031, цільове призначення якої - для ведення особистого селянського господарства, що розташована за адресою: Київська область, Білоцерківський район, Шкарівська сільська рада. Згідно з договором купівлі-продажу земельної ділянки від 21.12.2020, зареєстрованим в реєстрі за №1196, ОСОБА_10 продала ОСОБА_2 земельну ділянку площею 2,0 га з кадастровим номером 3210300000:07:013:0028, цільове призначення якої - для ведення особистого селянського господарства, що розташована за адресою: Київська область, Білоцерківський район, Шкарівська сільська рада. Згідно з договором купівлі-продажу земельної ділянки від 21.12.2020, зареєстрованим в реєстрі за №1195, ОСОБА_11 продав ОСОБА_2 земельну ділянку площею 2,0 га з кадастровим номером 3210300000:07:013:0029, цільове призначення якої - для ведення особистого селянського господарства, що розташована за адресою: Київська область, Білоцерківський район, Шкарівська сільська рада. Згідно з договором купівлі-продажу земельної ділянки від 06.02.2019, зареєстрованим в реєстрі за №279, ОСОБА_13 продав ОСОБА_2 земельну ділянку площею 2,0 га з кадастровим номером 3210300000:07:013:0020, цільове призначення якої - для ведення особистого селянського господарства, що розташована за адресою: Київська область, Білоцерківський район, Шкарівська сільська рада. Згідно з договором купівлі-продажу земельної ділянки від 06.02.2019 року, зареєстрованим в реєстрі за №280, ОСОБА_13 продав ОСОБА_2 земельну ділянку площею 2,0 га з кадастровим номером 3210300000:07:013:0030, цільове призначення якої - для ведення особистого селянського господарства, що розташована за адресою: Київська область, Білоцерківський район, Шкарівська сільська рада. Згідно з договором купівлі-продажу земельної ділянки від 21.12.2020, зареєстрованим в реєстрі за №1197, ОСОБА_18 продала ОСОБА_2 земельну ділянку площею 2,0 га з кадастровим номером 3210300000:07:013:0022, цільове призначення якої - для ведення особистого селянського господарства, що розташована за адресою: Київська область, Білоцерківський район, Шкарівська сільська рада. Згідно з договором купівлі-продажу земельної ділянки від 21.12.2020, зареєстрованим в реєстрі за №1194, ОСОБА_8 продав ОСОБА_2 земельну ділянку площею 2,0 га з кадастровим номером 3220489500:02:026:0546 (до автоматизованої зміни за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру 3210300000:07:013:0021), цільове призначення якої - для ведення особистого селянського господарства, що розташована за адресою: Київська область, Білоцерківський район, Шкарівська сільська рада. У подальшому, вищевказані земельні ділянки на підставі заяви ОСОБА_2 , посвідченої приватним нотаріусом Білоцерківського районного нотаріального округу Римаренко Ю.В. від 21.12.2020 року №1199, поділено на 2 кожна. В результаті поділу утворились наступні земельні ділянки: 1) із земельної ділянки з кадастровим номером 3220489500:02:026:0546 утворилося дві земельні ділянки з кадастровими номерами 3220489500:02:026:0571 та 3220489500:02:026:0572; 2) із земельної ділянки з кадастровим номером 3210300000:07:013:0029 утворилося дві земельні ділянки з кадастровими номерами 3220489500:02:026:0577 та 3220489500:02:026:0579; 3) із земельної ділянки з кадастровим номером 3210300000:07:013:0028 утворилося дві земельні ділянки з кадастровими номерами 3220489500:02:026:0580 та 3220489500:02:026:0581; 4) із земельної ділянки з кадастровим номером 3210300000:07:013:0022 утворилося дві земельні ділянки з кадастровими номерами 3220489500:02:026:0600 та 3220489500:02:026:0601; 5) із земельної ділянки з кадастровим номером 3210300000:07:013:0031 утворилося дві земельні ділянки з кадастровими номерами 3220489500:02:026:0573 та 3220489500:02:026:0574; 6) із земельної ділянки з кадастровим номером 3210300000:07:013:0030 утворилося дві земельні ділянки з кадастровими номерами 3220489500:02:026:0576 та 3220489500:02:026:0575; 7) із земельної ділянки з кадастровим номером 3210300000:07:013:0020 утворилося дві земельні ділянки з кадастровими номерами 3220489500:02:026:0582 та 3220489500:02:026:0583. Згідно з актом приймання-передачі нерухомого майна від 20.09.2021, що посвідчений приватним нотаріусом Білоцерківського районного нотаріального округу Римаренко Ю.В. за №№ 990, 991, ОСОБА_2 вніс свій вклад в статутний капітал Приватного підприємства «Сільськогосподарське підприємство «БЦ ЯВІР» у негрошовій формі - у вигляді об`єктів нерухомого майна (належних їй особисто на праві приватної власності) земельних ділянок сільськогосподарського призначення. Таким чином, як стверджує заявник, попередні власники спірних земельних ділянок, маючи намір невиконання остаточного судового рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області у справі №357/9328/15-ц, усвідомлюючи відсутність прав на спірні земельні ділянки, неодноразово вживали заходів з поділу та відчуження їх третім особам шляхом купівлі-продажу, неодноразової зміни власників з метою уникнути зобов`язання щодо повернення спірних земельних ділянок у власність держави. З огляду на викладене, з метою зупинення подальшого незаконного відчуження земельних ділянок на період вирішення спору, на даний час за твердженнями прокурора існує реальна необхідність у забезпеченні позову шляхом заборони державним органам та органам нотаріату здійснювати будь-які реєстраційні дії в тому числі і реєстрацію (перереєстрацію), пов`язану з відчуженням, зміною, поділом, заставою або іншими видами зміни власників на земельні ділянки з кадастровими: 3220489500:02:026:0571, 3220489500:02:026:0573, 3220489500:02:026:0574, 3220489500:02:026:0576, 3220489500:02:026:0580, 3220489500:02:026:0583, 3220489500:02:026:0586, 3220489500:02:026:0590; 3220489500:02:026:0593, 3220489500:02:026:0597, 3220489500:02:026:0600, 3220489500:02:026:0577, 3220489500:02:026:0581, 3220489500:02:026:0584, 3220489500:02:026:0587, 3220489500:02:026:0591, 3220489500:02:026:0594, 3220489500:02:026:0598, 3220489500:02:026:0572, 3220489500:02:026:0575, 3220489500:02:026:0579, 3220489500:02:026:0582, 3220489500:02:026:0585, 3220489500:02:026:0588, 3220489500:02:026:0592, 3220489500:02:026:0595, 3220489500:02:026:0599, 3220489500:02:026:0601, з метою подальшого забезпечення виконання рішення суду. Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови та оцінка аргументів учасників справи Згідно статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Суд апеляційної інстанції, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, відзивів на неї, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права, дійшов висновку щодо відсутності підстав для скасування ухвали Господарського суду Київської області від 02.08.2022 у даній справі з огляду на наступне. Згідно зі статтею 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 Господарського процесуального кодексу України заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. За змістом вищезазначеної статті заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів особи та гарантія реального виконання рішення суду. Частиною 1 статті 137 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що позов забезпечується, зокрема, забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання. Відповідно до частини 4 статті 137 Господарського процесуального кодексу України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Приписами частин 5 та 6 статті 140 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. Отже, забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів. Разом із тим, особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову. У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників справи; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даної справи. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Заходи до забезпечення позову повинні бути співмірними з заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Предметом позову в даній справі є вимога про усунення перешкод у здійсненні Білоцерківською міською радою права користування та розпорядження земельними ділянками водного фонду, у тому числі шляхом їх повернення позивачу, тобто вимога немайнового характеру. Отже, у даному випадку має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. При цьому в таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, зокрема, чи зможе позивач їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду. Аналогічна правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.08.2018 у справі №910/1040/18. Застосовуючи при розгляді даної справи Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), колегія суддів зазначає, що відповідно до статті 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визначені в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження. Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року в справі «Пантелеєнко проти України» зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом. Поняття «ефективний засіб», за висновками Європейського суду з прав людини (рішення від 31 липня 2003 року у справі «Дорани проти Ірландії»), передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. У ході вирішення справи «Каіч та інші проти Хорватії» (рішення від 17 липня 2008 року) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права. Отже, обранням належного, відповідно до предмета спору, заходу до забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу до забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та як наслідок ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, що не є учасниками цього судового процесу. Необхідність вжиття заходів забезпечення позову у даній справі обґрунтована заявником протиправними діями щодо неодноразового незаконного розпорядження спірними земельними ділянки водного фонду площею 27,223 га. За твердженнями прокурора у разі невжиття заходів забезпечення позову у вигляді зупинення ланцюга перепродажу земельних ділянок на час вирішення спору, існує висока ймовірність, що такі земельні ділянки можуть бути вчергове поділені, продані чи іншим чином відчужені третім особам і розгляд спору у даній справі не призведе до відновлення прав позивача. Дослідивши матеріали справи, колегія суддів погоджується із доводами прокурора та висновками суду першої інстанції про наявність у заявника достатньо обґрунтованих підстав вважати, що у разі невжиття заходів забезпечення позову є ризик настання наслідків, за яких суттєво ускладниться чи повністю унеможливиться відновлення права на повернення на користь держави земельних ділянок, виникне необхідність використовувати інші способи захисту порушених прав держави, подавати позови про витребування майна у наступних набувачів та скасування подальших реєстраційних дій, що також призведе до великих судових витрат та затягуванню відновлення прав держави. Невжиття заявлених заходів забезпечення позову може призвести до проведення незаконних реєстраційних дій, пов`язаних зі зміною відомостей в державних реєстрах, і як наслідок утруднити чи навіть зробити неможливим у подальшому виконання рішення суду, оскільки у разі відхилення судом заяви про забезпечення позову та за наявності рішення суду по суті на користь заявника, обраний спосіб захисту стане неефективним, оскільки необхідно буде застосовувати вже інші способи захисту незаконно порушених прав держави. Обраний заявником вид забезпечення позову шляхом встановлення тимчасових обмежень щодо здійснення реєстраційних дій стосовно спірних земельних ділянок до вирішення спору про незаконність дій відповідачів та наявність підстав для захисту права держави на повернення у власність земельних ділянок водного фонду є співмірним з позовними вимогами, має тимчасовий характер та не порушить права та інтересів інших осіб. Згідно правового висновку Верховного Суду від 17.10.2019 у справі №640/7285/19, забезпечення позову - це надання позивачеві тимчасової правової охорони його прав та інтересів, за захистом яких він звернувся до суду, до вирішення спору судом та набрання рішенням суду законної сили. Заходи забезпечення позову є втручанням суду у спірні правовідносини до їх вирішення, тому вони повинні застосовуватися судом з підстав та в порядку, прямо передбаченому законом. У відповідності до статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) неодноразово наголошував на тому, що пункт 1 статті 6 Конвенції забезпечує всім «право на суд», яке охоплює право на виконання остаточного рішення, ухваленого будь-яким судом. ЄСПЛ в контексті права на виконання остаточного рішення зауважує, що метою заходу забезпечення є підтримання status quo, поки суд не визначиться щодо виправданості цього заходу. Крім того, тимчасовий захід спрямований на те, щоб протягом судового розгляду щодо суті спору суд залишався у змозі розглянути позов заявника за звичайною процедурою. ЄСПЛ також звернув увагу на те, що тимчасові забезпечувальні заходи мають на меті забезпечити протягом розгляду продовження існування стану, який є предметом спору (§§ 60, 61 рішення від 13.01.2011 року у справі «Кюблер проти Німеччини», заява №32715/06). Отже, заходи забезпечення позову, без застосування яких існує ризик такої зміни обставин, внаслідок якої подальше ухвалення остаточного рішення суду на користь позивача вже не призведе до захисту прав або інтересів позивача, по який він звертався до суду, слід розглядати як такі, що охоплені «правом на суд». Відповідно до частини 2 статті 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації. Згідно з частиною 1 статті 25 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» проведення реєстраційних дій зупиняється на підставі судового рішення про заборону вчинення реєстраційних дій, що набрало законної сили, або на підставі заяви власника об`єкта нерухомого майна про заборону вчинення реєстраційних дій щодо власного об`єкта нерухомого майна. Отже, заборона вчинення реєстраційних дій є одним із визначених законом способів забезпечення позову. Також, у постанові від 26.01.2021 у справі №916/3200/17(916/2146/20) Верховний Суд зазначив, що суди попередніх інстанцій, встановивши, що наданими позивачем доказами підтверджується обґрунтованість припущення позивача щодо можливості зміни власника/передачі в оренду/передачі в управління спірного майна особам, які наразі не є учасниками справи, що в подальшому ускладнить ефективне поновлення права у разі задоволення позову, дійшли правильного висновку про задоволення заяви позивача про забезпечення позову, шляхом заборони будь-яким суб`єктам державної реєстрації прав та державним реєстраторам прав на нерухоме майно проведення будь-яких реєстраційних дій в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно щодо об`єкту нерухомого майна. При цьому у даному випадку невжиття зазначеного заходу забезпечення позову може істотно ускладнити ефективний захист і поновлення порушених прав позивача. У разі, якщо до закінчення розгляду цієї судової справи земельні ділянки будуть переоформлені чи відчужені іншим особам, позивач не зможе захистити свої права в межах одного судового провадження без нових звернень до суду, що може істотно ускладнити поновлення законних прав та/або інтересів позивача. Заходи забезпечення позову, про які просить заявник, стосуються предмета спору та не суперечать приписам статті 137 Господарського процесуального кодексу України. Враховуючи доводи прокурора та позивача, пов`язаність заходів забезпечення з предметом спору, наявність обставин, які свідчать про реальну можливість утруднення або унеможливлення виконання рішення суду у разі невжиття заходів забезпечення позову, суд дійшов висновку, про обґрунтованість вжитих місцевим господарським судом заходів до забезпечення позову та правомірність задоволення заяви прокурора. При цьому судом враховано, що заходи забезпечення позову є тимчасовими на період вирішення спору по суті з метою зупинення вчинення під час розгляду справи дій, які матимуть відповідні юридичні наслідки та можуть призвести до ускладнення чи унеможливлення виконання судового рішення в разі задоволення позову. Враховуючи характер спору, обрані позивачем заходи забезпечення є співрозмірними до позовних вимог та фактичних обставин, спроможні забезпечити виконання судового рішення в разі можливого задоволення позову й не порушують існуючих прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Доводи апеляційної скарги відповідача не спростовують вищенаведених висновків суду, а динамічна зміна власників земельних ділянок, яка простежується за матеріалами справи, свідчить про намагання уникнути зобов`язання щодо повернення спірних земельних ділянок у власність держави. Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги Відповідно до частин 1, 3 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Згідно статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення. Згідно статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Враховуючи вищенаведене, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду вважає апеляційну скаргу Приватного підприємства «Сільськогосподарське підприємство «БЦ ЯВІР» необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню, ухвала Господарського суду Київської області від 02.08.2022 у даній справі підлягає залишенню без змін. Судові витрати за подання зазначеної апеляційної скарги згідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на скаржника. Керуючись статтями 129, 255, 269, 270, 271, 273, пунктом 1 частини 1 статті 275, статтями 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, - ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Сільськогосподарське підприємство «БЦ ЯВІР» на ухвалу Господарського суду Київської області від 02.08.2022 у справі №911/730/22 залишити без задоволення. Ухвалу Господарського суду Київської області від 02.08.2022 у справі №911/730/22 залишити без змін. Судові витрати за подання апеляційної скарги покласти на Приватне підприємство «Сільськогосподарське підприємство «БЦ ЯВІР». Матеріали справи №911/730/22 повернути до місцевого господарського суду. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у порядку, передбаченому статтями 286-291 Господарського процесуального кодексу України. Повний текст постанови складено та підписано 22.12.2022. Головуючий суддя Ю.Б. Михальська Судді І.М. Скрипка А.І. Тищенко