Постанова 4851 № 520/11617/21

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 20 грудня 2022 р.Справа № 520/11617/21 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Курило Л.В., Суддів: Бегунца А.О. , Мельнікової Л.В. , за участю секретаря судового засідання Машури Г.І. розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Слобожанської митниці Держмитслужби на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 26.10.2021, головуючий суддя І інстанції: Мороко А.С., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, повний текст складено 01.11.21 року по справі № 520/11617/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АВТОПАРТС-ВМ" до Харківської митниці про визнання протиправними та скасування рішення і картки відмови, ВСТАНОВИВ: Товариство з обмеженою відповідальністю "АВТОПАРТС-ВМ" (далі - позивач, ТОВ "АВТОПАРТС-ВМ") звернулось до Слобожанської митниці Держмитслужби (далі - відповідач) Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до , в якому просило суд: - визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № UA807000/2020/002683/2 від 30.12.2020 Слобожанської митниці Держмитслужби; - визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA807170/2020/01457 від 30.12.2020 Слобожанської митниці Держмитслужби. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 26.10.2021 року позов ТОВ "АВТОПАРТС-ВМ" задоволено в повному обсязі. Визнано протиправним та скасовано рішення про коригування митної вартості товарів № UA807000/2020/002683/2 від 30.12.2020 Слобожанської митниці Держмитслужби. Визнано протиправною та скасовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA807170/2020/01457 від 30.12.2020 Слобожанської митниці Держмитслужби. Слобожанська митниця Держмитслужби не погодилась з рішенням суду першої інстанції суд та подала апеляційну скаргу у якій, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права просила скасувати оскаржуване рішення та прийняти постанову про відмову в задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Просила провести заміну відповідача на Харківську митницю. Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 20.12.2022 року замінено первісного відповідача Слобожанську митницю Держмитслужби на належного - Харківську митницю. Позивач надав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін. Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Колегія суддів заслухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги рішення суду першої інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з таких підстав. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що 06 лютого 2018 року між ТОВ "АВТОПАРТС-ВМ" та ТОВ "МЕРИДИАН АНК" (Росія) укладено контракт № UA18RU-AVP, за умовами якого ТОВ "МЕРИДИАН АНК" продає, а ТОВ "АВТОПАРТС-ВМ" купує агрегати та запасні частини до автомобілів, найменування, кількість, комплектація та ціни встановлюються в специфікаціях, що є невід`ємною частиною цього контракту (а.с. 24-26). Відповідно до пункту 1.2. контракту передбачено, що поставка товару здійснюється на умовах FCA (місто в РФ, в якому буде оформлюватися зазначається в кожній наступній специфікації), Росія (Інкотермс 2010). Згідно з розділом 2 та п. 2.1. контракту ціни на товар закріплюються в рублях РФ як розрахунковій валюті, зазначені за позиціями в додаткових Специфікаціях та дійсні тільки для даного контракту. Відповідно до пункту 2.3. контракту ціни розуміються на умовах FCA, згідно з Інкотермс-2010 та включають в себе плату за виконання митних формальностей та банківські витрати на території РФ, а також послуги за маркування, упаковку, завантаження на транспортний засіб покупця. Ціни, зазначені в черговій специфікації, є твердими та не підлягають змінам протягом періоду дії контракту (п. 2.2 контракту). 22.12.2020 року до вказаного контракту оформлена специфікація № 20/24 на загальну суму 3 551 938, 35 рублів РФ на умовах FCA-Ульяновськ, порядок сплати за товар протягом 180 днів з моменту підписання Специфікації, згідно п. 5.1. вищевказаного контракту (а.с. 29-36). 25.12.2020 року ТОВ "МЕРИДИАН АНК" оформлено та виставлено рахунок-фактуру № 201259 на загальну суму 3 551 938, 35 рублів РФ (а.с. 37-44). Умовами Контракту не передбачено обов`язковості укладення договору страхування товару, тому вказаний договір не укладався. 29.12.2020 року до митного поста "Харків-центральний" Слобожанської митниці Держмитслужби з метою митного оформлення товару, імпортованого позивачем на підставі вищезазначеного контракту, подано електронну митну декларацію (далі - МД) № UA807170/2020/071762 (а.с. 46-60). Позивачем (декларантом) заявлено митну вартість за основним (першим) методом визначення митної вартості за ціною Контракту щодо товарів, які імпортуються. На підтвердження заявленої митної вартості позивачем до Слобожанської митниці Держмитслужби подано наступні документи відповідно до переліку, що зазначений у графі 44 МД № UA807170/2020/071762 від 29.12.2020: - за кодом "0380" - рахунок-фактура № 201259 від 25.12.2020; - за кодом "0730" - автотранспортна накладна б/н від 25.12.2020; - за кодом "0862" - декларація про походження товару № 201259 від 25.12.2020; - за кодом "3004" - рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги № 28/12 від 28.12.2020; - за кодом "3005" - платіжне доручення № 2208 від 29.12.2020, що підтверджує факт оплати транспортно-експедиційних послуг; - за кодом "3007" - документ, що підтверджує вартість перевезення товару довідка № 28/12-01 від 28.12.2020; - за кодом "4100" - контракт № UA18RU-AVP від 06.02.2018 з додатками від 15.11.2018 та 27.12.2019; - за кодом "4103" - специфікація № 20/24 від 22.12.2020; - за кодом "4301" - договір № 18-0103 на транспортно-експедиційне обслуговування від 01.03.2018; - за кодом "4301" - заявка № 22/12/20-01 від 22.12.2020 на транспортування вантажу автомобільним транспортом; - за кодом "9000" - прайс-лист ТОВ "МЕРИДИАН АНК" від 21.12.2020; - за кодом "9000" - закупівельні документи, а саме: копія рахунку-фактури № 221220/14 від 22.12.2020 від ТОВ "Летіс" на ТОВ "МЕРИДИАН АНК"; копія рахунку-фактури № 221220/15 від 22.12.2020 від ТОВ "Летіс" на ТОВ "МЕРИДИАН АНК"; копія товарної накладної № 221220/14 від 22.12.2020 від ТОВ "Летіс" на ТОВ "МЕРИДИАН АНК"; копія товарної накладної № 221220/15 від 22.12.2020 від ТОВ "Летіс" на ТОВ "МЕРИДИАН АНК"; - за кодом "9610" - копія митної декларації країни відправлення № 10418010/251220/0383194 від 25.12.2020. 30.12.2020 року відповідачем надано електронне повідомлення, в якому зазначено, що відповідно до вимог п.5 ст.55 та п.4 ст.57 Митного кодексу України проведена процедура консультації між митним органом та декларантом з метою обміну наявної у кожного з них інформацією та обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в митному органі. Відповідно до вимог статей 52, 58 МКУ декларант або уповноважена ним особа зобов`язані подати митному органу достовірні відомості, що документально підтверджують відсутність: 1) обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) умов або застережень щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) умов, за якими частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем надходить прямо чи опосередковано продавцеві; 4) відносин пов`язаності між продавцем та покупцем, які вплинули на ціну оцінюваних товарів. На виконання вимог статті 54 МКУ та відповідно до вимог статті 53 МКУ в зв`язку з тим, що документи, зазначені у частині другій статті 53 МКУ, не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, загальні справжні прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини з урахуванням Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджених наказом ДФС України від 11.09.2015 №

689. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товар. За результатом поданих товариством документів, Слобожанською митницею Держмитслужби прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA807000/2020/002683/2 від 30.12.2020 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA807170/2020/01457 від 30.12.2020. Судом встановлено, що у зв`язку з прийняттям відповідачем рішення про коригування та картки відмови, товар ТОВ "АВТОПАРТС-ВМ" оформлено та випущено у вільний обіг відповідно до положень ч. 7 ст. 55 МК України за новою МД № UA807170/2020/071904 від 30.12.2020 зі сплатою гарантій відповідно до розділу Х МК України. 16.03.2021 року позивачем до Слобожанської митниці Держмитслужби в порядку ч. 8 ст. 55 МК України подано лист вих. № 16/03-21 про прохання прийняти та розглянути додаткові документи щодо підтвердження заявленої митної вартості товарів, що декларуються та скасування рішення про коригування. У даному листі товариством ще раз зазначено, що згідно із специфікацією № 20/24 від 22.12.2020 поставка товару здійснена за умовами поставки FCA Ульяновськ, Росія, тому ТОВ "АВТОПАРТС-ВМ" оформлено заявку № 22/12/20-01 від 22.12.2020 на транспортування вантажу автомобільним транспортом, де виконавцем є ТОВ "ДІА-ТРАНС", а перевізником ФОП ОСОБА_1 , та згідно з рахунком на оплату № 28/12 від 28.12.2020 здійснено оплату на транспортні послуги в сумі 20 000,00 грн (платіжне доручення № 2208 від 29.12.2020). Всі ці документи надано до Слобожанської митниці Держмитслужби разом із МД № UA807170/2020/071762. Також позивачем подані до митного органу наступні документи: 1) копія платіжного доручення в іноземній валюті або банківських металах № 109 від 15.03.2021 про сплату вартості товару; 2) копії податкових накладних з ідентичними товарами, які раніше були реалізовані ТОВ "АВТОПАРТС-ВМ" на території України; 3) копія звіту про оцінку майна № 12/03/2021/02 від 12.03.2021 щодо визначення ринкової вартості майна, що ввозиться на територію України. Листом № 7.14-08-4/7.14-15-03/13/3328 від 19.03.2021 відповідач повідомив, що подані позивачем додаткові документи не спростовують у повній мірі сумнівів митниці щодо дійсності задекларованої митної вартості оцінюваного товару, у зв`язку з чим не можуть бути підставою для скасування раніше прийнятого митницею рішення про коригування митної вартості товару. Не погоджуючись із винесеним рішенням про коригування митної вартості товарів № UA807000/2020/002683/2 від 30.12.2020 та карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA807170/2020/01457 від 30.12.2020, позивач звернувся до суду з цим позовом. Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог суд першої інстанції виходив з їх обґрунтованості. Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції та зазначає таке. Відповідно до статей 49, 50 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів. Частиною першою статті 51 Митного кодексу України визначено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Відповідно до пункту 2 частини другої статті 52 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зокрема, мають право на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі визнання органом доходів і зборів заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу (пункт 2 частини третьої статті 52 Митного кодексу України). Частиною четвертою статті 52 Митного кодексу України передбачено, що у випадках, визначених цим Кодексом, для заявлення митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України відповідно до митного режиму імпорту, органу доходів і зборів, який проводить митне оформлення цих товарів, разом з митною декларацією та іншими необхідними для митного оформлення зазначених товарів документами в установленому порядку подається декларація митної вартості. За змістом частини першої статті 260 Митного кодексу України, якщо декларант або уповноважена ним особа не володіє точними відомостями про характеристики товарів, необхідні для заповнення митної декларації у звичайному порядку, вона може подати органу доходів і зборів тимчасову митну декларацію на такі товари за умови, що вона містить дані, достатні для поміщення їх у заявлений митний режим, та під зобов`язання про подання додаткової декларації у строк не більше 45 днів з дати оформлення тимчасової митної декларації. Відповідно до частин першої - третьої статті 57 цього Кодексу визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Згідно з приписами статті 58 Митного кодексу України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів. Статтею 53 Митного кодексу України встановлено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. Відповідно до частини 5 статті 53 Митного кодексу України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті. З аналізу наведених вище правових норм вбачається, що Митним кодексом передбачено вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення. Вказана норма кореспондується з положеннями статті 318 Митного кодексу України, якою встановлено, що митний контроль передбачає виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи. Відповідно до статті 58 Митного кодексу України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (Контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу. Митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця. Розрахунки згідно з цією статтею робляться лише на основі об`єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню. Використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості повинні бути об`єктивними, піддаватися обчисленню та підтверджуватися документально. Послідовність дій посадових осіб органів доходів і зборів при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів під час здійснення їх митного контролю та митного оформлення визначено Методичними рекомендаціями щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затвердженими наказом ДМС України від 13.07.2012 №362. Згідно з приписами пункту 6 глави 2 вказаних Методичних рекомендацій при перевірці розрахунку, здійсненого декларантом або уповноваженою ним особою при визначенні митної вартості товарів за основним методом, та чисельного значення заявленої митної вартості, зокрема, аналізується: включення всіх складових митної вартості; включення всіх платежів, які відповідають вимогам, встановленим частинами п`ятою - восьмою статті 58 Кодексу, до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті; наявність помилок при перенесенні відомостей з документів, які підтверджують митну вартість товарів, до митної декларації та/або до декларації митної вартості (далі - ДМВ); наявність арифметичних помилок в митній декларації, ДМВ або документах, які підтверджують митну вартість товарів; наявність помилок при перерахунку сум в іноземній та/або національній валютах; наявність помилок при здійсненні нарахувань (наприклад, знижок); наявність помилок при перерахуванні одиниць виміру оцінюваного товару на одиниці виміру товару відповідно до Митного тарифу України. При перевірці розрахунку та числового значення заявленої митної вартості товарів здійснюється перевірка наявності у підтверджуючих документах всіх відомостей в кількісному виразі, використаних при обчисленні митної вартості, а саме: ДМВ (якщо ДМВ подається); митній декларації графи 12, 20, 22, 31 (в частині зазначення характеристик товару, які впливають виключно на рівень його митної вартості), 42, 43, 44 (в частині наявності реквізитів документів, які підтверджують митну вартість товарів), 45, 46; документах, поданих для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, для декларування яких не застосовується митна декларація (в частині зазначення характеристик товару, які впливають виключно на рівень його митної вартості); рахунку-фактурі або іншому документі, який визначає вартість товару (пункт 7 глави 2 Методичних рекомендацій). Відповідно до частини 1 статті 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів. Згідно з пунктом 1 частини четвертої статті 54 Митного кодексу України орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відповідно до положень частини 6 статті 54 Митного кодексу України, підставами для відмови у коригуванні митної вартості, серед іншого, є неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу. За змістом статті 57 Митного кодексу України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється в першу чергу за основним методом, тобто, за ціною договору (вартістю операції). Тобто, згідно з нормами Митного кодексу України, митним органом при прийнятті рішення про коригування митної вартості товарів повинна бути зазначена послідовність застосування методів визначення митної вартості та причини, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом. Також згідно з частиною 6 статті 53 Митного кодексу України, декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару. В той же час, витребуванню підлягають лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а визначення митної вартості не за першим методом можливе тільки тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації. Право митного органу на витребування додаткових документів не є абсолютним, а виникає за наявності хоча б однієї з таких підстав: надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Таким чином, органи доходів і зборів мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше. Отже, прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, відповідно до ч. 2 ст. 55 Митного кодексу України, має містити: обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня. Як правомірно враховано судом першої інстанції, в порушення вказаної норми відповідачем в оскаржуваних рішеннях не обґрунтовано причини, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано. Верховний Суд у постанові від 14 травня 2019 року (справа № 820/2474/16) зазначив, що наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає органу доходів і зборів право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації. Відтак, наведені приписи зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності. Встановивши вiдсутнiсть достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані її складові, та які саме документи необхiднi для підтвердження того чи іншого показника. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що посилання представника відповідача, що контракт № UA18RU-AVP від 06/02/2018 є непрямим контрактом, тобто, укладеним не з виробником товару є необгрунтованими, виходячи з такого. Відповідно до частини 3 статті 53 Митного кодексу України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Отже, для витребування додаткових документів, у митного органу повинні бути законні підстави. При цьому, відповідач не вказує, які саме підстави слугували для витребування додаткових документів. Щодо посилань відповідача на те, що в міжнародній автотранспортній накладній зазначено " ОСОБА_2 ", однак, в рахунку - фактурі вказано, що транспортно - експедиторські послуги надавались ТОВ "ДІА-Транс", колегія суддів зазначає таке. Матеріалами справи встановлено, що між ТОВ "АВТОПАРТС-ВМ" (замовник) та ТОВ "ДІА- ТРАНС" (виконавець) укладено договір № 18-2210 про транспортно- експедиційне обслуговування по перевезенню вантажів від 22.10.2018 р., згідно з п. 2.1 якого, виконавець організовує перевезення вантажів на підставі заявок, що подаються замовником. У зв`язку з чим, в заявці № 22/12/20-01 від 22.12.2020 на транспортування вантажу автомобільним транспортом, що укладена між ТОВ "АВТОПАРТС-ВМ" та ТОВ "ДІА-ТРАНС" зазначено, що перевізником за поставкою є саме - ФОП ОСОБА_3 . Щодо доводів відповідача про відсутність пакувального листа, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що замість пакувального листа позивачем надавались до митного органу рахунок - фактура, специфікація, які містили всі необхідні дані щодо найменування, ціни, коду, умов поставки товару. Таким чином, відповідачем не наведено конкретних та обґрунтованих обставин, які викликали сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих позивачем документів та водночас не доведено, що заявлені позивачем відомості про митну вартість товару є неповними та/або недостовірними. Відповідач не вказав на документи, зазначені у статті 53 МК України, в яких наявні розбіжності, ознаки підробки або які не містять всіх відомостей на підтвердження числових значень складових митної вартості товару. Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що прийняті відповідачем рішення про коригування митної вартості товарів № UA807000/2020/002683/2 від 30.12.2020 та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA807170/2020/01457 від 30.12.2020 є протиправними, а тому, підлягають скасуванню. Інші доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують. Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. За приписами ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги спростовані наведеними вище обставинами та нормативно - правовим обґрунтуванням, у зв`язку з чим підстав для скасування рішення суду першої інстанції не вбачається. Відповідно до ст. 139 КАС України підстави для розподілу судових витрат відсутні. Керуючись ст. ст. 229, 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Слобожанської митниці Держмитслужби залишити без задоволення. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 26.10.2021 по справі № 520/11617/21 залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України. Головуючий суддя Л.В. Курило Судді А.О. Бегунц Л.В. Мельнікова Повний текст постанови складено 21.12.2022 року