Постанова 4851 № 520/1072/22

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 21 грудня 2022 р.Справа № 520/1072/22 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Курило Л.В., Суддів: Рєзнікової С.С. , Бегунца А.О. , за участю секретаря судового засідання Машури Г.І. розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 19.01.2022, головуючий суддя І інстанції: Спірідонов М.О., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, по справі № 520/1072/22 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області ( далі - відповідач, ГУ ПФУ в Харківській області), в якому просив суд: - визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області при здійсненні ОСОБА_1 , перерахунку пенсії за вислугу років, на виконання судового рішення від 18.03.2021 по справі № 520/2224/21, з 01.04.2019 року, виходячи з 70 % грошового забезпечення та зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області перерахувати та виплатити ОСОБА_1 , пенсію за вислугу років у розмірі 89 % грошового забезпечення з 01.04.2019 року, з урахуванням раніше виплачених сум, однією сумою; - визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області при здійсненні ОСОБА_1 перерахунку пенсії за вислугу років з 01.04.2019 року в частині обмеження її максимальним (граничним) розміром, та зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 пенсію за вислугу років у розмірі 89 % грошового забезпечення з 01.04.2019 року, без застосування обмеження її максимальним (граничним) розміром, з урахуванням раніше виплачених сум, однією сумою. В обґрунтування позовних вимог зазначено, що рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 13.06.2019 по справі №520/4926/19 визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, що полягають у зменшенні ОСОБА_1 основного розміру пенсії з 89% до 70% грошового забезпечення з 01.01.2018 року та зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області перерахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію у розмірі 89% грошового забезпечення з 01.01.2018 року з виплатою суми недоплаченої частини основного розміру пенсії з 01.01.2018 року однією сумою. Вказане рішення набрало законної сили. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 18.03.2021 року № 520/2224/21 визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо нездійснення перерахунку та виплати з 01.04.2019 року ОСОБА_1 на підставі оновленої довідки про грошове забезпечення ОСОБА_1 та зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії з 01.04.2019 року на підставі оновленої довідки про грошове забезпечення ОСОБА_1 . Рішення набрало законної сили 01.07.2021 року. На виконання рішення суду відповідачем проведено перерахунок пенсії за вислугу років ОСОБА_1 , після чого, згідно з перерахунком пенсії за пенсійною справою, пенсія за вислугу років була перерахована відповідачем виходячи з 70% грошового забезпечення. Таким чином, відповідач повторно застосував до основного розміру пенсії показник 70% замість 89%, а також застосував обмеження максимальним (граничним) розміром. Не погодившись із діями відповідача щодо перерахунку пенсії та обмеженням виплати пенсії за вислугу років максимальним (граничним) розміром, позивач звернувся до суду з цим позовом. Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 19.01.2022 року відмовлено у відкритті провадження по справі на підставі п. 2 ч. 1 ст. 170 КАС України та роз`яснено, що питання щодо правомірності рішень, дій або бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень на виконання рішення суду, можуть бути заявлені позивачем в порядку, передбаченому ст. 383 КАС України. Суд дійшов висновку про наявність у спірних правовідносинах обставин, з якими КАС України пов`язує наявність підстав для встановлення судового контролю за виконанням судового рішення та роз`яснив позивачу види судового контролю. Не погоджуючись із вказаною, в апеляційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалу суду та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду. В обгрунтування вимог апеляційної скарги скаржник зазначив, що обмеження пенсії за вислугу років максимальним (граничним) розміром та зменшення розміру пенсії з 89% до 70% не були предметом розгляду по справі № 520/2224/21, тому він позбавлений можливості звернутись до суду в порядку ст. 383 КАС України. Відповідач своїм правом надання відзиву на апеляційну скаргу не скористався. Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось. Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши ухвалу суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке. Відповідно до частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Статтею 5 КАС України установлено право на судовий захист і передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю. Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень (ч. 2 ст. 5 КАС України). Не погоджуючись з висновком суду першої інстанції щодо наявності правових підстав для відмови у відкритті провадження у справі, колегія суддів зазначає таке. За приписами п. 2 ч. 1 ст. 170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав є такі, що набрали законної сили, рішення або постанова суду, ухвала про закриття провадження в адміністративній справі. Отже, для вирішення питання про відмову у відкритті провадження у справі суду належить встановити, що не тільки учасники справи є тими самими, але і предмет та підстави пред`явлення позову є тотожними. Як установлено судовим розглядом, рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 18.03.2021 року у справі № 520/2224/21 за адміністративним позовом ОСОБА_1 , яке набрало законної сили 01.07.2021 року, визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо нездійснення перерахунку та виплати пенсії з 01.04.2019 року ОСОБА_1 на підставі оновленої Довідки №2793 від 25.09.2020 року, виданої Управлінням СБУ в Харківській області про грошове забезпечення ОСОБА_1 та зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 з 01.04.2019 року на підставі оновленої Довідки №2793 від 25.09.2020 р., виданої Управлінням СБУ в Харківській області про грошове забезпечення ОСОБА_1 . Підставою для звернення до суду із позовом у справі, що розглядається, позивач визначив те, що виконуючи судове рішення від 18.03.2021 року у справі № 520/2224/21, при здійсненні перерахунку його пенсії відповідач безпідставно провів нарахування його пенсії з 01.04.2019 року, виходячи з 70% грошового забезпечення, замість 89% грошового забезпечення та обмежив її максимальним (граничним) розміром. Із судового рішення убачається, що предметом позову у справі № 520/2224/21 є протиправна бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо нездійснення перерахунку та виплати пенсії з 01.04.2019 року ОСОБА_1 на підставі оновленої Довідки про грошове забезпечення ОСОБА_1 , а також зобов`язання пенсійний орган здійснити відповідний перерахунок. В свою чергу, предметом позову у справі, що розглядається, зокрема, є протиправне, на думку позивача ОСОБА_1 , застосування пенсійним органом при виконанні судового рішення та здійсненні перерахунку його пенсії 70% грошового забезпечення ОСОБА_1 замість належних 89% грошового забезпечення та обмеження пенсії максимальним (граничним) розміром. Отже, предмети позовів у справі № 520/2224/21 та у справі, що розглядається, різні. Таким чином, у суду були відсутні підстави для відмови у відкритті провадження в адміністративній справі у зв`язку з тим, що у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав є такі, що набрали законної сили, рішення або постанова суду, ухвала про закриття провадження в адміністративній справі. З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку про задоволення апеляційної скарги, скасування оскаржуваної ухвали суду та направлення справи до суду першої інстанції для продовження її розгляду. Підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, порушення норм процесуального права, яке призвело до неправильного вирішення питання (п.п. 1, 4 ч. 1 ст. 320 КАС України). Відповідно до приписів ст. 139 КАС України підстави для розподілу судових витрат відсутні. Керуючись ст. ст. 229, 242, 243, 250, 308, 310, 315, 320, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 19.01.2022 по справі № 520/1072/22 скасувати. Справу № 520/1072/22 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного Управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії направити до Харківського окружного адміністративного суду для продовження розгляду. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Головуючий суддя Л.В. Курило Судді С.С. Рєзнікова А.О. Бегунц Повний текст постанови складено 21.12.2022 року