Постанова Волинський апеляційний суд № 161/3585/22

Справа № 161/3585/22 Провадження № 33/802/694/22 Головуючий у 1 інстанції: Кихтюк Р. М. Категорія: ч.1 ст.130 КУпаП Доповідач: Денісов В. П. ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 21 грудня 2022 року місто Луцьк Суддя Волинського апеляційного суду Денісов В.П., розглянувши апеляційну скаргу захисника Петрука І.В. на постанову судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 07 листопада 2022 року щодо ОСОБА_1 , В С Т А Н О В И В: Вказаною постановою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП із накладенням на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком 1 (один) рік, стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави 496 (чотириста дев`яносто шість) гривень 20 коп. судового збору. Згідно з постановою ОСОБА_1 визнаний винним за те, що 13.03.2022 о 19 год 20 хв у м. Луцьку, на вул. Ківерцівська, 1, він керував автомобілем «Opel Movano», р.н. НОМЕР_1 , у стані алкогольного сп`яніння, чим порушив вимоги п.2.9а ПДР та вчинив правопорушення, передбачене ч.2 ст.130 КУпАП. Не погоджуючись із судовим рішенням, захисник оскаржує його з мотивів незаконності. Просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови, оскільки ні він, ні особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, не були присутні у судовому засіданні, а в реєстрі судових рішень постанова оприлюднена лише 18.11.2022. Перевіривши матеріали справи та доводи клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, доходжу висновку, що клопотання задоволенню не підлягає, а апеляційна скарга підлягає поверненню з таких підстав. У поданій апеляційній скарзі захисник просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови, жодним чином не обґрунтовуючи поважність причин такого пропуску, лише зазначаючи, що ні він, ні особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, не були присутні у судовому засіданні, а в реєстрі судових рішень постанова оприлюднена лише 18.11.2022. Однак такі доводи повністю суперечать вимогам ч.2 ст.294 КУпАП, згідно з якими постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня її винесення. Отже, законодавець пов`язує початок відліку строку на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції з моментом її винесення, а не з моментом отримання особою копії постанови. 07.11.2022 під час розгляду справи у Луцькому міськрайонному суді Волинської області ОСОБА_1 та його захисник Петрук І.В. присутні не були. У постанові вказано: «В судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, хоча належним чином та неодноразово повідомлявся про день, час та місце розгляду справи. З огляду на те, що особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, будучи обізнаною про складання щодо неї протоколу про адміністративне правопорушення, не вжила заходів для явки до суду, не подала письмових пояснень чи заперечень проти протоколу, тому суд вважає, що наведена поведінка учасника процесу є такою, що спрямована на затягування розгляду справи, з метою спливу строку притягнення до адміністративної відповідальності, передбаченого ст.38 КУпАП.» (а.с.22, абз.3-4). З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 та його захисник Петрук І.В. неодноразово належним чином повідомлялися про розгляд справи, що підтверджується їхніми клопотаннями та заявами (а.с.14, 15, 18). У судові засідання 28.04.2022, 16.05.2022, 10.06.2022, 01.07.2022, 09.09.2022, 19.09.2022, 17.10.2022 та 07.11.2022 ні ОСОБА_1 , ні його захисник Петрук І.В. не з`явилися (а.с.9-13, 16-17, 21). Апеляційний суд звертає увагу, що з моменту надходження справи щодо ОСОБА_1 до суду першої інстанції (21.03.2022) і до моменту постановлення рішення (07.11.2022) ні ОСОБА_1 , ні його захисник Петрук І.В. жодного разу протягом більше, як семи місяців, не з`являлися до суду для участі у розгляді справи. Така процесуальна поведінка свідчить про зловживання своїми правами та відсутність бажання і намірів приймати участь у судовому розгляді. Захиснику Петруку І.В. було відомо про судовий розгляд справи, що повністю стверджується наявною у матеріалах справи заявою про його ознайомлення з матеріалами справи та відкладення розгляду справи (а.с.18). На переконання апеляційного суду, вказана заява є намаганням затягнути розгляд справи та зловживанням процесуальними правами, оскільки ні ОСОБА_1 , ні його захисник Петрук І.В. не з`явились в жодне із восьми судових засідань у даній справі. Апеляційну скаргу на постанову судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 07.11.2022 захисник Петрук І.В. подав лише 30.11.2021, що стверджується вхідним номером, вказаним на апеляційній скарзі, тобто із пропуском строку на апеляційне оскарження, який для нього закінчився 17.11.2022. Отже, апелянт пропустив строк апеляційного оскарження, визначений положеннями ч.2 ст.294 КУпАП. Європейський Суд з прав людини в рішенні «Рябих проти Росії» зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Таким чином, Європейський Суд з прав людини, рішення якого є джерелом права в Україні, вважає, що поновлення судом пропущеного строку без наведення обґрунтованих причин порушує принцип правової визначеності, зокрема порушення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Приписами ч.2 ст.294 КУпАП визначено, що апеляційна скарга, подана після закінчення десятиденного строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено. Підсумовуючи наведені обставини та положення ч.2 ст.294 КУпАП, необхідно відмовити у задоволенні клопотання захисника Петрука І.В. про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 07 листопада 2022 року щодо ОСОБА_1 та повернути апеляційну скаргу особі, яка її подала. На підставі викладеного, керуючись ст.294 КУпАП, П О С Т А Н О В И В: У задоволенні клопотання захисника Петрука І.В. про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 07 листопада 2022 року щодо ОСОБА_1 відмовити. Апеляційну скаргу повернути особі, яка її подала. Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Волинського апеляційного суду В.П. Денісов