Постанова Волинський апеляційний суд № 161/7006/22

Справа № 161/7006/22 Провадження №33/802/440/22 Головуючий у 1 інстанції:Ковтуненко В. В. Категорія:ч. 1 ст. 130 КУпАП. Доповідач: Денісов В. П. ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 11 серпня 2022 року місто Луцьк Суддя Волинського апеляційного суду Денісов В.П., перевіривши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 07 липня 2022 року щодо нього, В С Т А Н О В И В: Вказаною постановою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП із накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 1 000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень, із позбавленням права керування всіма видами транспортних засобів на строк 1 (один) рік, Також стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави 496 (чотириста дев`яносто шість) гривень 20 коп. судового збору. ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності за те, що він 21 травня 2022 року, о 10.45 годин в селі Струмівка, по вулиці Рівненській, Волинської області, керував транспортним засобом «Ніссан», державний номерний знак НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме різкий запах алкоголю з ротової порожнини, та відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння. 26 липня 2022 року через Луцький міськрайонний суд Волинської області ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій вважає постанову судді незаконною. Просить постанову судді скасувати та закрити провадження щодо нього у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. Також просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови судді. Перевіривши матеріали справи та доводи клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, доходжу висновку, що в поновленні строку на апеляційне оскарження постанови судді слід відмовити з таких підстав. Обґрунтовуючи поважність причин пропуску цього строку, ОСОБА_1 вказує на те, що з оскаржуваною постановою судді він ознайомився лише 19 липня 2022 року. Проте, такі доводи повністю суперечать вимогам ч.2 ст.294 КУпАП, згідно яких постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня її винесення. Отже, законодавець пов`язує початок відліку строку на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції з моментом її винесення, а не отримання особою копії постанови. Як вбачається з матеріалів справи 07 липня 2022 року під час розгляду справи в Луцькому міськрайонному суді Волинської області ОСОБА_1 був присутній, вину визнав повністю (а.с.16-17). ОСОБА_1 був ознайомлений із змістом постанови, а також із строком та порядком її оскарження до Волинського апеляційного суду, що стверджується його власноручною розпискою від 07 липня 2022 року (а.с.18). Разом з тим, апеляційну скаргу ОСОБА_1 подав через Луцький міськрайонний суд Волинської області лише 26 липня 2022 року, що стверджується штампом вхідної кореспонденції суду, тобто з пропуском строку на апеляційне оскарження, який для нього збіг, з врахуванням вихідних днів 18 липня 2022 року. Європейський Суд з прав людини в рішенні «Рябих проти Росії» зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Таким чином, Європейський Суд з прав людини, рішення якого є джерелом права в Україні, вважає, що поновлення судом пропущеного строку без наведення обґрунтованих причин порушує принцип правової визначеності, зокрема порушення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Відтак, апеляційний суд приходить до обґрунтованого переконання, що ті мотиви, які наведено у клопотанні ОСОБА_1 не є поважною причиною пропуску строку на апеляційне оскарження, так як повністю суперечать положенням ч.2 ст.294 КУпАП. Приписами ч.2 ст.294 КУпАП визначено, що апеляційна скарга, подана після закінчення десятиденного строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено. Підсумовуючи наведені обставини в їх сукупності, необхідно відмовити у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 07 липня 2022 року щодо нього та повернути апеляційну скаргу особі, яка її подала. На підставі викладеного, керуючись ст.294 КУпАП, П О С Т А Н О В И В : У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 07 липня 2022 року щодо нього відмовити. Апеляційну скаргу повернути особі, яка подала апеляційну скаргу. Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Волинського апеляційного суду В.П. Денісов