Постанова Одеський апеляційний суд № 521/11239/22

Номер провадження: 33/813/1298/22 Номер справи місцевого суду: 521/11239/22 Головуючий у першій інстанції Морозова І. В. Доповідач Драгомерецький М. М. ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 17.11.2022 року м. Одеса Одеський апеляційний суд в складі судді судової колегії судової палати у цивільних справах Драгомерецького М.М., при секретарі Павлючук Ю.В., переглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Одеської митниці Державної митної служби України на постанову Малиновського районного суду м. Одеси від 20 вересня 2022 року по справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за порушення митних правил, передбачених ч. 1 ст. 483 МК України, - В С Т А Н О В И В: Згідно протоколу про порушення митних правил №605/500000/22 від 17.03.2022, 17 березня 2022 року о 00.13 год. в пункт пропуску «Виноградівка» митного поста «Ізмаїл» Одеської митниці, по смузі руху «зелений коридор» прибув легковий автомобіль марки «MERCEDES BENZ S 400», державний номер НОМЕР_1 , кузов № НОМЕР_2 , країна реєстрації Україна, який прямував з України до Молдови, під керуванням громадянки України ОСОБА_1 , яка надала до митного оформлення свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_3 , видане 20.03.2021 та довіреність від 16.03.2021 №189. Формою проходження митного контролю ОСОБА_1 обрала порядок проходження митного контролю по каналу руху «зелений коридор». Відповідно до ч. 5 ст. 366 МК України обрання «зеленого коридору» вважається заявою громадянина про те, що переміщувані ним через митний кордон України товари не підлягають письмовому декларуванню, оподаткуванню митними платежами, не підпадають під встановлені законодавством заборони та/або обмеження щодо ввезення на митну територію України або вивезення за межі цієї території та свідчить про факти, що мають юридичне значення. Згідно із ч. 6 даної статті громадяни, які проходять (проїжджають) через «зелений коридор», звільняються від подання письмової митної декларації. Звільнення від подання письмової митної декларації не означає звільнення від обов`язкового дотримання порядку переміщення товарів через митний кордон України. На підставі проведення аналізу ризиків для проведення поглибленого огляду даного транспортного засобу марки «MERCEDES BENZ S 400», державний номер НОМЕР_1 , кузов № НОМЕР_2 , країна реєстрації Україна, та особистих речей водія ОСОБА_1 , її було переведено до смуги руху «червоний коридор». Громадянці України ОСОБА_1 було надано для заповнення митну декларацію, в якій вона зазначила про наявність переміщуваної нею валюти в сумі 2 600 доларів США, 10 000 Євро та 21 894 гривень. Під час спільного прикордонно митного догляду вказаного легкового автомобіля марки «MERCEDES BENZ S 400», державний номер НОМЕР_1 , кузов № НОМЕР_2 , країна реєстрації Україна, в сумці з речами, яка надала до огляду ОСОБА_1 , а саме всередині взуття, було виявлено іноземну валюту в кількості 10 000 (десять тисяч) доларів США та 5 000 (п`ять тисяч) Євро, також під час огляду салону вказаного автомобіля, в підлокітнику заднього сидіння, у конструктивній порожнині для склянок було виявлено 147 540 (сто сорок сім тисяч п`ятсот сорок) гривень України. Виявлена валюта перевищує дозволену до вивезення норму готівки, яка визначена постановою Національного банку України №3 від 02.01.2019, а також підлягає обов`язковому декларуванню у разі переміщення через митний кордон України та у відповідності до п. 18 постанови Національного банку України №5 від 02.01.2019 потребує наявності при переміщенні документів, що підтверджують зняття готівки з рахунків у банках (фінансових установах) на ту суму, що перевищує 10 000 Євро, чим громадянка України ОСОБА_1 порушила вимоги ст. 8 Закону України «Про валюту та валютні цінності». Документів, що підтверджують зняття готівки з рахунків у банках (фінансових установах) на ту суму, що перевищує еквівалент 10 000 Євро, громадянкою України ОСОБА_1 надано не було. Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України від 03.06.2005 №8 «Про судову практику у справах про контрабанду та порушення митних правил» - незаконне переміщення предметів із приховуванням від митного контролю - це їх переміщення через митний кордон України з використанням спеціально виготовлених сховищ (тайників) та інших засобів чи способів, що утруднюють їх виявлення, або шляхом надання одним товарам вигляду інших, або з поданням митному органу як підстави для переміщення товарів підроблених документів чи одержаних незаконним шляхом або таких, що містять неправдиві дані. Згідно із п. 5 вказаної Постанови Пленуму Верховного Суду України від 03.06.2005 №8, використання інших засобів чи способів, що утруднюють виявлення предметів, можуть визнаватися, зокрема, приховування останніх у валізах, одязі, взутті, головному вбранні, речах особистого користування, на тілі або організмі людини чи тварини, надання одним предметам вигляду інших (зміна ознак форми та стану, упаковки, ярликів, етикеток тощо). Виявлена валюта в сумі 10 000 доларів США, вартість яких за курсом НБУ від 17.03.2022 становить 292 549 грн; 5 000 (п`ять тисяч) Євро, вартість яких за курсом НБУ від 17.03.2022 складає 165 853,50 грн та 147 540 гривень України, не була заявлена громадянкою України ОСОБА_1 при усному опитуванні, не була письмово записана до митної декларації, та переміщувалась нею через митний кордон України з приховуванням від митного контролю у спосіб, що утруднює її виявлення, шляхом приховування останньої у взутті серед особистих речей, а також в салоні автомобіля, у конструктивній порожнині для склянок підлокітника заднього сидіння. Зазначені дії ОСОБА_1 мають ознаки порушення (порушень) митних правил, передбаченого (передбачених) ч. 1 ст. 483 Митного кодексу України, у зв`язку з чим, посадовою особою Одеської митниці Державної митної служби було складено протокол про порушення митних правил №605/500000/22 від 17 березня 2022 року. Постановою Малиновського районного суду м. Одеси від 20 вересня 2022 року провадження по справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за порушення митних правил, передбачених ч. 1 ст. 483 МК України закрито, за відсутності в її діях складу адміністративного правопорушення. Вилучені протоколом про порушення митних правил №605/50000/22 грошові кошти повернуто власнику або уповноваженій особі в установленому законом порядку. В апеляційній скарзі Одеська митниця Державної митної служби України просить скасувати постанову суду першої інстанції, прийняти нову постанову, якою ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні правопорушення за ч. 1 ст. 483 МК України та накласти на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 100 % вартості товарів безпосередніх предметів правопорушення, що дорівнює 605 942,50 грн, з конфіскацією предметів правопорушення валюти в сумі 10 000 дол. США, 5 000 Євро та 147 540 гривень. 14 листопада 2022 року ОСОБА_1 надала клопотання про розгляд справи без її участі, крім того просила залишити без задоволення апеляційну скаргу Одеської митниці Державної митної служби України. Представник Одеської митниці Державної митної служби України судове засідання до суду апеляційної інстанції не з`явився, про розгляд справи сповіщались належним чином та завчасно, заяви про відкладення розгляду справи не надходило. Відповідно до вимог ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Неявка в судове засіданні особи, яка подала скаргу, інших осіб, які беруть участь у провадженні в справі про адміністративне правопорушення, не перешкоджає розгляду справи, крім випадків, коли є поважні причини неявки або в суду відсутня інформації про належне повідомлення цих осіб. З огляду на вищевикладене, з метою дотримання розумних строків розгляду справи, апеляційний суд вважає можливим розглянути апеляційну скаргу за відсутності представника Одеської митниці Державної митної служби України та ОСОБА_1 , на підставі доводів викладених в ній, оскільки в справі достатньо матеріалів для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення. Перевіривши матеріали справи та дослідивши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав. Положення ст. 487 МК України передбачають, що провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення. У відповідності до положень ст. 1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції, законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством. В силу ст. 486 МК України завданням провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням. Статтею 489 МК України визначено, що при розгляді справи про порушення митних правил суд зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення від адміністративної відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Однак, закриваючи провадження по справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за порушення митних правил, передбачених ч. 1 ст. 483 МК України, за відсутності в її діях складу адміністративного правопорушення, суд першої інстанції всупереч вимогам ст. ст. 245, 247, 251, 252, 280 КУпАП, ст. ст. 486, 489 МК України належним чином не встановив чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає він адміністративній відповідальності, тобто однобічно розглянув справу, без з`ясування фактичних обставин, що мають істотне значення для її розгляду, що призвело до ухвалення незаконного рішення. Приймаючи рішення по справі суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_1 не мала наміру на приховування грошових коштів від митного контролю, тобто прямого умислу на вчинення митного правопорушення, передбаченого ч. 1 статті 483 МК України. Оскільки остання не виготовляла і не пристосовувала спеціальних сховищ в автомобілі для переміщення валюти через митний кордон України, а поклала грошові кошти в заводські конструкції автомобіля та серед особистих речей. Однак, апеляційний суд не може погодитись з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного. Судовий розгляд справ повинен відповідати загальним принципам, а саме: верховенство права, законність, рівність перед законом і судом, повага до людської гідності, забезпечення права на свободу та особисту недоторканість, презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості, тощо. Згідно вимог ст. 458 МК України, порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або необережні) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність. Частиною 1 ст. 483 МК України встановлено адміністративну відповідальність за переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, тобто з використанням спеціально виготовлених сховищ (тайників) та інших засобів або способів, що утруднюють виявлення таких товарів, або шляхом надання одним товарам вигляду інших, або з поданням митному органу як підстави для переміщення товарів підроблених документів чи документів, одержаних незаконним шляхом, або таких, що містять неправдиві відомості щодо найменування товарів, їх ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача, кількості вантажних місць, їх маркування та номерів, неправдиві відомості, необхідні для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості. Частинами 3-4 ст. 371 МК України встановлено, що товари, сумарна фактурна вартість яких перевищує еквівалент 10 000 євро (крім зазначених у частині четвертій цієї статті), при вивезенні (пересиланні) їх громадянами за межі митної території України підлягають письмовому декларуванню з поданням митної декларації, передбаченої законодавством України для підприємств, зі сплатою вивізного мита у випадках, встановлених законами України, та з поданням відповідних документів, які підтверджують дотримання встановлених заборон та/або обмежень згідно із законами України щодо вивезення (пересилання) товарів за межі митної території України. Товари, сумарна фактурна вартість яких перевищує еквівалент 10 000 євро, при вивезенні (пересиланні) громадянами за межі митної території України підлягають письмовому декларуванню в порядку, встановленому для громадян, та звільняються від подання документів (крім документів, що підтверджують право вивезення за межі митної території України культурних цінностей), що підтверджують дотримання встановлених заборон та/або обмежень щодо вивезення (пересилання) громадянами товарів за межі митної території України, за умови, що ці товари: 1) вивозяться у зв`язку з виїздом за межі України на постійне місце проживання; 2) входять до складу спадщини, оформленої в Україні на користь громадянина-нерезидента, за умови підтвердження складу спадщини органами, що вчиняють нотаріальні дії; 3) тимчасово вивозяться громадянами-резидентами за межі митної території України під письмове зобов`язання про їх зворотне ввезення; 4) були тимчасово ввезені на митну територію України під зобов`язання про їх зворотне вивезення, що підтверджується відповідними документами; 5) були одержані громадянами-нерезидентами у вигляді призів і нагород за участь у змаганнях, конкурсах, фестивалях тощо, які проводяться на території України, що підтверджується відповідними документами. Товари - будь-які рухомі речі, у тому числі ті, на які законом поширено режим нерухомої речі (крім транспортних засобів комерційного призначення), валютні цінності, культурні цінності, а також електроенергія, що переміщується лініями електропередачі (п. 57 ст. 4 МК України). В свою чергу, валютними цінностями, відповідно до п. 1-1 ст. 4 МК України серед іншого є й іноземна валюта, а саме: іноземні грошові знаки у вигляді банкнотів, казначейських білетів, монет, що перебувають в обігу та є законним платіжним засобом на території відповідної іноземної держави, а також вилучені з обігу або такі, що вилучаються з нього, але підлягають обмінові на грошові знаки, які перебувають в обігу. Відповідно до ч. 3 ст. 197 МК України, переміщення валюти України, іноземної валюти, банківських металів через митний кордон України здійснюється з урахуванням вимог Закону України «Про валюту і валютні операції». Закон України «Про валюту і валютні операції» визначає правові засади здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду, права та обов`язки суб`єктів валютних операцій і уповноважених установ та встановлює відповідальність за порушення ними валютного законодавства. Метою цього Закону є забезпечення єдиної державної політики у сфері валютних операцій та вільного здійснення валютних операцій на території України. Валютні операції здійснюються без обмежень відповідно до законодавства України, крім випадків, встановлених законами України, що регулюють відносини у сферах забезпечення національної безпеки, запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму чи фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, виконання взятих Україною зобов`язань за міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також випадків запровадження Національним банком України відповідно до цього Закону заходів захисту (ст. 4 Закону України «Про валюту і валютні операції»). Статтею 8 Закону України «Про валюту і валютні операції» встановлено, що транскордонне переміщення фізичними особами валютних цінностей у сумі, що дорівнює або перевищує еквівалент 10 тисяч євро за офіційним курсом валют, встановленим Національним банком України на день переміщення через митний кордон України, підлягає письмовому декларуванню митним органам, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Порядок транскордонного переміщення валютних цінностей суб`єктами валютних операцій і уповноваженими установами визначається Національним банком України з урахуванням норм частини першої цієї статті. Положення про транскордонне переміщення валютних цінностей, затверджене постановою Правління Національного банку України №3 від 02.01.2019, визначає порядок ввезення, пересилання на митну територію України, вивезення, пересилання з митної території України або транзит через митну територію України фізичними особами, юридичними особами та банками готівкової валюти і банківських металів. Пунктами 4-6 вищезазначеного Положення встановлено, що фізичні/юридичні особи та банки здійснюють декларування переміщення готівкової валюти і банківських металів у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Фізична особа ввозить в Україну та вивозить за межі України готівкову валюту і банківські метали в сумі/вартістю, що не перевищує в еквіваленті 10 000 євро, без письмового декларування митному органу. Фізична особа ввозить в Україну та вивозить за межі України готівкову валюту і банківські метали в сумі/вартістю, що дорівнює або перевищує в еквіваленті 10 000 євро, за умови її письмового декларування митному органу в повному обсязі. Крім того, пунктом 18 Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого постановою Правління Національного банку України №5 від 02.01.2019 передбачений порядок в разі транскордонного переміщення фізичними особами валютних цінностей, що перевищує на день вивезення еквівалент 10 000 євро. Так, п. 18 вищевказаного положення встановлено, що фізичні особи-резиденти здійснюють валютні операції з транскордонного переміщення валютних цінностей шляхом їх вивезення/пересилання за межі України в загальній сумі, що перевищує на день вивезення/пересилання в еквіваленті 10 000 євро, на підставі документів, що підтверджують: 1) зняття цією фізичною особою готівки з власних рахунків у банках і квитанції про здійснення валютно-обмінної операції з цією готівкою (у разі здійснення такої операції) виключно на ту суму, що перевищує на день вивезення/пересилання в еквіваленті 10 000 євро; 2) придбання цією особою банківських металів у банках та/або Національному банку виключно на ту суму, що перевищує на день вивезення/пересилання в еквіваленті 10 000 євро. Документи, що підтверджують зняття готівки з власних рахунків у банках фізичними особами-резидентами з метою її вивезення, є чинними протягом 90 календарних днів із дня зняття ними готівки з власних рахунків у банках. Матеріалами справи встановлено, що 17 березня 2022 року о 00.13 год. в пункт пропуску «Виноградівка» митного поста «Ізмаїл» Одеської митниці, по смузі руху «зелений коридор» прибув легковий автомобіль марки «MERCEDES BENZ S 400», державний номер НОМЕР_1 , кузов № НОМЕР_2 , країна реєстрації Україна, який прямував з України до Молдови, під керуванням громадянки України ОСОБА_1 , яка надала до митного оформлення свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_3 , видане 20.03.2021 та довіреність від 16.03.2021 №189. Формою проходження митного контролю ОСОБА_1 обрала порядок проходження митного контролю по каналу руху «зелений коридор». Згідно із ч. ч. 5-6 ст. 366 МК України обрання «зеленого коридору» вважається заявою громадянина про те, що переміщувані ним через митний кордон України товари не підлягають письмовому декларуванню, оподаткуванню митними платежами, не підпадають під встановлені законодавством заборони та/або обмеження щодо ввезення на митну територію України або вивезення за межі цієї території та свідчить про факти, що мають юридичне значення. Громадяни, які проходять (проїжджають) через «зелений коридор», звільняються від подання письмової митної декларації. Звільнення від подання письмової митної декларації не означає звільнення від обов`язкового дотримання порядку переміщення товарів через митний кордон України. На підставі проведення аналізу ризиків для проведення поглибленого огляду даного транспортного засобу марки «MERCEDES BENZ S 400», державний номер НОМЕР_1 , кузов № НОМЕР_2 , країна реєстрації Україна, та особистих речей водія ОСОБА_1 , представниками митного органу водія було переведено до смуги руху «червоний коридор». Громадянці України ОСОБА_1 було надано для заповнення Бланк декларації транскордонного переміщення фізичними особами валютних цінностей, в якій вона особисто зазначила про наявність переміщуваної нею валюти в сумі: 10 000 Євро, 2 600 доларів США та 21 894 гривень (а.с. 12). Під час спільного прикордонно митного догляду автомобіля марки «MERCEDES BENZ S 400», державний номер НОМЕР_1 , кузов № НОМЕР_2 , країна реєстрації Україна, в сумці з речами, яка надала до огляду ОСОБА_1 , а саме всередині взуття, було виявлено іноземну валюту в кількості 10 000 доларів США та 5 000 Євро, також під час огляду салону вказаного автомобіля, в підлокітнику заднього сидіння, у конструктивній порожнині для склянок було виявлено 147 540 гривень України На підставі вищевикладених обставин апеляційний суд погоджується із посиланням представника Одеської митниці Державної митної служби України на те, що виявлена при огляді в ОСОБА_1 валюта перевищує дозволену до вивезення норму готівки, а тому у відповідності до п. 18 постанови Національного банку України №5 від 02.01.2019 при переміщенні потребує документів, що підтверджують зняття готівки з рахунків у банках (фінансових установах) на ту суму, що перевищує 10 000 Євро, а також підлягала обов`язковому декларуванню у разі переміщення через митний кордон України. Документів, що підтверджують зняття готівки з власних рахунків у банках (фінансових установах) чи квитанцій про здійснення валютно-обмінної операції з цією готівкою на ту суму, що перевищує еквівалент 10 000 Євро, ОСОБА_1 митному органу не надала, таких доказів також не було надано суду під час розгляду справи. Таким чином ОСОБА_1 не довела законності походження валюти при її вивезення за межі території України. В рішенні ЄСПЛ у справі «Ісмаїлов проти РФ» зазначено, що держави мають законний інтерес, а також обов`язок на підставі різних міжнародних договорів, вживати заходи з метою виявлення та відстеження руху коштів через їхні кордони, оскільки значні суми готівки можуть використовуватися під час відмивання грошей, торгівлі наркотиками, фінансування тероризму чи організованої злочинності, ухилення від сплати податків чи вчинення інших тяжких фінансових злочинів. Загальна вимога до декларування товарів, що переміщуються через митний кордон, яка поширюється на кожну особу, що перетинає державний кордон, запобігає неконтрольованому ввезенню готівки в державу чи її вивезенню з неї, тому конфіскація у випадку недекларування готівки під час проходження митного контролю є частиною регуляторного механізму, який відповідає загальним інтересам суспільства. Апеляційний суд також не може погодитись із висновком суду першої інстанції про те, ОСОБА_1 не мала наміру на приховування грошових коштів від митного контролю, тобто відсутній в її діях прямий умисел на вчинення митного правопорушення, передбаченого ч. 1 статті 483 МК України, оскільки остання поклала зазначену готівку в легкодоступні місця, а саме: частину до взуття, а частину до підлокітника автомобіля. Диспозицією ч. 1 ст. 483 МК України передбачено, що відповідальність настає за переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, тобто з використанням спеціально виготовлених сховищ (тайників) та інших засобів або способів, що утруднюють виявлення таких товарів, або шляхом надання одним товарам вигляду інших, або з поданням митному органу як підстави для переміщення товарів підроблених документів чи документів, одержаних незаконним шляхом, або таких, що містять неправдиві відомості щодо найменування товарів, їх ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача, кількості вантажних місць, їх маркування та номерів, неправдиві відомості, необхідні для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості. Об`єктивною стороною зазначеного правопорушення є дії, спрямовані на переміщення товарів, транспортних засобів через митний кордон України. Під дією мається на увазі активна поведінка (вчинок) особи, в якій відображена зовні її воля і, що спрямована на спричинення певних негативних наслідків. Суб`єктивна сторона передбачає наявність прямого умислу, тобто винний у скоєнні правопорушення чітко розуміє та усвідомлює обставини і характер незаконного переміщення товарів через митну територію України і прагне їх ввезти на територію України або вивезти за межі території України з порушенням встановленого порядку. Отже, зміст ст. 483 МК України вказує на те, що це правопорушення є навмисним, тобто особа, яка вчиняє такі дії, має усвідомлювати протиправний характер своїх дій, передбачити їх шкідливі наслідки й бажати настання цих наслідків, об`єктивна сторона складу даного правопорушення характеризується діями, спрямованими на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, а суб`єктивна сторона - лише прямим умислом. Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України від 03.06.2005 №8 «Про судову практику у справах про контрабанду та порушення митних правил» - незаконне переміщення предметів із приховуванням від митного контролю - це їх переміщення через митний кордон України з використанням спеціально виготовлених сховищ (тайників) та інших засобів чи способів, що утруднюють їх виявлення, або шляхом надання одним товарам вигляду інших, або з поданням митному органу як підстави для переміщення товарів підроблених документів чи одержаних незаконним шляхом або таких, що містять неправдиві дані. Згідно із п. п. 5-6 вищевказаної постанови під спеціально виготовленим сховищем (тайником) треба розуміти сховище, виготовлене з метою незаконного переміщення товарів через митний кордон України, а також обладнані і пристосовані з цією ж метою конструктивні ємності та предмети, які попередньо піддавалися розбиранню, монтажу тощо. Використанням інших засобів чи способів, що утруднюють виявлення предметів, можуть визнаватися, зокрема, приховування останніх у валізах, одязі, взутті, головному вбранні, речах особистого користування, на тілі або в організмі людини чи тварини, а також надання одним предметам вигляду інших (зміна їхніх зовнішніх ознак - форми та стану, упаковки, ярликів, етикеток тощо). В постанові вказано, що судам необхідно враховувати, що підробленими треба вважати як фальшиві документи, так і справжні, до яких внесено неправдиві відомості чи окремі зміни, що перекручують зміст інформації щодо фактів, які ними посвідчуються, а також документи з підробленими підписами, відбитками печаток та штампів. Документами, що містять неправдиві дані, є, зокрема, такі, в яких відомості щодо суті угоди, найменування, асортименту, ваги, кількості чи вартості товарів, а також їх відправника чи одержувача, держави, з якої вони вивезені чи в яку переміщуються, не відповідають дійсності. Як вже було встановлено апеляційним судом, 17 березня 2022 року о 00.13 год. в пункт пропуску «Виноградівка» митного поста «Ізмаїл» Одеської митниці, під час проходження митного контролю ОСОБА_1 особисто заповнила та надала представникам митного органу Бланк декларації транскордонного переміщення фізичними особами валютних цінностей, в якій вона зазначила про наявність переміщуваної в неї валюти в сумі: 10 000 Євро, 2 600 доларів США та 21 894 гривень. Однак, під час спільного прикордонно митного догляду автомобіля, в сумці з речами, яка надала до огляду ОСОБА_1 , а саме всередині взуття, було виявлено іноземну валюту в кількості 10 000 доларів США та 5 000 Євро, також під час огляду салону вказаного автомобіля, в підлокітнику заднього сидіння, у конструктивній порожнині для склянок було виявлено 147 540 гривень України. Таким чином, аналізуючи вимоги чинного законодавства та роз`яснень до нього, апеляційний суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 міститься склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 Митного кодексу України, тобто вчинення нею дій, спрямованих на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, у спосіб, що утруднюють їх виявлення шляхом приховування останньої у взутті серед особистих речей та в салоні автомобіля, у конструктивній порожнині для склянок підлокітника заднього сидіння, а також подання митному органу як підставу для переміщення товарів документів, що містять неправдиві відомості. Зазначений висновок суду відповідатиме завданням КУпАП та Митного кодексу України, яким є зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством. Посилання суду першої інстанції на те, що ОСОБА_1 не виготовляла і не пристосовувала спеціальних сховищ в автомобілі для переміщення валюти через митний кордон України, а тому відсутній факт приховування, апеляційний суд не може прийняти до уваги, оскільки валюту в сумі 10 000 доларів США, 5 000 Євро та 147 540 гривень України ОСОБА_1 не заявила митному органу при усному опитуванні, така валюта не була нею письмово записана до декларації транскордонного переміщення фізичними особами валютних цінностей, а тому перебування валюти у заводській конструкціях автомобіля та серед особистих речей визнається судом «приховуванням». Висновок суду першої інстанції про відсутність в діях ОСОБА_1 складу правопорушення через відсутність в неї суб`єктивної сторони правопорушення є безпідставним, суперечить дійсним обставинам провадження. Крім того, ОСОБА_1 відмовилась від надання будь-яких пояснень працівникам митниці з приводу виявлених у неї незадекларованих коштів, в судовому засіданні присутня не була. Обґрунтовуючи свій висновок, суд першої інстанції взяв за основу лише пояснення адвоката, які можуть бути його припущеннями. Згідно із положеннями ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі та в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Відповідно до ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами. Санкція ч. 1 ст. 483 МК України передбачає накладення штрафу в розмірі 100 відсотків вартості товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил з конфіскацією цих товарів, а також товарів, транспортних засобів із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для переміщення товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України. Безпосереднім предметом порушення митних правил, передбачених ч. 1 ст. 483 МК України є не заявлена ОСОБА_1 валюта та гривня, а саме: -10 000 (десять тисяч) доларів США, вартість яких за курсом НБУ від 17.03.2022 становить 292 549 грн; -5 000 (п`ять тисяч) Євро, вартість яких за курсом НБУ від 17.03.2022 складає 165 853,50 грн; -147 540 (сто сорок сім тисяч п`ятсот сорок) гривень України. Разом на суму 605 942,50 гривень. У відповідності до п. 3 ч. 8 ст. 294 КУпАП, за наслідками розгляду апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції має право скасувати постанову та прийняти нову постанову. Крім того, відповідно до ст. 40-1 КУпАП та п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» в разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується судовий збір особою, на яку накладено таке стягнення, в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Керуючись ст. ст. 247, 294 КУпАП, ст. ст. 472, 529, 530 МК України, Одеський апеляційний суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Одеської митниці Державної митної служби України задовольнити. Постанову Малиновського районного суду м. Одеси від 20 вересня 2022 року скасувати. Прийняти нову постанову, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_4 ), визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України та накласти на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 100 відсотків вартості товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил, що дорівнює 605 942,50 гривень, з конфіскацією безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України, а саме валюти в сумі 10 000 доларів США, 5 000 Євро та 147 540 гривень, вилучених відповідно до протоколу про порушення митних правил №605/500000/22 від 17.03.2022. Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_4 ) на користь держави судовий збір в розмір 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а саме 496,20 гривень. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Одеського апеляційного суду М.М. Драгомерецький