Постанова Восьмий апеляційний адміністративний суд № 300/2737/22

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 20 грудня 2022 рокуЛьвівСправа № 300/2737/22 пров. № А/857/13775/22 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого судді: Гудима Л.Я., суддів: Довгополова О.М., Святецького В.В., розглянувши в порядку письмового провадження у м. Львові апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 06 вересня 2022 року, головуючий суддя - Чуприна О.В., ухвалене у м. Івано-Франківську, у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,- В С Т А Н О В И В: В липні 2022 року позивач - ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ГУПФУ в Івано-Франківській області, в якому просив визнати протиправними дії щодо обмеження максимальним розміром пенсії за вислугу років, перерахованої на підставі оновленої довідки про розмір грошового забезпечення, та зобов`язання здійснити з 01.12.2019 року перерахунок і виплату пенсії на підставі довідки №49 від 29.04.2021 року, в значенні її фактичного нарахування без обмеження максимальним розміром з урахуванням виплачених сум. В обґрунтування своїх позовних вимог посилався на те, що рішенням Конституційного суду України від 20.12.2016 року № 7-рп/2016, визнано такими, що не відповідають Конституції України положення частини сьомої статті 43 Закону №2262-ХІІ, згідно з якою максимальний розмір пенсії не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 06 вересня 2022 року адміністративний позов задоволено; визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо обмеження розміру пенсії ОСОБА_1 з 01.12.2019 року десятьма прожитковими мінімумами, встановленими для осіб, які втратили працездатність, при здійсненні на підставі відомостей довідки Державної установи "Територіальне медичне об`єднання МВС України по Івано-Франківській області" за №49 від 29.04.2021 року про розмір грошового забезпечення станом на листопад 2019 року, перерахунку пенсії за вислугу років, призначеної згідно Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 року за №2262-XII; зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії за вислугу років з 01.12.2019 року на підставі відомостей довідки Державної установи "Територіальне медичне об`єднання МВС України по Івано-Франківській області" за №49 від 29.04.2021 року без обмеження її розміру десятьма прожитковими мінімумами, встановленими для осіб, які втратили працездатність, з урахуванням раніше проведених виплат. Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням суду першої інстанції, ГУПФУ в Івано-Франківській області оскаржило його в апеляційному порядку, яке, покликаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, не надано належної правової оцінки наявним доказам, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову відмовити. Свою апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що пенсія перерахована відповідно до нормативно-правових актів, вказаних в статті 2 Закону №3668-VI, серед яких в тому числі Закон №2262-XII, та розмір якої перевищує максимальний розмір, встановлений даним Законом, поширюються приписи законодавства, чинні на час здійснення такого перерахунку. Норма закону про обмеження максимального розміру пенсії на 2019, 2020, 2021 і 2022 роки не визнавалася не конституційною. На підставі пункту 1 частини 1 статті 311 КАС України розгляд справи проводиться в порядку письмового провадження. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів дійшла переконання, що подана апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступних підстав. Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області та з травня 2014 року отримує пенсію за вислугою років на підставі Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", згідно протоколу за пенсійною справою №0903003389 (МВС) від 12.05.2014 року (а.с.49). У березні 2018 року СзППЗ Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області на виконання вимог постанов Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року за №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб", та від 11.11.2015 року за №988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції" (надалі по тексту також Постанова №988, постанови Кабінету Міністрів України №988), на ім`я ОСОБА_1 видано довідку про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсій за №2983 від 22.03.2018 року, за нормами, чинними на січень 2016 року, за прирівняною посадою. Розмір забезпечення позивача становив в загальному 10 375,60 гривень, в тому числі: посадовий оклад 3 600,00 гривень, оклад за спеціальним званням (полковник поліції) 2 400,00 гривень, надбавка за стаж служби (вислугу років) 45% 2 700,00 гривень, надбавка за службу в умовах режимних 15% 540,00 гривень, премія 12,29% 1 135,60 гривень (а.с.53). Головним управлінням Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області в квітні 2018 року позивачу з 01.05.2018 року, в тому числі за період з 01.01.2016 року, проведено перерахунок пенсії відповідно до коментованої довідки СзППЗ Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області №2983 від 22.03.2018 року, свідченням чого є протокол (розпорядження) перерахунку за пенсійною справою №0903003389-МВС від 11.04.2018 року (а.с.52). Державна установа ''Територіальне медичне об`єднання МВС України в Івано-Франківській області'' 29.04.2021 року видала ОСОБА_1 (за його зверненням) оновлену довідку №49 про розмір грошового забезпечення за листопад 2019 року, в примітках, якої вказано, що довідка складена враховуючи рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.05.2019 року в справі №826/12704/18 та рішення Верховного Суду від 17.12.2019 року у справі №160/8324/19 (а.с.57). Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 12.10.2021 року у справі №300/4207/21 визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо не проведення з 01.12.2019 року перерахунку пенсії ОСОБА_1 на підставі нової довідки за №49 від 29.04.2021 року Державної установи "Територіальне медичне об`єднання МВС України по Івано-Франківській області" про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 із врахуванням щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, станом на листопад 2019 року; зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснити з 01.12.2019 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 відповідно до складеної Державною установою "Територіальне медичне об`єднання МВС України по Івано-Франківській області" нової довідки за №49 від 29.04.2021 року про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , із врахуванням щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, станом на листопад 2019 року, з виплатою різниці між фактично отриманою та належною до сплати сумою пенсії (https://reestr.court.gov.ua/Review/100275931). Управлінням на підставі вказаного рішення суду здійснено перерахунок пенсії ОСОБА_1 , що підтверджено протоколом за пенсійною справою №0903003389-МВС (а.с.55). Нарахований розмір пенсії із усіма надбавками склав 20 724,98 гривень. Разом з цим, відповідачем з 01.01.2022 року забезпечено виплату ОСОБА_1 його пенсії в розмірі 19 340,00 гривень, а з 01.07.2022 року виплата пенсії здійснюється у розмірі 20 270,00 гривень. 05.05.2022 року позивач звернувся до Управління із заявою від 04.05.2022 року про перерахунок та виплату пенсії з 01.12.2019 року в повному обсязі пенсії без обмеження її максимальним розміром (а.с.6). У задоволенні такої заяви відповідач 12.05.2022 року листом №1728-1699/С-02/8-0900/22 відмовив, мотивуючи тим, що пенсійним фондом проведено перерахунок пенсії в розмірі 59% грошового забезпечення (29 272,57 гривень), який становить з урахуванням усіх надбавок та підвищень 20 724,98 гривень. Однак, зважаючи на дію частини 7 статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", нарахована пенсія незалежно від її розміру виплачується в максимальному значенні, що не перевищує десять прожиткових мінімумів, встановленими для осіб, які втратили працездатність. У відношенні до позивача таке значення з 01.01.2022 року становить 19 340,00 гривень (а.с.7-9). Вважаючи протиправними дії відповідача щодо перерахунку з 01.01.2019 року із застосування обмеження при виплаті пенсії (десяти прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність), позивач звернувся з цим позовом до суду. Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що обмеження відповідачем максимального розміру пенсії позивача, право на пенсійне забезпечення якого встановлене Законом №2262-ХІІ, є протиправним. Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, вважає їх вірними та такими, що відповідають нормам матеріального та процесуального права, а також фактичним обставинам справи з огляду на наступне. Згідно із Законом України від 24.12.2015 року № 848-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України», ст. 43 Закону № 2262-XII доповнено частиною 7 про те, що максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Проте, зазначене положення в цілому визнано неконституційним відповідно до Рішення Конституційного Суду України № 7-рп/2016 від 20.12.2016 року. Обґрунтовуючи свої висновки, Конституційний Суд України вказав, що обмеження максимального розміру пенсії та призупинення виплати призначеної пенсії особам, яким право на пенсійне забезпечення встановлене Законом № 2262-XII, порушує суть конституційних гарантій щодо безумовного забезпечення соціального захисту осіб, передбачених частиною п`ятою статті 17 Конституції України, які зобов`язані захищати суверенітет, територіальну цілісність і недоторканність України. Так, згідно із абз. 1 п. 1 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 року № 7-рп/2016, зокрема, визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 9 квітня 1992 року № 2262-XII зі змінами, а саме: частини сьомої статті 43, згідно з якими максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність; тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень. Відповідно до п. 2 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 року № 7-рп/2016, зокрема, положення частини сьомої статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 9 квітня 1992 року № 2262-XII зі змінами, визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення. Таким чином, з 20.12.2016 року нечинною є ч. 7 ст. 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Відповідно до Закону України від 06.12.2016 року № 1774-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України», який відповідно до Прикінцевих положень цього Закону, набрав чинності з 01.01.2017 року, у ч. 7 ст. 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» слова і цифри «у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року» замінено словами і цифрами «по 31 грудня 2017 року». Таким чином, буквальне розуміння змін, внесених Законом України від 06.12.2016 року №1774-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» з урахуванням Рішення Конституційного Суду України № 7-рп/2016 від 20.12.2016 року дозволяє стверджувати, що у Законі № 2262-XII відсутня ч. 7 ст. 43, а внесені до неї зміни, що полягають у зміні слів і цифр, є нереалізованими. Отже, внесені Законом України від 06.12.2016 року № 1774 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» до частини 7 зазначеної статті, яка визнана неконституційною і втратила чинність, зміни (щодо періоду, протягом якого діють обмеження пенсії), самі по собі не створюють підстав для такого обмеження. Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 30.10.2020 року у справі № 522/16881/17, від 09.11.2020 року у справі № 813/678/18. За встановлених обставин, в контексті наведених вимог законодавства, яким врегульовані спірні правовідносини, суд апеляційної інстанції вважає, що законних підстав для обмеження пенсії десятьма прожитковими мінімумами, встановленими для осіб, які втратили працездатність не було. З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає вірним висновок суду попередньої інстанції про те, що позовні вимоги є підставними та обґрунтованими, відтак підлягають задоволенню. Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування рішення колегія суддів не знаходить і вважає, що апеляційну скаргу на нього слід залишити без задоволення. Керуючись ст.ст. 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд,- П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області залишити без задоволення, а рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 06 вересня 2022 року у справі №300/2737/22 - без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий суддя Л. Я. Гудим судді О. М. Довгополов В. В. Святецький