Постанова 4854 № 400/3121/22

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ___________________________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 20 грудня 2022 р.м.ОдесаСправа № 400/3121/22 Головуючий в 1 інстанції: Ярощук В.Г. Дата і місце ухвалення: 30.08.2022р., м. Миколаїв Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого Лук`янчук О.В. суддів Бітова А.І. Ступакової І.Г. при секретарі Аргіровій М.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Національної поліції в Миколаївській області на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 30 серпня 2022 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Миколаївській області про визнання протиправним та скасування наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності, - В С Т А Н О В И Л А : В червні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до Миколаївського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Миколаївській області про визнання протиправним та скасування наказу №698 від 31.05.2022р. в частині попередження старшого інспектора-чергового частини ВП №6 Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області капітана поліції ОСОБА_1 про неповну службову відповідність за вчинення дисциплінарного проступку. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що пунктом 1 наказу від 31.05.2022р. №698 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих працівників ГУНП області» ГУНП в Миколаївській області необґрунтовано притягнуло капітана поліції ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у вигляді попередження про неповну службову відповідність, оскільки вина у вчиненні позивачем дисциплінарного проступку належним чином не доведена. Службове розслідування, за наслідками якого прийнято спірний наказ, проведено ГУНП в Миколаївській області з порушенням порядку, встановленого законодавством. Зокрема, у поліцейського не відбиралися письмові пояснення щодо обставин справи, а акт про відмову в наданні пояснень у присутності ОСОБА_1 не складався. Крім того, 30.05.2022р., тобто у день, коли ОСОБА_1 було запропоновано надати пояснення, він перебував на добовому чергуванні, заміна його іншим поліцейським, на виконання вимог ч.5 ст.18 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, не відбувалася. Можливості ознайомитися з матеріалами службової перевірки позивачу не надано. Окрім того, позивач стверджував, що його притягнуто до дисциплінарної відповідальності за порушення норм, які відсутні в нормативно-правових актах, перелічених в оскаржуваному наказі. Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 30 серпня 2022 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано пункт 1 наказу Головного управління Національної поліції в Миколаївській області від 31.05.2022р. №698 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих працівників ГУНП області». Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань ГУНП в Миколаївській області на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 992,40 грн. Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, ГУНП в Миколаївській області подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на не повне з`ясування судом обставин справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати рішення від 30.08.2022р. з ухваленням по справі нового судового рішення про відмову в задоволенні позову ОСОБА_1 . В своїй скарзі апелянт зазначає, що при вирішенні спору судом першої інстанції не надано належної правової оцінки посиланням відповідача на те, що капітан поліції ОСОБА_1 під час заступання на чергування 15.05.2022р., в порушення вимог п.25 розділу 7 Інструкції з організації діяльності чергової служби в Національній поліції України, затвердженої Наказом МВС №440 від 23.05.2017р., не доповів начальнику ВП №6 Миколаївського РУП ГУНП про виявлені недоліки щодо відсутності журналу обліку доставлених, відвідувачів та запрошених, не вжив заходів щодо усунення вказаного недоліку, а саме: заведення необхідної документації, передбаченої Інструкцією, та не проставив відповідні записи у книзі приймання-здавання чергування. Після прибуття до вказаного підрозділу поліції громадян ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , оперативний черговий капітан поліції Кирпичов С.В. не вжив заходів щодо реєстрації зазначених громадян в журналі обліку доставлених, відвідувачів та запрошених ВП №6 Миколаївського РУП ГУНП. В подальшому прибуття та перебування вказаних громадян не було зафіксовано у будь-якому службовому документі. Також, апелянт посилається на те, що в порушення вимог Інструкції та наказу ГУНП №1030 від 28.08.2021р. позивач дав вказівку лейтенантам поліції ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , проводити опитування та процесуальні дії з доставленими до відділення поліції громадянами ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в приміщеннях, не придатних для тримання спецконтингенту та не введених в експлуатацію приміщеннях ІТТ. Посилається апелянт і на те, що судом першої інстанції не враховано, що 30.05.2022р. члени дисциплінарної комісії, будучи обізнаними, що у вказаний день позивач перебуває на чергуванні, самостійно прибули до ВП №6 Миколаївського РУП ГУНП для отримання пояснень від ОСОБА_1 , так як він неодноразово відмовлявся приїжджати з м.Нова Одеса до м.Миколаєва для надання пояснень та затягував час проведення службового розслідування. З дозволу керівника ОСОБА_1 залишив службове приміщення чергової частини ВП №6 під час чергування для надання пояснень члену дисциплінарної комісії щодо обставин, які досліджувалися в рамках службового розслідування. Однак, при спілкуванні з членами дисциплінарної комісії, позивач відмовився надавати письмові пояснення, зазначивши, що не має на це бажання, про що було складено акт про відмову надати пояснення від 30.05.2022р. Апелянт просить суд апеляційної інстанції врахувати, що вину ОСОБА_1 у скоєнні дисциплінарного проступку повністю доведено матеріалами службового розслідування. Неналежне виконання позивачем своїх службових обов`язків призвело до тяжких наслідків, у зв`язку з чим керівником ГУНП в Миколаївській області прийнято рішення про застосування до ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді попередження його про неповну службову відповідність. ОСОБА_1 подав письмовий відзив на апеляційну скаргу ГУНП в Миколаївській області, в якому просить скаргу відповідача залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції без змін. Позивач зазначає, що при вирішенні спору суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про проведення відповідачем службового розслідування з порушенням норм Дисциплінарного статуту. Зокрема, у висновку службового розслідування не вказано чому до ОСОБА_1 застосовано саме такий вид дисциплінарного стягнення, як попередження про неповну службову відповідність. Чинним законодавством заборонено відібрання пояснень у поліцейського, який перебуває на чергуванні або патрулюванні. Обов`язку позивача забезпечувати постійний нагляд за поведінкою доставлених і запрошених у ВП №6 Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області Інструкцією не передбачено. До того ж, ГУНП в Миколаївській області здійснило юридичну кваліфікацію дисциплінарного проступку позивача на підставі не чинних правових норм. Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача та представників сторін, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів доходить наступних висновків. Судом першої інстанції встановлено та з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 проходив службу в органах внутрішніх справ України у період з 01.07.2010р. по 06.11.2015р., а з 07.11.2015р. - в Національній поліції. 10.02.2021р. капітана поліції ОСОБА_1 призначено на посаду старшого інспектора-чергового чергової частини відділення поліції №6 Миколаївського РУП Головного управління Національної поліції в Миколаївській області. 15.05.2022р. до Управління головної інспекцій Національної поліції України від чергового чергової частини ГУНП в Миколаївській області надійшла інформація про факт вчинення самогубства через повішання громадянина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в камері ізолятора тимчасового тримання відділення поліції №6 Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області за адресою: м.Нова Одеса, вул.Центральна, 172, що може свідчити про можливе порушення службової дисципліни з боку окремих поліцейських ГУНП в Миколаївській області. За фактом самогубства ОСОБА_2 інформація зареєстрована до ІТС ІПНП ВП №6 Миколаївського РУП за №1617 від 15.05.2022р. та вирішується питання щодо внесення відомостей до ЄРДР. 16.05.2022р. за фактом самогубства ОСОБА_2 внесено відомості до ЄРДР за №62022150010000128 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.365 КК України. Наказом ГУНП в Миколаївській області від 16.05.2022р. №618 «Про призначення службового розслідування, утворення дисциплінарної комісії» за фактом можливих порушень службової дисципліни окремими поліцейськими ГУНП в Миколаївській області призначено службове розслідування та утворено дисциплінарну комісію. Службове розслідування проводилось в період дії воєнного стану, введеного згідно зі статтею 1 Указу Президента України від 24.02.2022р. №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022р. №2102-ІХ. За наслідками проведеного службового розслідування 31.05.2022р. складено висновок службового розслідування, в якому зазначено наступні обставини. 15.05.2022р. з 08:00 год. на добове чергування у складі чергової служби ВП №6 Миколаївського РУП ГУНП заступили: відповідальні від керівництва - майор поліції ОСОБА_6 та капітан поліції ОСОБА_7 ; оперативний черговий капітан поліції ОСОБА_1 ; у складі СОГ капітан поліції ОСОБА_4 , лейтенант поліції ОСОБА_5 , поліцейський-водій старший сержант поліції ОСОБА_8 та інші. Перед виконанням службових завдань на вказаному чергуванні поліцейським 15.05.2022р. на цільовому інструктажі начальником ВП №6 Миколаївського РУП ГУНП підполковником поліції ОСОБА_9 доведено, серед іншого, вимоги щодо дотримання службової дисципліни, Інструкції та зобов`язано проводити опитування і процесуальні дії з відвідувачами, запрошеними та доставленими до підпорядкованого підрозділу лише в спеціально відведених та обладнаних для цього службових приміщеннях, обладнаних системою відео нагляду та архівації даних з відеокамер. Крім того, підполковник поліції ОСОБА_9 призначив старшого інспектора - чергового чергової частини підпорядкованого підрозділу капітана поліції ОСОБА_1 відповідальним за перебування затриманих, доставлених у цьому підрозділі. 15.05.2022р. о 16 год. 09 хв. зі служби « 102» до ВП №6 надійшло повідомлення від заявниці ОСОБА_10 про бійку за адресою: АДРЕСА_1 . СОГ ВП №6 «Гай-20» у складі старшого лейтенанта поліції ОСОБА_4 , лейтенанта поліції ОСОБА_5 , старшого сержанта поліції ОСОБА_8 прибула на місце події о 16 год 35 хв. На місці події СОГ встановила, що між місцевими мешканцями ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які перебували з явними ознаками алкогольного сп`яніння, виник конфлікт, під час якого сталася бійка. При спілкуванні на місці події з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 членами СОГ їм було запропоновано надати письмові пояснення та при бажанні скласти заяви. Після цього ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , перебуваючи у громадському місці, почали поводити себе неадекватно, висловлювались на адресу працівників поліції нецензурною лайкою, на зауваження припинити вказані дії не реагували, що вказувало на наявність у їх діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 185 Кодексу України про адміністративні правопорушення (злісна непокора законному розпорядженню або вимозі поліцейського, члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону, військовослужбовця). Свідком цих подій була ОСОБА_10 . В подальшому з метою відібрання пояснень і вирішення питання щодо складання адміністративних матеріалів про вчинення адміністративного правопорушення, члени СОГ запропонували ОСОБА_2 та ОСОБА_3 проїхати з ними до адміністративного приміщення ВП №6, на що вони надали згоду. Приблизно о 17 год. 20 хв. 15.05.2022р. наряд СОГ ВП №6 «Гай-20» на службовому автомобілі доставив ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до приміщення ВП №6. Після прибуття вказаних громадян до підрозділу поліції члени СОГ старший лейтенант поліції ОСОБА_4 , лейтенант поліції ОСОБА_5 та оперативний черговий капітан поліції ОСОБА_1 , в порушення вимог керівництва, посадових інструкцій, не дотримуючись вимог п.п.2 п.10 розділу VI Інструкції №440, не вжили заходів щодо реєстрації зазначених громадян в журналі обліку доставлених, відвідувачів та запрошених ВП №6 Миколаївського РУП ГУНП. В подальшому прибуття та перебування вказаних громадян не було зафіксовано у будь-якому службовому обліковому документі. Вищевказані дії капітана поліції ОСОБА_1 вказують на ігнорування ним вимог п.п.1, 2 п.1 розділу VIІІ Інструкції №440 щодо обов`язку оперативного чергового здійснювати контроль за пропускним режимом адміністративного будинку органу (підрозділу) поліції і ведення журналу обліку доставлених, відвідувачів та запрошених. 09.03.2022р., у зв`язку проведенням бойових дій на території Миколаївської області щодо відсічі та стримування збройної агресії Російської Федерації, з метою попередження захоплення службової документації ворогом, керівництвом ВП №6 Миколаївського РУП ГУНП було прийнято рішення щодо знищення певної документації, в тому числі журналу обліку доставлених, відвідувачів та запрошених ВП №6 Миколаївського РУП ГУНП від 01.01.2022р. Про знищення службових документів у вказаному підрозділі поліції складено відповідний акт №1794/56-2022 від 14.04.2022р. Проте, за відсутності явної загрози до теперішнього часу працівниками вказаного підрозділу поліції не вжито заходів щодо використання у роботі всіх необхідних документів. Капітан поліції ОСОБА_1 під час заступання на чергування не доповів начальнику ВП №6 Миколаївського РУП ГУНП про виявлені недоліки щодо відсутності журналу обліку доставлених, відвідувачів та запрошених; відповідні записи в книзі приймання-здавання чергування не проставив. У ВП №6 Миколаївського РУП ГУНП ОСОБА_2 та ОСОБА_3 працівники поліції спочатку запросили на внутрішнє подвір`я вказаного підрозділу поліції, де з ними знаходилися приблизно 10 хвилин СОГ старший лейтенант поліції ОСОБА_4 , лейтенант поліції ОСОБА_5 та оперативний черговий капітан поліції ОСОБА_1 , в ході чого роз`яснили вказаним громадянам причину їх перебування у підрозділі. Після цього, для розгляду обставин доставлення до підрозділу поліції ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , їх опитування та складання матеріалів про адміністративні правопорушення, капітан поліції ОСОБА_1 , не дотримуючись вимог керівництва, п.п.1 п.10 розділу VI Інструкції, ігноруючи доведені до нього зобов`язання, передбачені п.1.12 наказу ГУНП від 28.08.2021р. №1030, надав вказівку лейтенанту поліції ОСОБА_4 та лейтенанту поліції ОСОБА_5 запросити громадян ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до службового приміщення, не відведеного та не обладнаного для цього, розташованого на території вказаного підрозділу поліції (не введеного в експлуатацію приміщення ІТТ, не придатного для тримання спецконтингенту), яке з 24.02.2022р. використовується працівниками поліції для соціальних побутових потреб (відпочинку, прийняття душу тощо). В свою чергу, лейтенант поліції ОСОБА_4 та лейтенант поліції ОСОБА_5 виконали зазначену вказівку капітана поліції ОСОБА_1 , помістивши ОСОБА_2 та ОСОБА_3 за їх згодою до окремих камер не введеного в експлуатацію приміщення ІТТ, при цьому, замки дверей цих камер були залишені не зачиненими. Після цього поліцейські направилися до інших приміщень підрозділу поліції. У подальшому, в ході забезпечення організаційної діяльності чергової служби, капітан поліції ОСОБА_1 не дотримався обов`язку, передбаченого п.п.6 п.14 розділу IV Інструкції №440 щодо забезпечення постійного спостереження за поведінкою доставлених до підрозділу поліції осіб за вчинення адміністративного правопорушення, не надав усіх необхідних для цього доручень працівникам чергової служби. У зв`язку з цим, приблизно 10 хвилин ОСОБА_2 та ОСОБА_3 перебували у вищезазначеному приміщенні підрозділу поліції без постійного нагляду за ними з боку поліцейських. Приблизно о 18 год. 00 хв. лейтенантом поліції Кукурудзою Я.А. та лейтенантом поліції Руденком М.М. в камері ІТТ було виявлено труп ОСОБА_2 , який за попередніми даними покінчив життя самогубством через повішення (на власному светрі). Про вказану обставину відразу повідомили капітана поліції ОСОБА_1 та керівництво відділення поліції. В свою чергу, ОСОБА_1 про факт самогубства повідомив ЧЧ УОАЗОР ГУНП та чергового ТУ ДБР, розташованого в м.Миколаєві. Відносно ОСОБА_3 було складено протокол про адміністративне правопорушення за ст.185 КУпАП (серії ВАБ №836804), відносно ОСОБА_2 протокол про адміністративне правопорушення не складався. За фактом самогубства ОСОБА_2 інформація занесена до ІТС ІПНП ВП №6 Миколаївського РУП ГУНП за №1617 від 15.05.2022р. 16.05.2022р. слідчим СУ ДБР, розташованого у м.Миколаєві, було внесено відомості до ЄРДР 62022150010000128 за ч.2 ст.365 КК України. У ході службового розслідування 30.05.2022р. ОСОБА_1 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 було запропоновано надати письмові пояснення про обставини, які є предметом службового розслідування, на що вони відмовилися. Вказані працівники поліції не сприяли проведенню службового розслідування, що свідчить про перешкоджання ними у його здійсненні. Вказані факти відмови ОСОБА_1 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 надати пояснення зафіксовано шляхом складення відповідних актів №№611/43-2022, 612/43-2022 та №610/43-2022 від 30.05.2022р. Вищевказані обставини події щодо невиконання капітаном поліції ОСОБА_1 , старшим лейтенантом поліції Кукурудзою Я.А. та лейтенантом поліції ОСОБА_5 вимог керівництва та Інструкції, вказують на несумлінне їх ставлення до виконання обов`язків поліцейського, не дотримання покладених на них службових зобов`язань. На підставі викладеного дисциплінарна комісія дійшла висновку про необхідність попередження капітана поліції ОСОБА_1 , старшого інспектора-чергового чергової частини відділення поліції №6 Миколаївського РУП Головного управління Національної поліції в Миколаївській області, про неповну службову відповідність за вчинення дисциплінарного проступку, який виразився у порушенні вимог ч.3. ст.1, ч.1 ст.5, ч.5 ст.15 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018р. №2337-VIII, п.п. 1, 2 ч.1 ст.18 Закону України від 02.07.2015р. №580-VIII «Про Національну поліцію», пп.6 п.14 розділу IV, п.п. 1, 2 п.10, п.27 розділу VI, п.п.1, 2 п.1 розділу VIII Інструкції з організації діяльності чергової служби органів (підрозділів) Національної поліції України, затвердженої наказом МВС України від 23.05.2017р. №440, п.2.14.1, п.214.2 посадової інструкції, невиконання вимог керівництва, п.7 розділу ІІІ Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженого наказом МВС України від 07.11.2018р. №893, ігнорування зобов`язань, передбачених п.1.12 наказу ГУНП від 28.08.2021р. №1030. 31.05.2022р. ГУНП в Миколаївській області прийняло наказ №698 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих працівників ГУНП області», пунктом 1 якого на старшого інспектора-чергового чергової частини відділення поліції №6 Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області капітана поліції ОСОБА_1 накладено дисциплінарне стягнення у вигляді попередження про неповну службову невідповідність. Не погоджуючись з правомірністю вказаного наказу ОСОБА_1 оскаржив його в судовому порядку. Суд першої інстанції, задовольняючи позов ОСОБА_1 та скасовуючи наказ ГУНП в Миколаївській області від 31.05.2022р. №698, дійшов висновку, що ні матеріалами службового розслідування, а ні матеріалами справи не доведено вчинення позивачем дисциплінарного проступку, за який спірним наказом його притягнено до дисциплінарної відповідальності. Також, за висновками суду першої інстанції, в порушення вимог абзацу першого пункту 4 розділу ІІ Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженого наказом МВС України від 07.11.2018р. №893, ГУНП в Миколаївській області у наказі №893 від 16.05.2022р. не зазначило прізвище, ім`я, по батькові, посаду поліцейських, стосовно яких проводитиметься службове розслідування. Внаслідок цього порушення позивач був позбавлений можливості належним чином реалізувати під час цього службового розслідування свої права як поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, що закріплені частиною другою статті 18 Дисциплінарного статуту. Під час проведення службового розслідування стосовно капітана поліції ОСОБА_1 дисциплінарною комісією допущено порушення вимог ч.5 ст.18 Дисциплінарного статуту, згідно з якими отримання пояснень від поліцейського, який перебуває на чергуванні або патрулюванні, здійснюється лише після закінчення ним чергування, патрулювання або заміни його іншим поліцейським. Також, суд зазначив, що при виборі дисциплінарного стягнення для позивача дисциплінарною комісією не було дотримано вимог абз.1 ч.2 ст.29 Дисциплінарного статуту та у висновку службового розслідування від 31.05.2022р. не наведено обґрунтування того, чому до капітана поліції ОСОБА_1 було застосовано такий вид дисциплінарного стягнення як попередження про неповну службову відповідність, а також не зазначено, чому не застосовано менш суворі стягнення. Колегія суддів суду апеляційної інстанції не погоджується з висновками суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог ОСОБА_1 та їх задоволення виходячи з наступного. Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України від 02.07.2015р. №580-VIII «Про Національну поліцію» (далі - Закон №580-VIII; у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин). Відповідно до частини першої статті 17 Закону №580-VIII поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції. Пунктами 1, 2 і 3 частини першої статті 18 Закону №580-VIII встановлено, що поліцейський зобов`язаний, зокрема, неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва; поважати і не порушувати прав і свобод людини. Частинами першою та другою статті 19 Закону №580-VIII визначено, що у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, матеріальну та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом. Пунктами 8, 14 частини першої статті 22 Закону №580-VIII передбачено, що керівник поліції: скасовує повністю чи в окремій частині акти територіальних органів поліції; приймає у визначеному порядку рішення про заохочення та притягнення до дисциплінарної відповідальності поліцейських. Сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження, визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, затвердженим Законом України від 15.03.2018р. №2337-VIII (далі - Дисциплінарний статут; у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин). Відповідно до частини першої статті 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників. Статтею 11 Дисциплінарного статуту передбачено, що за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом. За вчинення адміністративних правопорушень поліцейські несуть дисциплінарну відповідальність відповідно до цього Статуту, крім випадків, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення. Поліцейських, яких в установленому порядку притягнуто до адміністративної, кримінальної або цивільно-правової відповідальності, одночасно може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності згідно з цим Статутом. Статтею 12 Дисциплінарного статуту визначено, що дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції. Приписами статті 13 Дисциплінарного статуту передбачено, що дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків. Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони. До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: зауваження; догана; сувора догана; попередження про неповну службову відповідність; пониження у спеціальному званні на один ступінь; звільнення з посади; звільнення із служби в поліції. Частинами першою, другою, третьою статті 14 Дисциплінарного статуту передбачено, що службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського. Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків. Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення. Відповідно до частини четвертої статті 14 Дисциплінарного статуту підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку. Частиною десятою статті 14 Дисциплінарного статуту передбачено, що порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України встановлюється Міністерством внутрішніх справ України. Відповідно до частини третьої статті 19 Дисциплінарного статуту під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби. Згідно з частинами сьомою, восьмою статті 19 Дисциплінарного статуту у разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого статтею 13 цього Статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції. Під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби. Процедура проведення службового розслідування стосовно поліцейського, права учасників службового розслідування, порядок оформлення його результатів, прийняття та реалізації рішень за результатами службового розслідування визначаються Порядком проведення службових розслідувань, затвердженим наказом МВС України від 07.11.2018р. №893 (далі - Порядок №893; у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин). Відповідно до пункту 1 розділу II Порядку №893 службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення. Згідно абзацу другого пункту 2 розділу ІІ Порядку №893 службове розслідування призначається, зокрема, за наявності даних про внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про скоєння поліцейським кримінального правопорушення. Абзацом першим пункту 4 розділу ІІ Порядку №893 встановлено, що у наказі про призначення службового розслідування та утворення дисциплінарної комісії визначаються голова та члени дисциплінарної комісії, зазначається підстава проведення службового розслідування, а також прізвище, ім`я, по батькові, посада поліцейського, стосовно якого воно проводитиметься (у разі якщо на час призначення службового розслідування це відомо). Згідно із пунктом 1 розділу V Порядку №893 проведення службового розслідування полягає в діяльності дисциплінарної комісії із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин його вчинення, установлення причин і умов учинення дисциплінарного проступку, вини поліцейського, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин учинення дисциплінарних проступків. Пунктом 2 розділу VI Порядку №893 встановлено, що підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин. Висновок службового розслідування готує і підписує дисциплінарна комісія. Аналізуючи вищенаведені положення законодавства в їх сукупності колегія суддів звертає увагу, що притягненню поліцейського до відповідальності передує проведення службового розслідування на підставі своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку. В оскаржуваному судовому рішенні суд першої інстанції зазначив, що у наказі від 16.05.2022р. №618 «Про призначення службового розслідування, утворення дисциплінарної комісії» ГУНП в Миколаївській області не зазначено стосовно кого проводитиметься службове розслідування, хоча в інформаційній довідці за фактом самогубства від 15.05.2022р. №510/43-2022 зазначено дані про поліцейських ВП №6, що причетні до цієї події, а саме про ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_8 . За висновками суду, такими діями відповідач порушив вимоги абзацу першого пункту 4 розділу ІІ Порядку № 893, внаслідок чого позивач був позбавлений можливості належним чином реалізувати під час цього службового розслідування свої права як поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, що закріплені частиною другою статті 18 Дисциплінарного статуту. Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, оскільки абзацом першим пункту 4 розділу ІІ Порядку №893 передбачено зазначення у наказі про призначення службового розслідування та утворення дисциплінарної комісії прізвище, ім`я, по батькові, посади поліцейського, стосовно якого воно проводитиметься лише у разі якщо на час призначення службового розслідування це відомо. В інформаційній довідці за фактом самогубства від 15.05.2022р. №510/43-2022 зазначено відомості про поліцейських, які входили до складу наряду СОГ ВП №6 «Гай-20», яким було доставлено до відділення поліції громадян ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , а також відомості стосовно особи, який 15.05.2022р. був старшим інспектором-черговим чергової частини ВП №6 Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області. Однак, як вбачається з матеріалів справи, 16.05.2022р. за фактом самогубства ОСОБА_2 внесено відомості до ЄРДР за №62022150010000128 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.365 КК України, щодо дій працівників ВП №6 Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області без вказівки щодо яких саме працівників вказаного підрозділу поліції. Більше того, спірним наказом №698 від 31.05.2022р., за наслідками проведеного службового розслідування, до дисциплінарної відповідальності окрім капітана поліції ОСОБА_1 , капітана поліції ОСОБА_4 та лейтенанта поліції ОСОБА_5 , притягнено також і майора поліції ОСОБА_6 , капітана поліції ОСОБА_7 , підполковника поліції ОСОБА_9 . Висновок суду першої інстанції про те, що капітан поліції ОСОБА_1 був позбавлений можливості належним чином реалізувати під час службового розслідування свої права як поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, колегія суддів вважає необґрунтованим, оскільки судом не конкретизовано та з матеріалів справи не вбачається, які саме, передбачені ст.18 Дисциплінарного статуту, права не зміг реалізувати позивач під час проведення службового розслідування. При зверненні з даним позовом до суду ОСОБА_1 лише посилався на те, що ГУНП в Миколаївській області не забезпечило його право на надання пояснень у межах службового розслідування. В матеріалах справи міститься акт про відмову надати пояснення від 30.05.2022р. №611/43-2020, згідно якого позивач «відмовився надавати письмові пояснення, зазначивши, що не має на це бажання. Усно у відповідь на поставлені питання ОСОБА_1 пояснив, що він боїться відповісти не правильно, так як це може вплинути негативно щодо нього на результат досудового розслідування». Твердження ОСОБА_1 про те, що вказаний акт є недостовірним спростовуються змістом поданої ним же позовної заяви, в якій позивач зазначив, що 30.05.2022р. він повідомив особі, яка проводила службове розслідування, що він готовий надати пояснення про обставини подій 15.05.2022р. лише в присутності адвоката. Тобто, позивач сам підтвердив, що особа, яка проводила службове розслідування, намагалася взяти у нього пояснення. В оскаржуваному рішенні суд першої інстанції зазначив, що згідно з табелем обліку робочого часу ОСОБА_1 за травень 2022 року позивач 30.05.2022р. перебував на чергуванні. Таким чином, за висновками суду, під час проведення службового розслідування стосовно позивача дисциплінарною комісією допущено порушення вимог частини п`ятої статті 18 Дисциплінарного статуту, згідно з якими отримання пояснень від поліцейського, який перебуває на чергуванні або патрулюванні, здійснюється лише після закінчення ним чергування, патрулювання або заміни його іншим поліцейським. Колегія суддів вважає помилковим таким висновок суду першої інстанції, оскільки, як стверджує ГУНП в Миколаївській області та не спростовано ОСОБА_1 , 30.05.2022р. члени дисциплінарної комісії, будучи обізнаними, що у вказаний день позивач перебуває на чергуванні, самостійно прибули до ВП №6 Миколаївського РУП ГУНП для отримання пояснень від ОСОБА_1 , так як він неодноразово відмовлявся приїжджати з м.Нова Одеса до м.Миколаєва для надання пояснень та затягував час проведення службового розслідування. З дозволу керівника ОСОБА_1 залишив службове приміщення чергової частини ВП №6 під час чергування для надання пояснень члену дисциплінарної комісії щодо обставин, які досліджувалися в рамках службового розслідування. Тобто, ГУНП в Миколаївській області виконано вимоги частини п`ятої статті 18 Дисциплінарного статуту, а саме: здійснено спробу отримати пояснення від капітана поліції ОСОБА_1 щодо обставин, що мали місце 15.05.2022р., замінивши його під час чергування іншим поліцейським. При вирішенні спору колегія суддів враховує, що частиною другою статті 18 Дисциплінарного статуту закріплено право поліцейського надавати пояснення, подавати відповідні документи та матеріали, що стосуються обставин, які досліджуються, а частиною третьою вказаної статті Статуту - право відмовитися від надання пояснень. Поряд з цим, частиною п`ятою статті 15 Дисциплінарного статуту передбачено, що кожна посадова особа поліції відповідно до своїх повноважень зобов`язана сприяти проведенню службового розслідування. Норма аналогічного змісту закріплена і в пункті 7 розділу IV Порядку №893. А відтак, висновки дисциплінарної комісії про недотримання капітаном поліції ОСОБА_1 вимог ч.5 ст.15 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018р. №2337-VIII, п.7 розділу IV (відповідачем допущено помилку та зазначено розділ ІІІ) Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженого наказом МВС України від 07.11.2018р. №893, колегія суддів вважає правильними. На день виникнення спірних правовідносин організація діяльності чергової служби в центральному органі управління поліції та його структурних підрозділах, міжрегіональних територіальних органах Національної поліції України та їх територіальних (відокремлених) підрозділах, органах поліції охорони як територіальних органах Національної поліції України, головних управліннях Національної поліції в Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, областях та м. Києві, їх структурних підрозділах та територіальних (відокремлених) підрозділах ГУНП, закладах професійної (професійно-технічної) освіти зі специфічними умовами навчання Національної поліції України регламентувалася Інструкцією з організації діяльності чергової служби в Національній поліції України, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 23.05.2017р. №440, у редакції наказу Міністерства внутрішніх справ України від 08.02.2022р. №103, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.06.2017р. за №750/30618 (далі -Інструкція №440). Відповідно до абзацу восьмого пункту 2 розділу І Інструкції №440 чергова частина підрозділ, який у цілодобовому режимі забезпечує прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події, координацію та оперативне управління силами і засобами органів (підрозділів) поліції та закладів освіти, перебуває в постійній готовності до реагування на правопорушення, надзвичайні ситуації та інші події, а також здійснює інформування про оперативну обстановку на території обслуговування керівництва органу (підрозділу) поліції чи закладу освіти, чергових частин вищого рівня та інших заінтересованих органів державної влади (місцевого самоврядування). Абзацом шістнадцятим пункту 9 розділу І Інструкції №440 встановлено, що оперативний черговий є старшим чергової зміни та добового наряду чергової служби й особисто відповідає за їх роботу. Згідно з підпунктом 3 пункту 22 розділу VIІ Інструкції № 440 оперативний черговий, який заступає на чергування, приймає від чергового, який змінюється службову документацію чергової частини та інші довідкові матеріали. Виявлені недоліки оперативний черговий засвідчує записом у книзі приймання-здавання чергування (додаток 11), після чого доповідає керівникові органу (підрозділу) поліції або закладу освіти (особі, яка виконує його обов`язки) (пункт 24 розділу VIІ Інструкції № 440). Відповідно до абзацу другого пункту 8 розділу VIІ Інструкції № 440 особи, які затримані, доставлені, викликані поліцейськими для складання матеріалів про адміністративні правопорушення, проведення слідчих (розшукових) та інших процесуальних дій чи прибули з особистих або службових питань, реєструються у відповідних інформаційних підсистемах системи ІПНП, а в разі відсутності такої технічної можливості зазначені відомості вносяться до журналу обліку доставлених, відвідувачів та запрошених (додаток 7). Пунктом 2.14.2 посадової інструкції старшого інспектора чергового чергової частини ВП №6 Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області капітана поліції ОСОБА_1 передбачено, що усі без винятку особи, які затримані, доставлені, викликані працівниками поліції для складання матеріалів про адміністративні правопорушення, проведення процесуальних та слідчих (розшукових) дій, чи прибули з особистих або службових питань, реєструються в журналі обліку доставлених, відвідувачів та запрошених. У висновку службового розслідування зазначено, що старший інспектор черговий чергової частини ВП №6 Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області капітан поліції Кирпичов С.В., в порушення зазначених вимог Інструкції №440 та п.п. 2.14.2 своєї посадової інструкції, не вжив заходів щодо реєстрації доставлених у ВП №6 ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у журналі обліку доставлених, відвідувачів та запрошених ВП №6 і при заступанні на чергування не доповів керівництву про відсутність вказаного журналу шляхом проставлення відповідного запису у книзі приймання-здавання чергування. В оскаржуваному рішенні суд першої інстанції визнав необґрунтованими такі посилання відповідача, зазначивши, що у зв`язку з проведенням бойових дій на території Миколаївської області з метою попередження захоплення службової документації ворогом керівництвом ВП №6 було прийнято рішення про знищення, зокрема, і журналу обліку доставлених, відвідувачів та запрошених, про що складено відповідний акт від 14.04.2022р. №1794/56-2022. Отже, на день виникнення спірних правовідносин керівництво ВП №6 володіло інформацією про відсутність журналу обліку доставлених, відвідувачів та запрошених, що свідчить про відсутність вини позивача у тому, що він під час чергування 15.05.2022п. він не вжив заходів щодо реєстрації доставлених у ВП №6 ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у журналі обліку доставлених, відвідувачів та запрошених. Колегія суддів критично ставиться до таких висновків суду, оскільки у такому випадку позивач, який заступив на чергування та не прийняв від чергового, який змінюється, службової документації чергової частини, на виконання вимог пункту 24 розділу VIІ Інструкції №440, повинен був виявлені недоліки засвідчити записом у книзі приймання-здавання чергування, після чого доповісти керівникові органу (підрозділу) поліції або особі, яка виконує його обов`язки. Доказів вчинення старшим інспектором черговим чергової частини ВП №6 Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області капітаном поліції Кирпичовим С.В. відповідних дій матеріали справи не містять. В позовній заяві позивач не зазначає про те, що ним здійснено було запис про відсутність журналу обліку у книзі приймання-здавання чергування, а також не доведено подання ним письмового рапорту на ім`я керівника органу поліції щодо вказаних обставин. Сам по собі факт обізнаності керівництвом ВП №6 Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області про відсутність журналу обліку доставлених, відвідувачів та запрошених, на що звернув увагу суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні, не звільняє капітана поліції ОСОБА_1 у такому випадку від обов`язку діяти у спосіб, передбачений Інструкцією №440. Також, у висновку службового розслідування від 31.05.2022р. зазначено, що капітан поліції ОСОБА_1 надав вказівку старшому лейтенанту поліції ОСОБА_4 та лейтенанту поліції Руденку М.М. запросити ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до службового приміщення не відведеного та не обладнаного для цього, розташованого на території ВП №6, і не забезпечив постійне спостереження за поведінкою вказаних осіб, які були доставлені до ВП №6 за вчинення адміністративного правопорушення. Згідно з абзацом другим пункту 6 розділу І Інструкції №440 у приміщеннях чергової частини в установленому порядку встановлюється система відеоспостереження, отримана з неї інформація використовується для запобігання, виявлення або фіксування правопорушень та забезпечення публічної безпеки і порядку. Згідно з пунктом 18 розділу І Інструкції №440 усі розмови працівників чергової служби фіксуються з використанням багатоканального цифрового реєстратора документування мовленнєвої інформації. Пунктом 7 розділу VIІ Інструкції №440 встановлено, що у територіальних (відокремлених) підрозділів поліції ГУНП (далі ТВП) призначається одна або декілька службових осіб, відповідальних за перебування затриманих у цьому підрозділі поліції, крім слідчих (дізнавачів). Відповідальні за перебування затриманих осіб безпосередньо підпорядковуються та підзвітні керівникові органу досудового розслідування. З метою забезпечення прав затриманих осіб, розгляд обставин їх затримання або доставлення до ТВП, опитування й інші процесуальні дії з відвідувачами, запрошеними та доставленими до ТВП особами проводиться в спеціально облаштованих службових приміщеннях ТВП, які охоплюються системою цілодобового відеоспостереження, із забезпеченням можливості зберігання записів не менше 30 діб, з обов`язковим виведенням відеозображення в режимі онлайн на монітор чергового чергової частини. У разі тимчасової відсутності в адміністративній будівлі органу (підрозділу) поліції спеціально відведених та облаштованих службових приміщень або недостатньої їх кількості для забезпечення повноважень поліції опитування й інші процесуальні дії з відвідувачами, запрошеними та доставленими до ТВП особами можуть проводитися в службових кабінетах поліцейських, визначених керівником органу досудового розслідування ГУНП або ТВП ГУНП, з відеофіксацією таких дій у встановленому порядку. Відповідно до абзаців першого і другого пункту 8 розділу VIІ Інструкції №440 розгляд обставин затримання або доставлення осіб до ТВП проводиться відповідальними за перебування затриманих осіб. Особи, які затримані, доставлені, викликані поліцейськими для складання матеріалів про адміністративні правопорушення, проведення слідчих (розшукових) та інших процесуальних дій чи прибули з особистих або службових питань, реєструються у відповідних інформаційних підсистемах системи ІПНП, а в разі відсутності такої технічної можливості зазначені відомості вносяться до журналу обліку доставлених, відвідувачів та запрошених (додаток 7). Відповідно до пункту 3 розділу VIII Інструкції №440 забороняється поміщати до КЗ осіб, якщо стосовно них не складено протокол про адміністративне затримання або протокол про затримання особи, підозрюваної в учиненні кримінального правопорушення. Згідно з підпунктом 1 пункту 7 розділу VIII Інструкції №440 під час перебування правопорушника у КЗ оперативний черговий зобов`язаний організувати постійний нагляд за поведінкою затриманих. Також, пунктом 1.12 наказу ГУНП в Миколаївській області від 28.08.2021р. №1030 «Про заходи щодо зміцнення службової дисципліни, попередження надзвичайних подій та участю поліцейських ГУНП в Миколаївській області» зобов`язано підлеглих працівників проводити опитування і процесуальні дії з відвідувачами, запрошеними та доставленими до підпорядкованого підрозділу лише в спеціально відведених та обладнаних для цього службових приміщеннях, обладнаних системою відео нагляду та архівації даних з відеокамер. В оскаржуваному рішенні суд першої інстанції зазначив, що згідно з матеріалами службового розслідування ОСОБА_2 та ОСОБА_3 з власної згоди були доставлені поліцейськими до ВП №6, затриманими вони не були, а тому на них не поширювалась дія підпункту 1 пункту 7 розділу VIII Інструкції № 440, згідно з яким під час перебування правопорушника у КЗ оперативний черговий зобов`язаний організувати постійний нагляд за поведінкою затриманих, оскільки поміщати до КЗ заборонено осіб, якщо стосовно них не складено протокол про адміністративне затримання або протокол про затримання особи (пункт 3 розділу VIII Інструкції № 440). Колегія суддів вважає помилковим таким висновок суду першої інстанції, оскільки у висновку службового розслідування від 31.05.2022р. зазначено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 були доставлені до ВП №6 саме з метою відібрання пояснень і вирішення питання щодо складання адміністративних матеріалів про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 185 Кодексу України про адміністративні правопорушення (злісна непокора законному розпорядженню або вимозі поліцейського, члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону, військовослужбовця). А відтак, на виконання вимог Інструкції №440, вказані особи мали бути поміщенні позивачем у спеціально облаштованих службових приміщеннях ТВП, які охоплюються системою цілодобового відео спостереження, із здійсненням постійного нагляду за їх поведінкою. Що ж до посилань суду першої інстанції на те, що відповідачем не доведено, що станом на 15.05.2022р. працювала система відео нагляду, то колегія суддів зазначає, що у такому випадку Інструкцією №440 передбачено проведення опитування й інших процесуальних дій з відвідувачами, запрошеними та доставленими до ТВП особами в службових кабінетах поліцейських, визначених керівником органу досудового розслідування ГУНП або ТВП ГУНП, з відеофіксацією таких дій у встановленому порядку. На підставі викладеного у сукупності колегія суддів доходить висновку, що зафіксовані висновком службового розслідування від 31.05.2022р. невиконання старшим інспектором черговим чергової частини ВП №6 Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області капітаном поліції ОСОБА_1 вимог Дисциплінарного статуту Національної поліції України, Закону України «Про Національну поліцію», Інструкції №440, своєї посадової інструкції, а також наказу ГУНП в Миколаївській області від 28.08.2021р. №1030, знайшли своє підтвердження під час судового розгляду справи, а висновки суду першої інстанції щодо протилежного ґрунтуються на не повному з`ясуванні судом обставин, що мають значення для справи, а також на не правильному застосуванні норм матеріального права. В рішенні від 30.08.2022р. суд першої інстанції, серед іншого, дійшов висновку, що при виборі дисциплінарного стягнення для позивача дисциплінарною комісією не було дотримано вимог абзацу першого частини другої статті 29 Дисциплінарного статуту. Зокрема, у висновку службового розслідування від 31.05.2022р. відсутні обґрунтування того, чому до капітана поліції ОСОБА_1 було застосовано такий вид дисциплінарного стягнення як попередження про неповну службову відповідність, а також не зазначено, чому не застосовано менш суворі стягнення. При наданні правової оцінки таким висновкам суду першої інстанції колегія суддів враховує правову позицію Верховного Суду, викладену у постановах від 28.10.2021р. по справі №520/1578/2020, від 09.02.2022р. по справі №160/12290/20, згідно якої обрання виду стягнення за дисциплінарний проступок перебуває у площині дискреційних повноважень суб`єкта його накладення, який, приймаючи рішення про обрання конкретного виду дисциплінарного стягнення, повинен урахувати, зокрема, тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, попередню поведінку особи, її ставлення до виконання посадових обов`язків тощо. Застосування дисциплінарного стягнення здійснюється на розсуд уповноваженої особи з урахуванням обставин у справі та не потребує наведення неможливості застосування інших видів дисциплінарних стягнень. Висновок про те, що визначення виду дисциплінарного стягнення, яке необхідно накласти на поліцейського, є переважним (дискреційним) правом безпосередньо керівника органу поліції, підтримано також Верховним Судом у постанові від 25.02.2021р. по справі №160/9275/18 Верховний Суд зазначив, що дискреція це не обов`язок, а повноваження адміністративного органу, оскільки юридична концепція дискреції передбачає можливість вибору між альтернативними способами дій та/або бездіяльністю. У разі, якщо законодавство передбачає прийняття лише певного конкретного рішення, то це не є реалізацією дискреції (повноважень), а є виконанням обов`язку. Дискреція не є довільною, вона завжди здійснюється відповідно до закону (права), оскільки згідно з частиною другою статті 19 Конституції України «органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України». Зв`язаність дискреції адміністративного органу законом (правом) робить можливим здійснення адміністративними судами перевірки рішень (дій), прийнятих адміністративним органом внаслідок реалізації дискреційних повноважень. У рішеннях Європейського суду з прав людини склалася практика, яка підтверджує, що дискреційні повноваження не повинні використовуватися свавільно, а суд повинен контролювати рішення, прийняті на підставі реалізації дискреційних повноважень, максимально ефективно (див. рішення у справі «Hasan and Chaush v.Bulgaria» № 30985/96). Згідно з Рекомендацією Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2, прийнятої 11.03.1980, державам-членам стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень як дискреційне повноваження слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою дискреції, тобто, коли такий орган може обрати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за певних обставин. Таким чином, дискреція - це елемент управлінської діяльності. Вона пов`язана з владними повноваженнями і їх носіями органами - державної влади та місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами. Дискрецію не слід ототожнювати лише з формалізованими повноваженнями, вона характеризується відсутністю однозначного нормативного регулювання дій суб`єкта. На законодавчому рівні поняття «дискреційні повноваження» суб`єкта владних повноважень відсутнє. У судовій практиці сформовано позицію щодо поняття дискреційних повноважень, під якими слід розуміти такі повноваження, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибирати один з кількох варіантів конкретного правомірного рішення. Водночас, повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб`єкта владних повноважень. Тому, у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов`язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов`язати до цього в судовому порядку. Тобто, дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору будь-ким. Адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень на відповідність, закріпленим частиною другою статті 2 КАС України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше було б порушено принцип розподілу влади. Отже, вибір одного із видів дисциплінарного стягнення належить до дискреційних повноважень органу, що має право приймати рішення за результатами розгляду дисциплінарного провадження. Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Що ж до посилань суду першої інстанції на те, що при проведенні юридичної кваліфікації дисциплінарного проступку ОСОБА_1 дисциплінарна комісія у висновку службового розслідування від 31.05.2022р., а відповідач у наказі №698, послався на положення Інструкції № 440 у її первинній редакції, що була чинна до 31.03.2022р., то колегія суддів зазначає, що вказана обставина сама по собі не є підставою для задоволення позову та скасування наказу про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, враховуючи, що наявність в діях поліцейського складу дисциплінарного проступку підтверджено матеріалами справи та правове регулювання, яке поширює свою дію на спірні правовідносини (правило поведінки), змін не зазнало. Згідно п.2 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення. Відповідно до п.1, п.4 ч.1 ст.317 КАС України підставою для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є, зокрема, не повне з`ясування судом першої інстанції обставин справи, неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Оскільки судом першої інстанції при вирішені спору не повно з`ясовано обставини справи та не правильно застосовано норми матеріального права, тому колегія суддів доходить висновку, що постановлене Миколаївським окружним адміністративним судом рішення від 30.08.2022р. підлягає скасуванню з ухваленням по справі нового судового рішення про відмову в задоволенні позову ОСОБА_1 . Керуючись ст.ст. 308, 310, п.2 ч.1 ст.315, ст.ст. 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, - П О С Т А Н О В И Л А : Апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Миколаївській області задовольнити. Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 30 серпня 2022 року скасувати. Прийняти по справі нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Миколаївській області про визнання протиправним та скасування наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складення повного тексту судового рішення. Повний текст судового рішення виготовлений 20 грудня 2022 року. Головуючий суддя: О.В. Лук`янчук Суддя: А.І. Бітов Суддя: І.Г. Ступакова