Постанова 4854 № 400/5222/21

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ___________________________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 19 грудня 2022 р.м.ОдесаСправа № 400/5222/21 Головуючий в 1 інстанції: Лісовська Н. В. П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: доповідача судді Косцової І.П., суддів Осіпова Ю.В., Скрипченка В.О., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 03 серпня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держпродспоживслужби в Миколаївській області про визнання протиправним та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення коштів,- В С Т А Н О В И В: Короткий зміст позовних вимог. ОСОБА_1 звернулась до суду першої інстанції з позовом, в якому просила визнати протиправними та скасувати Накази Головного управління Держпродспоживслужби в Миколаївській області №53-д від 08.06.2021 року «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» та №292-к від 08.06.2021 року «Про звільнення»; поновити її на посаді заступника начальника управління начальника відділу безпечності харчових продуктів та ветеринарної медицини Миколаївського міського управління Головного управління з 09 червня 2021 року; стягнути з Головного управління Держпродспоживслужби в Миколаївській області середній заробіток за час вимушеного прогулу. В обґрунтування позову зазначила про незгоду з притягненням до дисциплінарної відповідальності з огляду на допущені порушення процедури проведення службової перевірки та відсутності належних доказів вчинення нею дисциплінарних проступків. Короткий зміст рішення суду першої інстанції. Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 03 серпня 2022 року, ухваленим за правилами спрощеного позовного провадження, у задоволенні позову відмовлено. При прийнятті рішення по суті спору суд першої інстанції виходив з того, що матеріалами справи підтверджені результати службової перевірки та встановлені порушення службової дисципліни, допущені позивачкою. В свою чергу, порушень процедури проведення перевірки та накладення дисциплінарних стягнень судом не встановлено, що виключає підстави для скасування оскаржуваних наказів та поновлення ОСОБА_1 на раніше займаній посаді. Короткий зміст вимог апеляційної скарги та відзиву (заперечень). В апеляційний скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати прийняте у справі судове рішення та постановити нове про задоволення позову. В обґрунтування своїх доводів апелянт наголошує на порушенні процедури дисциплінарного провадження, а саме: відсутність приводів для порушення дисциплінарних проваджень, порушення строку їх проведення, не доведення належного складу дисциплінарних комісій та повноважень їх членів, порушення строку формування дисциплінарних справ та використання недопустимих доказів, порушення порядку ознайомлення зі справами, відсутність пояснень (акту про відмову у наданні пояснень), порушення строку розгляду подання та видання наказів. Також апелянт вважає наявними порушення при з`ясуванні обставин вчинення дисциплінарних проступків, їх кваліфікації та накладенні дисциплінарних стягнень. На її думку, відповідач протиправно встановив наявність обтяжуючих обставин та безпідставно застосував законодавство про державний нагляд. До того ж, відповідачем не вказано, на підставі яких доказів та відомостей ним зроблено висновок про те, що в діях позивача встановлено використання повноважень в особистих (приватних) інтересах або в неправомірних особистих інтересах інших осіб. Окремо наголошено, що при прийнятті наказу №53-д від 08.06.2021 року «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» відповідач не встановив дати та конкретні дії, які б мала вчинити/утриматись від їх вчинення ОСОБА_1 , коли та які обставини мали місце, що вказує на відсутність події проступку та унеможливлює подання заперечень щодо строків притягнення до дисциплінарної відповідальності. Головне управління Держпродспоживслужби в Миколаївській області подало відзив на апеляційну скаргу, у якому заперечує проти її задоволення та просить залишити без змін оскаржуване рішення суду першої інстанції. У відповідності до вимог п.3 ч.1 ст.311 КАС України справа розглядається в порядку письмового провадження. Фактичні обставини справи. Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 з 13.06.2017 року призначена на посаду заступника начальника управління начальника відділу безпечності харчових продуктів та ветеринарної медицини Миколаївського міського управління Головного управління Держпродспоживслужби в Миколаївській області, що підтверджено записом у трудовій книжці (т.1 а. с.30-31). Наказами Головного управління Держпродспоживслужби в Миколаївській області від 23.03.2021 року №48-дс та №49-дс на підставі службових записок від 09.03.2021 року №СЗ-14.21/1158/21 та від 18.03.2021 року №СЗ-14.21/1292/21 відносно ОСОБА_1 порушені дисциплінарні провадження (т.1 а.с.198, 201-203 т.2 а.с.175, 192-195). Відповідно до Наказу №48-дс від 23.03.2021 року порушено дисциплінарне провадження та проведено відповідну перевірку за фактом видачі ОСОБА_1 сертифікатів здоров`я юридичним особам ТОВ «Евері», ТОВ «Одемар Інтер», ТОВ «Агро Юг Сервіс» під час перебування її у відпустці, без відібрання належним чином проб продукції. За результатами розгляду дисциплінарного провадження, з урахуванням висновків дисциплінарної комісії, викладених у поданні, начальником ГУ Держспоживслужби в Миколаївській області винесено наказ №292-к від 08.06.2021 року про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та накладення дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з посади відповідно до п.9 ч.2 ст.65 ЗУ «Про державну службу» (т.1 а.с.32-37, т.2 а.с.5-11). Відповідно до Наказу №49-дс від 23.03.2021 року порушено дисциплінарне провадження та проведено перевірку за фактом неналежного виконання функціональних та посадових обов`язків ОСОБА_1 . За результатами проведення службової перевірки начальником ГУ Держспожвпродслужби в Миколаївській області винесено наказ №53-д від 08.06.2021 року про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у вигляді оголошення догани відповідно до ч.3 ст.66 ЗУ «Про державну службу» (т.1 а.с.38-40, 98-104). Законність вказаних наказів відповідача є предметом спору у справі, що розглядається. Джерела правового регулювання та позиція суду апеляційної інстанції щодо доводів апеляції та висновків суду першої інстанції. Переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення, виходячи з наступного. Відповідно до ч.1 ст.64 Закону України "Про державну службу" №889-VIII (далі - Закон №889-VIII) за невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, визначених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами у сфері державної служби, посадовою інструкцією, а також порушення правил етичної поведінки та інше порушення службової дисципліни державний службовець притягається до дисциплінарної відповідальності у порядку, встановленому цим Законом. За приписами ч.1, 2 ст.65 Закону №889-VIII підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов`язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення. Дисциплінарними проступками є: 1) порушення Присяги державного службовця; 2) порушення правил етичної поведінки державних службовців; 3) вияв неповаги до держави, державних символів України, Українського народу; 4) дії, що шкодять авторитету державної служби; 5) невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень; 6) недотримання правил внутрішнього службового розпорядку; 7) перевищення службових повноважень, якщо воно не містить складу злочину або адміністративного правопорушення; 8) невиконання вимог щодо політичної неупередженості державного службовця; 9) використання повноважень в особистих (приватних) інтересах або в неправомірних особистих інтересах інших осіб; 10) подання під час вступу на державну службу недостовірної інформації про обставини, що перешкоджають реалізації права на державну службу, а також неподання необхідної інформації про такі обставини, що виникли під час проходження служби; 11) неповідомлення керівнику державної служби про виникнення відносин прямої підпорядкованості між державним службовцем та близькими особами у 15-денний строк з дня їх виникнення; 12) прогул державного службовця (у тому числі відсутність на службі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин; 13) поява державного службовця на службі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп`яніння; 14) прийняття державним службовцем необґрунтованого рішення, що спричинило порушення цілісності державного або комунального майна, незаконне їх використання або інше заподіяння шкоди державному чи комунальному майну, якщо такі дії не містять складу злочину або адміністративного правопорушення. Відповідно до частини першої статті 66 Закону №889-VIII до державних службовців застосовується один із таких видів дисциплінарного стягнення: 1) зауваження; 2) догана; 3) попередження про неповну службову відповідність; 4) звільнення з посади державної служби. Звільнення з посади державної служби є винятковим видом дисциплінарного стягнення і може бути застосоване лише у разі вчинення дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 1, 3, 7, 9-11, 13, 14 частини другої статті 65 цього Закону, а також вчинення систематично (повторно протягом року) дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 12 частини другої статті 65 цього Закону (частина п`ята статті 66 Закону №889-VIII). Частиною першою статті 67 Закону №889-VIII унормовано, що дисциплінарне стягнення має відповідати характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку та ступеню вини державного службовця. Під час визначення виду дисциплінарного стягнення необхідно враховувати характер дисциплінарного проступку, обставини, за яких він був вчинений, настання тяжких наслідків, добровільне відшкодування заподіяної шкоди, попередню поведінку державного службовця та його ставлення до виконання посадових обов`язків. Відповідно до частин першої, другої статті 73 Закону №889-VIII з метою збору інформації про обставини, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження, для визначення дисциплінарною комісією ступеня вини, характеру і тяжкості цього дисциплінарного проступку Комісією, дисциплінарною комісією формується дисциплінарна справа. Дисциплінарна справа повинна містити: дату і місце її формування; підстави для відкриття дисциплінарного провадження; характеристику державного службовця, складену його безпосереднім керівником, та інші відомості, що характеризують державного службовця; відомості щодо наявності чи відсутності дисциплінарних стягнень; пояснення державного службовця щодо обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження та/або акт про відмову від надання таких пояснень; пояснення безпосереднього керівника державного службовця з приводу обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження; пояснення інших осіб, яким відомі обставини, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження (за наявності); належним чином завірені копії документів і матеріалів, що підтверджують та/або спростовують факт вчинення дисциплінарного проступку; пропозиції Комісії або подання дисциплінарної комісії у державному органі з висновком про наявність чи відсутність у діях державного службовця дисциплінарного проступку та підстав для його притягнення до дисциплінарної відповідальності; опис матеріалів, які містяться в дисциплінарній справі. Згідно з частинами першою - другою статті 74 Закону №889-VIII дисциплінарне стягнення має відповідати ступеню тяжкості вчиненого проступку та вини державного службовця. Під час визначення виду стягнення необхідно враховувати характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, результати оцінювання службової діяльності державного службовця, наявність заохочень, стягнень та його ставлення до служби. Дисциплінарне стягнення може бути накладено тільки у разі встановлення факту вчинення дисциплінарного проступку та вини державного службовця. Вчинення державним службовцем діянь у стані крайньої потреби або необхідної оборони виключають можливість застосування дисциплінарного стягнення. Статтею 75 Закону №889-VIII передбачено, що перед накладенням дисциплінарного стягнення суб`єкт призначення повинен отримати від державного службовця, який притягається до дисциплінарної відповідальності, письмове пояснення. Пояснення державного службовця має відображати час, місце, обставини та причини вчинення ним дисциплінарного проступку, його усвідомлення чи заперечення провини, а також інші питання, які мають значення у справі. Відмова надати пояснення оформляється відповідним актом і підтверджується двома державними службовцями. Відмова надати пояснення не перешкоджає здійсненню дисциплінарного провадження та накладенню на державного службовця дисциплінарного стягнення. Відповідно до статті 76 Закону №889-VIII державний службовець має право на ознайомлення з усіма матеріалами дисциплінарної справи перед прийняттям рішення про накладення на нього дисциплінарного стягнення. За результатами ознайомлення державний службовець має право вносити зауваження до висновку, клопотання про вжиття додаткових заходів для встановлення обставин, які мають значення для справи, надавати додаткові пояснення та додаткові документи і матеріали, що стосуються зазначених обставин, які долучаються до справи. За приписами статті 77 Закону №889-VIII рішення про накладення на державного службовця дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження приймає суб`єкт призначення протягом 10 календарних днів з дня отримання пропозицій Комісії, подання дисциплінарної комісії у державному органі. Рішення оформляється відповідним актом суб`єкта призначення. У рішенні, яке оформляється наказом (розпорядженням), зазначаються найменування державного органу, дата його прийняття, відомості про державного службовця, стислий виклад обставин справи, вид дисциплінарного проступку і його юридична кваліфікація, вид застосованого дисциплінарного стягнення. Пропозиція Комісії, подання дисциплінарної комісії є обов`язковими для розгляду суб`єктами призначення та враховуються ними під час вирішення питань щодо застосування дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження. В свою чергу, згідно пункту 6 Порядку обліку та роботи з дисциплінарними справами, затвердженого наказом Національного агентства України з питань державної служби від 03 березня 2016 року №49, державний службовець, щодо якого здійснюється дисциплінарне провадження, має право доступу до інформації про нього, яка збирається та зберігається, в тому числі має право в будь-який час знайомитись із дисциплінарною справою, робити з неї виписки, давати письмові пояснення, надавати відповідні документи та матеріали щодо обставин, які досліджуються, а також порушувати клопотання про одержання і залучення до матеріалів нових документів. Для ознайомлення із матеріалами дисциплінарної справи державний службовець письмово звертається до секретаря дисциплінарної комісії, який повідомляє про таке ознайомлення голову цієї дисциплінарної комісії. Згідно з пунктом 4 частини першої статті 83 Закону №889-VIII державна служба припиняється за ініціативою суб`єкта призначення (статті 87, 87-1 цього Закону). Пунктом 4 частини першої статті 87 Закону №889-VIII обумовлено, що підставою для припинення державної служби за ініціативою суб`єкта призначення є вчинення державним службовцем дисциплінарного проступку, який передбачає звільнення. Постановою Кабінету Міністрів України від 04.12.2019 року №1039 затверджено Порядок здійснення дисциплінарного провадження (далі Порядок №1039). Судова колегія зазначає, що вказаний порядок в цілому повторює вимоги Закону №889-VIII, однак містить регламентацію окремих процедурних етапів здійснення дисциплінарного провадження. Таке, пунктом 2 Порядку №1039 визначено, що процедура здійснення дисциплінарного провадження передбачає: прийняття рішення про порушення дисциплінарного провадження; формування дисциплінарної комісії та її склад; визначення повноважень дисциплінарної комісії; визначення основних засад роботи дисциплінарної комісії; формування дисциплінарної справи; прийняття рішення за результатами розгляду дисциплінарної справи. Відповідно до абз.2 п.5 Порядку №1039 тривалість здійснення дисциплінарного провадження не може перевищувати 45 календарних днів. За потреби зазначений строк може бути продовжений міністром або суб`єктом призначення, але не більш як до 60 календарних днів. Пунктом 27 Порядку №1039 унормовано, що дисциплінарна справа формується з урахуванням вимог порядку обліку та роботи з дисциплінарними справами, затвердженого НАДС. Тривалість формування дисциплінарної справи не може перевищувати 20 календарних днів. За потреби зазначений строк може бути продовжений міністром або суб`єктом призначення, але не більш як до 30 календарних днів. З аналізу наведених правових норм висновується, що підставою для застосування дисциплінарного стягнення може бути вчинення особою дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов`язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами. Ці обставини, як і характер дисциплінарного проступку, обставини, за яких він учинений, настання тяжких наслідків, добровільне відшкодування заподіяної шкоди, попередню поведінку державного службовця та його ставлення до виконання посадових обов`язків з`ясовуються під час службового розслідування та/або прийняття рішення про накладення дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження. Рішення суб`єкта призначення про накладення дисциплінарного стягнення має ґрунтуватись на матеріалах дисциплінарної справи, що відповідають вимогам частини другої статті 73 Закону № 889-VIII і бути належним чином обґрунтованим. Як вірно встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, відповідно до Наказу №5707-ОД від 03.12.2020 року було проведено перевірку Миколаївського міського управління Головного управління Держпродспоживслужби в Миколаївській області, за результатами якої були виявлені факти, які свідчили про неналежне виконання власних функціональних обов`язків ОСОБА_1 та неналежний контроль з її боку за діяльністю підлеглих. Перевіркою, серед іншого, встановлено, що протягом 2019-2020 років інспектори відділу, який очолювала позивачка, складали протоколи про адміністративне правопорушення з неправильним застосуванням норм матеріального права, що призвело до уникнення покарання винними особами та закриттю проваджень по адміністративним справам у суді з формальних підстав (т.1 а.с.219-247). З результатами проведеної перевірки ОСОБА_1 була обзнайомлена, визнала провину, про що власноруч написала у поясненнях та запевнила керівництво, що усуне виявленні перевіркою недоліки (т.1 а.с.210-211). Як вже зазначалось вище, наказами Головного управління Держпродспоживслужби в Миколаївській області від 23.03.2021 року №48-дс та 49-дс були порушені дисциплінарні провадження у відношенні позивача, а наказами від 23.03.2021 року №1194 та №1195-ОД утворено та затверджено склад дисциплінарних комісій (т.1 а.с.196-197, т.2 а.с.173-174). Відповідно протоколів фіксації доведення інформації цього ж дня позивача було повідомлено про засідання дисциплінарних комісій 28.04.2021 року о 09:30 (т.1 а.с.106-109, т.2 а.с.163-167). 28.04.2021 року дисциплінарні комісії звернулись до начальника Головного управління з клопотаннями про продовження строку здійснення дисциплінарного провадження до 60 календарних днів. Вказані клопотання були погоджені, про що мітиться відповідна резолюція керівника органу (т.3 а.с.66, 67). За результатами розгляду дисциплінарного провадження, призначеного на підставі Наказу від 23.03.2021 року №48-дс, дисциплінарна комісія 11.05.2021 року склала подання, відповідно до якого дисциплінарною комісією встановлено, що ОСОБА_1 05.01.2021 року видала 5 сертифікатів на харчові продукти нетваринного походження, а саме: №14-20-21017 на ТОВ «Агро-Юг-Сервіс», №14-20-1018, №14-20-1019, №14-20-1020 на ДП з ІІ «Сантрейд» та №14-20-1021 на ТОВ «ЕВЕРІ», хоча не мала повноважень щодо їх видачі, оскільки згідно до наказу від 10.12.2020 року №1229-вк з 04.01.2021 року по 18.01.2021 року перебувала у відпустці (т.2 а.с.5-11). Судом встановлено, що ОСОБА_1 надано усні пояснення дисциплінарній комісії, відповідно яких видача сертифікатів відбулась 05.01.2021 року, оскільки вона забулась про своє перебування у відпустці. Також комісія надала оцінку обтяжуючим та пом`якшуючим обставинам та прийняла рішення звернутись до керівника Головного управління Держпродспоживслужби в Миколаївській області з пропозицією щодо притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності за п.4 ч.1 ст.66 Закону №889-VIII звільнення з посади державної служби, за скоєне порушення, передбачене п.9 ч.2 ст.65 Закону №889-VIII використання повноважень в особистих (приватних) інтересах або в неправомірних особистих інтересах інших осіб. За результатами розгляду дисциплінарного провадження, призначеного на підставі Наказу від 23.03.2021 року №49-дс дисциплінарна комісія 12.05.2021 року склала подання, відповідно до якого в ході перевірки встановлено, що у період з 01.10.2019 року по 04.05.2020 року ОСОБА_1 , виконуючи обов`язки начальника Миколаївського міського управління Головного управління Держпродспоживслужби в Миколаївській області, неналежно виконувала свої обов`язки та не належним чином здійснювала контроль за виконанням завдань, покладених на спеціалістів відділу, що виразилось у неналежному складанні постанов про адміністративне правопорушення, що, в свою чергу, призвело до скасування цих постанов судом з формальних підстав та уникнення винних осіб від відповідальності. Судом встановлено, що ОСОБА_1 надано усні пояснення дисциплінарній комісії, в яких свою вину у неналежному виконані посадових обов`язків вона визнала частково. Зокрема, вона пояснила, що не знала про факти не зазначення нормативно-правових актів в постановах про накладення адміністративного стягнення, вимоги яких було порушено, через відсутність її на роботі у зв`язку з перебуванням на лікарняному. Також комісія надала оцінку обтяжуючим та пом`якшуючим обставинам та прийняла рішення звернутись до керівника Головного управління Держпродспоживслужби в Миколаївській області з пропозицією щодо притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності за скоєний дисциплінарний проступок, передбачений п.5 ч.2 ст.65 Закону №889-VIII невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, актів органів державної влади, наказів розпоряджень та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень, за який застосовується дисциплінарне стягнення згідно з п.2 ч.1 ст.66 Закону №889-VIII у вигляді догани. Відповідно до наказу Головного управління Держпродспоживслужби в Миколаївській області від 07.05.2021 року №583-вк ОСОБА_1 у період з 11.05.2021 року по 26.05.2021 року перебувала у відпустці (т.1 а.с.105). З 24.05.2021 року по 05.06.2021 року ОСОБА_1 перебувала на лікарняному, що підтверджується довідкою про тимчасову непрацездатність (т.1 а.с.92). Судова колегія встановила, що 05-06.06.2021 року були субота та неділя, тобто вихідні дні. 07.06.2021 року відповідно до актів ОСОБА_1 була ознайомлена з матеріалами дисциплінарних справ та надала письмові пояснення (т.1 а.с.93,94, 249, 250). Ретельно дослідивши процедуру дисциплінарних проваджень, судова колегія констатує відсутність порушень з боку відповідача, які б слугували підставою для скасування оскаржуваних наказів. Судова колегія вбачає, що відповідач створив дві дисциплінарні комісії, зі складом яких була ознайомлена позивачка та у процесі дисциплінарних проваджень не мала жодних заперечень щодо їх складу, відводів її членам не заявляла. Також судова колегія відхиляє доводи апелянта щодо порушень порядку та строку формування матеріалів дисциплінарних справ, оскільки вказані посилання носять виключно формальний характер та не доводять використання доказів, здобутих у протиправний спосіб. До того ж, виключно пояснення ОСОБА_2 (від 12.05.2021 року) були залучені до матеріалів дисциплінарних справ поза межами 30-ти денного строку, однак вказані пояснення не були взяті за основу для накладення дисциплінарних стягнень. Також судова колегія дослідила посилання апелянта на порушення строку проведення дисциплінарного провадження, порушення строку розгляду подання та видання оскаржуваних наказів та визначає, що вказане відбулось у зв`язку з перебуванням ОСОБА_1 у відпустці (з 11.05.2021 року по 26.05.2021 року) та на лікарняному (з 24.05.2021 року по 05.06.2021 року), тому відповідні порушення допущені відповідачем задля забезпечення права позивачки ознайомитись з результатами дисциплінарних проваджень та для надання їй можливості подати пояснення. Окремо судова колегія зауважує, що після надання письмових пояснень 07.06.2021 року, відповідач на наступний день виніс оскаржувані накази, тобто в найкоротші строки, зберігши при цьому сприятливий баланс між дотриманням процедури та прав особи. Таким чином відповідач дотримався процедури дисциплінарного провадження та забезпечив ОСОБА_1 можливість реалізувати свої права, з огляду на що у суду відсутні підстави для скасування оскаржуваних наказів з формальних підстав. Що стосується суті виявлених дисциплінарними комісіями порушень трудової дисципліни з боку ОСОБА_1 , та надаючи правову оцінку наказу №53-д від 08.06.2021 року про притягнення до дисциплінарної відповідальності у вигляді оголошення догани, судова колегія зазначає наступне. Згідно з п.5.5.1 Положення про відділ безпечності харчових продуктів та ветеринарної медицини Миколаївського міського управління Головного управління Держпродспоживслужби в Миколаївській області (затверджене наказом Головного управління Держпродспоживслужби в Миколаївській області №125-к від 30.03.2020 року) ОСОБА_1 здійснює керівництво діяльністю відділу, несе персональну відповідальність за організацію та результати його діяльності. Відповідно до пп.1 п.3 Посадової інструкції заступника начальника управління - начальника відділу безпечності' харчових продуктів та ветеринарної медицини, затвердженої в.о. начальника Головного управління Держпродспоживслужби в Миколаївській області від 06.07.2020 року, до основних посадових обов`язків входить контроль за виконанням працівниками посадових обов`язків. Як вже зазначалось вище, в ході перевірки були встановлено, що протягом 2019-2020 років інспектори відділу, який очолювала позивачка, складали протоколи про адміністративне правопорушення з неправильним застосуванням норм матеріального права, що призвело до уникнення покарання винними особами та закриттю проваджень по адміністративним справам у суді з формальних підстав. Зазначені обставини, на переконання судової колегії, беззаперечно свідчать про неналежне виконання власних функціональних обов`язків ОСОБА_1 та неналежний контроль з її боку за діяльністю підлеглих. З огляду на наявний факт порушення дисципліни з боку позивача, відповідачем оголошено їй догану, що, на думку суду, є співмірним покаранням. Що стосується правомірності наказу №292-к від 08.06.2021 року про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та накладення дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з посади відповідно до п. 9 ч. 2 ст. 65 ЗУ «Про державну службу» колегія суддів зазначає наступне. Як вірно встановлено судом першої інстанції, 05.01.2021 року ОСОБА_1 видала 5 сертифікатів на харчові продукти нетваринного походження, а саме: №14-20-21017 на ТОВ «Агро-Юг-Сервіс», №14-20-1018, 14-20-1019, 14-20-1020 на ДП з ІІ «Сантрейд» та №14-20-1021 на ТОВ «ЕВЕРІ», хоча не була визначена виконавцем та згідно до наказу від 10.12.2020 року №1229-вк з 04.01.2021 року по 18.01.2021 року перебувала у відпустці, а відтак, не мала повноважень щодо їх видачі. Судова колегія наголошує, що факт видачі вказаних сертифікатів у період перебування у відпустці підтверджується матеріалами справи та визнається позивачем (т.2 а.с.53-55, 68, 93). Також позивач здійснила відбір зразків продуктів харчування нетваринного походження для видачі сертифікатів здоров`я з порушенням процедури відбору зразків, а саме, виїзд провела виключно по заяві суб`єкта, без вмотивованого рішення керівника органу (наказу, направлення) та без оформлення актів відбору зразків за формою, затвердженою Мінагрополітики від 11.10.2018 року №490. Стосовно порядку відбору зразків, судова колегія зазначає, що Законом України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров`я та благополуччя тварин» (далі - Закон № 2042-VIII) визначено, що: - відбір зразків - форма державного контролю, що полягає у здійсненні відбору зразків харчових продуктів, кормів, сіна, соломи, побічних продуктів тваринного походження або будь-яких речовин (у тому числі з довкілля), які пов`язані з виробництвом та/або обігом харчових продуктів або кормів, здоров`ям та благополуччям тварин, з метою перевірки шляхом проведення простих або лабораторних досліджень (випробувань) відповідності законодавству про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров`я та благополуччя тварин (п.б, ч.І, ст.1 Закону № 2042-VIII); -державний контроль - діяльність компетентного органу, його територіальних органів, державних інспекторів, державних ветеринарних інспекторів, помічників державного ветеринарного інспектора та уповноважених осіб, що здійснюється з метою перевірки відповідності діяльності операторів ринку вимогам законодавства про харчові продукти, корми, здоров`я та благополуччя тварин, а також усунення наслідків невідповідності та притягнення до відповідальності за порушення відповідних вимог (п.9, ч.1. ст.1 Закону №2042-VIII). П.1 ч.1 ст. 10 Закону №2042-VIII визначено, що під час здійснення заходів державного контролю державні інспектори та державні ветеринарні інспектори зобов`язані дотримуватися вимог цього Закону та інших нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до цього Закону, законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров`я та благополуччя тварин. Відбір зразків здійснюється відповідно до ст.21 та Порядку відбору зразків та їх перевезення(пересилання) до уповноважених лабораторій для цілей державного контролю, затвердженого наказом Міністерства політики та продовольства України від 11.10.2018 №490 (далі Порядок). Порядком визначено, що відбір зразків може проводитись за ініціативи оператора ринку або уповноваженої ним особи у разі їх клопотання до Держпродспоживслужби, про що зазначається в акті відбору зразків. Крім того, відповідно до п.1,2 ст.7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» для здійснення заходу державного контролю видається наказ та оформлюється посвідчення на проведення заходу. Порушення позивачем наведених вимог чинного законодавства підтверджується наявними у матеріалах справи заявами від суб`єктів господарювання та актами відбору зразків (т.2 а.с.12-20, 30-49). Відповідачем дії ОСОБА_1 кваліфіковано як використання повноважень в особистих (приватних) інтересах або в неправомірних особистих інтересах інших осіб (п.9 ч.2 ст.65 Закону №889-VIII). Апелянт, не заперечуючи вчинення відповідних дій, наголошує на відсутності факту використання повноважень в особистих (приватних) інтересах, оскільки не доведено будь-якого зв`язку з суб`єктами господарювання, яким вона видавала сертифікати відповідності у період перебування у відпустці, що виключає особистий (приватний) інтерес. Також заперечує використання повноважень в неправомірних особистих інтересах інших осіб, оскільки не було встановлено «неправомірного» інтересу інших осіб та відповідач не відібрав пояснення у суб`єктів господарювання. Судова колегія не може погодись з наведеними посиланнями апелянта, оскільки відповідне трактування приписів п.9 ч. 2 ст.65 Закону №889-VIII ґрунтується на доволі вузькому сприйнятті поняття «особистий (приватний) інтерес», який не може обмежуватись корпоративними правами чи фактом опосередкованого контролю суб`єктів господарювання. В даному випадку, на обґрунтоване переконання судової колегії, позивач проявила особистий (приватний) інтерес у видачі сертифікатів здоров`я юридичним особам ТОВ «Евері», ТОВ «Одемар Інтер», ТОВ «Агро Юг Сервіс», оскільки на той час перебувала у відпустці та не була визначена виконавцем звернень. Таким чином дії позивачки не могли бути обумовлені виконанням її посадових обов`язків. При цьому для вчинення відповідних дій позивач використовувала свої повноваження начальника відділу безпечності харчових продуктів та ветеринарної медицини Миколаївського міського управління, що у сукупності свідчить про використання повноважень в особистих (приватних) інтересах. В свою чергу, порушення трудової дисципліни, передбачене п.9 ч.2 ст.65 Закону №889-VIII дозволяло відповідачу застосування виняткового виду дисциплінарного стягнення, а саме звільнення зі служби. Відповідачем у оскаржуваному наказі у межах наданих йому повноважень наведено аргументацію для застосування до позивачки звільнення зі служби з огляду на тяжкість вчиненого порушення та часткове невизнання провини у вчиненні дисциплінарного проступку. З огляду на наведене вище, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що винність позивача у вчиненні дисциплінарного проступку доведена належно проведеним дисциплінарним провадженням та застосування до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби є правомірним та пропорційним заходом дисциплінарного стягнення. У контексті оцінки доводів апеляційної скарги судова колегія звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах «Проніна проти України» (пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. З огляду на такий підхід Європейського суду з прав людини до оцінки аргументів сторін, колегія суддів вважає, що ключові аргументи апеляційної скарги отримали достатню оцінку. Таким чином, суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, порушень матеріального та процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, тому суд апеляційної інстанції, відповідно до ст.316 КАС України залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Зважаючи, що судом першої інстанції правомірно розглянуто дану справу за правилами спрощеного позовного провадження, відповідно до п.2 ч.5 ст.328 КАС України рішення суду апеляційної інстанції не підлягає касаційному оскарженню. Керуючись ст. ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 03 серпня 2022 року - залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Головуючий суддя Косцова І.П. Судді Осіпов Ю.В. Скрипченко В.О.