Постанова Другий апеляційний адміністративний суд № 520/2907/21

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 19 грудня 2022 р.Справа № 520/2907/21 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: П`янової Я.В., Суддів: Любчич Л.В. , Спаскіна О.А. , за участю секретаря судового засідання Кролівець П.О. представника позивача: Кобилінської О.К. представника відповідача: Коробкової Х.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Харківобленерго" на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 16.11.2021, головуючий суддя І інстанції: Рубан В.В., м. Харків, повний текст складено 29.11.21 по справі № 520/2907/21 за позовом Акціонерного товариства "Харківобленерго" до Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, ВСТАНОВИВ: Акціонерне товариство "Харківобленерго" (далі за текстом також - позивач, АТ "Харківобленерго") звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Офісу великих платників податків ДПС (далі за текстом також відповідач), в якому просило: - визнати протиправними дії Офісу великих платників податків щодо нарахування пені з податку на додану вартість у сумі 13 958 037,87 грн та з податку по прибуток у сумі 1 602 175,44 грн шляхом внесення відповідних записів (даних, операцій) до інтегрованої картки платника податків Акціонерного товариства «Харківобленерго» податку на додану вартість та податку на прибуток; - зобов`язати Офіс великих платників податків провести коригування в інформаційній системі органів ДПС даних інтегрованої картки Акціонерного товариства «Харківобленерго» шляхом виключення пені з податку на додану вартість у сумі 13 958 037,87 грн та з податку на прибуток у сумі 1 602 175,44 грн. Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду без виходу до нарадчої кімнати від 01.06.2021 замінено відповідача, Офіс великих платників податків ДПС, на Північне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 16 листопада 2021 року адміністративний позов залишено без задоволення. Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, позивач оскаржив його в апеляційному порядку, оскільки вважає, що рішення ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, із ненаданням належної оцінки всім істотним обставинам справи. В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач зазначив, що ухвалюючи рішення, суд першої інстанції не врахував, що у період з 01.01.2020 по 30.12.2020 АТ "Харківобленерго" вчасно сплачувало свої поточні зобов`язання, виконувало рішення суду у справі № 520/11487/19, а отже податковий борг в частині нарахованих поточних зобов`язань за період з 01.01.2020 по 30.12.2020 відсутній. Підстави для обліку податкового боргу та подальшого нарахування пені - відсутні. Отже за відсутності підстав для нарахування податкового боргу - відсутні підстави для його погашення за рахунок платежів, які спрямовувалися на погашення податкових зобов`язань. З посиланням на правову позицію Верховного Суду, сформовану у постанові від 23.04.2019 у справі № 825/3211/15-а, зазначає, що відображення контролюючим органом в інтегрованій картці платника податків відомостей щодо нарахованої пені створює певні наслідки для платника податків та наявність у останнього матеріально-правового інтересу, щоб дані інтегрованих карток правильно відображали фактичний стан розрахунків з бюджетом. За результатами апеляційного розгляду позивач просить скасувати оскаржуване рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Від відповідача на адресу суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому він зазначає, що у рішенні суд першої інстанції зробив правильний висновок про необґрунтованість позовних вимог АТ "Харківобленерго". Уважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, а тому апеляційну скаргу просить залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. З письмовими поясненнями, поданими до Другого апеляційного адміністративного суду, відповідач надав розрахунок нарахованої пені з податку на додану вартість та з податку на прибуток АТ "Харківобленерго". У додаткових поясненнях позивач висловив незгоду із розрахунком, наданим відповідачем, та наголосив на тому, що позивач своєчасно сплачував поточні податкові зобов`язання, податкового боргу за ними не виникало, також вчасно сплачував борг, стягнутий за судовим рішенням у справі № 520/11487/19, а отже підстав для нарахування пені при сплаті поточних податкових зобов`язань у позивача не було. Зазначає, що пеня нарахована, в тому числі, й у період дії змін до Податкового кодексу України, коли нарахування пені було взагалі виключено. У судовому засіданні представник позивача вимоги апеляційної скарги підтримав, представник відповідача наполягав на залишенні апеляційної скарги без задоволення з підстав, наведених у відзиві на апеляційну скаргу. Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, представників позивача та відповідача, переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що позивач є платником податку на додану вартість та платником податку на прибуток підприємств, знаходиться на обліку у Північному міжрегіональному управлінні ДПС по роботі з великими платниками податків, що не заперечується учасниками справи. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 18.12.2019 у справі № 520/11487/19 адміністративний позов Офісу великих платників податків до Акціонерного товариства "ХАРКІВОБЛЕНЕРГО", треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача: Фонд державного майна України, Харківська обласна державна адміністрація про стягнення податкового боргу задоволено у повному обсязі. Стягнуто з Акціонерного товариства "ХАРКІВОБЛЕНЕРГО" з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника податків, на користь Державного бюджету України суму податкового боргу у розмірі 319 977 984,59 грн. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18.12.2019 у справі № 520/11487/19 набрало законної сили 21.02.2020. Протягом 2019-2020 років позивачем декларувалися та сплачувалися поточні податкові зобов`язання з податку на додану вартість та податку на прибуток, проте, з урахуванням п. 87.9 ст. 87 Податкового кодексу України, кошти, що надходили за поточними платежами позивача, зараховувались відповідачем в рахунок погашення боргу з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником. В результаті надходження грошових коштів відбувалось погашення частини недоїмки (визначеної судовим рішенням у справі № 520/11487/19), в автоматичному режимі нараховувалась пеня у період з 01.01.2020 по 30.12.2020 з податку на додану вартість та по податку на прибуток відповідно до пп. 129.1.1 п. 129.1 ст. 129 ПК України, згідно з вимогами пп. 129.1.3, пп.129.3.1 п. 129.1 ст. 129 ПК України після спливу 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов`язання. Крім того, в результаті проведеної перевірки відповідачем установлено зайве нарахування позивачу пені за період після 01.03.2020 (у період дії карантину) за податковими повідомленнями-рішеннями, винесеними за результатами перевірок АТ "Харківобленерго", за податком на додану вартість у сумі 1033378,48 грн. та податком на прибуток у сумі 440938,69 грн. Указана пеня списана відповідно до положень ст. 52-1 р. ХХ "Перехідних положень" ПК України. Позивач, не погодившись із нарахуванням пені з податку на додану вартість у сумі 13 958 037,87 грн та з податку по прибуток у сумі 1 602 175,44 грн, шляхом внесення відповідних записів (даних, операцій) до інтегрованої картки платника податків Акціонерного товариства «Харківобленерго» податку на додану вартість та податку на прибуток, звернувся до суду з позовом у цій справі. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції дійшов висновку про обґрунтованість та правомірність дій відповідача щодо нарахування пені позивачу та про відсутність обставин, які б свідчили про порушення прав, свобод чи інтересів позивача у сфері публічно-правових відносин. Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, оскільки вони знайшли своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи, з огляду на таке. Підпунктом 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк). Згідно з підпунктом 14.1.162 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України пеня це сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов`язань, не сплачених у встановлені законодавством строки. Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання. Відповідно до положень п.57.1 ст. 57 ПК України платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Пунктом 31.1. ст. 31 ПК України строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов`язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно. Згідно з п. 87.9 ст. 87 ПК України у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов`язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом. Системний аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що на платника податків покладено обов`язок здійснити у встановлені податковим законодавством строки сплату узгодженого грошового зобов`язання. Не сплачене у встановлений законом строк грошове зобов`язання визнається сумою податкового боргу платника податків. Згідно з п. 131.2 ст. 131 Податкового кодексу України при погашенні суми податкового боргу (його частини) кошти, що сплачує такий платник податків, у першу чергу зараховуються в рахунок податкового зобов`язання. У разі повного погашення суми податкового боргу кошти, що сплачує такий платник податків, в наступну чергу зараховуються у рахунок погашення штрафів, в останню чергу зараховуються в рахунок пені. Якщо платник податків не виконує встановленої цим пунктом черговості платежів або не визначає її у платіжному документі (чи визначає з порушенням зазначеного порядку), контролюючий орган самостійно здійснює такий розподіл такої суми у порядку, визначеному п. 131.2 ст. 131 Податкового Кодексу України. Пунктом 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу України передбачено, що нарахування пені розпочинається: при нарахуванні контролюючим органом податкового зобов`язання у встановлених цим Кодексом випадках, не пов`язаних з проведенням перевірки, або при нарахуванні контролюючим органом грошового зобов`язання, визначеного за результатами перевірки, - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків такого зобов`язання, визначеного в податковому повідомленні-рішенні згідно із цим Кодексом. Згідно з пунктом 129.4 Податкового кодексу України на суми грошового зобов`язання, визначеного підпунктом 129.1.1 пункту 129.1 цієї статті (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) та в інших випадках визначення пені відповідно до вимог цього Кодексу, якщо її розмір не встановлений, нараховується пеня за кожний календарний день прострочення сплати грошового зобов`язання, включаючи день погашення, з розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день. Отже передумовою нарахування пені з підстав, визначених пунктом 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу України, є несплата платником податків суми узгодженого податкового зобов`язання у встановлені законом строки. Як убачається з матеріалів справи, рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2019 року у справі № 520/11487/19 стягнуто з Акціонерного товариства "ХАРКІВОБЛЕНЕРГО" з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника податків, на користь Державного бюджету України суму податкового боргу у розмірі 319 977 984,59 грн у такому порядку: - протягом січня-грудня 2020 року - у сумі 48 000 000,00 грн зі сплатою до кінця кожного місяця податкового боргу рівними частинами по 4000000,00 грн, у тому числі з податку на додану вартість - 3 660 000,00 грн. та з податку на прибуток - 340 000,00 грн; - протягом січня 2021 року-листопада 2024 року - у сумі 266 311 776,00 грн зі сплатою до кінця кожного місяця податкового боргу рівними частинами по 5 666 208,00 грн, у тому числі з податку на додану вартість - 5 183 775, 57 грн. та з податку на прибуток - 482 432,43 грн.; - в грудні 2024 року - 5 666 208, 59 грн, у тому числі податок на додану вартість - 5 183 776, 40 грн та податок на прибуток - 482 432, 19 грн. Тобто рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2019 року у справі № 520/11487/19 задоволено позов Офісу ВПП ДПС до АТ "Харківобленерго" про стягнення податкового боргу з АТ «Харківобленерго» та визначено порядок виконання судового рішення. З огляду на зазначене, з урахуванням приписів пункту 87.9 статті 87 Податкового кодексу України, кошти, спрямовані позивачем на сплату платежів до бюджету правомірно зараховувалися податковим органом у погашення сум податкового боргу, визначеного судовим рішенням у справі № 520/11487/19. Щодо посилання позивача на неврахування відповідачем, на його думку, при нарахуванні пені того, що в резолютивній частині рішення у справі № 520/11487/19 визначено порядок і строки його виконання і позивач своєчасно погашає податковий борг у строки та розмірах, визначені у рішенні, а також вчасно сплачує поточні платежі, а відповідач не відображає в ІКП розстрочку грошового зобов`язання, як зменшення суми грошових зобов`язань, що призводить до виникнення боргу та нарахування пені, колегія суддів зазначає таке. Частиною першою статті 100 ПК України передбачено, що розстроченням, відстроченням грошових зобов`язань або податкового боргу є перенесення строків сплати платником податків його грошових зобов`язань або податкового боргу під проценти, розмір яких дорівнює розміру 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день прийняття контролюючим органом рішення про розстрочення, відстрочення грошових зобов`язань або податкового боргу. Розстрочення та відстрочення грошових зобов`язань (податкового боргу) платників податків здійснюється органами ДПС з урахуванням положень Постанови Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року, № 1235 «Про затвердження Переліку обставин, що свідчать про наявність загрози виникнення або накопичення податкового боргу, і доказів існування таких обставин» та Порядку розстрочення (відстрочення) грошових зобов`язань та податкового боргу платників податків, затвердженого Наказом Міндоходів від 10 жовтня 2013 року за № 574, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 31 жовтня 2013 року за № 1853/24385 (далі -Порядок № 574). Згідно з підпунктом 1.1 пункту 1 Порядку № 574 цей Порядок розроблено відповідно до статті 100 глави 9 розділу II Податкового кодексу України. Відповідно до підпункту 1.4 пункту 1 Порядку № 574 розстрочення (відстрочення) грошових зобов`язань (податкового боргу) вважається наданим, якщо на підставі заяви платника податків прийнято відповідне рішення органу доходів і зборів та укладено договір про розстрочення (відстрочення). За приписами підпункту 1 пункту 1 розділу VІ Порядку № 422 відображення в підсистемі, що забезпечує облік платежів, відомостей про надані платникам податків розстрочення (відстрочення) грошових зобов`язань (податкового боргу), здійснюється відповідно до статті 100 глави 9 розділу ІІ Податкового кодексу України та порядку розстрочення (відстрочення) грошових зобов`язань (податкового боргу) платників податків. Кожний випадок розстрочення (відстрочення) грошових зобов`язань або податкового боргу оформлюється окремим рішенням. Первинними документами, що є підставою для розстрочення (відстрочення) сплати грошових зобов`язань (податкового боргу) перед бюджетом та скасування наданих розстрочень (відстрочень), є: рішення про розстрочення (відстрочення) грошових зобов`язань (податкового боргу); договір про розстрочення (відстрочення) грошових зобов`язань (податкового боргу); рішення про скасування розстрочення (відстрочення) грошових зобов`язань (податкового боргу); додаткова угода до договору у разі дострокового погашення розстрочених (відстрочених) сум; додаткова угода до договору у разі прийняття рішення про перенесення раніше визначених строків розстрочення (відстрочення) грошових зобов`язань (податкового боргу); графік погашення розстрочених (відстрочених) сум боргу, складений на підставі рішення суду або відповідного закону, що передбачає надання платнику податків розстрочення (відстрочення). До інформаційної системи органів ДФС заносяться дані щодо наданих платнику податків розстрочок (відстрочок) грошових зобов`язань (податкового боргу): документ, що є підставою для розстрочення (відстрочення) зобов`язання (боргу) відповідно до статті 100 розділу 9 глави ІІ Податкового кодексу України, рішення суду, відповідного закону, що передбачає надання платнику податків розстрочення (відстрочення); код та найменування органу ДФС, що прийняв рішення про розстрочення (відстрочення) грошових зобов`язань (податкового боргу); код платника; ознака (розстрочення або відстрочення); номер та дата рішення про розстрочення (відстрочення) грошових зобов`язань (податкового боргу); номер та дата договору про розстрочення (відстрочення) грошових зобов`язань (податкового боргу); дата початку дії розстрочення (відстрочення) грошових зобов`язань (податкового боргу); період надання розстрочення (відстрочення) грошових зобов`язань (податкового боргу) (зазначаються дати початку та закінчення нарахування); кількість термінів розстрочення (відстрочення) грошових зобов`язань (податкового боргу); номер та дата рішення суду у справі про банкрутство, яким затверджено мирову угоду з графіком погашення розстрочених (відстрочених) сум заборгованості; код платежу та вид бюджету; сума грошового зобов`язання, що підлягає розстроченню (відстроченню), у тому числі: основний платіж, основний платіж за актом, штрафна (фінансова) санкція; сума податкового боргу, що підлягає розстроченню (відстроченню), у тому числі: основний платіж, основний платіж за актом, пеня, пеня за актом, штрафна (фінансова) санкція. На підставі показників «період надання розстрочення (відстрочення)» та «кількість термінів розстрочення (відстрочення)» інформаційна система автоматично розраховує графік погашення сум розстрочених (відстрочених) грошових зобов`язань (податкового боргу). Підпункт 1 пункту 3 розділу VІ Порядку № 422, надання розстрочок (відстрочок) грошових зобов`язань (податкового боргу) відображається в ІКП як зменшення суми грошових зобов`язань (податкового боргу) за датою укладання договору про розстрочення (відстрочення). Для відображення розстрочених (відстрочених) сум грошових зобов`язань (податкового боргу) в ІКП відображається обліковий показник (операція) щодо надання розстрочення (відстрочення) усієї суми розстрочених (відстрочених) грошових зобов`язань (податкового боргу) згідно з договором про розстрочення (відстрочення). Відображення в ІКП чергової суми розстрочення (відстрочення) здійснюється шляхом використання облікових показників (операцій) щодо нарахування платежу згідно з графіком погашення розстрочених (відстрочених) сум, передбаченим договором про розстрочення (відстрочення) грошових зобов`язань (податкового боргу) (спеціальним законом або рішенням суду). З аналізу зазначених норм чинного законодавства вбачається, що питання розстрочення, відстрочення грошових зобов`язань або податкового боргу визначено статтею 100 глави 9 Розділу ІІ ПК України, а Порядком № 422 лише передбачено відображення в інформаційній системі ДФС України (ІКП) вже розстроченого або відстроченого грошового зобов`язання або податкового боргу, відображення якого у системі здійснюється на підставі: прийнятого керівником рішення, у зв`язку з поданням платником заяви у порядку, передбаченому статтею 100 ПК України або за рішенням суду про розстрочення або відстрочення податкового боргу. Як встановлено судом, рішенням Харківського окружного адміністративного суду у справі № 520/11487/19 задоволено позов Офісу ВПП ДПС про стягнення податкового боргу з АТ «Харківобленерго» та визначено порядок виконання судового рішення. Питання щодо розстрочення або відстрочення виконання вказаного рішення у рішенні суду від 18.12.2019 також не вирішувалося. Разом з цим позивачем не подавалося відповідної заяви у порядку, передбаченому статтею 100 Податковим кодексом України, про розстрочення або відстрочення податкового боргу, а відповідачем, у свою чергу, не приймалося відповідного рішення щодо розстрочення (відстрочення) податкового боргу по АТ «Харківобленерго» та не укладався договір про розстрочення (відстрочення) за процедурою, передбаченою Порядком №

574. Позивач звертався до відповідача з листом від 20.01.2020 за № 02-16/570 щодо погодження графіку погашення сум боргу відповідно до вказаного рішення суду. Однак відповідач відмовив у погодженні зазначеного графіку через відсутність, на думку контролюючого органу, визначених законом підстав. Позивач, уважаючи таку бездіяльність Офісу ВПП ДПС протиправною, звернувся до суду за захистом своїх прав. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 28 грудня 2020 року, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 01 квітня 2021 року у справі № 520/10317/2020, адміністративний позов задоволено. Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Офіс ВПП ДПС звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою, за наслідками розгляду якої рішення Харківського окружного адміністративного суду від 28 грудня 2020 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 01 квітня 2021 року у справі № 520/10317/2020 скасовано. Ухвалено нову постанову, якою у задоволенні позову Акціонерного товариства «Харківобленерго» до Північного міжрегіонального управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків, як відокремленого підрозділу ДПС, яке є правонаступником Офісу великих платників податків ДПС, про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії відмовлено. Зважаючи на наведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що підстави для неврахування відповідачем указаного податкового боргу відсутні та у позивача наявний податковий борг, у рахунок погашення якого відповідач, виконуючи вимоги п. 87.9 ст. 87 ПК України, зобов`язаний зарахувати кошти, що сплачує АТ "Харківобленерго", згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків, а отже відповідачем правомірно нарахована спірна пеня. Щодо посилання позивача на нарахування пені в період дії карантину з 01.03.2020, то за результатами проведеної перевірки відповідачем установлено зайве нарахування позивачу пені за період після 01.03.2020 (у період дії карантину) за податковими повідомленнями-рішеннями, винесеними за результатами перевірок АТ "Харківобленерго", за податком на додану вартість у сумі 1033378,48 грн. та податком на прибуток у сумі 440938,69 грн. Указана пеня списана відповідачем відповідно до положень ст. 52-1 р. ХХ "Перехідних положень" Податкового кодексу України. Отже відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, доведено правомірність своїх дій, що оскаржуються. У зв`язку з відсутністю протиправності дій відповідача у нарахуванні пені, позовна вимога щодо зобов`язання відповідача провести коригування в інформаційній системі органів ДПС даних інтегрованої картки Акціонерного товариства «Харківобленерго» шляхом виключення пені з податку на додану вартість у сумі 13 958 037,87 грн та з податку по прибуток у сумі 1 602 175,44 грн задоволенню не підлягає. За встановлених обставин колегія суддів дійшла висновку, що рішення Харківського окружного адміністративного суду від 16 листопада 2021 року про відмову у задоволенні позовних вимог АТ «Харківобленерго» ґрунтується на правильно встановлених фактичних обставинах справи, яким надана належна юридична оцінка, правильно застосовані норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, та не допущено порушень процесуального закону, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи. Усі доводи та їх обґрунтування, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків суду першої інстанції та свідчать про незгоду позивача із правовою оцінкою обставин справи. Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. Згідно зі статтею 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення із додержанням норм матеріального і процесуального права. Оскільки доводи апеляційної скарги спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно встановив обставини справи та правильно вирішив справу, тому оскаржуване рішення слід залишити без змін. Ураховуючи положення статті 139 КАС України, підстави для розподілу судових витрат відсутні. Керуючись ст. 139, 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Харківобленерго" залишити без задоволення. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 16.11.2021 по справі № 520/2907/21 залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Головуючий суддя Я.В. П`янова Судді Л.В. Любчич О.А. Спаскін Повний текст постанови складено 20.12.2022 року