Постанова 4814 № 2-108/08

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 2-108/08 Номер провадження 22-ц/814/4542/22Головуючий у 1-й інстанції Шелудяков Л.В. Доповідач ап. інст. Чумак О. В. П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 06 грудня 2022 року м. Полтава Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Полтавського апеляційного суду у складі: головуючого судді - Чумак О.В., суддів: Дряниці Ю.В., Пилипчук Л.І. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Полтавського районного суду Полтавської області від 02 грудня 2019 року, постановлену суддею Шелудяковим Л.В., по справі за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строку для його пред`явлення на примусове виконання. Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, - В С Т А Н О В И Л А: 01.10.2019 року до Полтавського районного суду Полтавської області надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строку для його пред`явлення до виконання. В обґрунтуванням заяви представник зазначив, що рішенням Полтавського районного суду Полтавської області від 27 серпня 2008 року позовні вимоги ВАТ «Банк «Фінанси та Кредит» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по кредитному договору задоволені, стягнуто на користь ВАТ «Банк «Фінанси та Кредит» в особі філії «Полтавське регіональне управління» ВАТ «Банк «Фінанси та Кредит» у розмірі 39599 грн. 71 коп. та судові витрати з судового збору у сумі 396 грн. і витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 30 грн. Вказував, що згідно даних Автоматизованої системи виконавчих проваджень з відкритим доступом на сайті: asvpweb.minjust.gov.ua, за параметрами пошуку за прізвищем, ім`ям та по батькові боржника ОСОБА_1 записів про відкрите виконавче провадження не знайдено, що підтверджує факт відсутності на виконанні у будь-якому відділі державної виконавчої служби чи приватного виконавця виконавчих листів про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 . Ухвалою Полтавського районного суду Полтавської області від 02 грудня 2019 року заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строку для його пред`явлення на примусове виконання - задоволено. Видано Товариству з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» дублікат виконавчого листа виданих на підставі рішення Полтавського районного суду Полтавської області від 27 вересня 2008 року у цивільній справі за позовом Відкритого акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» в особі філії «Полтавське регіональне управління» ВАТ «Банк «Фінанси та Кредит» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по кредитному договору з урахуванням ухвали Полтавського районного суду Полтавської області від 26.02.2019 року, якою замінено сторону стягувача Публічне акціонерне товариство «Банк «Фінанси та кредит» на його правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал». Поновлено Товариству з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» пропущений строк для пред`явлення виконавчого документа, виданого на підставі рішення Полтавського районного суду Полтавської області від 27 вересня 2008 року у цивільній справі за позовом Відкритого акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» в особі філії «Полтавське регіональне управління» ВАТ «Банк «Фінанси та Кредит» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по кредитному договору з урахуванням ухвали Полтавського районного суду Полтавської області від 26.02.2019 року про заміну сторону стягувача Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та кредит» на його правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал». З вказаною ухвалою місцевого суду не погодився боржник ОСОБА_1 та подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказану ухвалу та відмовити в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал». В обґрунтування доводів апеляційної скарги вказує, що оскаржувана ухвала постановлена з порушенням норм процесуального права, суд неповно з`ясував обставини справи, а його висновки не відповідають обставинам справи. Зазначає, що він був позбавлений права на участь у розгляді заяви, не отримував від суду повістки про виклик та копію оскаржуваної ухвали, хоча з 09.07.1996 року зареєстрований безперервно за однією адресою. Вказує, що ухвалою Полтавського районного суду Полтавської області від 25.05.2018 р., яка набрала законної сили 02.06.2018 року, видано дублікат виконавчого листа №2-108/08 від 06.11.2008 р. про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» в особі філії «Полтавське регіональне управління ПАТ «Банк «Фінанси та кредит» заборгованості в сумі 40025,71 грн за поданням начальника Полтавського міського управління юстиції Октябрського ВДВС. Згідно інформації, яка є загальнодоступною, на офіційному веб сайті «Судова влада України», ухвала від 28.05.2015 р. набрала законної сили 02.06.2018 р. Отже, строк пред`явлення виконавчого листа до виконання тривав до 02.06.2018 р. Скаржник зазначає, що згідно даних Автоматизованої системи виконавчих проваджень з відкритим доступом на сайті: asvpweb.minjust.gov.ua, за параметрами пошуку за прізвищем, ім`ям та по батькові боржника « ОСОБА_1 » записів про відкрите виконавче провадження не знайдено. Матеріали справи не містять доказів того, що банк не втратив право пред`явлення виконавчих листів до виконання. До суду Товариство звернулося 01.10.2019 р., поза межами трирічного строку для пред`явлення банком виконавчих листів та не набуло права на пред`явлення виконавчого листа до виконання, оскільки первісний кредитор пропустив такий строк до укладення договору про відступлення права вимоги за договорами застави від 03.10.2018 р. без поважних причин. Матеріали заяви свідчать про те, що стягувач не цікавився ходом виконання судового рішення. Доказів, які б свідчили про добросовісну реалізацію первісним стягувачем своїх процесуальних прав та належне виконання процесуальних обов`язків, заявник не надав. Відзив на апеляційну скаргу від учасників справи не надходив. Відповідно до статті 372 ЦПК України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С. А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання. За змістом позиції Верховного Суду, сформованої у справі від 01.10.2020 №361/8331/18, якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Отже, неявка учасника судового процесу у судове засідання, за умови належного повідомлення сторони про час і місце розгляду справи, не є підставою для скасування судового рішення, ухваленого за відсутності представника сторони спору. Згідно ч. 6, п. 1, 2 ч. 8 ст. 128 ЦПК України судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи, у випадку наявності у нього офіційної електронної адреси або разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення у випадку, якщо така адреса відсутня, або через кур`єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи. Днем вручення судової повістки є: день вручення судової повістки під розписку; день отримання судом повідомлення про доставлення судової повістки на офіційну електронну адресу особи. У судове засідання учасники справи не з`явилися, про день, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином на електронні адреси. Клопотань про відкладення розгляду справи від них не надходило. Від представника скаржника адвоката Дігтярь Л.А. надійшло клопотання про розгляд справи у її та скаржника ОСОБА_1 відсутність. Отже, учасники справи, які не з`явилися до суду, були належним чином повідомлені про день, час і місце розгляду справи, зокрема в порядку ч. 6, п. 2 ч. 8 ст. 128 ЦПК України. На підставі наведеного, судова колегія вважає за можливе розглянути справу за відсутності осіб, що не з`явилися та повідомлялися завчасно і належним чином про дату, час та місце розгляду справи. Відповідно до ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право: скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення. Згідно п.п. 1-4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, прийшла до висновку про задоволення апеляційної скарги, з огляду на таке. Згідно довідки Полтавського районного суду Полтавської області від 18.02.2019 р., цивільна справа № 2-108/2008 вилучена з архіву суду та за терміном зберігання знищена. Оригінали процесуальних документів, виданих у справі зберігаються в архіві суду в наряді за 2008 рік (а.с. 43). У наявних у цій справі матеріалах міститься належним чином засвідчена копія заочного рішення Полтавського районного суду Полтавської області від 27.08.2008 року, яким позов задоволено, достроково розірвано кредитний договір № 1377 від 10 лютого 2006 року, який укладено між ВАТ «Банк «Фінанси та Кредит» та ОСОБА_1 . Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ВАТ «Банк «Фінанси та Кредит» в особі філії «Полтавське регіональне управління» ВАТ «Банк «Фінанси та Кредит» суму кредиту, відсотків за користування ним, комісійної винагороди та пені в розмірі 39599,71 грн. та судові витрати, які складаються зі сплати судового збору у сумі 396 грн. і витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 30 грн (а.с. 44-45). На виконання вказаного рішення суд видав виконавчі листи. Ухвалою Полтавського районного суду Полтавської області від 22.01.2009 року, копія якої наявна в матеріалах справи, подання начальника відділу ДВС Полтавського районного управління юстиції задоволено. Тимчасового обмежено право громадянина України ОСОБА_1 на виїзд з території України без вилучення паспортного документа - до виконання зобов`язання, встановленого рішенням Полтавського районного суду Полтавської області від 27.08.2008 року (а.с. 46) . Крім цього, в матеріалах справи міститься належним чином завірена копія ухвали Полтавського районного суду Полтавської області від 28.05.2015 року, якою задоволено подання начальника Полтавського міського управління юстиції Октябрського ВДВС про видачу дубліката виконавчого листа та видано дублікат виконавчого листа № 2-108/08 від 06.11.2008 р. про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» в особі Філії «Полтавське регіональне управління ВАТ «Банк «Фінанси та Кредит» заборгованості у сумі 40025,71 грн. Вирішено питання про судові витрати (а.с. 47). 18.02.2019 р. до суду першої інстанції надійшла заява ТОВ «Вердикт Капітал» про заміну стягувача ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» на його правонаступника ТОВ «Вердикт Капітал» у справі № 2-108/08 (а.с. 1-3). До заяви додано копію договору від 03.10.2018 р., укладеного між ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» та заявником ТОВ «Вердикт Капітал», згідно якого відступлено право вимоги до боржника ОСОБА_1 за договором застави № 1377, укладеним 10.02.2006 р. між ПАТ «Банк «Фінанси та кредит» та ОСОБА_1 (а.с. 8-32). Ухвалою Полтавського районного суду Полтавської області від 26.02.2019 року заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт капітал» задоволено. Замінено сторону стягувача Публічне акціонерне товариство «Банк «Фінанси та кредит» на його правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» (код ЄДРПОУ: 36799749, місцезнаходження: вул. Кудрявський Узвіз, буд. 5-Б, м. Київ, 04053) у справі № 2-108/2008 за позовом Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та кредит» до відповідача, яким є ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором № 1377 (а.с. 49-50). 01.10.2019 року до Полтавського районного суду Полтавської області надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строку для його пред`явлення до виконання. Ухвалою Полтавського районного суду Полтавської області від 02.12.2019 року вказана заява задоволена. Видано Товариству з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» дублікат виконавчого листа виданих на підставі рішення Полтавського районного суду Полтавської області від 27 вересня 2008 року у цивільній справі за позовом Відкритого акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» в особі філії «Полтавське регіональне управління» ВАТ «Банк «Фінанси та Кредит» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по кредитному договору з урахуванням ухвали Полтавського районного суду Полтавської області від 26.02.2019 року, якою замінено сторону стягувача Публічне акціонерне товариство «Банк «Фінанси та кредит» на його правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал». Поновлено Товариству з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» пропущений строк для пред`явлення виконавчого документа, виданого на підставі рішення Полтавського районного суду Полтавської області від 27 вересня 2008 року у цивільній справі за позовом Відкритого акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» в особі філії «Полтавське регіональне управління» ВАТ «Банк «Фінанси та Кредит» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по кредитному договору з урахуванням ухвали Полтавського районного суду Полтавської області від 26.02.2019 року про заміну сторону стягувача Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та кредит» на його правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал». При постановленні вказаної ухвали суд першої інстанції встановив, що згідно акту про втрату виконавчих документів в результаті перевірки матеріалів кредитної справи № 1377 щодо ОСОБА_1 встановлено факт втрати/відсутності оригіналів виконавчих листів №2-108/2008 виданих на підставі рішення Полтавський районний суд Полтавської області 27.08.2008 року (а.с. 63). Відповідно даних Автоматизованої системи виконавчих проваджень з відкритим доступом на сайті: asvpweb.minjust.gov.ua, за параметрами пошуку за прізвищем, ім`ям та по батькові боржника ОСОБА_1 записів про відкрите виконавче провадження не знайдено (а.с. 66). Виконавчий лист, виданий на підставі рішення Полтавського районного суду Полтавської області від 27 серпня 2008 року, у заявника відсутній; на примусове виконання до відділу державної виконавчої служби він не надходив; рішення суду до теперішнього часу залишається невиконаним. За вказаних обставин суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заяви ТОВ «Вердикт Капітал» про видачу дублікату виконавчого листа № 2-108/2008 про стягнення заборгованості по кредитному договору з ОСОБА_1 та поновлення строку пред`явлення до виконання вказаного виконавчого листа. Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції, з огляду на таке. У п.17.4 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України в редакції, чинній з 15.12.2017 р., роз`яснено, що у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання. Аналізуючи пункт 17.4 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України, єдиною підставою для видачі судом дубліката виконавчого листа є його втрата. Дублікат - це документ, що видається замість втраченого оригіналу та має силу первісного документу. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, украдено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання. Аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 15 листопада 2018 року у справі № 474/783/17 (провадження № 61-29св17), від 10 жовтня 2018 року у справі № 2-504/11 (провадження № 61-41846св18). Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Дублікат виконавчого документа видається замість втраченого оригіналу, лише за наявності достатніх доказів того, що виконавчий документ дійсно втрачено. При вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого листа у зв`язку з його втратою заявник повинен подати докази на підтвердження втрати виконавчого листа, а суд має обов`язково перевірити, чи не було виконано рішення суду на підставі якого його видано та чи не втратило судове рішення законної сили. Відповідний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 22.10.2018 року у справі № 2-824/2009 (провадження № 61-5388св18). Крім того, однією з підстав можливості видачі дубліката виконавчого документа, є подання відповідної заяви протягом строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання, який повинен обчислюватися з урахуванням переривання цього строку та/або його зупинення. Відповідно до частини першої статті 433 ЦПК України у разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено. Підставою для поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання є факт пропуску стягувачем такого строку з поважних причин. Поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для стягувача отримати та подати у встановлений законом строк виконавчий лист до примусового виконання. Крім того, поважність причин пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документу до виконання пов`язана не тільки з часом безпосередньої обізнаності особи про певні обставини (факти порушення її прав), а й з об`єктивною можливістю цієї особи знати про ці обставини. Можливість знати про порушення своїх прав випливає із загальних засад захисту цивільних прав та інтересів, за якими особа, маючи право на захист, здійснює його на власний розсуд у передбачений законом спосіб, що створює в неї цю можливість знайти про посягання на права. Обов`язок доведення часу, з якого особі стало відомо про порушення її права, покладається на заявника. Згідно правових висновків, наведених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 серпня 2019 року у справі № 2-836/11 (провадження № 14-308цс19), у разі пропуску стягувачем строку на пред`явлення виконавчого документа до виконання не створює перешкод для задоволення заяви стягувача про видачу дубліката втраченого виконавчого документа у разі, якщо суд задовольнив заяву стягувача про поновлення пропущеного строку для пред`явлення такого документа до виконання. Тобто, якщо строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання не сплив або суд його поновив, то заява про видачу дубліката цього документа, який втрачений, вважається поданою у межах встановленого для пред`явлення його до виконання строку. Натомість, коли строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання сплив, і суд його не поновив, то за результатами розгляду заяви про видачу дубліката втраченого виконавчого документа суд відмовляє у задоволенні цієї заяви. Підставами виникнення цивільних прав і обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (пункт 1 частина друга стаття 11 ЦК України). Відповідно до частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов`язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу. Виходячи із цих норм, зокрема, пунктами 1, 2 частини першої статті 512 ЦК України, у разі передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) чи правонаступництва (припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання поділу, перетворення або ліквідації, спадкування) на стадії виконання судового рішення відбувається вибуття кредитора. Така заміна кредитора відбувається поза межами виконавчого провадження у разі смерті кредитора, припинення юридичної особи чи відступлення права вимоги. У зв`язку з такою заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, у зв`язку із чим припиняється її статус сторони виконавчого провадження і її заміна належним кредитором проводиться відповідно до частини п`ятої статті 15 Закону України «Про виконавче провадження», статті 442 ЦПК України за заявою заінтересованої сторони зобов`язання, якою є правонаступник, що отримав від попереднього кредитора всі права та обов`язки в зобов`язанні, у тому числі й право бути стороною виконавчого провадження. За таких обставин звернення правонаступника кредитора із заявою про надання йому статусу сторони виконавчого провадження відповідає змісту статей 512, 514 ЦК України та статті 15 Закону України «Про виконавче провадження». Європейський суд з прав людини вказує, що «право на суд» було б ілюзорним, якби правова система Договірної держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із сторін. Важко собі навіть уявити, щоб стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, - а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо вбачати у статті 6 тільки проголошення доступу до судового органу та права на судове провадження, то це могло б породжувати ситуації, що суперечать принципу верховенства права, який Договірні держави зобов`язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію. Отже, для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина «судового розгляду» (HORNSBY v. GREECE, № 18357/91, § 40, ЄСПЛ, від 19 березня 1997 року). Тлумачення частини першої статті 512 Цивільного кодексу України (далі - ЦК) дозволяє стверджувати, що відступлення права вимоги є одним із випадків заміни кредитора в зобов`язанні, яке відбувається на підставі правочину. Відступлення права вимоги не є окремим видом договору, це правочин, який опосередковує перехід права. Відступлення права вимоги може відбуватися, зокрема, внаслідок укладення договору: (а) купівлі-продажу чи міни (частина третя статті 656 ЦК); (б) дарування (частина друга статті 718 ЦК); (в) факторингу (глава 73 ЦК). Згідно частини п`ятої статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив. По своїй суті заміна кредитора в зобов`язанні внаслідок відступлення права вимоги є різновидом правонаступництва та можлива на будь-якій стадії процесу. У зв`язку заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, і її заміна новим кредитором проводиться відповідно до частини п`ятої статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» за заявою заінтересованої особи. Такою заінтересованою особою є новий кредитор (правонаступник). Аналогічний висновок зроблений і Верховним Судом України в постанові від 20 листопада 2013 року у справі № 6-122цс13. На час набрання законної сили заочним рішенням Полтавського районного суду Полтавської області від 27.08.2008 р. діяли положення Закону України «Про виконавче провадження» № 606-XIV від 21 квітня 1999 року, п.1, 5 ч. 1 ст. 21 якого передбачено, що виконавчі листи та інші судові документи можуть бути пред`явлені до виконання протягом трьох років; інші виконавчі документи - протягом року, якщо інше не передбачено законом. У п. 1, 3 ч. 2 ст. 22 вказаного Закону встановлено, що строки, зазначені у частині першій цієї статті, встановлюються для виконання судових рішень - з наступного дня після набрання рішенням законної сили чи закінчення строку, встановленого у разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення , а в разі якщо судове рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його постановлення; інших виконавчих документів - з наступного дня після набрання ними юридичної сили, якщо інше не передбачено законом. Згідно п. 5 Розділу ХІІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про виконавче провадження», виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред`являються до виконання у строки, встановлені цим Законом. До апеляційної скарги боржник ОСОБА_1 надав копію листа Шевченківського ВДВС у місті Полтаві від 10.08.2022 р. № 66604, згідно якого за результатами перевірки «Автоматизованої системи виконавчих проваджень» станом на 10.08.2022 р. на виконанні у Відділі знаходиться виконавче провадження № 58464892 з виконання виконавчого листа № 2-1395/2010 19.01.2011 року Полтавського районного суду полтавської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «Полтава-Банк» 14387,65 грн. борг за виконавчим документом не погашений. За пошуком ВД/ВП (спецпідрозділ), на виконанні в відділі знаходилося виконавче провадження № 45762580 з виконання виконавчого листа від 06.11.2008 р. № 2-108/2008 Полтавського районного суду Полтавської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» в особі філії «Полтавське регіональне управління ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» 40025,71 грн. 26.12.2014 р. у відповідності з п.4 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві. Зазначено, що надати більш детальну інформацію стосовно ВП № 45762580 неможливо, так як виконавче провадження знищено у зв`язку з закінченням терміну зберігання. Як вказувалося вище, ухвалою Полтавського районного суду Полтавської області від 28.05.2015 р. задоволено подання начальника Полтавського міського управління юстиції Октябрського ВДВС про видачу дубліката виконавчого листа, постановлено видати дублікат виконавчого листа № 2-108/08 від 06.11.2008 р. про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» в особі Філії «Полтавське регіональне управління ВАТ «Банк «Фінанси та Кредит» заборгованості у сумі 40025,71 грн. Вирішено питання про судові витрати (а.с. 47). За інформацією з Єдиного державного реєстру судових рішень, вказана ухвала набрала законної сили 02.06.2015 р. Відповідно, строк пред`явлення виконавчого листа, виданого Полтавським районним судом Полтавської області у справі № 2-108/2008, до примусового виконання, тривав до 02.06.2018 р. Відомості про те, що на виконання вимог вказаної ухвали суд першої інстанції видав дублікат виконавчого листа та направив його на виконання до органу ДВС, або вказаний дублікат був отриманий первісним кредитором ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит», пред`явлений до виконання у встановлені законом строки чи був втрачений в матеріалах справи № 2-108/2008 відсутні, а також не надані правонаступником первісного кредитора ТОВ «Вердикт Капітал». За даними Автоматизованої системи виконавчих проваджень з відкритим доступом на сайті: asvpweb.minjust.gov.ua, за параметрами пошуку за прізвищем, ім`ям та по батькові боржника ОСОБА_1 записів про відкрите виконавче провадження не знайдено (а.с. 66). У матеріалах справи № 2-108/2008 відсутні дані про те, що первісний кредитор, починаючи з 02.06.2015 р. та протягом наступних трьох років звертався до суду із заявою про видачу дублікату виконавчого листа у зв`язку з втратою попереднього. Після 02.06.2018 р. та до укладення договору про відступлення прав вимоги на користь ТОВ «Вердикт капітал» від 03.10.2018 р. первісний кредитор також не звертався до суду з заявою про видачу дублікату виконавчого листа та поновлення строку на його пред`явлення до примусового виконання. Заявником ТОВ «Вердикт Капітал» не надано жодних доказів того, що первісний кредитор не втратив право пред`явлення виконавчих листів до виконання. Із заявою про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строку для його пред`явлення до примусового виконання ТОВ «Вердикт Капітал» звернулося 01.10.2019 р. Тоді як первісний кредитор ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» до укладення договору про відступлення прав вимоги від 03.10.2018 р. на користь ТОВ «Вердикт Капітал» пропустив трирічний строк для пред`явлення виконавчого листа до примусового виконання без поважних причин. Отже, ТОВ «Вердикт Капітал» не набуло права на пред`явлення виконавчого листа до примусового виконання. Висновки суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення заяви ТОВ «Вердикт Капітал» не відповідають матеріалам справи та є помилковими. За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про задоволення апеляційної скарги ОСОБА_1 , скасування ухвали місцевого суду від 02.12.2019 р. та прийняття нового судового рішення про відмову у задоволенні заяви ТОВ «Вердикт Капітал» про видачу дубліката виконавчого листа у справі № 2-108/2008 та поновлення строку для його пред`явлення на примусове виконання. Крім цього, з заявника на користь боржника підлягає стягненню витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу суду, у розмірі 496,20 грн. Керуючись ст.ст. 367,368, п. 2 ч. 1 ст. 374, п.п. 1,3,4 ч. 1 ст. 376, ст.ст. 381-384, 389-391 ЦПК України, колегія суддів, - ПОСТАНОВИЛА: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Ухвалу Полтавського районного суду Полтавської області від 02 грудня 2019 року скасувати. Постановити нове судове рішення. У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» про видачу дубліката виконавчого листа у справі № 2-108/2008 та поновлення строку для його пред`явлення на примусове виконання відмовити. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» (код ЄДРПОУ 36799749) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати зі сплати судового збору у сумі 496,20 грн (чотириста дев`яносто шість гривень 20 копійок). Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Головуючий суддя О.В.Чумак Судді Ю.В.Дряниця Л.І.Пилипчук