Постанова 4813 № 523/12103/13-ц

Номер провадження: 22-ц/813/3122/22 Справа № 523/12103/13-ц Головуючий у першій інстанції Бабаков В. П. Доповідач Вадовська Л. М. ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 19.12.2022 року м. Одеса Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів: головуючого (судді-доповідача) - Вадовської Л.М., суддів - Колеснікова Г.Я., Сєвєрової Є.С., за участю секретаря - Поворозко І.Ю., переглянувши справу №523/12103/13-ц за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення грошових коштів, зустрічним позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про визнання розписки недійсною за апеляційною скаргою представника ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_1 на ухвалу Суворовського районного суду м. Одеси від 14 січня 2021 року у складі судді Бабакова В.П., - в с т а н о в и в : Позивач ОСОБА_1 , звернувшись 5 серпня 2013 року до суду з вищеназваним позовом, просив стягнути солідарно з відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 борг за договором позики від 8 серпня 2009 року в сумі 294661,95 грн., проценти за користування коштами в сумі 67620,00 грн., судові витрати (.1 а.с.1-3). Ухвалою судді Суворовського районного суду м. Одеси від 6 серпня 2013 року відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів (т.1 а.с.14). Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 10 грудня 2013 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 , ОСОБА_3 відхилено, ухвалу Суворовського районного суду м. Одеси від 6 серпня 2013 року про відкриття провадження у справі залишено без змін (т.1 а.с.72-73). Відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 позов не визнали, звернувшись 17 лютого 2014 року до суду із зустрічним позовом, просили визнати недійсною розписку від 5 серпня 2009 року про отримання ОСОБА_2 від ОСОБА_1 грошових коштів в сумі 36865,00 доларів США (т.1 а.с.103-108, уточнення зустрічного позову т.1 а.с.133-135). Ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 18 лютого 2014 року зустрічну позовну заяву залишено без руху (т.1 а.с.163-164). Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 24 грудня 2014 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на ухвалу Суворовського районного суду м. Одеси від 18 лютого 2014 року визнано неподаною та повернуто (т.1 а.с.199-200). Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 2 квітня 2015 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 , ОСОБА_3 відхилено, ухвалу Суворовського районного суду м. Одеси від 18 лютого 2014 року залишено без змін (т.1 а.с.232-233). 13 серпня 2015 року, 25 січня 2016 року відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_5 подали уточнення до зустрічного позову ОСОБА_6 (т.2 а.с.64-70, 137-141). Ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 14 квітня 2016 року провадження у справі №523/12103/13-ц зупинено до набрання законної сили рішенням у справі №504/3862/13-ц (т.2 а.с.186-187). Ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 4 січня 2021 року провадження у справі №523/12103/13-ц відновлено (т.2 а.с.210). Ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 14 січня 2021 року провадження у справі №523/12103/13-ц за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення грошових коштів, зустрічним позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про визнання розписки недійсною закрито на підставі пункту 3 частини 1 статті 255 ЦПК України (т.2 а.с.213). Ухвалою Одеського апеляційного суду від 15 вересня 2021 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою представника ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_1 на ухвалу суду від 14 січня 2021 року про закриття провадження у справі. В апеляційній скарзі представник ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_1 просить ухвалу суду першої інстанції скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду (т.2 а.с.215-218). За змістом вимог апеляційної скарги незаконність і необґрунтованість ухвали з підстав порушення норм процесуального права полягає у відсутності підстав для застосування пункту 3 частини 1 статті 255 ЦПК України. Зустрічний позов дійсно стосується тих самих сторін та предмету спору, стосовно яких вирішувалось питання Одеським апеляційним судом у справі №504/3862/13-ц, проте, із аналізу змісту позовної заяви ОСОБА_1 вбачається, що підстави позовних вимог та предмет позову є іншими. Закривши провадження у справі за відсутності первісного позивача, суд позбавив його права змінити підстави чи предмет позову з урахуванням постанови Одеського апеляційного суду в справі №504/3862/13-ц. У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_2 , ОСОБА_3 заперечення щодо змісту і вимог апеляційної скарги обґрунтовують тим, що позивач помилково тлумачить правовідносини сторін у справах №504/3862/13-ц та №523/12103/13-ц. Тлумачення апеляційної скарги про завдання підготовчого провадження і умови закриття провадження не мають сенсу, а заперечення тотожності позовних вимог по справах на підставі того, що вони містять інший предмет та підстави позову, не відповідають дійсності. Заявляючи про зупинення провадження у справі, позивач тим самим визнав спірну розписку як той самий предмет розгляду по справах. Позивач не оскаржував постанову апеляційного суду в справі №504/3862/13-ц, отже погодився з рішенням апеляційної інстанції як остаточним вирішенням справ №504/3862/13-у та №523/12103/13-ц, тому вимога про скасування закриття провадження у справі №523/12103/13-ц безпідставна, порушує принцип юридичної визначеності та є намаганням повторного розгляду та винесення нового рішення (т.3 а.с.37-41). Перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про часткове задоволення апеляційної скарги, скасування ухвали суду про закриття провадження у справі в частині первісного позову та направлення справи в цій частині для продовження розгляду до суду першої інстанції з огляду на наступне. Підстави закриття провадження у справі визначено статтею 255 ЦПК України, пункт 3 частини 1 даної статті передбачає, що суд закриває провадження у справі, якщо набрали законної сили рішення суду або ухвала суду про закриття провадження у справі, ухвалені або постановлені з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав або є судовий наказ, що набрав законної сили за тими самими вимогами. Суд першої інстанції закрив провадження у справі №523/12103/13-ц на підставі пункту 3 частини 1 статті 255 ЦПК України, пославшись на те, що набрало законної сили рішення в справі №504/3862/13-ц, яке вважав постановленим з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав. Висновок суду щодо наявності процесуальних підстав для застосування пункту 3 частини 1 статті 255 ЦПК України в частині позовних вимог ОСОБА_1 помилковий. У справі №504/3862/13-ц суд вирішив спір ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ТОВ «СВТ-Ко», ТОВ «Південна будівельна компанія», ОСОБА_1 , Комінтернівської районної адміністрації Одеської області, відділу містобудування та архітектури Комінтернівської районної державної адміністрації Одеської міської ради, Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області про зобов`язання вчинити певні дії, стягнення витрат, визнання недійсною розписки, визнання недійсним акту державної комісії про прийняття в експлуатацію жилого будинку (т.2 а.с.205-209). Постановою Одеського апеляційного суду від 20 жовтня 2020 року в справі №504/3862/13-ц позов задоволено частково; стягнуто солідарно з ТОВ «СВТ-Ко», ТОВ Південна будівельна компанія» на користь ОСОБА_2 , ОСОБА_3 суму витрат в розмірі 202625,28 грн.; визнано недійсним договір позики, укладений 5 серпня 2009 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , за умовами якого ОСОБА_2 отримала від ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 36865 доларів США, в задоволенні інших вимог відмовлено; розподілені судові витрати. Отже, у справі №504/3862/13-ц позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення грошових коштів не розглядались, оскільки у даній справі ОСОБА_1 не заявляв жодних позовних вимог. За таких обставин, відсутнім є як таке, що набрало законної сили, рішення за позовними вимогами ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення грошових коштів та, як наслідок, передбачена пунктом 3 частини 1 статті 255 ЦПК України процесуальна підстава для закриття провадження у справі №523/12103/13-ц в частині первісного позову. Дійсно, рішенням у справі №504/3862/13-ц визнано недійсним договір позики від 5 серпня 2009 року, однак дане не є підставою для закриття провадження у справі №523/12103/13-ц в частині первісного позову. Суд мав розглянути позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення грошових коштів та ухвалити рішення по суті цих вимог з урахуванням висновків, що містяться у постанові Одеського апеляційного суду від 20 жовтня 2020 року в справі №504/3862/23-ц. Щодо закриття провадження у справі в частині зустрічних позовних вимог, то за апеляційною скаргою ОСОБА_1 за відсутності апеляційної скарги ОСОБА_2 , ОСОБА_3 перегляд ухвали про закриття провадження у справі в частині зустрічного позову є безпідставним. Справа призначалась до розгляду на 7 квітня 2022 року, 24 листопада 2022 року; інформація про дату, час та місце розгляду справи доступна на сайті «Судова влада»; учасників справи повідомлено судовими повістками, правом на отримання/неотримання яких кожен скористався на власний розсуд, додатково повідомлено надісланням «SMS-повідомлення «Судова повістка про виклик до суду…» та документом в електронному вигляді «Судова повістка…»; підстав для подальшого відкладення розгляду справи з огляду на перегляд в апеляційному суді ухвали суду щодо руху справи не встановлено. Відповідно до положень частин 4, 5 статті 268 ЦПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, суд підписує рішення без його проголошення; датою ухвалення рішення за відсутності учасників справи, є дата складання повного судового рішення. Датою ухвалення призначеного у судове засідання на 24 листопада 2022 року рішення судом апеляційної інстанції відповідно до положень частини 5 статті 268 ЦПК України є дата складання повного судового рішення. Керуючись ст.ст.367, 368, п.6 ч.1 ст.374, ст.ст.379, 381, 382, 383, 384, 390 ЦПК України, суд - п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу представника ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_1 задовольнити частково. Ухвалу Суворовського районного суду м. Одеси від 14 січня 2021 року про закриття провадження в частині позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення грошових коштів - скасувати, справу в частині позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення грошових коштів - направити до суду першої інстанції для продовження розгляду. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення. Повний текст постанови складено 19 грудня 2022 року. Головуючий Л.М.Вадовська Судді Г.Я.Колесніков Є.С.Сєвєрова