Ухвала КЦС ВС № 705/4765/19
від 12.12.2022 · ЦивільнаУХВАЛА 12 грудня 2022 року м. Київ справа № 705/4765/19 провадження № 61-11500ск22 Верховний Суд у складі судді Другої судової палати Касаційного цивільного суду Антоненко Н. О., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою Державної казначейської служби України на рішення Уманського районного суду Черкаської області від 05 вересня 2022 року та на постанову Черкаського апеляційного суду від 25 жовтня 2022 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Черкаської обласної прокуратури, Державної казначейської служби України про відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів прокуратури, ВСТАНОВИВ : 16 листопада 2022 року Державна казначейська служба України засобами поштового зв`язку подала до Верховного Суду касаційну скаргу на вказані судові рішення. У касаційній скарзі Державна казначейська служба України посилаючись на статтю 136 ЦПК України та 8 Закону України «Про судовий збір» та на те, що казначейство в умовах воєнного стану має забезпечити передусім обслуговування доходів та інших надходжень державного і місцевих бюджетів, розрахунково-касове обслуговування розпорядників (одержувачів) бюджетних коштів, при цьому, видатки зі сплати судового збору проводяться у третю чергу, що унеможливлює своєчасне проведення оплати судового збору, просить відстрочити його сплату за подання касаційної скарги. Указане клопотання задоволенню не підлягає з таких підстав. Згідно з частинами першою та третьою статті 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до оплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати. Питання відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати врегульоване статтею 8 Закону України «Про судовий збір», норма якої є спеціальною. Відповідно до частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Із системного аналізу змісту норм зазначеної статті вбачається, що положення пунктів 1 та 2 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану учасника справи - юридичної особи), а положення пункту 3 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» можуть бути застосовані до юридичної особи за наявності майнового критерію, але тільки у справах, визначених цим пунктом, тобто, предметом позову в яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Наведене узгоджується з правовими висновками, викладеними в постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 січня 2021 року у справі № 0940/2276/18 (провадження № 11-336апп20). Предметом позову в цій справі є відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів прокуратури, а не захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю, тому підстави для задоволення клопотання Державної казначейської служби України про відстрочення сплати судового збору відсутні. За таких обставин, особі, яка подала касаційну скаргу, необхідно сплатити судовий збір. За подачу касаційної скарги справляється судовий збір, який відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, в зв`язку з чим Державній казначейській службі України необхідно сплатити 11513,66 грн судового збору (5756,83 х 200%), який відповідно до статті 6 Закону України «Про судовий збір» має бути перерахований до УК у Печерському районі м. Києва, 22030102, код ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), МФО: 899998, номер рахунку отримувача (стандарт IBAN) UA288999980313151207000026007, ККДБ: 22030102, призначення платежу: «Судовий збір (Верховний Суд, 055)». На підтвердження сплати судового збору необхідно надати суду відповідний документ. Згідно з частиною другою статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, установлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала. Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України, Верховний Суд у складі судді Другої судової палати Касаційного цивільного суду, УХВАЛИВ : У задоволенні клопотання Державної казначейської служби України про відстрочення сплати судового збору відмовити. Касаційну скаргу Державної казначейської служби України на рішення Уманського районного суду Черкаської області від 05 вересня 2022 року та на постанову Черкаського апеляційного суду від 25 жовтня 2022 року залишити без руху. Надати для усунення недоліків касаційної скарги строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали. У разі невиконання в установлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута особі, яка подала касаційну скаргу. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Суддя Н. О. Антоненко