Постанова Київський апеляційний суд № 761/42614/21

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 761/42614/21 Головуючий у суді І інстанції Савицький О. А. Провадження № 22ц-824/11580/2022 Головуючий у суді ІІ інстанції Сушко Л. П. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 06 грудня 2022 року м. Київ Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати в цивільних справах: Головуючого судді: Сушко Л.П., суддів: Сліпченка О.І.,Суханова Є.М., секретар судового засідання: Гайдаєнко В.С. розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Київського апеляційного суду у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» на рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 06 травня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета позову: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Хара Наталія Станіславівна, приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Юхименко Ольга Леонідівна про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, ВСТАНОВИВ: 29 листопада 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ТОВ «Вердикт Капітал», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета позову: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Хара Н.С., приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Юхименко О.Л., у якому просив визнати виконавчий напис, вчинений 08.09.2020 р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Харою Н.С. та зареєстрований в реєстрі за № 30762, про звернення стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Вердикт Капітал», яке є правонаступником АТ «Альфа-Банк», заборгованості за кредитним договором № 500804667, укладеним 18.10.2017 р. між АТ «Альфа-Банк» та ОСОБА_1 , таким, що не підлягає виконанню. Свої вимоги позивач обґрунтовував тим, що 08.09.2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Харою Н.С. зареєстрований в реєстрі за № 30762, виконавчий напис про стягнення з позивача на користь відповідача заборгованість у розмірі 51462,50 грн. При цьому, позивач вважає, що нотаріусом не було належним чином перевірено безспірність вимог відповідача, а також, було порушено вимоги Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року № 296/5 та Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться в безспірному порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року №1172. За вказаних обставин, а також посилаючись на те, що порушено вимоги ст.ст. 87, 88 Закону України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року № 296/5 та Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться в безспірному порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року №1172, а тому позивач звернувся до суду з вказаним позовом. Рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 06 травня 2022 року позов задоволено. Не погоджують з вказаним рішенням, ТОВ «Вердикт Капітал» подало апеляційну скаргу, в якій просило рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги обгрунтовувало тим, що нотаріусу було подано документи, які підтверджують безспірність заборгованості. Також безпідставною є заявлена позивачем сума витрат на правову допомогу, які пов`язані з розглядом даної справи. Згідно норм чинного законодавства, витрати на правову допомогу мають бути підтверджені належними та допустимими доказами, а саме квитанціями до прибуткового ордеру, платіжними дорученнями з відміткою банку або іншими банківськими документами, касовими чеками. Разом з тим, позивачем не підтверджено належним та допустимими доказами понесені ним витрати на правову допомогу, а тому їх стягнення судом першої інстанції є безпідставним. Позивач відзив у встановлений законом строк не подав. Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав. Вирішуючи даний спір і задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із того, що виконавчий напис, вчинений 08.09.2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Харою Наталією Станіславівною та зареєстрований в реєстрі за № 30762 не відповідає вимогам законодавства України, зокрема ст. 87 Закону України «Про нотаріат» та Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року за №1172, оскільки він вчинений на підставі боргового документу - кредитного договору, який нотаріально не посвідчений. Однак, такі висновки суду не відповідають обставинам справи та вимогам закону. Відповідно до частин 1-5 статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Встановлено, що 08.09.2020 р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Харою Н.С. та зареєстрований в реєстрі за № 30762, про звернення стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Вердикт Капітал», яке є правонаступником АТ «Альфа-Банк», заборгованості за кредитним договором № 500804667, укладеним 18.10.2017 р. між АТ «Альфа-Банк» та ОСОБА_1 , яка виникла за період з 21.03.2018 р. по 01.06.2020 р. в сумі 51462,50 грн. У виконавчому написі нотаріуса від 08 вересня 2020 року зазначено, що він вчинений на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172. Приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Юхименко О.Л. постановою від 13.10.2020 р. відкрив виконавче провадження за № 63300003 та розпочав виконавчі дії. Згідно зі ст.87 ЗУ «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України. Відповідно до п.2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою КМ України від 29.06.1999 року №1172 «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» (далі - Постанова № 1172) вказано, що: Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості. Суд першої інстанції ухвалюючи рішення про задоволення позову не повно дослідив докази наявні у матеріалах справи та дав не вірну їм оцінку. Так суд першої інстанції не звернув уваги, що позивачем не було додано до позовної заяви та не витребувано у нотаріуса, за клопотанням позивача, матеріали на підставі яких виданий виконавчий напис, та з яких можна було б встановити подавався оригінал договору та чи наявна нотаріальна посвідчена копія. Також суд першої інстанції посилаючись на рішення судів в адміністративних справах щодо визнання нечинною Постанови Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014 року "Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів" не звернув уваги, що нотаріус у виконавчому написі зазначив, що видає його на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172. Суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що позивач не надав належних та допустимих доказів на підтвердження своїх позовних вимог. З урахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції вважає, що виконавчий напис вчинений 08 вересня 2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Харою Наталією Станіславівною та зареєстрований в реєстрі за № 30762 на підставі статей ст. 87-91 Закону України «Про нотаріат» та пункту 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року за №1172 (а.с. 13) відповідає вимогам законодавства. За таких обставин, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про задоволення позовних вимог. З урахуванням викладеного суд апеляційної інстанції вважає, що майнове право позивача не порушено відповідачем. Тобто, при вирішенні даного спору суд першої інстанції мав виходити керуватись положеннями ЗУ «Про нотаріат», Постановою КМУ «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» та Інструкцією «Про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України». Колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції не відповідає обставинам справи та висновки, викладені у ньому зроблені із порушенням норм матеріального права, які призвели до неправильного вирішення справи, тому рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню, з ухваленням нового судового рішення про задоволення позовних вимог. За таких обставин, апеляційний суд вважає, що відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України з позивача на користь відповідача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1362 грн, що підлягав сплаті при поданні апеляційної скарги. Відповідно до частини першої статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Таким чином, суд апеляційної інстанції вважає, що доводи апеляційної скарги заслуговують на увагу, висновки суду не відповідають обставинам справи, рішення суду першої інстанції ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального, і порушенням норм процесуального права, і підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог у відповідності до ст. 376 ЦПК України. На підставі викладеного, керуючись ст.ст.374, 376 ЦПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» задовольнити. Рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 06 травня 2022 року скасувати та ухвалити нове. У задоволенні позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета позову: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Хара Наталія Станіславівна, приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Юхименко Ольга Леонідівна про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню - відмовити. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» понесені судові витраті зі сплати судового збору у розмірі 1362 грн. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків, визначених частиною 3 статті 389 Цивільного процесуального кодексу України. Повний текст постанови буде складено «08» грудня 2022 року. Головуючий суддя Л.П. Сушко Судді О.І. Сліпченко Є.М. Суханова