Постанова Київський апеляційний суд № 753/9855/22

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 753/9855/22 Постанова винесена суддею Лужецькою О.Р. Провадження № 33/824/2871/2022 Категорія: ч. 1 ст. 130 КУпАП П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 17 жовтня 2022 року суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду Павленко О.П., за участі захисника Клока В.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , на постанову судді Дарницького районного суду м. Києва від 15 вересня 2022 року в справі про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, в с т а н о в и л а: Постановою судді Дарницького районного суду м. Києва від 15 вересня 2022 року ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік. Крім того, стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 496 грн. 20 коп. Як встановив суддя місцевого суду, водій ОСОБА_1 20 червня 2022 року о 01 год 30 хв керувала автомобілем «Mitsubishi Colt», номерний знак НОМЕР_1 , в м. Києві по вул. Є.Чавдар, 14 в стані алкогольного сп`яніння, чим порушила п. 2.9 (а) ПДР України. Огляд на стан сп`яніння зі згоди водія проводився на місці зупинки транспортного засобу з використанням приладу «Drager», тест № 4374, результат тесту - 0,46‰. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати постанову Дарницького районного суду м. Києва від 15 вересня 2022 року та закрити провадження у справі на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. В обґрунтування апеляційних вимог зазначає, що оскаржувана постанова не відповідає вимогам законодавства, матеріалам та обставинам справи, винесена з порушенням норм процесуального права та внаслідок неправильного застосуванням норм матеріального права. Як вважає ОСОБА_1 , докази, які знаходяться в матеріалах справи, не доводять її вину у вчинені адміністративного правопорушення, а на час складання протоколу взагалі були відсутні будь-які об`єктивні дані про її перебування в стані алкогольного сп`яніння. Крім того, звертає увагу на відсутність в матеріалах справи відеозапису з нагрудної камери співробітника поліції, хоча суд у постанові зазначив, що відеозаписом підтверджується її вина. В судове засідання ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленою про час і місце розгляду справи не прибула, а тому її неявка з огляду на положення ст. 294 КУпАП не перешкоджає апеляційному розгляду. Заслухавши пояснення захисника Клока В.О., дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та перевіривши доводи апеляційної скарги, доходжу висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_1 не підлягає задоволенню, виходячи з наступного. Відповідно до вимог ст.ст. 245, 280 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, а орган чи посадова особа при розгляді справи про адміністративне правопорушення, з урахуванням положень, викладених у ст.ст. 251, 252 КУпАП, зобов`язані з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи і, керуючись законом і правосвідомістю, оцінити докази за своїм внутрішнім переконанням в їх сукупності. Зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим ст.ст. 283, 284 КУпАП. Згідно з п. 2.9(а) ПДР України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Частиною 1 статті 130 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Проведення огляду на стан сп`яніння здійснюється в порядку, встановленому ст. 266 КУпАП, відповідно до Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом МВС України та МОЗ України від 09.11.2015 № 1452/735 і зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11.11.2015 за №1413/27858 та Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції і проведення такого огляду, затвердженого постановою КМУ від 17.12.2008 № 1103. За положеннями ст. 266 КУпАП та підзаконних нормативних актів особи, які керують транспортними засобами, щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного сп`яніння, підлягають огляду на стан алкогольного сп`яніння, який проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків, а у разі незгоди водія на проведення такого огляду або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я, які мають право на проведення такого огляду, не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Апеляційним переглядом встановлено, що суддя місцевого суду при розгляді справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 дотримала процесуальні норми і правильно застосувала норми матеріального права, а висновок про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, є вірним, оскільки ґрунтується на оцінці доказів. Невиконання водієм ОСОБА_1 вимог п. 2.9 (а) ПДР України, за обставин, викладених у постанові, всупереч доводів апеляційної скарги, підтверджується даними, які містяться в: - протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД № 152336 від 20 червня 2022 року,який складений уповноваженою на те особою, з дотриманням вимог ст. 256 КУпАП; - роздруківці принтера спеціального технічного приладу Drager Alcotest 6820 № ARHK-0540 щодо результату вимірювання вмісту алкоголю в повітрі, яке видихнула ОСОБА_1 - 0,46‰, що свідчить про перебування водія в стані алкогольного сп`яніння; - акті огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціального технічного засобу Drager Alcotest 6820, за змістом якого водій погодилася з результатом огляду - 0,46‰. Такі докази суддя місцевого суду обґрунтовано поклала в основу своїх висновків, оскільки вони є належними, допустимими, достовірними та узгоджуються між собою. Що стосується доводів апеляційної скарги, які зводяться до невідповідності висновків суду фактичним обставинам провадження з огляду на те, що суддя місцевого суду обґрунтувала свої висновки також і даними відеозапису, який відсутній в матеріалах справи, то сама по собі така обставина не є достатньою підставою для скасування судового рішення. Крім того, як убачається з матеріалів справи, огляд водія на стан сп`яніння здійснювався поліцейським з використанням спеціального технічного засобу фіксації, але за інформацією старшого інспектора відділу адміністративної практики УПП у м. Києві ДПП С.Касько внаслідок технічного збою (автоматичного оновлення програмного забезпечення) на сервері УПП у м. Києві ДПП відеозапис було втрачено. Разом із цим, відеозапис у розумінні ст. 251 КУпАП є лише одним із доказів у справі про адміністративне правопорушення, а вина ОСОБА_1 підтверджується сукупністю інших доказів, які не викликають сумнівів у їх достовірності. Твердження захисника в судовому засіданні про те, що результати огляду є недійсними, оскільки поліцейський під час огляду ОСОБА_1 на стан сп`яніння використовував технічний засіб Alkotest 6820, який відсутній упереліку Міністерства охорони здоров`я як дозволений до використання вимірювальний засіб, не заслуговують на увагу. Законом України «Про метрологію та метрологічну діяльність», який набрав чинності 01.01.2016 (далі Закон), засоби вимірювальної техніки, які застосовуються у сфері законодавчо регульованої метрології, є законодавчо регульованими засобами вимірювальної техніки. До таких засобів вимірювальної техніки відносяться і вимірювачі вмісту алкоголю в крові та повітрі, що видихається. Пунктом 1 статті 17 Закону встановлено, що законодавчо регульовані засоби вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, підлягають періодичній повірці та повірці після ремонту. Законом не встановлено вимог до законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що вже перебувають в експлуатації, пов`язаних з наявністю чинних сертифікатів відповідності засобів вимірювальної техніки затвердженому типу, які видавалися Міністерством економічного розвитку і торгівлі до 01.01.2016. Таким чином, газоаналізатори (алкотестери), виробництва компанії DragerSafety AG & CO KGaA, Німеччина, що вже перебувають в експлуатації, можуть експлуатуватись і надалі, за умови своєчасного проведення їх періодичної повірки та повірки після ремонту. Міжповірочний інтервал для категорії законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки «Вимірювачі вмісту алкоголю в крові та повітрі, що видихається» встановлено наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 13.10.2016 № 1747 і становить 1 рік. Враховуючи, що з роздруківки принтера газоаналізатора Drager Alcotest 6820 № ARHK-0540 слідує, що останнє калібрування цього спеціального технічного приладу відбулось 16 листопада 2021 року, підстави вважати недійсними результати огляду ОСОБА_1 на стан сп`яніння відсутні. Доводи захисника, про те, що ОСОБА_1 не керувала транспортним засобом, є надуманими, оскільки під час складання протоколу вона не оспорювала правомірність дій працівників поліції, водночас погодилася з результатами огляду на стан сп`яніння. Таким чином вважаю, що судове рішення постановлено з дотриманням вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280, 283 КУпАП, отже відсутні законні підстави для його скасування із закриттям провадження в справі, як про це просить апелянт. Адміністративне стягнення на ОСОБА_1 накладено у відповідності з вимогами ч. 1 ст. 130 КУпАП та в межах строків, передбачених ст. 38 цього Кодексу. За вказаних обставин апеляційна скарга ОСОБА_1 задоволенню не підлягає. На підставі наведеного, керуючись ст. 294 КУпАП, суддя, п о с т а н о в и л а: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову судді Дарницького районного суду м. Києва від 15 вересня 2022 року, якою ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік - без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Київського апеляційного суду О.П.Павленко