Постанова Закарпатський апеляційний суд № 303/2796/19

Справа № 303/2796/19 Закарпатський апеляційний суд П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 10.02.2022 м. Ужгород Закарпатський апеляційний суд в особі судді Феєра І.С., розглянув у відкритому судовому засіданні в м.Ужгороді справу про адміністративне правопорушення №33/4806/91/20, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 29.05.2019. Цією постановою: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українець, мешканець АДРЕСА_1 , визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10200 грн. з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 01 (один) рік. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь держави судовий збір у розмірі 384 грн. 20 коп. З протоколу про адміністраивне правопорушення серії БД №278676 від 13.04.2019 та постанови судді від 29.05.2019 вбачається, що ОСОБА_1 13.04.2019 о 07 год. 40 хв., на вул.Свалявській у м.Мукачеві, в порушення п.2.9 «а» Правил дорожнього руху України, керував транспортним засобом марки ВАЗ 2107 д.н.з. НОМЕР_1 у стані алкогольного сп`яніння. В апеляційній скарзі, ОСОБА_1 просить постанову судді скасувати, провадження в справі закрити. Вказує на те, що його огляд проводився за допомогою приладу, який не дозволений до використання органами поліції, що даних про відсторонення його від керування транспортним засобом, направлення його на медичной огляд, а також сертифікату відповідності приладу в справі немає. Стверджує, що він висловив праціваникам поліції свою незгоду з показаннями приладу, однак можливість пройти огляд у закладі охорони здоров`я йому не роз`яснили. Будучи неодноразово належним чином повідомленими про час та місце розгляду апеляційної скарги, ОСОБА_1 та його захисник - адвокат Ясик І.О. на розгляд справи щодо ОСОБА_1 не з`явилися. Останні рухом справи не цікавилися, судову кореспонденцію отримували, до суду в черговий раз не з`явилися, клопотання про відкладення розгляду справи не заявляли, а тому враховуючи вимоги закону про розгляд справи в розумні строки, передбачені ч.4 ст.294 КУпАП, а також рішення Європейського суду з прав людини «Юніон Аліментаріа проти Іспанії » від 07.07.1989 про те, що у випадках коли поведінка учасників судового засідання свідчить про умисний характер їх дій направлений на невиправдане затягування процесу чи зловживання своїм -2- процесуальним правом, суд має реагувати на вказані випадки законними засобами, аби не було знівельовано ключовий принцип верховенство права, в тому числі проводити судове засідання у відсутність особи, якщо таке затягування може нашкодити справі чи іншим учасникам справи, а тому апеляційний суд вважає за необхідне розглянути справу за відсутності ОСОБА_1 та його захисника - адвоката Ясика І.О., що не може розцінюватись як порушення їх прав, передбачених ст.ст.268,271 КУпАП. Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, дослідивши зібрані по справі докази, доводи апеляційної скарги, апеляційний суд уважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав. Відповідно до вимог ст.ст.245,280 КУпАПзавданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, а орган чи посадова особа при розгляді справи про адміністративне правопорушення, з урахуванням положень, викладених у ст.ст.251,252 КУпАП, зобов`язані з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи і, керуючись законом і правосвідомістю, оцінити докази за своїм внутрішнім переконанням в їх сукупності. Ці вимоги закону, всупереч доводів апеляційної скарги, судом першої інстанції при розгляді справи щодо ОСОБА_1 належним чином дотримані. Відповідно до підпункту а) пункту 2.9 Правил дорожнього руху України, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебуваючи під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Згідно ч.1 ст.130 КУпАП відповідальність настає за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Згідно пункту 6 розділу І Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої спільним наказом МВС та МОЗ № 1452/735 від 09.11.2015, огляд на стан сп`яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі - спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку). Висновки суду щодо винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП відповідають фактичним обставинам справи, підтверджуються наявними і дослідженими судом доказами. Незважаючи на заперечення ОСОБА_1 вини у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, така стверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії БД №278676 від 13.04.2019, зміст якого відповідає вимогам ст.256 КУпАП. -3- Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії БД №278676 від 13.04.2019, ОСОБА_1 13.04.2019 о 07 год. 40 хв., на вул.Свалявській в м.Мукачеві, в порушення п.2.9 «а» Правил дорожнього руху України, керував транспортним засобом марки ВАЗ 2107 д.н.з. НОМЕР_1 у стані алкогольного сп`яніння. Крім того, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, стверджується: актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів та роздруківкою тесту №196 від 13.04.2019, відповідно до яких ОСОБА_1 о 07 год. 51 хв. 13.04.2019 знаходився в стані алкогольного сп`яніння, проміле 0,90 %; поясненнями свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , які засвідчили згоду ОСОБА_1 з результатами проведеного огляду на стан сп`яніння. Вказані докази отримані з дотриманням встановленого законом порядку та передбаченими способами. Відповідно відсутні будь-які сумніви у їх достовірності та істинності. При розгляді справи цим доказам суд дав належну оцінку, а тому твердження ОСОБА_1 в апеляційній скарзі про те, що висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, є необгрунтованими. Наведені докази є допустимими, належними і достатніми для підтвердження висновків суду про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Доводи апеляційної скарги про допущення працівниками поліції при оформленні матеріалів ряду порушень, є безпідставними і такі були предметом перевірки судом першої інстанції, яким суд надав правильну оцінку. У протоколі про адміністративне правопорушення серії БД №278676 від 13.04.2019 зазначено: дату і місце його складення; посаду, прізвище, ім`я та по батькові працівника поліції, який склав протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; а також зазначено, що ОСОБА_1 роз`яснено його права та обов`язки, передбачені ст. 63 Конституції України, ст.268 КУпАП., якими скористався ОСОБА_1 , надавши пояснення про те, що згідний з результатами проведеного на місці зупинки транспортного засобу огляду за допомогою спеціального технічного засобу та відсутності необхідності проведення медичного огляду в закладі охорони здоров`я. Матеріали справи не містять доказів про порушення поліцейським - інспектором Мукачівського ВП ГУ НП в Закарпатській області Гомелич М.М. законодавства при складанні протоколу про адміністративне правопорушення, оскільки поліцейським дотримано вимоги ч.2 ст.251, ст.ст.256,265-2,266,268 КУпАП, Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі. Протокол про адміністративне правопорушення серії БД №278676 від 13.04.2019 складено у відповідності до вимог, встановлених ст.256 КУпАП, уповноваженим на такі дії працівником поліції, у спосіб, з підстав та з дотриманням порядку, встановлених законом. Інші підстави, які б свідчили про відсутність складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП в діях ОСОБА_1 в апеляційній скарзі не зазначено й під час апеляційного перегляду справи не встановлені, а доводи апеляційної скарги зводяться до переоцінки встановлених судом першої інстанції обставин справи. Суддею першої інстанції досліджені та перевірені доказами обставини, які поза розумним сумнівом свідчать про беззастережну винність ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, що ставилось йому за провину. -4- Окрім того, поліцейськими складено акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів та долучено його примірник до матеріалів справи. З нього вбачається, що огляд проведений за допомогою приладу «Драгер». Результат огляду на стан сп`яніння 0,90 проміле. Те, що з результатами згідний, водій ОСОБА_1 засвідчив власноручним підписом. Обставини огляду, викладені у акті, своїми підписами засвідчили і свідки ОСОБА_4 та ОСОБА_5 . Апеляційний суд враховує те, що результат тесту, проведеного працівниками поліції, а саме 0,90 % проміле, більш ніж у 4 рази перевищує гранично допустиму норму (0,2% проміле) та беззаперечно вказує на перебування особи в стані алкогольного сп`яніння, виключаючи можливу технічну похибку. Оцінюючи доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 про те, що показники технічного приладу не можуть прийматись до уваги, оскільки не представлено даних про його сертифікацію та повірку, апеляційний суд звертає увагу, що такі були предметом перевірки суду першої інстанції та констатує наступне. Згідно з пунктами першим та третім розділу ІІ Інструкції передбачено, що поліцейський проводить огляд на стан сп`яніння за допомогою спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом, та які мають, зокрема, сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки. Перелік спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ України та Держспоживстандартом для проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан сп`яніння міститься в Державному реєстрі затверджених типів засобів вимірювальної техніки, газоаналізатор Drager Alcotest, в тому числі 0552, включений до вказаного переліку. Законом України «Про метрологію та метрологічну діяльність», який набрав чинності 01.01.2016, засоби вимірювальної техніки, які застосовуються у сфері законодавчо регульованої метрології, є законодавчо регульованими засобами вимірювальної техніки. До таких засобів вимірювальної техніки відносяться і вимірювачі вмісту алкоголю в крові та повітрі, що видихається. Пунктом 1 статті 17 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність»встановлено, що законодавчо регульовані засоби вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, підлягають періодичній повірці та повірці після ремонту. Законом України «Про метрологію та метрологічну діяльність»не встановлено вимог до законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що вже перебувають в експлуатації, пов`язаних з наявністю чинних сертифікатів відповідності засобів вимірювальної техніки затвердженому типу, які видавалися Міністерством економічного розвитку і торгівлі України до 01.01.2016. Відповідно до листа (який є публічно доступним) заступника директора Українського медичного центру сертифікації МОЗ України № 45 від 18.01.2018 на запит Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, використання медичних виробів «Газоаналізатори Alcotest Drager», які були завезені та введені в експлуатацію користувачем протягом терміну дії свідоцтва та знаходження його у реєстрі медичної техніки та виробів медичного призначення у період з 10.02.2010 по 10.02.2015, є можливим, за умов додержання вимог щодо повірки (калібрування), що підтверджує вірність результатів вимірювання. ОСОБА_1 в апеляційній скарзі не наведено переконливих доводів щодо неможливості застосування приладу «Драгер Алкотест 0552», або заборони використання його на території України, за умови правомірності введення такого в експлуатацію на час дії дозвільних документів та своєчасного проходження відповідного калібрування. -5- При цьому із роздруківки результату технічного приладу «Drager Alcotest 0552», застосованого працівниками поліції для перевірки стану алкогольного сп`яніння ОСОБА_1 вбачається, що вказаний технічний засіб пройшов повірку 31.10.2018. Наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 13.10.2016 №1747, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01.11.2016 за №1417/29547 «Про затвердження міжповірочних інтервалів законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, за категоріями» встановлені міжповірочні інтервали законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, за категоріями, а саме для Газоаналізаторів - один рік. За наведених обставин, поліцейськими правомірно був застосований під час огляду на стан алкогольного сп`яніння ОСОБА_1 газоаналізатор «Drager Alcotest 0552» та його показники є належним доказом, тому жодних порушень Інструкцій, в тому числі і серед зазначених в апеляційній скарзі ОСОБА_1 , поліцейським допущено не було. Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 про те, що поліцейські не забезпечили на його вимогу про проходження такого в медичному закладі, є безпідставними, оскільки останній погодився із результатами огляду проведеного поліцейським на місці зупинки транспортного засобу, про що також вказав і в своїх поясненнях. Оскільки ОСОБА_1 в акті огляду засвідчив свою згоду з результатами огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціального технічного засобу, засвідчив своїм підписом роздруківку із результатом огляду з використанням спеціального технічного засобу, за відсутності будь-яких доказів про відсутність згоди з результатами такого огляду, апеляційний суд констатує відсутність об`єктивних підстав вважати, що поліцейським необхідно було направляти ОСОБА_1 для проведення огляду в заклад охорони здоров`я. Стосовно інших доводів апеляційної скарги ОСОБА_1 , то вони також не спростовують доведеність його вини у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Таким чином, обґрунтування вимог апеляційної скарги щодо порушення судом першої інстанції законодавства при винесенні постанови, яке полягало у нез`ясуванні місцевим судом всіх обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, не знайшло свого підтвердження при апеляційному перегляді. Також судом першої інстанції з урахуванням вимог ст.33 КУпАП, зокрема, характеру вчиненого правопорушення, особи порушника та обставин справи, правильно вирішено питання про кваліфікацію діянь ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП і накладено стягнення у виді штрафу та позбавлення права керування транспортними засобами строком на один рік відповідно до санкції ч.1 ст.130 цього Кодексу, що хоч і є суворим, проте безальтернативним видом стягнення. З таким висновком суду першої інстанції погоджується і суд апеляційної інстанції і вважає, що з врахуванням наведених обставин, а саме те, що ОСОБА_1 керував автомобілем у стані алкогольного сп`яніння, таке порушення правил дорожнього руху є грубим та потенційно небезпечним як для самої особи, яка керує транспортним засобом, що є джерелом підвищеної небезпеки, так і для інших учасників дорожнього руху, тяжкість ймовірних наслідків, а також з врахуванням обставини справи, адміністративне стягнення, накладене на ОСОБА_1 відповідає характеру вчиненого правопорушення, встановлене у межах санкції ч.1 ст.130 КУпАП, а тому підстав для його зміни не вбачається. Порушень вимог закону, які б ставили під сумнів доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та необґрунтованість накладеного на нього адміністративного стягнення, не вбачається, відтак постанова суду є законною та обґрунтованою, підстав для її скасування немає, а тому апеляційна скарга ОСОБА_1 задоволенню не підлягає. -7- При прийнятті рішення враховуються положення передбаченого нормативно-правовими актами України принципу диспозитивності, відповідно до якого сторони провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених нормативно-правовими актами; ст. 294 КУпАП у частині перегляду судового рішення в межах апеляційної скарги; що суд, за відсутності обґрунтованих клопотань, не вправі самостійно витребовувати докази, викликати будь-яких свідків, тощо; те, що стороною захисту не було надано належних та допустимих доказів, які б спростовували висновки суду першої інстанції та могли б слугувати підставами для скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення, і будь-яких обґрунтованих клопотань із цього приводу, у тому числі про витребування доказів, не заявлялось. Керуючись ст.294 КУпАП, апеляційний суд П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову судді Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 29.05.2019 щодо ОСОБА_6 , - без змін. Постанова набирає законної сили негайно й оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Суддя