Постанова Шостий апеляційний адміністративний суд № 320/15743/21

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 320/15743/21 Суддя (судді) першої інстанції: Лиска І.Г. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 19 грудня 2022 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого судді - Лічевецького І.О., суддів - Мельничука В.П., Оксененка О.М., при секретарі - Рейтаровській О.С., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 30 червня 2022 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправним та скасування рішення , ВСТАНОВИВ ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом в якому просила: - визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ПФУ у Київській області про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії (переведенні з одного виду на інший) у зв`язку з втратою годувальника відповідно до вимог Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-ІУ у розмірі 50 відсотків від розміру пенсії померлого годувальника, її чоловіка - ОСОБА_2 , встановленої законом на дату звернення ОСОБА_1 з відповідною заявою, яка обчислюється згідно зі статтею 8 Закону України «Про престиж шахтарської праці» від 02.09.2008 № 345-VІ, починаючи з 27.04.2021; - зобов`язати Головне управління ПФУ у Київській області призначити та виплачувати ОСОБА_1 пенсію (перевести з одного виду на інший) у зв`язку з втратою годувальника відповідно до вимог Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-ІУ у розмірі 50 відсотків від розміру пенсії померлого годувальника, її чоловіка - ОСОБА_2 , встановленої законом на дату звернення ОСОБА_1 з відповідною заявою, яка обчислюється згідно зі статтею 8 Закону України «Про престиж шахтарської праці» від 02.09.2008 № 345-VІ, починаючи з 27.04.2021. В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відмова відповідача у призначенні пенсії (переведенні з одного виду на інший) є протиправною та суперечить чинному законодавству, оскільки позивачка має всі необхідні документи для її переведення. Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 30 червня 2022 року адміністративний позов задоволено. В апеляційній скарзі Головне управління ПФУ у Київській області, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити. Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що за наявними в пенсійній справі документами, пенсія призначена і виплачується відповідно до діючого законодавства, а підстави для проведення інших перерахунків відсутні. Від ОСОБА_1 відзиву на апеляційну скаргу не надходило, що не перешкоджає розгляду справи за наявними у ній матеріалами. Відповідно до частин першої, третьої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку. Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 є внутрішньо переміщеною особою, яка перебуває на обліку та отримує пенсію за віком за Списком № 2 відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-ІУ. На підставі заяви позивачки від 29.05.2017 року з урахуванням довідки Управління соціального захисту населення Києво-Святошинської державної адміністрації від 29.05.2017 №0000220316 Головним управлінням ПФУ у Київській області було направлено запит щодо її пенсійної справи до Оболонського відділу з питань призначення та перерахунків пенсій Центрального об`єднаного управління ПФУ в м. Києві за місцем попереднього проживання. Після надходження електронної пенсійної справи ОСОБА_1 поставлено на облік у Головному управління ПФУ у Київській області. Позивачка 27.04.2021 року звернулася до Головного управління ПФУ у Київські області із заявою про призначення їй пенсії (переведення з одного виду на інший) у зв`язку з втратою годувальника відповідно до вимог Закону № 1058-ІУ у розмірі 50 відсотків від розміру пенсії померлого годувальника, її чоловіка - ОСОБА_2 , встановленої законом на дату звернення позивача з відповідною заявою, яка обчислюється згідно зі статтею 8 Закону № 345-УІ. До заяви позивачкою були надані наступні документи: копія паспорта ОСОБА_1 та ідентифікаційний номер облікової картки платника податків для ідентифікації особи, якій призначається (перераховується) пенсія; копія довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи для підтвердження місця фактичного проживання; копія свідоцтва про шлюб для підтвердження родинних відносин з померлим годувальником; копія свідоцтва про смерть ОСОБА_2 для підтвердження факту смерті померлого годувальника; копія будинкової книги для підтвердження факту спільного проживання з померлим годувальником та відсутності на перебуванні у померлого годувальника інших осіб (членів сім`ї). Поруч з цим, необхідності подавати документи померлого годувальника (документи про стаж, копію ідентифікаційного номера, копію паспорта, довідку про заробітну плату) не було необхідності, оскільки ці документи наявні у (електронній) пенсійній справі ОСОБА_2 . Відповідно до свідоцтва про смерть, ОСОБА_2 помер у м. Свердловську Луганської області, яке після початку антитерористичної операції було окуповане і рятуючись від наслідків війни позивачка змушена була покинути постійне місце проживання у м. Свердловську та переїхати на постійне місце проживання до міста Києва, а потім у с. Софіївська Борщагівка Київської області. При цьому усі документи чоловіка залишились на непідконтрольній території. За результатами розгляду вказаної заяви Головним управлінням ПФУ у Київській області прийнято рішення про відмову в перерахунку пенсії від 11.05.2021 року № 1000-0306-8/44527 у зв`язку з відсутністю підстав для призначення пенсії (переведення з одного виду на інший) у зв`язку з втратою годувальника. Не погоджуючись з таким рішенням відповідача та вважаючи свої права порушеними, позивачка звернулася з цим позовом до суду. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відсутність певних (первинних) документів не може бути підставою для відмови у призначенні (перерахунку) пенсії у зв`язку з проведенням антитерористичної операції (операції об`єднаних сил) та не може порушувати право позивачки на отримання пенсії, гарантоване Конституцією України. Колегія суддів погоджується з наведеними висновками суду першої інстанції з огляду на таке. Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно із статтею 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Спірні правовідносини урегульовані Законом України від 09.07.2003 №1058-ІV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058-ІV) та Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року №22-1, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за №1566/11846 (далі Порядок №21). Відповідно до частини першої статті 8 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають, зокрема, громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані інвалідами в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом. За правилами частини першої статті 10 Закону №1058-IV особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором. Відповідно до частини першої статті 36 Закону №1058-IV пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім`ї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявності в годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії по III групі інвалідності, а в разі смерті пенсіонера або осіб, зазначених у частині другій статті 32 цього Закону, а також у разі смерті (загибелі) особи внаслідок поранення, каліцтва, контузії чи інших ушкоджень здоров`я, одержаних під час участі у масових акціях громадського протесту в Україні з 21 листопада 2013 року по 21 лютого 2014 року за євроінтеграцію та проти режиму Януковича (Революції Гідності), - незалежно від тривалості страхового стажу. При цьому, дітям пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається незалежно від того, чи були вони на утриманні годувальника. Частиною третьої вказаної статті передбачено, що до членів сім`ї, які вважаються такими, що були на утриманні померлого годувальника, відносяться особи, зазначені в частині другій цієї статті, якщо вони: 1) були на повному утриманні померлого годувальника; 2) одержували від померлого годувальника допомогу, що була для них постійним і основним джерелом засобів до існування. Члени сім`ї померлого годувальника, для яких його допомога була постійним і основним джерелом засобів до існування, але які й самі одержували пенсію, мають право, за бажанням, перейти на пенсію у зв`язку з втратою годувальника. За правилами частини першої статті 37 Закону №1058-IV пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається в розмірі: на одного непрацездатного члена сім`ї - 50 відсотків пенсії за віком померлого годувальника; на двох та більше непрацездатних членів сім`ї - 100 відсотків пенсії за віком померлого годувальника, що розподіляється між ними рівними частками. Пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається на весь період, протягом якого член сім`ї померлого годувальника вважається непрацездатним згідно із частиною другою статті 36 цього Закону, а членам сім`ї, які досягли пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, - довічно. З вказаних норм вбачається, що члени сім`ї померлого годувальника, для яких його допомога була постійним і основним джерелом засобів до існування, мають право на призначення пенсії у зв`язку з втратою годувальника. Частиною першою статті 44 Закону №1058-ІV встановлено порядок звернення за призначенням (перерахунком) пенсії, відповідно до якого заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально. Згідно з частиною п`ятою статті 45 цього Закону №1058-ІV документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії. Механізм подання та оформлення документів для призначення або перерахунку пенсій регулюється Порядком. Так, постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року №22-1 затверджено Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Відповідно до пункту 1.1 Порядку №22-1 заява про призначення пенсії непрацюючим особам, а також членам сім`ї у зв`язку з втратою годувальника подається заявником особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально, безпосередньо до управління Пенсійного фонду України у районі, місті, районі у місті, об`єднаного управління (далі - орган, що призначає пенсію) за місцем проживання (реєстрації). Пунктом 2.1 Порядку №22-1 передбачено, що до заяви про призначення пенсії за віком додаються такі документи: 1) документ про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків (крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган і мають відмітку у паспорті) або свідоцтво про загальнообов`язкове державне соціальне страхування; 2) документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок підтвердження наявного трудового стажу). 3) для підтвердження заробітної плати відділом персоніфікованого обліку надаються індивідуальні відомості про застраховану особу за період з 01 липня 2000 року (додатки 1, 3 до Положення). 4) документи про місце проживання (реєстрації) особи; 5) документи, які засвідчують особливий статус особи; 6) документ уповноваженого органу Російської Федерації про те, що особі не призначалась пенсія за місцем реєстрації на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя, та особисту декларацію про відсутність громадянства держави-окупанта (для призначення пенсій особам, зазначеним у пункті 1.3 розділу I цього Порядку). Відповідно до п.2.3 Порядку №22-1 до заяви про призначення пенсії у зв`язку з втратою годувальника подаються документи померлого годувальника, перелічені в підпунктах 2, 3 пункту 2.1 цього розділу. Також надаються такі документи: 1) документ про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків або свідоцтво про загальнообов`язкове державне соціальне страхування особи, якій призначається пенсія, та померлого годувальника (подається у разі, якщо особа, яка звернулася із заявою про призначення пенсії у зв`язку з втратою годувальника, має такі документи); 2) свідоцтво про народження або паспорт особи, якій призначається пенсія; 3) довідка про склад сім`ї померлого годувальника та копії документів, що засвідчують родинні стосунки члена сім`ї з померлим годувальником (за наявності); 4) свідоцтво органу ДРАЦС про смерть годувальника або рішення суду про визнання його безвісно відсутнім або оголошення його померлим; 5) документи про вік померлого годувальника сім`ї за відсутності таких даних у свідоцтві про смерть чи рішенні суду про визнання годувальника безвісно відсутнім або оголошення його померлим; 6) довідки загальноосвітніх навчальних закладів системи загальної середньої освіти, професійно-технічних, вищих навчальних закладів про те, що особи, зазначені в абзаці другому пункту 2 частини другої статті 36 Закону, навчаються за денною формою навчання; 7) довідка про те, що чоловік (дружина), а в разі їх відсутності - один з батьків, дід, баба, брат чи сестра померлого годувальника незалежно від віку і працездатності не працюють і зайняті доглядом за дитиною (дітьми) померлого годувальника до досягнення нею (ними) 8 років; 8) документи про місце проживання (реєстрації); 9) документ про перебування членів сім`ї (крім дітей) на утриманні померлого годувальника; 10) експертний висновок про встановлення причинного зв`язку смерті годувальника з дією іонізуючого випромінювання та інших шкідливих чинників внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС. До заяви про призначення пенсії членам сім`ї померлого пенсіонера повинні бути додані необхідні документи, зазначені в цьому пункті. Заробіток у такому випадку визначається за документами, що є в пенсійній справі померлого годувальника, або за поданими додатково документами відповідно до вимог частини першої статті 40 Закону. Згідно із пунктом 2.23 Порядку №22-1 документи, необхідні для призначення пенсії, можуть бути подані як в оригіналах, так і копіях, посвідчених нотаріально або адміністрацією підприємства, установи, організації, що подає документи заявника для призначення пенсії, чи органом, що призначає пенсію. Згідно з п.4.3 Порядку №22-1 не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України. Аналіз наведених норм права дозволяє дійти висновку, що підставою для вчинення дій, спрямованих на призначення пенсії за втратою годувальника, є відповідна заява особи та додані до неї необхідні документи, подані до уповноваженого органу ПФУ в установленому порядку, а за наявності підстав, додатково витребувані пенсійним органом документи. Втім, як вбачається із матеріалів справи, за результатами розгляду заяви позивачки, пенсійним органом повідомлено, що до заяви про призначення пенсії у зв`язку з втратою годувальника подаються документи померлого годувальника, а позивачкою додано лише документи особи, якій призначається пенсія, а тому права на перерахунок у ОСОБА_1 немає. Колегія суддів зазначає, що судом першої інстанції надано оцінку тим обставинам, що відповідно до свідоцтва про смерть, ОСОБА_2 помер у м. Свердловську Луганської області, яке після початку антитерористичної операції було окуповане і рятуючись від наслідків війни позивачка змушена була покинути постійне місце проживання у м. Свердловську та переїхати на постійне місце проживання до міста Києва. При цьому усі документи чоловіка залишились на непідконтрольній території, а тому можливості надати зазначені документи у позивачки були відсутні через проведення антитерористичної операції. Відповідно до вимог статей першої, третьої Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» від 18.04.2014 № 1207-УІІ тимчасово окупована територія» України є невід`ємною частиною території України, на яку поширюється дії Конституції та законів України. Як вбачається зі змісту частин 1, 2 статті 18 Закону № 1207-УІІ, громадянам України гарантується дотримання у повному обсязі їхніх прав і свобод, передбачених Конституцією України, у тому числі соціальних, трудових, виборчих прав та права на освіту, після залишення ними тимчасово окупованої території. Гарантії прав, свобод та законних інтересів осіб, які переселилися з тимчасово окупованої території України та перебувають на території України на законних підставах, визначаються Законом № 1207-УІІ. Таким чином, судом першої інстанції вірно зроблено висновок, що проведення антитерористичної операції (операції об`єднаних сил) не може порушувати право позивачка на отримання пенсії, яке гарантоване Конституцією України. Враховуючи положення чинного законодавства, позивачка має право на призначення пенсії у зв`язку із втратою годувальника відповідно до вимог Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» у розмірі 50 відсотків від розміру пенсії померлого годувальника, її чоловіка, встановленої законом на дату звернення з відповідною заявою. Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Всі наведені апелянтом доводи не спростовують вірних висновків суду першої інстанції. Положеннями статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Згідно з п. 1 частиною першою статті 315 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. Відповідно до статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись статтями 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, ПОСТАНОВИВ Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області залишити без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 30 червня 2022 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України. Головуючий суддя І.О.Лічевецький суддя В.П.Мельничук суддя О.М.Оксененко