Постанова 4813 № 523/10056/22

Номер провадження: 22-ц/813/8408/22 Справа № 523/10056/22 Головуючий у першій інстанції Далеко К.О. Доповідач Карташов О. Ю. ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 12.12.2022 року м. Одеса Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - Карташова О.Ю. суддів: Коновалової В.А., Стахової Н.В. за участю секретаря судового засідання - Мокана В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Одеського апеляційного суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Марціяш Олександр Іванович на ухвалу Суворовського районного суду м. Одеси від 14 вересня 2022 року за заявою ОСОБА_2 про забезпечення позову, заявлену по цивільній справі №523/10056/22 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_3 , Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради про зобов`язання здійснити перебудову або знесення об`єкту самочинного будівництва, ВСТАНОВИВ:

Описова частина Короткий зміст позовних вимог 28 лютого 2022 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 , треті особи які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради, ОСОБА_3 про зобов`язання здійснити перебудову об`єкта самочинного будівництва, в якому просила: -зобов`язати ОСОБА_1 , який здійснює будівництво 1-2 поверхового будинку з мансардою та вбудованим гаражем індивідуального житлового будинку, розташованого на земельній ділянці кадастровий номер: 5110137600:69:010:0011, за адресою: АДРЕСА_1 , провести перебудову об`єкту самочинного будівництва у відповідності до вимог діючих в Україні нормативно-правових актів у галузі будівництва (ДБН, СНиП, стандартам, технічним умовам), у тому числі, вимог протипожежних норм і правил щодо протипожежної відстані між будівлями та даними Будівельного паспорта, виданого Департаментом архітектури та містобудування Одеської міської ради в 2019 році); -у разі якщо проведення такої перебудови є неможливим, зобов`язати ОСОБА_1 знести за власний рахунок самочинно збудований об`єкт нерухомості за адресою: АДРЕСА_1 . Разом із позовною заявою, представник позивача ОСОБА_2 - адвокат Попова О.А. подала до суду заяву про забезпечення позову шляхом заборони ОСОБА_1 та будь-яким іншим фізичним та юридичним особам виконувати будівельні роботи на земельній ділянці, площею 0,0495га, кадастровий номер: 5110137600:69:010:0011 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1813934851101), яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 . В обґрунтування необхідності забезпечення позову, заявник посилається на те, що відповідач ОСОБА_1 є власником земельної ділянки та домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 . Вказане домоволодіння є суміжним будинком до житлового будинку позивача ОСОБА_2 . На зазначеній земельній ділянці активно проводяться будівельні роботи по зведенню багатоповерхового житлового будинку. Позивачу стало відомо, що відповідач ОСОБА_1 планує побудувати багатоповерховий будинок (п`ять поверхів), який в подальшому розділять на квартири. Однак, таке будівництво відбувається із порушенням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм та стандартів. За результатами перевірки будівництва, Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю ОМР було видано припис про зупинення підготовчих та будівельних робіт, в якому зазначено про те, що необхідно зупинити будівельні роботи з 18.02.2020 року до отримання документів, які надають право на виконання будівельних робіт, а також складено два протоколи про адміністративне правопорушення за ч.1 та ч.4 ст. 96 КУпАП. Проте, до сьогоднішнього дня Відповідач не виконав приписів Управління державного архітектурно-будівельного контролю ОМР та надалі продовжує будувати багатоквартирний будинок. Фундамент та стіни будинку побудовані на дуже близькій відстані від вже існуючих будинків та господарських споруд інших мешканців, що однозначно порушує їх права. Будівництво зазначено будинку здійснюється швидкими темпами, у зв`язку із чим відповідач у найближчому майбутньому зможе закінчити будівництво та переоформлення права власності на земельну ділянку та будинок на іншу особу. Накладення заборони на виконання будівельних робіт у повній мірі забезпечить виконання рішення суду у разі задоволення позову, та сприятиме ефективному захисту та поновленню порушених прав позивача, якщо у ході розгляду справи по суті буде встановлено таке порушення. Короткий зміст ухвали суду першої інстанції Ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 14 вересня 2022 року заяву ОСОБА_2 про забезпечення позову, заявлену по цивільній справі №523/10056/22 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_3 , Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради про зобов`язання здійснити перебудову або знесення об`єкту самочинного будівництва - задоволено. Заборонено ОСОБА_1 та будь-яким іншим фізичним та юридичним особам виконувати будівельні роботи з будівництва будинку на земельній ділянці, площею 0,0495га, кадастровий номер: 5110137600:69:010:0011 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1813934851101), яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 . Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що не вжиття заходів забезпечення позову може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду, у випадку задоволення даного позову. Аргументи учасників справи Короткий зміст вимог апеляційної скарги та її доводи В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та в задоволенні заяви про забезпечення позову відмовити, посилаючись на неповне з`ясування обставин справи, що мають значення для справи, порушення судом норм процесуального права. Скарга мотивована тим, що звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову заявник не навів обставин необхідності вжиття заходів забезпечення позову, не надав на їх підтвердження доказів, що свідчить про необґрунтованість вказаної заяви. Позиція учасників справи Представник ОСОБА_1 адвокат Марціяш О.І. у судовому засіданні в режимі відеоконференції, апеляційну скаргу підтримав із наведених у ній підстав та просив її задовольнити. Представник ОСОБА_2 адвокат Попова О.А. у судовому засіданні в режимі відеоконференції, доводи апеляційної скарги не визнала, просила ухвалу суду залишити без змін.

Мотивувальна частина Фактичні обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_2 на праві спільної сумісної власності належить житловий будинок, загальною площею 266,3 кв.м., за адресою: АДРЕСА_3 , який межує із земельною ділянкою відповідача ОСОБА_1 , на якій здійснюється будівництво. Позивач стверджує, що відповідач порушує її права, як суміжного землевласника, здійснюючи будівельні роботи із порушенням будівельних норм, всупереч: припису про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 18.02.2020 року; припису про зупинення підготовчих та будівельних робіт від 18.02.2020 року, без урахування характеристик ґрунту. Позиція апеляційного суду, застосовані норми права та мотиви, з яких виходить суд при прийнятті постанови Заслухавши доповідача, обговоривши доводи скарги та перевіривши матеріали справи, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення. Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Відповідно до частини 1,2 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. Забезпечення позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача проти несумлінних дій відповідача (який може сховати майно, продати знищити або знецінити його), що гарантує реальне виконання позитивно прийнятого рішення. Забезпечення позову спрямоване, перш за все, проти несумлінних дій відповідача, який за час розгляду справи може приховати майно, продати, знищити чи знецінити його тощо. Підставою забезпечення позову є обґрунтоване припущення заявника, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. Тобто, забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлюються ухвалою суду, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову. Вжиття заходів забезпечення позову має бути співмірними з заявленими позовними вимогами. Відповідно до пункту 4,2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) вказано, що: «співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. […] Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. […] Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову». У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року в справі № 753/22860/17 (провадження № 14-88цс20) зазначено, що «умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання. Конкретний захід забезпечення позову буде домірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача». Під час вирішення питання щодо забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду заяви про забезпечення позову. Суд повинен лише пересвідчиться, що між сторонами виник спір. Такий правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 17 грудня 2018 року у справі № 914/970/18, від 25 вересня 2019 року у справі № 320/3560/18, провадження № 61-5051св19, від 10 листопада 2020 року у справі № 910/1200/20. Судом правильно встановлено, що предметом позову в даній справі є перебудова, а у разі її неможливості, знесення об`єкту, який на думку позивача є самочинним будівництвом, при цьому позовні вимоги обґрунтовані тим, що об`єкт будується відповідачем без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, а також з істотним порушенням будівельних норм і правил, що полягає в тому числі у порушенні протипожежних норм та правил. Таким чином, між сторонами дійсно виник спір з-приводу здійснення відповідачем будівництва. Враховуючи предмет спору, очевидним є те, що продовження будівельних робіт на вищезгаданій земельній ділянці може істотно ускладнити чи унеможливити виконання можливого рішення суду про демонтаж будівель, правомірність будівництва яких оспорюється позивачем, або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Вжиті судом заходи забезпечення позову є співмірними із позовними вимогами та не обмежують відповідача у можливості користуватися спірним майном. Враховуючи вищевикладене, апеляційний суд приходить до висновку, що наведенні апелянтом доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав вважати, що судом допущені порушення норм процесуального права, які привели до неправильного вирішення питання. Висновки суду першої інстанції відповідають обставинам справи та вимогам чинного законодавства. Висновки апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Враховуючи наведене вище, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін. Керуючись ст. 367, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. 375, ст. 384 ЦПК України, Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ,

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Марціяш Олександр Іванович,залишити без задоволення. Ухвалу Суворовського районного суду м. Одеси від 14 вересня 2022 року залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її проголошення. Касаційна скарга може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Верховного Суду. Головуючий О.Ю. Карташов Судді В.А. Коновалова Н.В. Стахова