Постанова Кропивницький апеляційний суд № 389/3713/21

ПОСТАНОВА іменем України 08 грудня 2022 року м. Кропивницький справа № 389/3713/21 провадження № 22-ц/4809/1093/22 Кропивницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах Чельник О.І. (головуючий, суддя-доповідач), Карпенка О.Л., Мурашка С.І. за участю секретаря судового засідання Антошиної А.В., учасники справи: позивач - ОСОБА_1 , відповідач - Військова частина НОМЕР_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Знам`янського міськрайонного суду Кіровоградської областівід 10 травня 2022 року у складі судді Савельєвої О.В., В С Т А Н О В И В : У грудні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до військової частини НОМЕР_1 про скасування рішення та зобов`язання поновити на квартирному обліку. В обґрунтування позову посилався на те, що з 15 серпня 1998 року він проходить службу у військовій частині НОМЕР_1 , на квартирному обліку перебуває з 03 квітня 2003 року. Рішенням житлової комісії військової частини НОМЕР_1 , оформленим протоколом від 16 липня 2021 року №12, його зі складом сім`ї дві особи знято з черги обліку осіб, які набули права та потребують поліпшення житлових умов шляхом надання жилих приміщень для постійного проживання, та з черги обліку осіб, які користуються правом позачергового одержання жилих приміщень. На підставі даного рішення командиром військової частини НОМЕР_1 видано наказ від 19 липня 2021 року №1247, яким його зі складом сім`ї дві особи знято з черги обліку осіб, які набули права та потребують поліпшення житлових умов шляхом надання жилих приміщень для постійного проживання, та з черги обліку осіб, які користуються правом позачергового одержання жилих приміщень. Рішення житлової комісії прийняте з посиланням на забезпеченість позивача житловою площею за нормою згідно з розділом 1 п.3 постанови виконкому обласної Ради народних депутатів і президії обласної ради профспілки від 29 грудня 1984 року №626, а також відповідно до листа-роз`яснення начальника Центрального управління інженерно-інфраструктурного забезпечення Командування Сил логістики Збройних Сил України від 14 червня 2021 року №370/2/5240, в якому зазначено, що особи, які забезпечені житлом для постійного користування, яке відповідає встановленим санітарно-технічним вимогам, втрачають право на перебування на обліку осіб, які потребують покращення житлових умов. Посилання на будь-які норми чинного законодавства, які б мотивували прийняття такого рішення житлової комісії, відсутні. Аналогічний за змістом є і оскаржуваний наказ, в якому, зокрема, є посилання на виконання вимог наказу Міністерства Оборони України від 16 липня 2021 року №380 «Про затвердження Інструкції з організації забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями». Оскільки оскаржувані рішення житлової комісії та наказ винесені без жодних правових підстав, посилання на норми діючого законодавства та мотивування відсутні, окрім посилання на вищезазначений лист-роз`яснення, який не є нормою права, а тому не може бути підставою для прийняття такого рішення, тому позивач вимушений звернутися до суду з даним позовом Посилаючись на зазначені обставини просив суд скасувати рішення житлової комісії військової частини НОМЕР_1 , оформлене протоколом від 16 липня 2021 року №12, та п.20 наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 19 липня 2021 року №1247, в частині зняття його зі складом сім`ї дві особи з черги обліку осіб, які набули права та потребують поліпшення житлових умов шляхом надання жилих приміщень для постійного проживання, та з черги обліку осіб, які користуються правом позачергового одержання жилих приміщень, а також зобов`язати військову частину НОМЕР_1 в особі її житлової комісії поновити його зі складом сім`ї дві особи на такому обліку. Рішенням Знам`янського міськрайонного суду Кіровоградської областівід 10 травня 2022 року позов задоволено. Визнано незаконним та скасовано рішення житлової комісії військової частини НОМЕР_1 , оформлене протоколом від 16 липня 2021 року №12, в частині зняття майора ОСОБА_1 зі складом сім`ї дві особи, з черги обліку осіб, які набули права та потребують поліпшення житлових умов шляхом надання жилих приміщень для постійного проживання та з черги обліку осіб, які користуються правом першочергового одержання жилих приміщень. Скасовано п.20 наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 19 липня 2021 року №1247 «Про зняття військовослужбовців, а також осіб, звільнених в запас або відставку військової частини НОМЕР_1 та членів їх сімей з обліку осіб, які потребують поліпшення житлових умов шляхом надання жилих приміщень для постійного проживання у військовій частині НОМЕР_1 » в частині зняття з черги обліку осіб, які набули права та потребують поліпшення житлових умов шляхом надання жилих приміщень для постійного проживання та з черги обліку осіб, які користуються правом першочергового одержання жилих приміщень, майора ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зі складом сім`ї дві особи, а саме дочка ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та внесення змін в списки обліку осіб, які набули права та потребують поліпшення житлових умов шляхом надання жилих приміщень для постійного проживання та в списки обліку осіб, які користуються правом першочергового одержання жилих приміщень. Зобов`язано військову частину НОМЕР_1 в особі її житлової комісії поновити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зі складом сім`ї дві особи: дочка ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на квартирному обліку осіб, які набули права та потребують поліпшення житлових умов шляхом надання жилих приміщень для постійного проживання з 03 квітня 2003 року, та у списках обліку осіб, які користуються правом першочергового одержання жилих приміщень з 04 травня 2012 року. Вирішено питання судових витрат. Не погоджуючись із зазначеним рішенням Військова частина НОМЕР_1 подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушенням норм матеріального та процесуального права, просить вказане рішення суду скасувати та ухвалити нове про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 . У судовому засіданні апеляційного суду представник відповідача ОСОБА_3 підтримав доводи поданої апеляційної скарги, просив її задовольнити. ОСОБА_1 просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного судового рішення колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін з таких підстав. Судом встановлено та підтверджено письмовими доказами по справі, що з 15 серпня 1998 року ОСОБА_1 перебуває на військовій службі у Військовій частині НОМЕР_1 та згідно з витягом з послужного списку на час подання позову має загальну вислугу понад 20 років (а.с.15-16). Відповідно до посвідчення від 17 червня 2015 року серії НОМЕР_2 ОСОБА_1 є учасником бойових дій (а.с.6). Відповідно до витягу з протоколу спільного засідання адміністрації і профспілкового комітету військової частини НОМЕР_1 від 03 квітня 2003 року №3 ОСОБА_1 із складом сім`ї одна особа поставлено на квартирний облік (а.с.19). Згідно з витягом з протоколу засідання житлової комісії військової частини НОМЕР_1 від 04 травня 2012 року №6 ОСОБА_1 зі складом сім`ї чотири особи постановлено у першочергову чергу для отримання постійного житла у Кіровоградському гарнізоні (а.с.92). Як свідчить рішення житлової комісії військової частини НОМЕР_1 , оформленого протоколом від 15 жовтня 2015 року №11, житлова комісія розглянула рапорт позивача та вирішила надати йому компенсацію за належне для отримання жиле приміщення. Проте фактично така грошова компенсація відповідно до Порядку визначення розміру і надання військовослужбовцям та членам їх сімей грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення, затвердженого постановою КМУ від 02 вересня 2015 року №728, позивачеві виплачена не була, зі списків обліку осіб, які набули права та потребують поліпшення житлових умов шляхом надання жилих приміщень для постійного проживання та з черги обліку осіб, які користуються правом першочергового одержання жилих приміщень, позивач не виключений (а.с.111). З 12 лютого 2011 року і по теперішній час позивач зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується матеріалами облікової справи ОСОБА_1 . Зазначена квартира розташована в будинку, який знаходиться на території військової частини НОМЕР_1 , ізольована, складається з 3 кімнат, житловою площею 71,09 м?/46,45 м?, розташована на 2 поверсі 2 поверхового будинку, який належить КЕВ м. Кропивницький (а.с.56-117). Пунктом 26 рішення житлової комісії Військової частини НОМЕР_1 від 16 липня 2021 року, яке оформлене протоколом №12, позивача зі складом сім`ї дві особи знято з черги обліку осіб, які набули права та потребують поліпшення житлових умов шляхом надання жилих приміщень для постійного проживання та з черги обліку осіб, які користуються правом першочергового одержання жилих приміщень, у зв`язку із забезпеченням позивача житловою площею за нормою згідно з розділом 1 п.3 постанови виконкому обласної Ради народних депутатів і президії обласної ради профспілки від 29 грудня 1984 №626 та на підставі листа-роз`яснення начальника Центрального управління інженерно-інфраструктурного забезпечення Командування Сил логістики Збройних Сил України від 14 червня 2021 року №370/2/5240 (а.с.7). На підставі зазначеного рішення житлової комісії командиром військової частини НОМЕР_1 видано наказ від 19 липня 2021 року №1247, яким у зв`язку із забезпеченням позивача житловою площею за нормою згідно з розділом 1 п.3 постанови виконкому обласної Ради народних депутатів і президії обласної ради профспілки від 29 грудня 1984 року №626 та на підставі листа-роз`яснення начальника Центрального управління інженерно-інфраструктурного забезпечення Командування Сил логістики Збройних Сил України від 14 червня 2021 року №370/2/5240, позивача зі складом сім`ї дві особи знято з черги обліку осіб, які набули права та потребують поліпшення житлових умов шляхом надання жилих приміщень для постійного проживання та з черги обліку осіб, які користуються правом першочергового одержання жилих приміщень (п.20 наказу) (а.с.8-9). Отже, судом першої інстанції встановлено, що за період військової служби позивач постійним житлом не забезпечувався, грошова компенсація за належне для отримання жиле приміщення позивачеві не виплачувалася. Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову суд першої інстанції дійшов висновку про те, що, оскільки при зарахуванні позивача на квартирний облік на отримання житла та перебування його на квартирному обліку порушень позивачем допущено не було, під час проходження військової служби він перебував на обліку для поліпшення житлових умов як у загальній черзі, так і у першочерговій, календарна вислуга років у Збройних Силах України становить понад 20 років, підстави, визначені законом для зняття з обліку потребуючих поліпшення житлових умов, відсутні, зняття позивача разом із сім`єю з квартирного обліку є незаконним. Колегія суддів погоджується з таким висновком суду, виходячи з такого. Відповідно статті 47 Конституції України, кожен має право на житло. Держава створює умови, за яких кожний громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду. Громадянам, які потребують соціального захисту, житло надається державою та органами місцевого самоврядування безоплатно або за доступну для них плату відповідно до закону. Ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду. Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей визначено Законом України «Про соціальний захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі по тексту Закон), який гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі. Згідно з абзацом першим частини першої статті 12 Закону (у редакції, чинній на час ухвалення рішення) держава забезпечує військовослужбовців жилими приміщеннями або за їх бажанням грошовою компенсацією за належне їм для отримання жиле приміщення на підставах, у порядку і відповідно до вимог, встановлених ЖК України, іншими законами, в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Відповідно до абзацу четвертого частини першої статті 12 Закону військовослужбовцям, які мають вислугу на військовій службі 20 років і більше, та членам їх сімей надаються жилі приміщення для постійного проживання або за їх бажанням грошова компенсація за належне їм для отримання жиле приміщення. Такі жилі приміщення або грошова компенсація надаються їм один раз протягом усього часу проходження військової служби за умови, що ними не було використано право на безоплатну приватизацію житла. Військовослужбовці, що перебувають на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, при звільненні з військової служби в запас або у відставку за віком, станом здоров`я, а також у зв`язку зі скороченням штатів або проведенням інших організаційних заходів, у разі неможливості використання на військовій службі залишаються на цьому обліку у військовій частині до одержання житла з державного житлового фонду або за їх бажанням грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення, а в разі її розформування - у військових комісаріатах і квартирно-експлуатаційних частинах районів та користуються правом позачергового одержання житла (ч.9 ст.12 Закону). Механізм забезпечення житловими приміщеннями військовослужбовців - осіб офіцерського (у тому числі осіб, які проходять військову службу за призовом осіб офіцерського складу), старшинського і сержантського, рядового складу (крім військовослужбовців строкової служби) Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, правоохоронних органів спеціального призначення та Держспецтрансслужби, Держспецзв`язку, розвідувальних органів, посади в яких комплектуються військовослужбовцями, у тому числі звільнених в запас або у відставку, що залишилися перебувати на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, у військових частинах, закладах, установах та організаціях після звільнення (далі - військовослужбовці) та членів їх сімей, регулюється Порядком забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03 серпня 2006 року №1081 (далі по тексту Порядок №1081). Згідно з пунктом 3 Порядку №1081 військовослужбовцям, які мають вислугу на військовій службі 20 років і більше, та членам їх сімей надається житло для постійного проживання. Забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житлом для постійного проживання провадиться шляхом надання один раз протягом усього часу проходження військової служби житла новозбудованого, виключеного з числа службового, вивільненого або придбаного у фізичних чи юридичних осіб, надання кредиту для спорудження (купівлі) житла. Відповідно до пункту 24 Порядку №1081 військовослужбовці зараховуються на облік згідно з рішенням житлової комісії військової частини, яке затверджується командиром військової частини; у рішенні зазначаються дата зарахування на облік, склад сім`ї, підстави для зарахування на облік, вид черговості (загальна черга, в першу чергу, поза чергою), а також підстави включення до списків осіб, що користуються правом першочергового або позачергового одержання житлових приміщень, а в разі відмови в зарахуванні на облік - підстави відмови з посиланням на відповідні норми законодавства. Згідно з пунктом 29 Порядку №1081 (у редакції, чинній на час звернення до суду) військовослужбовці, які перебувають на обліку при звільненні з військової служби в запас або у відставку за віком, станом здоров`я, а також у зв`язку із скороченням штатів або проведенням інших організаційних заходів, у разі неможливості використання на військовій службі залишаються на обліку у військовій частині до одержання житла з державного житлового фонду, а в разі розформування військової частини - у військовому комісаріаті і квартирно-експлуатаційному органі та користуються правом позачергового одержання житла. Підстави для зняття військовослужбовців з житлового обліку передбачені пунктом 30 Порядку №1081, а саме військовослужбовці знімаються з обліку у разі: - поліпшення житлових умов, внаслідок чого відпала потреба в наданні житла; - засудження військовослужбовця до позбавлення волі на строк понад шість місяців, крім умовного засудження; - звільнення з військової служби за службовою невідповідністю, у зв`язку з систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем; - подання відомостей, що не відповідають дійсності, але стали підставою для зарахування на облік; - в інших випадках, передбачених законодавством. Відповідно до пункту 4 розділу І Інструкції з організації забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 31.07.2018 №380 (далі по тексту Інструкція №380), військовослужбовцям, які перебувають на обліку осіб, що потребують поліпшення житлових умов шляхом надання житлових приміщень для постійного проживання, та які мають вислугу на військовій службі 20 років і більше, та членам їх сімей надаються житлові приміщення для постійного проживання або за їх бажанням виплачується грошова компенсація за належне їм для отримання жиле приміщення. Згідно з пунктом 1 розділу VІ Інструкції №380 житловими приміщеннями для постійного проживання забезпечуються військовослужбовці та члени їх сімей, які відповідно до вимог статті 12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» набули права та не забезпечувалися постійним житлом протягом усього часу проходження військової служби і мають календарну вислугу на військовій службі 20 років і більше, зареєстровані в населеному пункті дислокації військової частини, в якій військовослужбовець проходить службу та перебуває на відповідному обліку. Отже, зазначеними законами держава взяла на себе обов`язок забезпечення військовослужбовців жилими приміщеннями на підставах, у межах норм та відповідно до вимог, встановлених житловим законодавством, і у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Системний аналіз вказаних вище норм права свідчить про те, що військовослужбовці, які мають вислугу на військовій службі 20 років і більше, та члени їх сімей мають право на залишення на квартирному обліку до отримання ними житла у разі звільнення в запас чи відставку, крім випадків, прямо передбачених пунктом 30 Порядку №1081. До подібних правових висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 22 вересня 2021 року у справі №740/3917/20 (провадження №61-6785св21). Згідно з ч.1, п.п.1, 1-1 ч.2 ст.40 ЖК України громадяни перебувають на обліку потребуючих поліпшення житлових умов до одержання житлового приміщення, за винятком випадків, передбачених частиною другої цієї статті. Громадяни знімаються з обліку потребуючих поліпшення житлових умов у випадку поліпшення житлових умов, внаслідок якого відпали підстави для надання іншого жилого приміщення; одноразового одержання за їх бажанням від органів державної влади або органів місцевого самоврядування грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення у встановленому порядку. Судом встановлено, що позивач, як військовослужбовець, має вислугу понад 20 років, є учасником бойових дій, перебував на квартирному обліку з 03 квітня 2003 року. Був знятий з квартирного обліку рішенням житлової комісії військової частини НОМЕР_1 , оформленим протоколом від 16 липня 2021 року №12, та виданим на підставі цього рішення наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 19 липня 2021 року №1247. З матеріалів справи убачається, що відповідачем не надані належні, допустимі та достовірні докази на підтвердження заперечень проти позову, зокрема в частині, що за період військової служби позивач був забезпечений постійним житлом, або йому була виплачена грошова компенсація за належне для отримання жиле приміщення. Встановлені обставини дають підстави зробити висновок, що за час перебування на військовій службі позивач не реалізував своє право на житло, передбачене ч.1 ст.12 Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей». Колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив, що забезпечення позивача житловою площею відповідачем здійснено не було, оскільки в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження доводів відповідача, зокрема відсутній ордер на вселення позивача з членами сім`ї в приміщення, в якому позивач проживає, а тому підстави, визначені законом для зняття з обліку позивача, який потребує поліпшення житлових умов, не настали. Зняття позивача та членів його сім`ї (дочка - ОСОБА_2 ) з квартирного обліку згідно з рішенням житлової комісії Військової частини НОМЕР_1 , оформленим протоколом від 16 липня 2021 року №12, без зазначення правових підстав буде становити для позивача надмірний тягар, при цьому втрата права на житло є найбільш крайньою формою втручання (рішення ЄСПЛ у справі «МакКенн проти Сполученого Королівства» від 13 травня 2008 року, рішення у справі «Кривіцька та Кривіцький проти України» від 02 грудня 2010 року) та не переслідує законної мети, а відповідачем не доведено необхідність вказаних заходів щодо позивача відповідно до чинного законодавства України. Доводи апеляційної скарги зазначених висновків суду не спростовують. Відповідно до ч.1 ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. З урахуванням викладеного вище колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому на підставі статті 375 ЦПК України залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 382 - 384 ЦПК України П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 залишити без задоволення, а рішення Знам`янського міськрайонного суду Кіровоградської областівід 10 травня 2022 року- без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду у випадках, передбачених ст. 389 ЦПК України, протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення. Повний текст постанови складено 14 грудня 2022 року. Головуючий суддя О.І. Чельник Судді О.Л. Карпенко С.І. Мурашко