Постанова 4803 № 209/4743/21

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/6450/22 Справа № 209/4743/21 Суддя у 1-й інстанції - Замкова Я.В. Суддя у 2-й інстанції - Пищида М. М. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 14 грудня 2022 року м. Дніпро Колегія суддів судової палати у цивільних справах Дніпровського апеляційного суду у складі: головуючого - Пищиди М.М. суддів - Ткаченко І.Ю., Деркач Н.М. за участю секретаря судового засідання - Лопакової А.Д., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпро цивільну справу за апеляційною скаргою Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" на рішення Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 21 липня 2022 року у справі за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості,- В С Т А Н О В И Л А: У листопаді 2021 року АТ КБ "ПриватБанк" звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості. В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що АТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 уклали кредитний договір DZНCGK00770266. Згідно договору АТ КБ «ПриватБанк» зобов`язався надати відповідачу кредит у розмірі 15340,00 Дол. США на термін до 16.10.2026 р., а відповідач зобов`язався повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитними коштами в строки та в порядку, встановлених кредитним договором. 01.12.2016 року було укладено Додаткову угоду до кредитного договору № DZНCGK00770266 від 17.10.2006 року. Відповідно до Додаткової угоди до кредитного договору № DZНCGK00770266 від 17.10.2006 року заборгованість на дату укладення Додаткової угоди становила 10079,84 Дол. США. Валюта кредиту була замінена з долару США на гривню за курсом 25,558575 грн. за один долар США. В зв`язку з чим заборгованість позичальника на дату укладення Додаткової угоди становила 257626,35 грн. АТ КБ «ПриватБанк» свої зобов`язання за договором та угодою виконав в повному обсязі, a caме видав відповідачу кредит. В забезпечення виконання зобов`язання за договором № DZНCGK00770266 між АТ КБ «ПриватБанк» та поручителями ОСОБА_2 , ОСОБА_3 було укладено договори поруки. Відповідно до умов договору поруки, а саме п. 5, позивачем було направлено на адресу відповідачів письмову вимогу із зазначенням невиконаних зобов`язань за договором. Згідно з п. 6 договору поруки, поручитель зобов`язаний виконати зобов`язання, зазначені в письмовій вимозі кредитора протягом п`яти календарних днів з моменту її отримання. В порушення умов кредитного договору відповідач свої зобов`язання не виконав, а саме не здійснював погашення заборгованості за кредитом у встановленому договором порядку та строки. У зв`язку з зазначеними порушеннями зобов`язань за кредитним договором відповідач ОСОБА_1 станом на 28.09.2021 року має заборгованість 534593,67 грн., яка складається з наступного: 217381,85 грн. - заборгованість за кредитом (тілом кредиту), 165474,13 грн. - заборгованість по відсоткам за користування кредитом, 151737,69 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором. Враховуючи зазначене, Банк просив суд стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь позивача заборгованість у розмірі 534 593,67 грн. станом на 28.09.2021 року за кредитним договором № DZНCGK00770266 від 17.10.2006 року, яка складається з наступного: 217 381,85 грн. - заборгованість за кредитом (тілом кредиту), 165 474,13 грн. - заборгованість по відсоткам за користування кредитом, 151 737,69 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором, а також сплачений судовий збір в розмірі 8018,91 грн. Вирішити питання стосовно судового збору. Рішенням Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 21 липня 2022 року у задоволенні позову Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості - відмовлено. Не погодившись з вказаним рішенням, АТ КБ «ПриватБанк» звернулося до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити. Апеляційна скарга мотивована тим, що висновок суду про пропуск банком строку позовної давності не відповідає обставинам справи. Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду, в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити, виходячи з наступного. Судом першої інстанції встановлено, що 17.10.2006 року між АТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № DZHCGK00770266, згідно п. 1.1. якого банк надав позичальникові кредитні кошти шляхом надання готівки через касу на строк з 17.10.2006 р. по 16.10.2026 р. включно, у вигляді непоновлюваної кредитної лінії у розмірі 15340,00 доларів США на наступні цілі: придбання квартири у розмірі 13000,00 доларів США, а також у розмірі 2340,00 доларів США на сплату страхових платежів. Згідно п. 1.3. забезпеченням виконання позичальником зобов`язань за даним договором виступає іпотека квартири за адресою: АДРЕСА_1 . Згідно п. 3.2. договору, при порушенні позичальником зобов`язань по погашенню кредиту він сплачує банку відсотки за користування кредитом у розмірі 2,46 % на місяць, нараховані на суму непогашеної в строк заборгованості за кредитом (а.с. 13-14, 15). 17.10.2006 року між АТ КБ «ПриватБанк» (кредитор) та ОСОБА_2 (поручитель), а також між АТ КБ «ПриватБанк» (кредитор) та ОСОБА_3 (поручитель), укладено договори поруки № DZHCGK00770266/1 та № DZHCGK00770266/3, згідно п. 1 яких предметом цих договорів є надання поруки поручителем перед кредитором за виконання ОСОБА_1 (боржник) зобов`язань за кредитним договором від 17.10.2006 року № DZHCGK00770266. Згідно п. 4 у випадку невиконання боржником зобов`язань за кредитним договором, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники. Пунктом 5 передбачено, що у випадку невиконання боржником будь-якого зобов`язання, передбаченого п. 1 цього Договору, кредитор направляє на адресу поручителя письмову вимогу із зазначенням невиконаного (их) зобов`язання (-ь), п. 6 передбачено, що поручитель зобов`язаний виконати зобов`язання, зазначені в письмовій вимозі кредитора, на протязі 5 календарних днів з моменту отримання вимоги, зазначеної в п.5 цього договору. Згідно п. 12 цього договору порука припиняється після закінчення 5 років з дня настання терміну повернення кредиту за цим договором (а.с. 19, 20). 01.12.2016 року між АТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 було укладено Додаткову угоду № 1 до кредитного договору № DZНCGK00770266 від 17.10.2006 року. Відповідно до Додаткової угоди заборгованість на дату укладення додаткової угоди становила 10079,84 доларів США. Валюта кредиту була замінена з долару США на гривню за курсом НБУ, яка на дату укладення додаткової угоди становила 25,558575 грн. за один долар США. В зв`язку з чим, заборгованість позичальника становила 257 626,35 грн. (а.с. 16, 17-18). 08.12.2016 року між АТ КБ «ПриватБанк» (кредитор) та ОСОБА_2 (поручитель), а також між АТ КБ «ПриватБанк» (кредитор) та ОСОБА_3 (поручитель) укладено договори поруки, згідно п. 18 яких предметом цих договорів є надання поруки поручителем перед кредитором за виконання ОСОБА_1 (боржник) зобов`язань за кредитним договором від 17.10.2006 року № DZHCGK00770266 та додатковою угоду № 1 до кредитного договору № DZНCGK00770266 від 17.10.2006 року, згідно якого кредитор надав боржнику кредит в сумі 222 826,66 грн., а боржник повинен виконати зобов`язання (а.с. 21, 22). З доданих до позовної заяви розрахунків заборгованості станом на 01.12.2016 року та на 28.09.2021 року вбачається, що заборгованість за кредитним договором № DZНCGK00770266 від 17.10.2006 року становить 534 593,67 грн., яка складається з наступного: 217 381,85 грн. - заборгованість за кредитом (тілом кредиту), 165 474,13 грн. - заборгованість по відсоткам за користування кредитом, 151 737,69 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором (а.с. 5-7, 8-9). 01.10.2021 року за вихідним № 30.1.0.0/2-113 позичальнику ОСОБА_1 та поручителям ОСОБА_2 та ОСОБА_3 були направлені повідомлення із зазначенням невиконаних зобов`язань за кредитним договором № DZНCGK00770266 від 17.10.2006 року, що підтверджується реєстром 041021-2 згрупованих поштових відправлень (рекомендованих листів) Укрпошта стандарт з описом вкладення, але підтверджень отримання відповідачами письмового повідомлення від банку матеріали справи не містять, та позивачем надані не були (а.с. 10, 11-12). Останній платіж відповідачем ОСОБА_1 було здійснено 22.12.2016 року у розмірі 2066,34 грн. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем пропущено строк позовної давності. Однак, колегія суддів не може погодитись з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного. Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України. Згідно із частиною першою статті 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України). Відповідно до частин першої та другої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 «Позика. Кредит. Банківський вклад» ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. За частиною першою статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 ЦК України). Статтею 546 ЦК України встановлено, що виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема, порукою. Відповідно до статті 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. За змістом частин першої, другої статті 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Таким чином, вбачається порушення умов кредитного договору з боку відповідача щодо неповернення суми кредиту за основними зобов`язаннями (тіло кредиту), проте суд приймає рішення у відповідності до ч. 3 ст. 267 ЦК України, за якою позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. З матеріалів справи вбачається, що 17.10.2006 року між АТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № DZHCGK00770266, згідно п. 1.1. якого банк надав позичальникові кредитні кошти шляхом надання готівки через касу на строк з 17.10.2006 р. по 16.10.2026 р. включно. Окрім того, 01.12.2016 року між АТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 було укладено Додаткову угоду № 1 до кредитного договору № DZНCGK00770266 від 17.10.2006 року. Відповідно до Додаткової угоди заборгованість на дату укладення додаткової угоди становила 10079,84 доларів США. Валюта кредиту була замінена з долару США на гривню за курсом НБУ, яка на дату укладення додаткової угоди становила 25,558575 грн. за один долар США. В зв`язку з чим, заборгованість позичальника становила 257 626,35 грн. 08.12.2016 року між АТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_2 (поручитель), а також між АТ КБ «ПриватБанк`та ОСОБА_3 укладено договори поруки, згідно п. 18 яких предметом цих договорів є надання поруки поручителем перед кредитором за виконання ОСОБА_1 зобов`язань за кредитним договором від 17.10.2006 року № DZHCGK00770266 та додатковою угоду № 1 до кредитного договору № DZНCGK00770266 від 17.10.2006 року, згідно якого кредитор надав боржнику кредит в сумі 222 826,66 грн., а боржник повинен виконати зобов`язання. Згідно зі статтями 526, 530, 610, частиною першою статті 612 ЦК України, зобов`язання повинні виконуватись належним чином, у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Відповідно до статті 256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (частина четверта статті 267 ЦК України). Статтею 257 ЦК України встановлено загальну позовну давність тривалістю у три роки. Цивільне законодавство передбачає два види позовної давності: загальну і спеціальну. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України). Для окремих видів вимог законом установлена спеціальна позовна давність. Зокрема, частина друга статті 258 ЦК України передбачає, що позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені). Відповідно до статті 253 ЦК України, перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок. За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила; за зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (частини перша та п`ята статті 261 ЦК України). Позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі (частина перша статті 259 ЦК України). Згідно із частинами першою, другою статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 04 листопада 2015 року у справі №6-1926цс

15. Відповідно, колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції про застосування строку позовної давності, оскільки попередніми умовами кредитного договору позовну давність визначено тривалістю 5 років, а умовами додаткових угод сторонами було погоджено термін позовної давності по вимогах про стягнення кредиту, відсотків за користування кредитом, винагороди, неустойки - пені, штрафів за договором, строком п`ятдесят років. Позичальник здійснювала періодично платежі на погашення кредиту, останній платіж проведено у грудні 2016 року, тому позовна давність не сплила. Відповідачі не ставили питання про визнання недійсними кредитного договору, додаткової угоди, чи окремих їх пунктів та припиненим договору поруки, а тому враховуючи презумпцію правомірності правочину колегія суддів не знаходить правових підстав для відмови у задоволенні позовних вимог Банку. Встановивши неналежне виконання відповідачами взятих на себе кредитних зобов`язань, колегія суддів дійшла до висновку щодо солідарного стягнення з відповідачів на користь Банку заборгованості за кредитним договором № DZНCGK00770266 від 17.10.2006 року в розмірі 534 593,67 грн., яка складається з наступного: 217 381,85 грн. - заборгованість за кредитом (тілом кредиту), 165 474,13 грн. - заборгованість по відсоткам за користування кредитом, 151 737,69 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором. Вказаний розрахунок не спростований відповідачем. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів апеляційного суду вважає, що рішення суду першої інстанції слід скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог. За приписом ст.141 ч.1 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Так, з ОСОБА_1 ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь АТ КБ "ПриватБанк" слід стягнути судовий збір у розмірі по 4009,45 грн, з кожного. На підставі викладеного, керуючись ст. 367, 368, 374, 376, 381 - 384 ЦПК України, колегія суддів,- П О С Т А Н О В И Л А: Апеляційну скаргу акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» - задовольнити. Рішення Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 21 липня 2022 року - скасувати. Позовні вимоги Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості - задовольнити. Стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором № DZНCGK00770266 від 17.10.2006 року в розмірі 534 593,67 грн., яка складається з наступного: 217 381,85 грн. - заборгованість за кредитом (тілом кредиту), 165 474,13 грн. - заборгованість по відсоткам за користування кредитом, 151 737,69 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором. Стягнути з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» судовий збір у розмірі по 4009,45 грн з кожного. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена відповідно до чинного законодавства. Судді: